Модуль 3 Цивільний захист 4 страница

4. Значення К₁ для ізотермічного зберігання аміаку наведено для випадку розливу (викиду) в піддон.

Таблиця Г. 1 - Значення коефіцієнта К₄ залежно від швидкості вітру

Швидкість вітру, м/с
К4		1,33	1,67	2,0	2,34	2,67	3,0	3,34	3,67	4,0	5,68

Таблиця Д.1 - Швидкість (км/год) перенесення переднього фронту хмари зараженого повітря залежно від швидкості вітру

Стан атмосфери (міра вертикальної стійкості)

Швидкість вітру, м/с

Інверсія

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Ізотермія

Конвекція

Таблиця Ж.1 - Коефіцієнт захищеності виробничого персоналу від ХНР при використанні різних укриттів і засобів індивідуального захисту

Місце перебування або вживані засоби захисту	Час перебування, години
0,25	0,5			3 - 4
Відкрито на місцевості
У транспорті	0,95	0,75	0,41	-	-
У виробничих приміщеннях з коефіцієнтом кратності повітрообміну: 0,5 1,0 2,0	0,97 0,67 0,18	0,87 0,52 0,08	0,68 0,30 0,04	0,38 0,13	0,09
У притулках: - - з режимом регенерації повітря - - без режиму регенерації повітря
У засобах індивідуального захисту органів дихання (промислові протигази)	0,95	0,8	0,5

_____________________________

Примітка: Промислові протигази використовуються виробничим персоналом при роботі усередині будівлі і при виході з осередку ураження

Таблиця К.1 - Середні значення коефіцієнтів захищеності (К_зах) міського і сільського населення з урахуванням його перебування в житлових і виробничих будівлях, транспорті і відкрито на місцевості

Час доби, годин від і до	Міське населення	Сільське населення
Час, що пройшов після початку дії ХНР
15 хв	30 хв	1 година	2 години	3-4 години	15 хв	30 хв	1 година	2 години	3-4 години
А. В умовах повсякденної діяльності (населення не оповіщене про небезпеку)
1.01-6.00	0,95	0,89	0,76	0,36	0,09	0,72/0,87	0,69/0,84	0,60/0,72	0,28/0,33	0,07/0,15
6.01-7.00	0,84	0,72	0,64	0,29	0,07	0,39/0,59	0,37/0,57	0,32/0,48	0,15/0,23	0,10/0,05
7.01-10.00	0,64	0,54	0,35	0,13	0,02	0,24/0,24	0,23/0,23	0,20/0,20	0,10/0,10	0,02/0,02
10.01-13.00	0,69	0,58	0,37	0,15	0,03	0,19/0,19	0,18/0,18	0,16/0,16	0,08/0,8	0,02/0,02
13.01-15.00	0,72	0,64	0,47	0,20	0,04	0,17/0,24	0,14/0,23	0,12/0,20	0,06/0,10	0,02/0,02
15.01-17.00	0,69	0,58	0,37	0,15	0,03	0,15/0,48	0,14/0,46	0,12/0,40	0,06/0,19	0,02/0,05
17.01-19.00	0,69	0,62	0,47	0,19	0,04	0,19/0,59	0,18/0,57	0,16/0,48	0,08/0,23	0,02/0,05
19.01-1.00	0,88	0,82	0,67	0,3	0,07	0,48/0,78	0,46/0,73	0,40/0,64	0,19/0,30	0,05/0,07
Б. В умовах надзвичайної ситуації (населення оповіщене про небезпеку)
1.01-6.00	0,95	0,89	0,20	0,36	0,09	0,78/0,87	0,73/0,85	0,64/0,74	0,30/0,35	0,08/0,09
6.01-7.00	0,93	0,87	0,74	0,65	0,10	0,50/0,81	0,48/0,77	0,42/0,67	0,21/0,20	0,07/0,08
7.01-10.00	0,78	0,68	0,49	0,22	0,06	0,89/0,39	0,37/0,37	0,32/0,32	0,15/0,15	0,04/0,04
10.01-13.00	0,79	0,67	0,47	0,21	0,04	0,33/0,33	0,31/0,31	0,27/0,27	0,13/0,13	0,13/0,13
13.01-15.00	0,83	0,74	0,56	0,25	0,05	0,31/0,39	0,30/0,37	0,26/0,32	0,12/0,15	0,03/0,04
15.01-17.00	0,79	0,69	0,49	0,22	0,04	0,31/0,59	0,30/0,57	0,26/0,48	0,12/0,23	0,05/0,05
17.01-19.00	0,86	0,78	0,63	0,28	0,06	0,35/0,66	0,38/0,62	0,29/0,55	0,14/0,26	0,03/0,04
19.01-1.00	0,91	0,85	0,71	0,34	0,09	0,59/0,81	0,57/0,77	0,48/0,57	0,23/0,32	0,07/0,6

