Найпоширеніші хвороби помідорів та заходи захисту

Найпоширеніші шкідники помідорів та заходи захисту

Помідори

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть грибні хвороби огірків.

2. Назвіть основні бактеріальні та вірусні хвороби огірків.

3. Назвіть основних шкідників огірків у період сходів.

4. Назвіть основних шкідників огірків у період вегетації.

5. Які інсектициди використовують для захисту огірків від шкідників?

6. Які фунгіциди використовують для захисту огірків від хвороб?

7. Які препарати використовують для протруювання насіння огірків?

8. Які гербіциди використовують для захисту посівів огірків від дводольних бур’янів?

9. Які гербіциди використовують для захисту посівів огірків від однодольних бур’янів?

10. Які гербіциди використовують для внесення до посіву огірків?

11. Які біологічні заходи захисту огірків від шкідників і хвороб?

Колорадський жук (особливості біології див. у підрозділі 4.7).

Жуки і личинки об’їдають листя, що спричиняє порушення фізіологічних процесів і призводить до зменшення врожайності.

Заходи захисту перш за все передбачають просторову ізоляцію від полів картоплі, дотримання сівозміни, застосування біологічних чи за потреби хімічних препаратів.

Фітофтороз. Збудник – гриб Phytophtora infestans.

Хвороба виявляється на листках, стеблах, плодах. Перші симптоми фітофторозу на рослинах помідорів можна виявити через 1,5-2 тижні після появи його на посівах картоплі.

На листках, переважно по краях, з’являються бурі плями, а з нижнього боку – наліт. Уражені листки швидко засихають, а в дощову погоду - гниють. На черешках і стеблах плями бурі, видовжені, без нальоту. На плодах з’являються коричнево-бурі тверді, з нерівною поверхнею розпливчасті плями без нальоту спороношення. Плоди швидко загнива­ють, стають повністю непридатними для споживання.

Розвитку хвороби сприяють холодні ночі й порівняно теплі дні за високої вологості повітря (часті дощі, тривалі тумани і великі роси).

Джерела інфекції – уражене насіння і рослинні рештки уражених рослин. Захисні заходи передбачають вирощування стійких сортів, просторову ізоляцію від посадок картоплі, знезараження насіння, застосування фунгіцидів, видалення рослинних решток.

Альтернаріоз, або рання суха плямистість. Збудник - гриб Alternarіa solani. Хвороба виявляється на листках, черешках і плодах. На листках, починаючи з нижніх, з’являються сухі, округлі з вираже­ною зональністю бурі плями до 5-8 мм у діаметрі. Пля­ми зливаються, охоплюючи значну частину листкової пластинки. За во­логої погоди на плямах утворюється темно-бурий оксамитовий наліт. Уражені листки завчасно засихають і опадають. На плодах - плями темно-бурі, округлі, вдавлені, з те­мним, майже чорним, оксамитовим нальотом, розміщені здебільшого біля плодоні­жок або в місцях механічних ушкоджень. Такі плоди швидко загнивають. Інтенсивному по­ширенню і розвитку хвороби сприяє спекотна погода з періодичними дощами і рясними ро­сами.

Джерело інфекції - уражені рослин­ні рештки, насіння.

Захисні заходи передбачають вирощування стійких сортів, просторову ізоляцію від посадок картоплі, знезараження насіння, застосування фунгіцидів, видалення рослинних решток.

Септоріоз, або біла плямистість листків. Збудник - гриб Septoria lycopersici. Уражує листя, зрідка стебла і плоди. Перші ознаки хвороби проявляються на сіянцях та розсаді у вигляді бруднувато-білих плям з темним обідком і численними темними крапками (спори гриба). Листки жовтіють і засихають, що призводить до значного зниження врожаю. Розвитку хвороби сприяє волога тепла погода.

Джерело інфекції – уражені рослинні рештки. Захисні заходи передбачають вирощування відносно стійких сортів, застосування фунгіцидів, видалення рослинних решток.

Фузаріозне в’янення. Збудник - гриб Fusarium oxysporum. Уражуються рослини на всіх етапах органо­генезу. Однак хвороба найбільш шкодочинна при ураженні дорослих рос­лин на початку плодоношення.

