Початок судового розглвду

Процедура судового розгляду

Вона передбачена ст. 342-368 КПК. У призначений для судового розг- ляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження.

Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з'ясовує чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгля- ду, а також про умови фіксування судового засідання.

Головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він є, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинувачено- го, захисника, цивільного відповідача, представника, перекладача, експе- рта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз'яснює учасникам су- дового провадження право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому- небудь відвід.

Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому роз- гляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки. Після ознайомлення обвинува- ченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам'яткою, головуючий з'ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов'язки і у разі необхід- ності роз'яснює їх.

Перед початком судового розгляду головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб допитані і недопитані свідки не спілкувалися між собою.

22 4

/ X

Судовий розгляд починається з

оголошення прокурором короткого

викладу обвинувального акта, якщо

учасники судового провадження не

заявили клопотання про оголошення

обвинувального акта вловному обсязі.

Якщо в кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник, а в разі їхньої відсутності - головуючий, оголошує короткий

виклад позовної заяви, якщо учасники (удового провадження не заявили клопотання про її

оголошення в повному обсязі.

Після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обви-нуваченого, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце і дату наро- дження, місце проживання, заняття та сімейний стан, роз'яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе вин- ним і чи бажає давати показання.

Якщо обвинувачених декілька, головуючий здійснює зазначені дії щодо кожного з них. Якщо у кримінальному проваджені пред'явлено цивільний позов, головуючий запитує обвинуваченого, цивільного відповідача, чи визнають вони позов.

Головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження.

Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту — в другу. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих об- ставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добро- вільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони бу- дуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку, коли він відмовився від дачі показань.

Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом піс- ля того, як буде заслухана думка решти учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не пе- решкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Після цього, обвинуваченому можуть бути задані запитання потерпілим, іншими обвинуваченими, циві- льним позивачем, цивільним відповідачем, а також головуючим і суддями. Крім того, головуючий має право протягом всього допиту обвинуваченого задавати йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей.

Якщо обвинувачений висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд має право зажадати від нього конкретної відповіді — «так» чи «ні».

22 5

У випадку здійснення судового розгляду стосовно декількох обвинува- чених, якщо цього вимагають інтереси кримінального провадження або безпека обвинуваченого, допит одного з обвинувачених на підставі моти- вованої ухвали суду може здійснюватися з використанням відеоконферен- ції при трансляції з іншого приміщення. У судовому засіданні обвинуваче- ний має право користуватися нотатками.

Перед допитом свідка головуючий встановлює відомості про його осо- бу та з'ясовує стосунки свідка з обвинуваченим і потерпілим. Крім того, головуючий з'ясовує чи отримав свідок пам'ятку про його права та обов'язки, чи зрозумілі вони йому і у разі необхідності роз'яснює їх, а та- кож з'ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань і попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання.

Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судо- вому засіданні приводить його до присяги наступного змісту:

І "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю говорити суду правду і лише правду". II

Німий свідок складає присягу в письмовій формі, підписуючи текст то- го ж змісту.

Суд зобов'язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зай- вого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити пору- шення правил допиту. Кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду. За клопотанням сторони або самого свідка свідок допитується за відсутності певного допитаного свідка.

Перед допитом потерпілого головуючий встановлює відомості про його особу та з'ясовує стосунки потерпілого з обвинуваченим. Крім того, головуючий з'ясовує чи отримав потерпілий пам'ятку про його права та обов'язки, чи зрозумілі вони йому і у разі необхідності роз'яснює їх, а та- кож попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо непра- вдиві показання.

Допит малолітнього свідка і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка проводиться в присутності законного представника, педагога, психолога, а за необхідності - лікаря. Свідку, який не досяг шістнадцятирічного віку, голо- вуючий роз'яснює обов'язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання по- казань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.

До початку допиту педагогу, психологу або законному представнику роз'яснюється їхній обов'язок бути присутніми при допиті, а також право протестувати проти питань та задавати запитання. Головуючий має право відвести поставлене питання.

У випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання, в іншому приміщенні, з використанням відеоконференції (дистанційне судове прова- дження).

22 6

Дата добавления: 2014-12-25