Примітки:

1. Для сільського населення в чисельнику вказано значення К_зах на період ведення з/х робіт, в знаменнику - на зимовий період.

2. При визначенні кількості уражених від первинної хмари використовується К_зах на 15 і 30 хв.

Таблиця Л.1 - Характеристика структури уражених (у %)

Найменування ХНР	Характер поразок
смертельні	важкій і середній мірі	легкій мірі	порогові
Аміак

__________________________

Примітка: По інших ХНР структура уражених орієнтовно така ж.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11

ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ І

НОРМ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Іонізуючі випромінювання

Іонізуючим називають будь-яке випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків.

Іонізуюче випромінювання викликає в організмі ланцюжок оборотних і незворотних змін. Пусковим механізмом дії є процеси іонізації і збудження атомів і молекул в тканинах. Дисоціація складних молекул в результаті розриву хімічних зв'язків - пряма дія радіації. Істотну роль у формуванні біологічних ефектів грають радіаційно-хімічні зміни, обумовлені продуктами радіолізу води. Порушуються обмінні процеси, сповільнюється і припиняється зростання тканин, виникають нові хімічні сполуки, не властиві організму. Це призводить до зміни діяльності окремих функцій і систем організму.

Іонізуюча радіація при дії на організм людини може викликати два види ефектів: детерміновані порогові ефекти (променева хвороба, променевий опік, променева катаракта, променеве безпліддя, аномалії в розвитку плоду та ін.) і стохастичні (імовірнісні) безпорогові ефекти (злоякісні пухлини, лейкоз, спадкові хвороби).

Міра дії радіації залежить від того, є опромінення зовнішнім або внутрішнім. Внутрішнє опромінення можливе при вдиханні, заковтуванні радіоізотопів і проникненні їх в організм через шкіру. Деякі речовини поглинаються і накопичуються в конкретних органах, що призводить до високих локальних доз радіації. Кальцій, радій, стронцій і інші накопичуються в кістках, ізотопи йоду викликають ушкодження щитовидної залози, рідкоземельні елементи - переважно пухлини печінки. Рівномірно розподіляються ізотопи цезію, рубідію, викликаючи пригноблення кровотворення, атрофію сім’яників, пухлини м'яких тканин.

Класифікація іонізуючих випромінювань

Іонізуюче випромінювання розділяється на:

- - гамма-випромінювання - електромагнітне (фотонне) випромінювання, що випромінюється при ядерних перетвореннях або при анігіляції часток;

- - характеристичне випромінювання - фотонне випромінювання з дискретним спектром, що випромінюється при зміні енергетичного стану ядра;

- - гальмівне випромінювання - фотонне випромінювання з безперервним спектром, що випромінюється при зміні кінетичної енергії заряджених часток.Гальмівне випромінювання виникає в середовищі, що оточує джерело бета-випромінювання, в рентгенівських трубках, прискорювачах електронів і тому подібне;

- - рентгенівське - сукупність гальмівного і характеристичного випромінювань;

- - корпускулярне випромінювання - іонізуюче випромінювання, що складається з часток з масою спокою, відмінною від нуля (альфа - і бета-часток, протонів, нейтронів та ін.).