Перші симптоми хвороби проявляються у вигляді пожовтіння і в’янення ниж­ніх листків. В’янення швидко поширюється угору на всю рослину, призводить до її загибелі. Іноді рослини не гинуть, однак вони пригнічені, відстають у рості, малопродуктивні. На поперечному зрізі стебла хворих рослин добре помітно темне забарвлення судин, оскільки гриб паразитує у судинній системі рослини.

Джерело інфекції - уражені рослинні рештки, ґрунт. Зараження рослин відбувається через корені. Поширюється збудник роз­садою, ґрунтообробним реманентом, поливною і дощовою водою. У те­плиці патоген потрапляє із зараженим ґрунтом.

Захисні заходи передбачають знезараження насіння, застосування фунгіцидів, видалення рослинних решток.

Вертицильозне в’янення (вілт). Збудник - гриб Vertiсіllium albo-atrum. Перші симптоми захворювання проявляються в період утворення плодів. Нижні листки спочатку жовтіють, згодом на них з’являються бурі плями із світло-бурою облямівкою. На відміну від фузаріозного, в’янення відбу­вається повільно. Рослини в’януть, однак їх тургор вранці та у похмуру вологу погоду відновлю­ється. З настанням спекотної погоди в’янення посилюється. На поперечному розрізі стебел добре помітне побуріння су­динного кільця.

Джерело інфекції - уражені рослинні рештки і ґрунт.

Захисні заходи передбачають знезараження насіння, застосування фунгіцидів, видалення рослинних решток.

Чорна бактеріальна плямистість, або бородавчастість. Збудник - бактерія Xanthomonas campestris pv. vesicatoria.

Хворо­ба поширена скрізь, уражує рослини помідора як у відкритому, так і у за­критому ґрунті впродовж усієї вегетації. Виявляється на листках, череш­ках, стеблах і плодах.

На листках з’являються численні дрібні водянисті плями з жовтува­тою облямівкою, які швидко збільшуються у розмірі і набу­вають темного, майже чорного забарвлення. На черешках і стеблах плями чорні, видовжені.

Уражені рослини погано розвиваються, мають пригнічений вигляд, час-то гинуть. На зелених плодах спочатку з’являються темні опуклі цятки з водянистою облямівкою, а на зрілих плодах вони стають чорними, блискучими, опуклими, неправильної фор­ми. При сильному розвитку хвороби плями вкривають значну частину плоду, істотно погіршуючи товарні і смакові якості. Часто тканина плодів під плямами загниває, утворюючи глибокі ви­разки.

Патоген поширюється краплинами дощу, водяними бризками при поливі, комахами, вітром. Хвороба інтенсивно розвивається за умов теплої погоди з невеликими частими дощами.

Джерела інфекції - неперегнилі рослинні рештки і насіння.

Бактеріальний рак. Збудник - бактерія Corynebacterium michiganense pv. michiganense.

Уражуються рослини у будь-якому віці. Хвороба розвива­ється дуже повільно; на рослинах, уражених у молодому віці, симптоми починають проявлятися в період плодоутворення. В окремих випадках в’я­нуть і гинуть молоді рослини.

Розрізняють два типи ураження рослин: дифузне і місцеве (локальне). При дифузному типі уражується судинна система, що призводить до в’я­нення рослин і зараження внутрішніх тканин плодів. Часто в’янення супроводжується засиханням листків. На черешках, стеблах - темні смужки, тріщини або ви­разки, на поперечному зрізі стебла - ураження судин. Плоди стають потворними, насіння набуває темного забарвлення і втрачає схожість.

При місцевому (локальному) типі ураження на листках, черешках, плодоніжках з’являються дрібні коричневі виразки і тріщинки. На плодах - плями округлі, світлі, з темною серединою, що мають вигляд «пташиного ока».

Най­сприятливішими умовами для поширення й розвитку хвороби є тепла дощова погода і загущені посадки помідорів, що погано провітрюються. Під час вегетації рослин хвороба поширюється комахами, краплями дощу, інвентарем.

Основне джерело інфекції - уражені неперегнилі рослинні рештки і насіння. Захисні заходи передбачають знезараження насіння та видалення рослинних решток.

