Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Найпоширеніші шкідники плодових культур і заходи захисту від них




Запитання для самоперевірки

1. Назвіть грибні хвороби помідорів.

2. Назвіть основні бактеріальніі хвороби помідорів.

3. Назвіть основні вірусні хвороби помідорів.

4. Назвіть основних шкідників помідорів у період вегетації.

5. Які інсектициди використовують для захисту помідорів від шкідників?

6. Які фунгіциди використовують для захисту помідорів від хвороб?

7. Які препарати використовують для протруювання насіння помідорів?

8. Які гербіциди використовують для захисту посівів помідорів від дводольних бур’янів?

9. Які гербіциди використовують для захисту посівів помідорів від однодольних бур’янів?

10. Які гербіциди використовують для внесення до посіву помідорів?

11. Які біологічні заходи захисту помідорів від шкідників і хвороб?

 

 

4.11. Плодові культури (зерняткові, кісточкові)

 

Кліщі (червоний плодовий – Panonychus ulmi, бурий плодовий – Bryobia redikorzevi, садовий павутинний – Schisotetranychus pruni). Це дрібні (розмірами 0,4-0,5 мм завдовжки) представники класу Павукоподібних.

Поліфаги. Період пошкодження – квітень – вересень.

Характер пошкодження – мозаїчні світлі плями вздовж жилок на листках. Знизу листкової пластинки (у червоного плодового та садового павутинного) – ледь помітна павутинна поволока. Листки скручуються, передчасно опадають.

Зимують у червоного плодового і бурого плодового яйця на корі гілок і в розвилках; у садового павутинного – жовто-оранжева самка під відшаруваннями кори, у листках і ґрунті. Розвиваються у 4-5 поколіннях.

ЕПШ – 100 яєць/10 см гілки, у період до цвітіння – 2-3 екз./листок, влітку – 5 екз./листок за 50%-го заселення листя.

Заходи захисту полягають в утриманні саду в чистому від бур’янів стані, очищенні і спаленні відмерлої кори взимку, викорінювальному обприскуванні дерев до розпускання бруньок проти зимуючих стадій. При ЕПШ під час вегетації – застосування акарицидів.

Листоблішки (велика грушева – Psylla pyriqusa, грушева – Psylla pyri, яблунева – Psylla mali, сливова – Psylla pruni). Імаго завдовжки 2,5-3,7 мм, строкатого забарвлення, крила прозорі. Німфи плоскі, від жовтого до коричнево-зеленого забарвлення. Яйця 0,3-0,35 мм спочатку білі, потім оранжеві, видовженоовальні, у грушевої та яблуневої зі стеблиною біля основи.

Період пошкодження – квітень–червень. Висисаючи сік із пошкоджуваних рослин і вкриваючи їх солодкими липкими виділеннями (медяною росою), спричинюють деформацію та відмирання листків, недорозвинення пагонів, плодів, погіршення їх товарного вигляду і смакових якостей.

Зимуюча стадія у великої грушевої, грушевої і сливової – дорослі особини в щілинах кори та в опалому листі, у яблуневої – яйця на пагонах.

Протягом року розвивається у великової грушевої, яблуневої та сливової одне, а у грушевої чотири-п’ять поколінь.

ЕПШ – у період відокремлення бутонів 10 колоній на 100 гілок.

Заходи захисту передбачають утримання саду в чистому від бур’янів стані, викорінювальне обприскування дерев до розпускання бруньок проти зимуючих стадій.

Попелиці (кров’яна попелиця – Eriosoma lanigerum, червоногалові – Dysaphis defecta та D.affinis, зелена яблунева – Aphis pomi, сливова – Hyalopterus pruni, вишнева – Myzus cerasi).

Пошкоджують листки та пагони. Кров’яна – гілки, штамби, корені, спричинюючи вузлуваті потовщення і розтріскування.

Зимуюча стадія – яйця біля основи бруньок, у кров’яної – личинки на коренях. ЕПШ – 5-10% заселених суцвіть або листків.

Заходи захисту передбачають утримання саду в чистому від бур’янів стані, видалення і спалення кореневої порослі, очищення і спалювання відшарувань кори, просторову ізоляцію плодових розсадників від промислових садів. При ЕПШ під час вегетації – застосування інсектицидів.

Щитівки (комоподібна – Lepidosaphes ulmi, каліфорнійська (карантинний об’єкт) – Quadraspidiotus perniciosus).

Оселяючись на гілках дерев і висисаючи з них сік, щитівки призводять до пригнічення їх розвитку, зменшення кількості та погіршення якості врожаю, поступового відмирання та загибелі дерев. Зимують у комоподібної яйця під щитком загиблої самки на корі, у каліфорнійської – личинки на корі штамбів і гілок.

ЕПШ у період до розпускання бруньок – 1 личинка на 200 см2 кори, у період достигання плодів – 2-3% заселених плодів.

Заходи захисту передбачають дотримання карантину, використання здорового садивного матеріалу, очищення і спалення відшарувань кори, викорінююче обприскування дерев до розпускання бруньок проти зимуючих стадій, у період появи личинок-бродяжок – застосування інсектицидів.