Ультрафіолетове випромінювання і видиме світло не відносяться до іонізуючих випромінювань.

Гігієнічна регламентація іонізуючого випромінювання

Гігієнічна регламентація іонізуючого випромінювання здійснюються Нормами радіаційної безпеки і Гігієнічними нормами.

Відповідно до нормативної документації усе населення розділяється на три категорії:

- - категорія А - персонал (професійні працівники) - особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань;

- - категорія Б - обмежена частина населення - особи, які не працюють безпосередньо з джерелами випромінювання, але за умовами проживання або розміщення робочих місць можуть піддаватися дії радіоактивних речовин і інших джерел випромінювання, що використовуються в установах і (чи) видаляються в зовнішнє середовище з відходами;

- - категорія В - решта населення області, країни.

Радіаційна безпека встановлюють поняття "критичний орган" - орган, тканину, частину тіла або усе тіло, опромінення якого в цих умовах заподіює найбільший збиток здоров'ю цієї особи або його потомства. Критичні органи розділяють на групи, що розрізняються по радіочутливості. Визначені наступні групи критичних органів:

- - І група - усе тіло, гонади, червоний кістковий мозок;

- - ІІ група - м'язи, щитовидна залоза, жирова тканина, печінка, бруньки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, кришталик ока і інші органи за винятком тих, які відносяться до І і ІІІ груп;

- - ІІІ група - шкірний покрив, кісткова тканина, кисті, передпліччя, кісточки і стопи.

Дози і рівні радіації

Мірою вражаючої дії радіації є доза опромінення. Для обліку особливостей джерел радіації і їх дії на різні об'єкти використовують деякі різновиди дози опромінення.

Експозиційна доза характеризує здатність гамма- і рентгенівського випромінювання іонізувати довкілля. Експозиційна доза визначається тільки для повітря. У практичному застосуванні використовуються позасистемні одиниці виміру експозиційної дози: Р (рентген), мР (мілірентген), мкР (мікрорентген).

Еквівалентна доза - поглинена доза в органі або тканині D, помножена на відповідний коефіцієнт якості для цього випромінювання Q.

, (1)

Одиницею виміру еквівалентної дози є Дж/кг, що має спеціальне найменування зиверт (Зв).

Коефіцієнт якості Q - безрозмірний коефіцієнт, що визначає залежність несприятливих біологічних наслідків опромінення людини в малих дозах від повної ЛПЕ випромінювання.

ЛПЕ (чи L_Δ) - лінійна передача енергії заряджених часток в середовищі, тобто середня енергія , що втрачається часткою в середовищі при зіткненнях з передачею енергії менше Δ, на малому відрізку шляху :

L _Δ= (dE/dl)_Δ (2)

Середній коефіцієнт якості Q при декількох компонентах випромінювання з різною якістю визначається з вираження

, (3)

де D - поглинена доза, тобто середня енергія dE, передана випромінюванням речовині в деякому елементарному об'ємі, ділена на масу речовини dm в цьому об'ємі,:

або (4)

У таблиці 11.1 приведені значення коефіцієнта якості для різних видів випромінювання.

Таблиця 11.1 - Значення коефіцієнта якості Q

№ п/п	Вид випромінювання	Значення Q
	Рентгенівське і гамма-випромінювання
	Електрони і позитрони, бета-випромінювання
	Протони з енергією менше 10 МеВ
	Нейтрони з енергією менше 0,02 МеВ
	Нейтрони з енергією 0,1-10 МеВ
	Альфа-випромінювання з енергією менше 10 МеВ
	Важкі ядра віддачі

Розрізняють наступні дози і рівні опромінення:

- - поглинена доза D - середня енергія dE, передана випромінюванням речовині в деякому елементарному об'ємі, ділена на масу речовини dm в цьому об'ємі D=dE/dm. Одиниця поглиненої дози грей (Гр), дорівнює 1 джоулю на килограм (Дж/кг);

