Поняття, належність та допустимість доказів

Опорний конспект № 4. Докази і доказування

63. Поняття, належність та допустимість доказів.

64. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному прова- дженні.

65. Обов 'язок доказування.

66. Збирання і оцінка доказів.

67. Показання.

68. Речові докази.

69. Документи.

70. Зберігання речових доказів і документів.

71. Висновок експерта.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

8 3

Доказове право - це система правових норм, які регламентують виявлення, процесуальне закріплення, перевірку і оцінку доказів, а також доказування всіх обставин, які мають значення для справи.

]

Теорія доказів - це система відповідних теоретичних положень, плюс діюче прано, практика його застосування, наукові рекомендації, історія і зарубіжний доснід.

Юридичні властивості, якими повинні володіти фактичні дані, що міс- тяться в певному джерелі, щоб стати доказом:

Належність — визначає наявність зв'язку між його змістом (фактич- ними даними) і обставинами, які підлягають доказуванню в справі, що роз- слідується чи розглядається. Критерієм належності доказів є предмет дока- зування.

Допустимість — вказує на відповідність відомостей вимогам кримі- нального процесуального закону: по суб'єкту отримання; по джерелу отримання; по способу отримання; по процесуальній формі, а також на від- повідність нормам істинності та моральності.

Достовірність — характеризує відповідність отриманих відомостей обставинам вчиненого злочину та іншим обставинам, які підлягають вста- новленню у кримінальній справі. Тобто означає, що докази правильно, аде- кватно відображають дійсність.

Достатність — визначає необхідний і достатній обсяг відомостей для висновку про встановлення предмета доказування. Слід врахувати, що в реальній практиці доказування вимога достатності використовується не лише для всієї сукупності доказів, зібраних у справі, але й до окремих груп доказів, і навіть до якого-небудь одного доказу — для оцінки наявності чи відсутності підстав прийняття якогось процесуального рішення, проведен- ня слідчої чи процесуальної дії.

Дата добавления: 2014-12-25