Довгоносики (сірий бруньковий – Sciaphobus squalidus, яблуневий квіткоїд – Anthonomus pomorum, кістянковий – Furcipes rectirostris).

Жуки вигризають бруньки, об’їдають листя. Личинки розвиваються в бутонах, а сірого брунькового – живляться дрібними корінцями в ґрунті.

Зимують жуки під корою та в рослинних рештках. ЕПШ – 40 жуків на 1 дерево.

Заходи захисту передбачають розпушування і переорювання ґрунту, у невеликих насадженнях – струшування жуків з дерев на підстилки у фазі набухання бруньок - цвітіння. Обприскування інсектицидами проводять у фазі відокремлення бутонів - рожевий бутон за ЕПШ.

Плодожерки (яблунева – Laspeyresia pomonella, грушева – L.pyrivora, сливова – Grapholitha funebrana). Метелики у розмірі крил 12-22 мм. Гусениці 12-15 мм до 20 мм завдовжки, світлі.

Шкодять гусениці, вигризаючи ходи в плодах до насіннєвої камери чи навколо кісточки, виїдаючи насіння та призводячи до опадання недостиглих плодів.

Зимують гусениці під корою, у рослинних рештках і ґрунті. ЕПШ – 2-5 яєць на 100 зав’язей, 5 метеликів на 1 феромонну пастку, 2% пошкоджених плодів.

Заходи захисту передбачають очищення відсталої кори, перекопування ґрунту, побілку штамбів і скелетних гілок вапном, накладання в червні на штамби ловильних поясів з наступним їх зніманням і знищенням. Від розпус-кання бруньок і зразу після цвітіння дерева обприскують інсектицидами.

Кільчастий шовкопрядMalacosoma neustria. Метелик у розмаху крил 32-40 мм. Передні крила жовто-коричневого кольору з двома поперечними смугами. Задні – світліші. Тіло товсте, густо вкрите жовтуватими волосками. Яйце циліндричне, свинцево-сіре. Гусениця завдовжки до 55 мм, із широкими голубими смугами по боках, чорними, коричневими і білою смужками вздовж тіла на спині, вкрита м’якими волосками. Лялечка бурувато-чорна, вкрита рудими волосками, у щільному павутинному білому коконі.

Шкодять гусениці, обгризаючи бутони, квіти, листки.

Яйця самки відкладають кільцями на тоненькі гілочки. Зимують сформовані гусениці в яйцевих оболонках у яйцекладках.

ЕПШ – 5 яйцекладок на дерево. Заходи захисту передбачають обприскування дерев перед цвітінням дозволеними інсектицидами.

Непарний шовкопрядОспеrіа dispаr. Метеликам влас­тивий статевий димор­фізм: самці істотно від­різняються від самиць за величиною й забар­в-ленням. Са­миці значно більші за самців та світліше за­барвлені, з розмахом крил до 75 мм. Черев­це у них масивне, вкрите на кінці густи­ми рудими во-лосками. Крила бруднувато-білі, з 3-4 чорними зигзагоподібними смугами. Самці із розмахом крил до 45 мм, черевце у них тонке. Передні крила бурувато-сірі, із широкими поперечними смуга­ми. Задні руді, зі світлішою торочкою. Гусениця останнього віку за­вдовжки 65-80 мм, сіра, вкрита довгими, зібраними в пучки щети­нистими волосками, на кожному з п’яти передніх спинних сегментів – по дві сині, а на наступних шести – по дві червоні бородавки. Ля­лечка матова, темно-коричнева, майже чорна, в іржаво-бурих волосках.

Зимує гусениця в оболонці яйця. Кладки яєць розміщені на прикореневій частині стовбурів дерев.

Виплодження гу­сениць починається після розпускання бруньок яблуні за середньодо­бових температур не нижче 6°С. Вони пошкоджують бруньки, а потім листки, бутони й квітки. Молоді гусениці вкриті довгими волосками, легко підхоплюються вітром і можуть переноситись на значні відстані.

ЕПШ –1- 2 яйцекладки на дерево.

Заходи захисту полягають в обприскуванні дерев навесні на початку розпускання бруньок (період масового виходу гусениць із яєць) од­ним із інсектицидів, приваблюванні комахоїдних птахів. У присадибних садах навесні знищують вручну кладки яєць. Для захисту крони від гу­сениць перед їх виплодженням на верхню частину стовбурів накла­дають клейові кільця.

Золотогуз – Euproctis chrysorrhoea. Метелик з розмахом крил 30-40 мм. Крила, груди й черевце сніжно-білого кольору з шовковистим полиском. На кінці черевця пу­чок золотистих (у самиці) або рудих (у самця) волосків. Яйця округлі, жов­то-білі. Гусениця 35-40 мм завдовжки, сірувато-чорна, з бородав-ками, вкрита пучками жовтувато-бурих волосків, уздовж спини – дві червоно-бурі, по боках – білі переривчасті смуги. Лялечка – у пухкому бурувато-сірому коконі.