- - гранично допустима доза (ГДД) - найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за рік, яке при рівномірній дії в течії 50 років не викличе в стані здоров'я персоналу (категорія А) несприятливих змін, що виявляються сучасними методами; ГДД є основною дозовою межею для осіб категорії А;

- - межа дози (МД) - гранична еквівалентна доза за рік для обмеженої частини населення (категорії Б); межа дози встановлюється менше ГДД для запобігання необгрунтованому опроміненню цього контингенту людей і є основною дозовою межею для осіб категорії В;

- - допустимі рівні - нормативні значення надходження радіоактивних речовин в організм, зміст радіоактивних речовин в організмі, їх концентрація у воді і повітрі, потужності дози, щільність потоку і тому подібне, розраховані зі значень основних дозових меж ГДД і МД;

- - граниче допустиме річне надходження (ГДН) для осіб категорії А - таке надходження радіоактивних речовин в організм впродовж року, яке за 50 років створює в критичному органі еквівалентну дозу, рівну 1 ГДД;

- - межа річного надходження (МРН) для осіб категорії Б - таке надходження радіоактивних речовин в організм впродовж року, яке за 70 років створює в критичному органі еквівалентну дозу, рівну 1 МД;

- - допустимий вміст (ДВ) - такий середньорічний зміст радіоактивних речовин в організмі (критичному органі), при якому еквівалентна доза рівна ГДД, - для категорії А або МД - для категорії Б;

- - контрольні рівні - річне надходження радіонукліда в організм, зміст радіонукліда в організмі, потужність дози, щільність потоку, концентрація радіонукліда в повітрі (а для категорії Б і у воді), забруднення поверхні, що встановлюються в цілях обмеження опромінення персоналу і населення.

Нині для визначення величини радіоактивного випромінювання і радіоактивного забруднення використовуються як системні, так і несистемні одиниці виміру. Зв'язок між ними приведений в таблиці 11.2.

Таблиця 11.2 - Одиниці виміру радіоактивного випромінювання і забруднення

Дозиметричні величини	Одиниці виміру	Співвідношення між одиницями
система СІ	Несистемні
Активність	Беккерель (Бк)	Кюрі (Ки)	1 Бк = 1 розпад/з
Міра забруднення	Бк/м^2	Ки/м^2	1 Ки/м2 = 3,7*1010 Бк/м2
Експозиційна доза	Кл./кг	Рентген (Р)	1 Кл/кг = 3876 Р
Поглинена доза	Грей (Гр)	рад	1 Гр = 1 Дж/кг = 100 рад
Еквівалентна доза	Зиверт (Зв)	бер	1 Зв = 100 бер = 1 Гр * Q

Контрольні питання

1. Дайте поняття іонізуючим випромінюванням і їх дії на організм людини.

2. Охарактеризуйте види іонізуючого випромінювання.

3. Яким чином розподіляють населення відносно радіаційної безпеки?

4. Що таке "критичні органи" і які групи, в організмі людини, вони утворюють?

5. Дайте визначення експозиційній дозі випромінювання.

6. Визначите еквівалентну дозу і коефіцієнт якості.

7. Яка ефективність дії різних видів випромінювання на організм людини?

8. Назвіть відомі вам дози і рівні опромінення.

9. Що таке поглинена і гранично допустима дози?

10. Дайте визначення межі дози і допустимим рівням.

11. Для яких категорій населення і в чому різниця між ГДН і МРН?

12. Охарактеризуйте поняття "допустимий вміст" і "контрольні рівні".

13. Які дозиметричні величини ви знаєте?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 12

ОЦІНКА РАДИЦИОННОЙ ОБСТАНОВКИ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРИЛАДІВ РАДІАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ І ДОЗИМЕТРИЧНОГО КОНТРОЛЮ

Найбільш точним видом оцінки радіаційної обстановки є визначення масштабів зараження місцевості і атмосфери за допомогою приладів радіаційної розвідки.

Принцип дії дозиметричних приладів

У більшості приладів радіаційної розвідки реалізований іонізаційний метод визначення потужності радіаційного випромінювання (рис. 12.1).

