Процесуальні дії, які можуть бути проведені в порядку надання міжнародної правової допомоги

На території України з метою виконання запиту про надання міжнарод- ної правової допомоги можуть бути проведені будь-які процесуальні дії, передбачені КПК або міжнародним договором.

31 9

До них належать:

Виклик особи, яка перебуває за межами України

о

Допит шляхом проведення відео- або телефонної конференції

Розшук і арешт

Конфіскація майна

онтрольована поставка

ії їрикордон не

^переслідування

Процесуальні дії, які потребують спеціального дозволу. Якщо для виконання запиту компетентного органу іноземної держави необхідно про- вести процесуальну дію, виконання якої в Україні можливе лише з дозволу прокурора або суду, така дія здійснюється лише за умови отримання відпо- відного дозволу в порядку, передбаченому КПК, навіть якщо законодавст- во запитуючої сторони цього не передбачає. Підставою для вирішення пи- тання щодо надання такого дозволу є матеріали звернення компетентного органу іноземної держави.

У разі якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібно дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія може запитуватися лише після надання відповідного дозволу прокурором або судом у порядку, встанов- леному КПК. При цьому належно засвідчена копія такого дозволу долуча- ється до матеріалів запиту.

Представник компетентного органу іноземної держави, дозвіл на при- сутність якого надано відповідно до вимог КПК, не має права самостійно проводити на території України будь-які процесуальні дії. У разі присутно- сті під час проведення процесуальних дій такі представники повинні до- тримуватися вимог законів України.

Особи, передбачені ч. 1 ст. 563 КПК, мають право спостерігати за про- веденням процесуальних дій та вносити зауваження та пропозиції щодо їх проведення, з дозволу слідчого, прокурора або суду ставити запитання, а також робити записи, у тому числі із застосуванням технічних засобів.

За запитом компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу документи та рішення, долучені до такого запиту, вру- чаються особі, визначеній у запиті, в порядку, встановленому КПК.

Слідчий, прокурор або суд для виконання запиту компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу викликає особу для вручення документів. Якщо особа не з'явилася без поважних причин, до неї може бути застосовано привід у порядку, передбаченому КПК.

Орган досудового розслідування, слідчий, прокурор або суд складає протокол про вручення особі документів із зазначенням місця та дати їх вручення. Протокол підписується особою, якій вручено документи, з ви- кладом її заяв або зауважень при отриманні документів. У випадках, пе- редбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана

32 0

Верховною Радою України, складається також окреме підтвердження, що підписується особою, яка отримала документи, та особою, яка здійснила їх вручення.

У разі відмови особи отримати документи, що підлягають врученню, про це зазначається у протоколі. При цьому документи, що підлягають врученню, вважаються врученими, про що зазначається у протоколі.

Якщо документи, що підлягають'врученню, не містять перекладу украї- нською мовою і складені мовою, яка є незрозумілою особі, зазначеній у запиті, така особа має право відмовитися отримати документи. У такому разі документи вважаються такими, вручення яких не відбулося.

Протокол про вручення документів передається разом з іншими доку- ментами, доданими до запиту, компетентному органу іноземної держави у порядку, передбаченому ст. 558 КПК.

Тимчасова передача. Якщо для дачі показань або участі в інших про- цесуальних діях під час кримінального провадження необхідна присутність особи, яка тримається під вартою або відбуває покарання у виді позбавлен- ня волі на території іноземної держави і не притягується до кримінальної відповідальності в цьому кримінальному провадженні, орган досудового розслідування, прокурор, суддя або суд України, який здійснює криміналь- не провадження, складає прохання про тимчасову передачу такої особи в Україну.

Прохання про тимчасову передачу оформляється та направляється від- повідно до порядку, передбаченого ст. 548, 551 та 552 КПК.

У разі задоволення компетентним органом іноземної держави прохання про тимчасову передачу особи така особа має бути повернута після прове- дення процесуальних дій, для яких вона була передана, у погоджений з іноземною державою строк.

