Хімічний спосіб отримання рослинної олії

Механічний спосіб отримання соняшникової олії

Серед різних технологій отримання рослинної олії важливе місце займає механічний спосіб отримання олії. В основі механічного способу лежить пресування подрібненої маси механічним шляхом. Зараз перевагу віддають пресуванню в шнекових пресах, а не в гідравлічних, тому, що пресування в гідравлічних пресах - це процес періодичної дії і потребує великих затрат праці.

Очищення насіння від сміттєвих домішок проводиться спеціальними машинами з урахуванням геометричних розмірів та аеродинамічних властивостей, для видалення металевих домішок використовують феромагнітне очищення за допомогою електромагнітних сепараторів різних марок.

Підсушування насіння проводять за умови якщо його вологість на рівні критичної або більша. Оптимальною вологістю насіння олійних культур перед лущенням вважається така, яка на 2% менша від критичної.

Після лущення рушанка обробляється в сепараторних та пневмоочисних машинах з метою відокремлення ядра від плодових та насінних оболонок з мінімальними втратами олії. Для цього використовують аспіраційні та віяльні машини, які розділяють рушанку на фракції: ядро ціле, ядро подроблене, ціле та недолущене насіння. Останні дві фракції направляються на повторне обрушування.

Наступним етапом є подрібнення ядра, яке суттєво впливає на вихід олії і продуктивність обладнання. Головне завдання цього процесу полягає у тому, щоб максимально зруйнувати клітинну структуру. Для цього насіння соняшнику кілька разів пропускають крізь вальцеві станки. На якість подрібнення значно впливає вологість ядра. Найкраще руйнування клітинної структури відбувається за його вологості 5,5–6,0%. Подрібнене ядро називається м’яткою, яку неможна довго зберігати, тому, що ферменти ліпідів швидко розщеплюють жири, гідролізуючи їх на гліцерин та вільні жирні кислоти. Від цього погіршуються, як харчові так і технологічні властивості олії.

До пресу надходить вже просмажена м’ятка тобто мезга, тривалість підсмажування 40–45 хвилин. Пресування проходить в шнекових пресах різного типу з виходом олії 35–40%. Олія після пресування містить тверді та колоїдні домішки, зокрема білкові речовини, фосфатиди, жиророзчинні вітаміни, які зменшують тривалість зберігання олії.

Для очищення олії використовують різні способи: відстоювання, центрифугування та фільтрування. Очищену олію зберігають в щільно закритих ємкостях, без доступу повітря, вологи та світла.

В основі цього способу покладено оброблення спеціально підготовленої олійної сировини органічними розчинниками рис.3.3. А саме макуха з пресового цеху після попереднього видалення олії потрапляє на дробарки (дискові та молоткові), де перетворюється на крупку. В деяких схемах олійний матеріал у вигляді крупки направляється прямо в екстрактор. Форма частинок матеріалу у вигляді листочка (пластинки матеріалу товщиною приблизно 0,4 мм) дозволяє мати в екстракторах легкопроникну розчинником масу матеріалу. Для отримання олійного матеріалу у вигляді листка крупку направляють на плющильні вальці.

З-під плющильних вальців листок направляється в екстрактор. Екстрактор є основним апаратом екстракційного цеху, він призначений для видалення олії в розчинник при протиточному контактуванні. В наш час в якості екстракційного розчинника використовують бензин (температура кипіння при атмосферному тиску 65–68ºС). Розчин олії в бензині називається місцелою, а знежирений матеріал (залишкова олійність приблизно 1%) – шротом. Крім олії в шроті міститься бензин (до 40%), для видалення якого шрот, що виходить із екстрактора направляється у випарник (тостер). Шляхом подавання пари у випарнику відганяється бензин, який у вигляді пари в суміші з водяною парою потрапляє в конденсатор, а шрот після охолодження і, якщо необхідно, зволоження відправляється на склад шроту для відвантаження в якості цінного кормового продукту.

Місцела, яка виходить з екстрактора, також обробляється з метою розділення на олію та бензин. В деяких екстракторах (вертикальному шнековому) місцела виносить деяку кількість дрібної і твердої фази, яка відфільтровується до подавання на розділення шляхом дистиляції.

Рис. 3.3. Послідовність операцій переробки олійної сировини

Як правило дистиляція (теплова відгонка бензину від олії) проводиться в дві стадії. На стадії проміжної дистиляції під дією тепла, підведеного з парою, відбувається нагрівання місцели до кипіння та випаровування бензину. Пари бензину виходять з апарату на конденсацію, а місцела потрапляє в кінцевий дистилятор, де і проходить повне видалення бензину з олії. Кінцева дистиляція проводиться як правило, з застосуванням вакууму, та подавання «гострої» пари. Суміш парів бензину та водяної пари виходить з кінцевого дистилятора на конденсацію, а отримана в кінцевому дистиляторі олія виводиться з нього, охолоджується, зважується та направляється в олієсховище.