Рис. 12.1 - Блок-схема пристрою дозиметричних приладів

1 - сприймаючий пристрій (датчик); 2 - підсилювач; 3 - вимірювальний прилад; 4 - блок живлення; 5 - джерело живлення.

Сприймаючий пристрій - детектор випромінювань (датчик), призначений для перетворення енергії радіоактивних випромінювань на електричну. Газорозрядний лічильник представлений металевим циліндром з тонкою коаксіально розташованою металевою ниткою (зовнішній і внутрішній електроди), до яких подається досить висока напруга. Простір між електродами заповнений сумішшю інертних газів (аргон і неон) під пониженим тиском. Газорозрядний лічильник використовується як детектор іонізуючих випромінювань в приладах, призначених для виявлення радіоактивного зараження місцевості і об'єктів. Вимірювальний пристрій служить для визначення сигналів, сприймаючого пристрою. У блоці живлення відбувається перетворення низької напруги у високе, необхідне для роботи газорозрядних лічильників.

Класифікація дозиметричних приладів за призначенням

1. Індикатори - призначені для виявлення випромінювання і орієнтовної оцінки потужності дози g- та b-випромінювань.

2. Ретгенметри (вимірники потужності дози) - служать для виміру рівня радіації, потужності експозиційної дози g -випромінювання, а також виявлення b -випромінювання на місцевості.

3. Радіометри (вимірники радіоактивності) - застосовуються для виявлення і визначення міри радіоактивного зараження поверхонь, устаткування та ін. a-, b- частками. Радіометрами можна також вимірювати і невеликі рівні експозиційної дози g-випромінювання.

4. Дозиметри - для контролю індивідуальних доз опромінення людей на радіоактивно зараженій місцевості.

Прилади радіаційної розвідки місцевості

Вимірник потужності дози (рентгенметр) ДП-5В (рис. 12.2) призначений для виміру рівнів гамма-радіації на місцевості і радіоактивного зараження поверхні різноманітних предметів по гамма-випромінюванню, а також виявлення наявності бета-випромінювання. Прилад має звукову індикацію іонізуючого випромінювання на усіх піддіапазонах, окрім першого. Діапазон виміру ДП-5В від 0,05 мР/годину до 200 Р/годину.

У комплект приладу входять: прилад, розміщений у футлярі (вимірювальний пульт, блок детектування (з джерелом контролю), які з'єднуються за допомогою гнучкого кабелю завдовжки 1,2 м); подовжувальна штанга завдовжки 45-75 см; головні телефони; дільник напруги (з кабелем завдовжки 10 м) для підключення приладу до зовнішнього джерела постійного струму напругою 12 або 24 В; два розсувні ремені; комплект ЗІП; комплект експлуатаційної документації (технічний опис, інструкція по експлуатації і формуляр); пакувальний ящик.

Рис. 12.2 - Вимірник потужності дози ДП‑5В:

1 - вимірювальний пульт; 2 - сполучний кабель; 3 - кнопка скидання свідчень; 4 - перемикач піддіапазонів; 5 - мікроамперметр; 6 - кришка футляра приладу: 7 - таблиця допустимих значень забруднення об'єктів; 8 - блок детектування; 9 - контрольне джерело; 10 - поворотний екран; 11 - тумблер підсвічування шкали мікроамперметра; 12 - подовжувальна штанга; 13 - головні телефони; 14 - футляр.

Блок детектування має поворотний екран, який може фіксуватися на корпусі блоку в положеннях "Б", "Г" і "К". У положенні "Б" відкривається вікно в корпусі блоку детектування, в положенні "Г" - вікно закрите екраном, в положенні "К" - проти вікна встановлюється вмонтоване в корпус контрольне джерело. На корпусі є два виступи, якими блок детектування ставлять на обстежувану поверхню під час контролю радіоактивного забруднення і виявлення бета-випромінювання. Живлення приладу здійснюється від трьох елементів живлення А-336.

