Господарського обороту, змивання гумусного шару, порушення струк-

Безгосподарне використання земель, якщо це спричинило три-

Безгосподарне використання земель (ст. 254).

Вим явищем стали порушення земельного законодавства, особливе

місце серед яких посідає самовільне зайняття земель (ст. 197); пору-

шення порядку зайняття господарською діяльністю (ст. 202); пору-

шення правил екологічної безпеки (ст. 236); забруднення або псування

земель (ст. 239); порушення законодавства про захист рослин (ст.

Розглядаючи порушення правил, установлених для боротьби зі

шкідниками і хворобами рослин, та інших вимог законодавства про

захист рослин, що спричинило тяжкі наслідки, слід зазначити, що

диспозиція ст. 247 Кримінального кодексу України має бланкетний

характер. Для притягнення особи до відповідальності слід встановити,

які конкретно правила нею було порушено та яким нормативним ак-

том ці правила встановлено. Такими, зокрема, є закони України «Про

захист рослин» від 14 жовтня 1998 р., «Про пестициди та агрохіміка-

ти» від 2 березня 1995 р. тощо. Здебільшого порушення законодавства

про захист рослин здійснюється шляхом невжиття заходів, спрямова-

них на знищення шкідників та збудників рослин; невжиття заходів по

утилізації та знищенню сільськогосподарської сировини, яка не відпо-

відає встановленим вимогам щодо вмісту пестицидів і агрохімікатів.

вале зниження або втрату їх родючості, виведення земель із сільсько-

тури ґрунту, полягає у тому, що винна особа, якою, зокрема, може бу-

ти спеціаліст, що працює на сільськогосподарському підприємстві, не

виконує або неналежним чином виконує покладений на неї обов'язок

захищати землі від шкідливого впливу (ст. 254 Кримінального кодексу

України) Виведення земель з сільськогосподарського обороту означає

припинення їх використання за цільовим призначенням на певний час.

Розглядаючи питання притягнення особи до кримінальної від-

повідальності необхідно зазначити, що об'єктами злочинів у сфері

сільськогосподарського товаровиробництва можуть виступати: 1) тру-

дові права громадян; 2) майно, речі, майнові об'єкти; 3) встановлені

правила здійснення господарської діяльності; 4) довкілля, насамперед

земля як основа товарного сільськогосподарського виробництва; 5)

безпека виробництва, а також безпека руху та експлуатації транспорт-

них засобів; 6) службова діяльність.

За ці злочини на винних осіб може накладатися мінімальний

штраф до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 247

Кримінального кодексу України), максимальний штраф у розмірі до

250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 202 Криміна-

льного кодексу України). Максимальна межа покарання встановлю-

ється через позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років із по-

збавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяль-

ністю на строк до трьох років, яка визначається ст. 236 Кримінального

кодексу України.

Винні громадяни та посадові особи залежно від характеру зло-

чину за порушення аграрного законодавства і суспільної небезпеки

караються позбавленням волі, штрафом та додатковими покараннями

у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися пе-

вною діяльністю, а також конфіскацією знарядь і засобів злочину та

Дата добавления: 2014-12-25