Зимують гусениці в гніздах із 5-6 сплетених листків і міцно прикріплених на гілочках. Шкодять гусениці, вигризаючи бруньки, пізніше об’їдаючи листя й оголюючи дерева. ЕПШ – 1 гніздо на 3 м3 крони.

Заходи захисту передбачають знімання і спалювання гнізд гусениць взимку, при ЕПШ обприскування дерев інсектицидами в період розпускання бруньок.

Білан жилкуватийAporia crataegi. Метелик у розмаху крил до 70 мм. Крила білого кольору з темними жилками. Яйця пляшкоподібні, з поздовжніми реберцями, жовто-оранжеві. Гусениці до 50 мм завдовжки, блискучі, вкриті м’якими короткими волосками, вздовж спини – червоно-оранжеві смужки. Лялечка світло-сіра із зеленуватим відтінком і численними чорними плямками.

Гусениці пошкоджують бруньки, бутони, листки, з’їдаючи їх повністю. Зимують гусениці у гніздах із 2-3 листочків, скріплених павутинкою, що звисають на гілочках. ЕПШ – 3-4 гнізда, або 30-40 гусениць на 1м3 крони.

Заходи захисту передбачають збирання і спалювання зимових гнізд гусениць під час обрізування дерев, при ЕПШ – обприскування дерев інсектицидами до цвітіння.

Американський білий метелик Нурhапtrіа сипеа. Батьківщина – Північна Америка, звідки шкідника в 1940 році було завезено до Єв­ропи. В Україні зареєстрований в 1952 р. і є об’єктом внутрішнього карантину. По-шкоджує понад 250 видів деревних і чагарникових, а та­кож трав’янистих рослин, зокрема сільськогосподарських культур, та перевагу віддає шовковиці, плодовим деревам, клену ясенолистому.

Метелик із розмахом крил 40-50 мм. Крила сніжно-білі, блис­кучі, інколи з чорними або коричневими плямами, голова вкрита бі­лими довгими волосками, черевце біле. Яйце кулясте, гла­деньке, голубувате, інколи жовтувате, діаметром 0,6 мм. Молоді гу­сениці світло-жовті, голова, грудний щиток і черевні ноги чорні; вздовж спини – 2 ряди чорних або світло-жовтих бородавок, по бо­ках – 4 ряди; кожна бородавка несе волоски – довгі чорні й ко­роткі білі. Гусениця останнього віку оксамитово-коричнева, з чо­рними бородавками на спині й з оранжевими – по боках; вкрита до­вгими густими волосками; довжина тіла 30-40 мм. Лялечка темно-коричнева, завдовжки 8-15 мм, у пухкому брудно-сірому коконі.

Зимують лялечки під відсталою корою дерев, у щілинах буді­вель, тріщинах парканів, під рослинними рештками, у розгалуженнях гілок, інших затишних місцях. Навесні під час цвітіння яблуні виліта­ють метелики. Самиці відкладають яй­ця зісподу листків купками, прикриваючи їх білим пу­шком з черевця. Гусениці утворюють великі гнізда з листків, оповитих павутиною, цілком об’їдають листки, що призводить до значного зниження врожаю плодових. Розвиваються гусениці 30-50 днів. У другій половині липня вилітають метелики другого поколін­ня.

Захист полягає у дотриманні карантинних заходів, що обмежують мож-ли­вість завезення шкідника в нові регіони з транспортом; обстеженні на­саджень на територіях, що межують із районами його поширення; очищення дерев від кори, що відмерла, із подальшим спалюванням рослинних решток, осіння оранка в міжряддях саду; виловлювання ме­теликів на світлові пастки й атрактанти; зрізування й спалювання паву­тинних гнізд із гусеницями; обприскування заселених гусеницями де­рев одним з інсектицидів.

Пильщики (яблуневий плодовий – Hoplocampa testudinea, грушевий плодовий – H.brevis, сливовий чорний – H.minuta, кісточковий жовтий – H.flava). Дорослі комахи 6-7 мм завдовжки. Крила перетинчасті, прозорі із темними жилками. Личинки (несправжні гусениці) до 11-13 мм завдовжки, зморшкуваті.

Зимують личинки в коконах у ґрунті. Шкодять личинки, виїдаючи зав’язі і спричинюючи їх опадання.

ЕПШ – 3% пошкодженої зав’язі.

Заходи захисту передбачають збирання і знищення обпалих плодів, а також обприскування дерев інсектицидами після цвітіння.

Вишнева мухаRhagoletis cerasi. Муха 3-5 мм завдовжки, чорна, блискуча, з трьома поперечними чорними смужками на прозорих крилах. Личинка до 6 мм завдовжки, біла, безнога, червоподібна.

Зимує лялечка в пупарії в поверхневому шарі ґрунту. Мухи вилітають у другій половині травня і літають до кінця червня. Самки відкладають яйця під шкірку плодів на початку їх дозрівання. Личинки проникають до кісточки і виїдають м’якоть плоду навколо неї.

Заходи захисту передбачають вирощування ранньостиглих сортів, обробіток ґрунту в пристовбурних смугах, застосування інсектицидів під час льоту мух.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 1139; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.