Орган досудового розслідування, прокурор, суддя або суд України, який здійснює кримінальне провадження, складає документи про продов- ження в разі необхідності строку тимчасової передачі та направляє їх цент- ральному органу щодо міжнародної правової допомоги не пізніш як за двадцять днів до закінчення такого строку.

Рішення компетентного органу іноземної держави про тримання особи під вартою або про призначення їй покарання у виді позбавлення волі є підставою для тримання під вартою в Україні особи, яка тимчасово пере- дана в Україну.

Тимчасова передача до іноземної держави особи, яка відбуває покаран- ня на території України, можлива на прохання компетентного органу іно- земної держави з дотриманням умов, передбачених КПК. Тимчасова пере- дача особи здійснюється лише за наявності письмової згоди такої особи.

Виклик особи, яка перебуває за межами України. Особу, яка перебу- ває за межами України, для провадження слідчих чи інших процесуальних дій на території України викликають повісткою на підставі запиту чи дору- чення про міжнародну правову допомогу. Викликаній особі, крім підозрю- ваного та обвинуваченого, повідомляється про розмір і порядок відшкоду- вання витрат, пов'язаних з викликом. Запит чи доручення у рамках міжна- родної правової допомоги про виклик особи, яка перебуває за межами України, направляється компетентному органу іноземної держави не піз-

32 1

ніше шістдесяти діб до дати явки особи або в інший строк, передбачений міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Викликана особа не може бути притягнута до кримінальної відповіда- льності, затримана, стосовно неї не може бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до неї не можуть бути застосовані інші заходи забезпечення кримінального провадження чи обмеження її особи- стої свободи як з приводу кримінального правопорушення, яке є предме- том цього кримінального провадження, так і за будь-яке інше криміналь- не правопорушення, вчинене до перетинання державного кордону Украї- ни (при в'їзді в Україну). Стосовно такої особи не може бути приведений до виконання вирок, ухвалений до перетину державного кордону України у зв'язку з викликом. Підозрюваний, обвинувачений або засуджений мо- же бути затриманий, стосовно нього може бути застосований запобіжний захід або приведений до виконання вирок лише за злочин, зазначений у повістці.

Викликана особа втрачає гарантії, передбачені КПК, якщо не залишить територію України, маючи таку можливість, протягом п'ятнадцяти діб або іншого строку, передбаченого міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, від моменту отри- мання письмового повідомлення органу досудового розслідування, проку- ратури або суду про відсутність необхідності у проведенні слідчих чи ін- ших процесуальних дій за її участю.

Допит за запитом компетентного органу іноземної держави шляхом проведення відео- або телефонної конференції. Проводиться у присутно- сті слідчого судді за місцезнаходженням особи за допомогою відео- або телефонної конференції у таких випадках:

^ неможливості прибуття певних осіб до компетентного органу інозе- мної держави;

^ для забезпечення безпеки осіб;

^ з інших підстав, визначених слідчим суддею (судом).

Допит шляхом відео- або телефонної конференції виконується у поряд-

ку, передбаченому процесуальним законом запитуючої сторони у тій мірі,

в якій такий порядок не суперечить засадам кримінального процесуального

законодавства України та загальновизнаним стандартам забезпечення прав

людини і основоположних свобод.

Компетентний орган запитуючої сторони повинен забезпечити участь перекладача під час проведення відео- або телефонної конференції.

Якщо під час допиту слідчий суддя виявив порушення порядку, перед- баченого КПК, особою, яка здійснює допит, він повідомляє про це учасни- ків процесуальної дії та зупиняє допит з метою вжиття заходів для його усунення. Допит продовжується тільки після узгодження з компетентним органом запитуючої сторони необхідних змін у процедурі.

Протокол допиту та носії відео- або аудіоінформації надсилаються до компетентного органу запитуючої сторони.

За правилами, передбаченими ст. 567 КПК, проводяться допити за до- помогою відео- або телефонної конференції за запитами компетентного органу України.

