Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх

Опорний конспект № 25. Кримінальне провадження щодо неповно- літніх

188. Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх.

189. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповно-

літніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності.

190. Ухвали суду у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру.

28 9

Відповідно до гл. 38 КПК порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами з урахуванням деяких особливостей.

Кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного харак- теру, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов'язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що най- менше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз'яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уни- кнення негативного впливу на неповнолітнього.

Положення цього параграфу застосовуються у кримінальному прова- дженні щодо кримінальних правопорушень, вчинених особами, які не до- сягли вісімнадцятирічного віку.

Обставини що підлягають встановленню у кримінальному провадженні:

1) повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, м і- сяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально- психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відпо- відальності чи обранні заходу виховного характеру. При наявності даних про ро- зумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з псих ічною хворобою, повин- но бути також з'ясовано, чи м іг він пов- ністю усвідомлювати значення своїх дій

і в якій мірі міг керувати ними;

2) ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;

3) умови життя та виховання не- повнолітнього;

4) наявність дорослих підбурю- вачів та інших співучасників кри- мінального правопорушення.

У разі необхідності для вирішення питання про наявність у неповноліт- нього підозрюваного, обвинуваченого психічного захворювання чи затри- мки психічного розвитку та його здатності повністю або частково усвідом- лювати значення своїх дій і керувати ними в конкретній ситуації признача- ється комплексна психолого-психіатрична експертиза.

Для з'ясування рівня розвитку, інших соціально-психологічних рис особи неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, які необхідно вра- ховувати при призначенні покарання і обранні заходу виховного характеру, може бути призначена психологічна експертиза.

Належить з 'я су в аіи:

1) склад сім і неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім'ї та доро- слими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведін- кою, морально-побутові умови

\

2) обстановку в школі чи іншому на- вчальному закладі або на виробницт- ві, де навчається або працює непов- нолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів; які раніше застосовувалися до нього;

3) зв'язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою.

Батьки або інші законні представники неповнолітнього беруть участь у кримінальному провадженні за участю неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого.

Законні представники викликаються в судове засідання. їхнє неприбуття не зупиняє судового провадження, крім випадків, коли суд визнає необхідною їх участь. Вони перебувають у залі судового засідання протягом усього судо- вого провадження, а в разі необхідності можуть бути допитані як свідки.

У виняткових випадках, коли участь законного представника може за- вдати шкоди інтересам неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, суд за його клопотанням, клопотанням прокурора чи за власною ініціати- вою своєю ухвалою має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих процесуальних чи судових дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні і залучити замість нього іншого за- конного представника.

Неповнолітній підозрюваний, обвинувачений повідомляється або виклика-ється слідчим, прокурором чи судом через його батьків або інших законних представників. Інший порядок допускається лише в разі, якщо це зумовлюєть- ся обставинами, встановленими під час кримінального провадження.

Допит неповнолітнього підозрюваного здійснюється згідно з правила- ми, передбаченими КПК, у присутності захисника.

Якщо неповнолітній не досяг шістнадцятирічного віку або якщо непов- нолітнього визнано розумово відсталим, при його допиті за рішенням слід- чого, прокурора або за клопотанням захисника забезпечуються участь за- конного представника, педагога, психолога, а у разі необхідності - лікаря.

До початку допиту педагогу, психологу або законному представнику роз'яснюється їхнє право за дозволом ставити запитання неповнолітньому підозрюваному чи обвинуваченому. Слідчий, прокурор вправі відвести поставлене запитання, але відведене запитання повинно бути занесено до протоколу.

За наявності підстав до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених КПК.

29 1

Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолі- тнього лише у разі, якщо він підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжко- го чи особливо тяжкого злочину за умови, що застосування іншого запобіжно- го заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у КПК.

Про затримання і взяття під варту неповнолітнього негайно сповіщаютьсяйого батьки чи особи, які їх замінюють. До неповнолітніх підозрюваних, обви- нувачених, крім загальних запобіжних заходів може застосовуватися передача їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які вихо- вуються в дитячій установі - передача їх під нагляд адміністрації цієї установи.

Передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи поля- гає у взятті на себе будь-ким із зазначених осіб або представником адмініс- трації дитячої установи письмового зобов'язання забезпечити прибуття неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого до слідчого, прокурора, суду, а також його належну поведінку.

Передання під нагляд батьків та інших осіб можлива лише за їхньої на це згоди та згоди неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого. Особа, яка взяла зобов'язання про нагляд, має право відмовитися від подальшого виконання цього зобов'язання, заздалегідь про це повідомивши.

До передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під на- гляд суд зобов'язаний зібрати відомості про особу батьків, опікунів або піклувальників, їхні стосунки з неповнолітнім і впевнитися в тому, що во- ни можуть належно здійснювати нагляд за неповнолітнім.

При відібранні зобов'язання про взяття під нагляд батьки, опікуни, пік- лувальники, адміністрація дитячої установи попереджаються про характер підозри, обвинувачення неповнолітньому і про їхню відповідальність у разі порушення взятого на себе зобов'язання. При порушенні цього зо- бов'язання на батьків, опікунів і піклувальників накладається грошове стягнення в розмірі від 2 до 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Питання передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої уста- нови розглядається за клопотанням прокурора за правилами обрання запо- біжного заходу або за клопотанням сторони захисту під час розгляду пи- тання про обрання запобіжного заходу.

Якщо неповнолітній підозрюється у вчиненні кримінального правопо- рушення разом із повнолітнім, повинна бути з'ясована можливість виді- лення в окреме цього кримінального провадження щодо неповнолітнього під час досудового розслідування.

Суд, вислухавши думку прокурора, захисника і законного представника неповнолітнього обвинуваченого, має право своєю ухвалою видалити його із залу судового засідання на час дослідження обставин, що можуть нега- тивно вплинути на нього.

Після повернення неповнолітнього обвинуваченого головуючий знайо- мить його з результатами дослідження обставин, проведеного у його відсу- тності, і надає йому можливість поставити запитання особам, які були до- питані у його відсутності.

Про час і місце судового розгляду за участю неповнолітнього обвину- ваченого суд повідомляє відповідну службу у справах дітей та кримінальну

29 2

міліцію у справах дітей. Суд має право також викликати в судове засідання представників цих установ.

Представники служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей мають право заявляти клопотання, ставити запитання неповнолітньо- му обвинуваченому, його законному представнику, потерпілому, свідкам, експерту і спеціалісту, висловлювати думку з приводу найбільш доцільних заходів щодо обвинуваченого з метою його перевиховання.

Якщо під час досудового розслідування прокурор дійде висновку про мож- ливість виправлення неповнолітнього, який обвинувачується у вчиненні впер- ше кримінального проступку, злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості без застосування кримінального покарання, він складає клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду.

Клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого при- мусових заходів виховного характеру може бути складене і надіслане до суду за умови, що неповнолітній обвинувачений та його законний предста- вник проти цього не заперечують.

Під час судового розгляду суд може прийняти рішення про застосуван- ня до неповнолітнього обвинуваченого одного з примусових заходів вихо- вного характеру, передбачених ст. 97, 105 КПК.

Дата добавления: 2014-12-25