Права особи, видача якої запитується

Тимчасова видача та арешт

У відповідності зі ст. 579-586 КПК у разі необхідності запобігання закін- ченню строків давності притягнення до кримінальної відповідальності або втраті доказів у кримінальному провадженні може бути направлений запит про тимчасову видачу. У разі задоволення запиту про тимчасову видачу така особа має бути повернута до відповідної іноземної держави у погоджений строк.

У разі необхідності компетентний орган України, який здійснює кримі- нальне провадження, готує документи про продовження строку тимчасової видачі, що надсилаються відповідному уповноваженому органу не пізніш як за двадцять днів до закінчення строку тимчасової видачі.

Рішення компетентного органу іноземної держави про взяття особи під варту або призначення їй покарання у виді позбавлення волі є підставою для тримання осіб під вартою на території України, які:

• транзитно перевозяться територією України;

• тимчасово видані в Україну.

Період тримання особи під вартою на території України на підставі рі- шення компетентного органу іноземної держави під час тимчасової видачі не зараховується такій особі у строк відбування покарання, призначеного за вироком суду України.

1) знати, у зв'язку з жи м кримінальним правопорушенням надійшов запит про її видачу;

2) мати захисника і побачення з ним за умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на присутність захисника під час допитів;

3) у разі затримання - на повідомлення близьких родичів, членів сішчї ї інших осіб про затримання і місце свого перебування;

4)брата участь у розгляді судом питань, пов'язаних з її триманням під вартою і запитом про її видачу;

5) ознайомлювати ся з запитом про видачу або одержати його копію;

6) оскаржувати рішення про тримання під вартою та про задоволення запиту про видачу;

7)висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо запиту про видачу;

8) просити про застосування спрощеної процедури видачі.

32 8

Особі, стосовно якої розглядається питання про видачу, і яка не володіє державною мовою, забезпечується право робити заяви, заявляти клопотан- ня, виступати в суді мовою, якою вона володіє, користуватися послугами перекладача, а також отримати переклад судового рішення та рішення центрального органу України мовою, якою вона користувалася під час роз- гляду.

Якщо особа, стосовно якої розглядається питання про видачу, є інозем- цем і тримається під вартою, то вона має право на зустрічі з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави.

Затримання на території України особи, яка розшукується іноземною державою у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення, здійс- нюється уповноваженою службовою особою.

Про затримання негайно інформується прокурор, у межах територіаль- ної юрисдикції якого здійснено затримання. Повідомлення прокурору, до якого додається копія протоколу затримання, повинно містити докладну інформацію щодо підстав та мотивів затримання.

Прокурор, отримавши повідомлення, перевіряє законність затримання особи, яка розшукується компетентними органами іноземних держав, та негайно інформує прокуратуру Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя.

Про затримання таких осіб прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя протягом шістдесяти годин після за- тримання повідомляє відповідний центральний орган України, який протя- гом трьох днів інформує компетентний орган іноземної держави.

Про кожен випадок затримання громадянина іноземної держави, який вчинив злочин за межами України, прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя також повідомляє Міністерство закордонних справ України.

Затримана особа негайно звільняється у разі, якщо:

1) протягом шістдесяти годин з

моменту затримання вона не доставлена до

слідчого судді для розгляду клопотання про

обрання стосовно неї запобіжного заходу

тимчасового або екстрадиційного арешту;

2) встановлено обставини, за наявності яких екстрадиція не здійснюється.

Порядок затримання таких осіб та розгляду скарг про їх затримання здійснюється відповідно до сг. 206 та20 8 КПК з урахуванням особливостей, встановлених розділом IX КПК України.

До затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосову- ється тимчасовий арешт до 40 діб або інший встановлений відповідним між- народним договором України строк до надходження запиту про її видачу.

У разі якщо максимальний строк тимчасового арешту, передбачений частиною першою цієї статті, закінчився, а запит про видачу цієї особи не надійшов, особа підлягає негайному звільненню з-під арешту.

32 9

Прокурор звертається до слідчого судді, у межах територіальної юрис- дикції якого здійснено затримання, із клопотанням про застосування тим- часового арешту.

До клопотання додаються:

• протокол затримання особи;

• документи, що містять дані про вчинення особою злочину на терито- рії іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетент- ним органом іноземної держави;

• документи, що підтверджують особу затриманого.

Клопотання має бути розглянуто слідчим суддею у найкоротший строк,

але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту затримання особи.

При розгляді клопотання слідчий суддя встановлює особу затриманого,

пропонує йому зробити заяву, перевіряє наявність документів, передбаче-

них п. 2 ч. 4 ст. 583 КПК, вислуховує думку прокурора, інших учасників і

виносить ухвалу про:

^ застосування тимчасового арешту;

^ відмову в застосуванні тимчасового арешту, якщо для його обрання

немає підстав.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку

особою, до якої застосовано тимчасовий арешт, її захисником чи законним

представником, прокурором.

Звільнення особи з-під тимчасового арешту у зв'язку з несвоєчасним надходженням до центрального органу України запиту про видачу не пе- решкоджає застосуванню до неї екстрадиційного арешту в разі отримання в подальшому такого запиту.

У разі надходження запиту про екстрадицію до закінчення строку тим- часового арешту ухвала слідчого судді про застосування тимчасового аре- шту втрачає юридичну силу з моменту винесення слідчим суддею ухвали про застосування екстрадиційного арешту щодо цієї особи.

Екстрадиційний арешт. Після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням централь- ного органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадицій- ний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.

Разом із клопотанням на розгляд слідчого судді подаються:

• копія запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи (екстрадицію), засвідчена центральним органом України;

• документи про громадянство особи;

• наявні матеріали екстрадиційної перевірки.

Матеріали, що подаються слідчому судді, мають бути перекладені дер-

жавною мовою або іншою мовою, передбаченою міжнародним договором

України, згода на обов'язковість якого надана ВРУ.

При вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слід- чий суддя керується положеннями КПК та міжнародного договору Украї- ни, згода на обов'язковість якого надана ВРУ

У разі, якщо особа, щодо якої вирішується питання про тримання під вар- тою, не володіє державною мовою, їй забезпечується участь перекладача.

Строки тримання особи під вартою та порядок їх продовження визна- чаються КПК.

33 0

Після одержання клопотання слідчий суддя встановлює особу, пропо- нує їй зробити заяву, перевіряє запит про видачу та наявні матеріали екст- радиційної перевірки, вислуховує думку прокурора, інших учасників і ви- носить ухвалу про:

> застосування екстрадиційного арешту;

> відмову в застосуванні екстрадиційного арешту, якщо для його об-

рання немає підстав.

При розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про ви-

нуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих

компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо

якої надійшов запит про видачу.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку

особою, щодо якої застосовано екстрадиційний арешт, її захисником чи

законним представником, прокурором.

Екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про вида-

чу особи та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти

Дата добавления: 2014-12-25