Мозаїка. Збудник - вірус Tabaco mosaic vinis (Nicotiana virus).

Проявляється мозаїка здебільшого на листках, рідше - на плодах у вигляді чергування світло- і темнозабарвлених ділянок.

За умов недостатньої освітленості і підвищеної вологості грунту, а також над­лишкового азотного живлення хвороба провляється у вигляді внутріш­нього некрозу плодів, а за недостатньої освітленості, низької вологості і знижених температур - у вигляді ниткоподібності і папоротеподібності листків.

Джерело інфекції - насіння, ґрунт, де па­тоген може зберігатися у вільному вигляді, часто у вигляді кристалів або адсорбованим на ґрунтових колоїдах.

Стрик (штрихуватість, некротична смугастість). Збудники - віруси Таbасо mosaic virus, Potato virus X, Potato virus Y.

Загаль­ним характерним симптомом хвороби є утворення некротичних плям, смуг на стеблах, листках, черешках, плодах. На листках плями дрібні, кутасті, на черешках - червоно-коричневі штрихи і смужки. Листки ста­ють крихкими і засихають.

На стеблах - темно-коричневі штрихи завдо­вжки 2-3 см і до 5 мм зав-ширшки. На плодах - темно-коричневі пове­рхневі некротичні плями неправильної або продовгуватої форми. Плоди розтріскуються, утворюються виразки. Іноді плоди зморщуються, розм’я­кшуються, деформуються і повністю відмирають.

Поширення хвороби відбувається контактно-механічним шляхом при догляді за рослинами, комахами (попелицями), через кореневу систему (при гідропонній культурі помідорів).

Джерела інфекції - насіння, неперегнилі рослинні рештки, за­лишки помідорів, заражені бульби картоплі.

Бронзовість, або плямисте в’янення. Збудник - вірус Tomato spotted wilt virus.

Уражуються листки, стебла, плоди. Молоді листки хворих рослин набувають бронзового або брудно-фіо­летового відтінку, згодом на них з’являються брудно-фіолетові або бро­нзові плями й кільця, зигзагоподібні смуги, що зливаються. Листки некротизуються, в’януть, засихають і опадають. При ураженні молодих рослин спостерігається відмирання верхівки, однак вони не гинуть - хвороба виявляється у вигляді жовтуватої мозаїчної крапчастості, плоди не утворюються.

На достигаючих плодах - бурі плями, що чергуються з червоними. На зелених плодах - плями у вигляді концентри­чних кілець блідо-зеленого або коричневого забарвлення.

Від хворих до здорових рослин вірус передається тютюновим трип-сом.

Джерело інфекції - тютюновий трипс, в організмі якого ві­рус зберігається тривалий час.

Стовбур. Збудник - мікоплазмовий організм.

Проявляється спочатку на верхівках рослин у вигляді зміни забарвлен­ня листків до червонуватого чи фіолетового відтінку. Нижні листки ре­дуковані (папоротеподібні), стирчать догори.

Найбільш характерна ознака - позеленіння або зростання квіток і здерев’яніння плодів.

Поширюються мікоплазми різними видами цикадок. З насінням і соком патоген не передається, у рослинних рештках не зберігається.

Верхівкова гниль. Непаразитарне функціональ­не захворювання.

Уражуються молоді, ще недозрілі плоди. Проявляється на верхі­вках плодів у вигляді водянистих плям, які розростаються, ста­ють темними, вдавленими. За умов підви­щеної вологості тканина під плямами розм’якшується, загниває. Уражені плоди втрачають товарну і смако­ву цінності, часто опадають.

Основною причиною виникнення хвороби вважається недостатня забезпеченість рослин вологою у період плодоутворення. Внаслідок цьо­го тканини на верхівці плоду відмирають. Хвороба інтенсивніше розви­вається за умов дефіциту кальцію і надлишку магнію у ґрунті.

Часто зустрічається схожа з непаразитарною верхівковою гниллю хвороба помідорів, що спричинюється бактерією Pseudomonas persicum. Вона, як правило, виникає не на зелених, а на зрілих плодах, які тривалий час лежать на поверхні ґрунту. Крім того, виявляється у вигляді не сухих, а мокрих плям.

Дата добавления: 2014-12-25