Будова і принцип дії лінії (рис.3.4). Насіння соняшнику, попередньо зважене на вагах 1подається на короткочасне зберігання в силос 2. Насіння може містити велику кількість домішок, тому його двічі очищають на дво - і триситових сепараторах 3 і 4, а. також на магнітних вловлювачях 5. Домішки рослинного походження, відокремлені на сепараторах, збирають і використовують у комбікормовому виробництві.

Очищене від домішок насіння зважують на вагах 6 і подають у витратний бункер 7, звідки вони транспортуються в шахтну сушарку 8, що складається з декількох зон. Спочатку насіння сушать, а потім охолоджують. У процесі теплового оброблення їх вологість зменшується з 9... 15 до 2... 7%. Температура насіння під час сушіння близько 50 ° С, після охолодження 35°С. Висушене насіння проходить контроль на вагах 9, а потім направляються в силоси 2 на тривале зберігання або в проміжковий бункер 10 для подальшого перероблення.

Подальше перероблення насіння полягає в максимальному відділенні оболонки від ядра. Цей процес передбачає дві самостійні операції: лущення (обрушення) насіння і власне відділення оболонки від ядра (сепарування). Насіння лущаться на дисковому млині 11, куди вони надходять з проміжного бункера 10. Рушанка, одержана з насіння після млина, представлять собою суміш, що складається з частинок, різних за масою, формою і розмірами. У Рушанці присутні цілі ядра, їх осколки, ряд різноманітних за розміром і формою частинок оболонки і, нарешті, ціле насіння - недоруш. Тому для відділення оболонки від ядра в основному застосовують аспіраційні віялки - повітряно-ситові сортувальні машини. З такої машини 12 ядро подається в проміжний бункер 13, а всі інші частини суміші обробляються для відділення цілих ядер та уламків насіння соняшнику, які разом з цілими ядрами поступають на подальшу переробку.

Після зважування на вагах 14 ядра соняшнику подрібнюються на пятивальцевому верстаті 15. Процес подрібнення може здійснюватися за один або два рази - попереднє і остаточне. При подрібненні відбувається руйнування клітинної структури ядер соняшнику, що необхідно для створення оптимальних умов для найбільш повного і швидкого добування олії при подальшому пресуванні або екстрагуванні.

Продукт подрібнення - мезга - з верстата 15 надходить в жаровню 16, в якій за рахунок волого-теплової обробки досягається оптимальна пластичність продукту і створюються умови для полегшення відділення олії на пресах. При смаженні вологість мезги знижується до 5...7%, а температура підвищується до 105...115°С.

  Рис. 3.4. Машинно-апаратурна схема лінії виробництва олії хімічним способом.  

З шнекового преса 17, в який після жаровні подається мезга, виходять два продукти: олія, що містить значну кількість частинок ядра і тому очищається у фільтр-пресі 18, і макуха, що містить 6,0...6,5% олії, яку необхідно ще відділити. Тому надалі гранули макухи піддаються подрібненню в молоткової дробарці 19 і вальцевих верстатах 20, а продукт подрібнення - екстрагуванню в екстракційному апараті 21. Апарат має дві колони, з'єднані перемичкою, в яких розташовані шнеки, що транспортують частинки макухи з правої колони в ліву. Протитечією до руху макухи перемішуються екстрагувальна речовина - бензин, що є летким розчинником. У зв'язку з тим, що бензин в суміші з повітрям спалахує при температурі близько 250°С, на екстракційних заводах температура перегрівання технологічної пари не повинна перевищувати 220 ° С.

За допомогою дифузії олія добувається з розірваних клітин макухи, розчиненою в бензині. Суміш олії, бензину та деякої кількості частинок виходитьз правої колони екстрактора 21 і направляється у відстійник або патронний фільтр22.

З лівої екстрагувальної колони апарату 21 виводиться знежирений продукт, який називається шротом. Після вилучення з нього залишків бензину шрот направляється на комбікормові заводи.Очищений від твердих частинок розчин олії в бензині - місцелла - подається на дистиляцію. У попередньому дистилятор 23 місцелла нагрівається до 105... 115 ° С, і з неї за атмосферного тиску частково відганяются пари бензину. В кінцевому дистиляторі 24, який працює під розрідженням, з місцелли видаляються залишки бензину, і очищена олія подається на ваги 25. Після вагового контролю олія подається в пакувальну машину 26, а в машині 27 пачки фасованого масла укладаються в ящики.

Дата добавления: 2014-12-25