32 2

Розшук, арешт і конфіскація майна. На підставі запиту про міжнаро- дну правову допомогу відповідні органи України проводять передбачені КПК процесуальні дії з метою виявлення та арешту майна, грошей і цінно- стей, отриманих злочинним шляхом, а також майна, яке належить підозрю- ваним, обвинуваченим або засудженим особам.

При накладенні арешту на майно, вказане в КПК, забезпечуються необ- хідні заходи з метою його збереження до прийняття судом рішення щодо такого майна, про що повідомляють запитуючій стороні.

За запитом запитуючої сторони виявлене майно:

> може бути передане компетентному органу запитуючої сторони як

доказ у кримінальному провадженні з дотриманням вимог ст. 562 КПК або

для повернення власнику;

> може бути конфісковане, якщо це передбачено вироком чи іншим

рішенням суду запитуючої сторони, які набрали законної сили.

Майно, передбачене пунктом 1 ч. З ст. 568 КПК, не передається запиту-

ваній стороні або його передання може бути відстрочене чи тимчасовим,

якщо це майно потребується для цілей розгляду цивільної або кримінальної

справи в Україні чи не може бути вивезено за кордон з інших підстав, пе-

редбачених законом.

Майно, конфісковане згідно з пунктом 2 ч. З ст. 568 КПК, передається в

дохід Державного бюджету України, крім випадків, передбачених КПК.

За клопотанням центрального органу України суд може прийняти рі-

шення про передачу майна, конфіскованого згідно з п. 2 ч. З ст. 568 КПК, а

так само його грошового еквівалента:

• запитуючій стороні, яка прийняла рішення про конфіскацію для від-

шкодування потерпілим шкоди, завданої злочином;

• згідно з міжнародними договорами України, що регулюють питання

розподілу конфіскованого майна або його грошового еквівалента.

Передання майна, на яке накладено арешт, а також конфіскованого майна

може бути відкладено, якщо це необхідно для досудового розслідування та

судового розгляду в Україні або розгляду спору про права інших осіб.

Контрольована поставка. Слідчий органу досудового розслідування

України у разі виявлення ним контрабандної поставки при проведенні проце-

суальних дій, у тому числі за запитом про міжнародну правову допомогу, має

право не вилучати її з місця закладки або транспортування, а за домовленістю

з компетентними органами держави, куди її адресовано, безперешкодно про-

пустити її через митний кордон України з метою виявлення, викриття та доку-

ментування злочинної діяльності міжнародних злочинних організацій.

Про виявлення контрабандної поставки складається протокол, який направ-

ляється компетентному Органу держави, на територію якої пропущено контро-

льовану поставку, а в разі одержання таких матеріалів від відповідних органів

іншої держави вони долучаються до матеріалів досудового розслідування.

Прикордонне переслідування. У разі проведення компетентними ор-

ганами України прикордонного переслідування особи, яка вчинила неза-

конне переміщення через державний кордон України, проводиться розслі-

дування її незаконної діяльності на території України.

Матеріали кримінального провадження щодо документування незакон-

ної діяльності вказаної особи на території України згідно з міжнародними

договорами про прикордонне переслідування передаються відповідним органам держави, де цю особу притягнуто до кримінальної відповідальнос- ті, а в разі одержання таких матеріалів від відповідних органів іншої дер- жави, вони долучаються до матеріалів досудового розслідування.

Для проведення досудового розслідування обставин кримінальних пра- вопорушень, вчинених на територіях декількох держав, або якщо порушу- ються інтереси цих держав, можуть створюватися спільні слідчі групи.

Генеральна прокуратура України розглядає і вирішує питання про ство- рення спільних слідчих груп за запитом слідчого органу досудового розсліду- вання України, прокурора України та компетентних органів іноземних держав.

Члени спільної слідчої групи безпосередньо взаємодіють між собою, узго- джують основні напрямки досудового розслідування, проведення процесуаль- них дій, обмінюються отриманою інформацією. Координацію їх діяльності здійснює ініціатор створення спільної слідчої групи або один з її членів.

Слідчі чи розшукові та інші процесуальні дії виконуються членами спі- льної слідчої групи тієї держави, на території якої вони проводяться.

Дата добавления: 2014-12-25