Підготовка приладу до роботи і перевірка працездатності

1. Підключити джерела живлення, дотримуючись полярності. Не закриваючи кришку відсіку живлення, ручку перемикача піддіапазонів поставити в положення "Δ". Відхилення стрільці вимірювального приладу, в межах зафарбованого сектора шкали свідчить про працездатність джерел живлення.

2. Перевірити працездатність приладу від контрольного джерела: надіти головні телефони і підключити їх до вимірювального пульта; поворотний екран блоку детектування встановити в положення "К"; ручку перемикача піддіапазонів послідовно встановлювати в положення "х1000", "х100", "х10", "х1", "х0,1" і стежити за клацанням в телефоні і за відхиленням стрілки вимірювального приладу. Під час нормальної роботи приладу клацання в телефоні прослуховується на усіх піддіапазонах, окрім першого. Стрілка вимірювального приладу на піддіапазоні "х10" повинна відхилитися на ділення, вказане у формулярі на прилад, а в положеннях "х1" і "х0,1" - за межі шкали.

3. Натиснути кнопку "Х", при цьому стрілка приладу повинна встановитися на нульову відмітку шкали.

4. Екран блоку детектування поставити в положення "Г".

5. Ручку перемикача встановити в положення "Δ".

Прилад готовий до роботи.

Для виміру:

а) рівня радіації на місцевості екран зонду встановлюється в положення "Г". Зонд упорами вниз тримається на висоті 0,7 - 1 м від землі. Виміри проводяться послідовно від максимального піддіапазону і далі, поки стрілка мікроамперметра не відхилиться і не зупиниться в межах шкали. Показання приладу множаться на відповідний коефіцієнт піддіапазону.

б) гамма-зараження об'єктів. Екран зонду встановлюється в піддіапазоні "Г", підключаються головні телефони. Зонд розташовується на відстані 1 - 1,5 см від поверхні об'єкту. Якщо виміри міри радіоактивного забруднення різних поверхонь об'єктів здійснюються на радіаційно забрудненої місцевості, то необхідно спочатку визначити гамма-фон, а потім його відняти із вже знайденого раніше значення.

в) бета-зараження поверхні об'єкту. Екран зонду приладу встановлюється в положення "Б". Виміри проводяться на відстані 1 - 1,5 см від поверхні об'єкту. При цьому вимірюється потужність дози сумарного гамма-, бета-випромінювання. Збільшення показань приладу в одному і тому ж піддіапазоні, порівняно зі свідченнями по гамма-випромінюванню, свідчить про наявність бета-випромінювання.

Прилади для контролю опромінення

Комплект ДП‑22-В (рис. 12.3) призначений для виміру індивідуальних доз гамма-опромінення.

У комплект приладу входять: зарядний пристрій ЗД‑5 і 50 вимірників дози ДКП‑50-А, технічний опис і інструкція по експлуатації, формуляр. Комплект розміщується в пакувальному ящику.

Рис. 12.3 - Комплект вимірників дози ДП‑22В

1 - зарядний пристрій ЗД‑5; 2 - вимірник дози ДКП‑50А; 3 - ручка потенціометра; 4 - кришка відсіку живлення; 5 - гніздо "ЗАРЯД"; 6 - ковпачок

Вимірника дози ДКП‑50А (рис. 12.4) забезпечує реєстрацію індивідуальних доз гамма-опромінення в діапазоні від 2 до 50 Р. Відлік вимірювальних доз проводиться за шкалою, яка розміщена в середині дозиметра.

Рис. 12.4 - Вимірник дози ДКП‑50А

1 - окуляр; 2 - шкала; 3 - корпус дозиметра; 4 - рухлива платинована нитка; 5 - внутрішній електрод; 6 - конденсатор; 7 - захисна оправа; 8 - стекло; 9 - іонізаційна камера; 10 - об'єктив; 11 - утримувач; 12 - верхня пробка

Підготовка комплекту до роботи включає: підключення джерел живлення і зарядку вимірників дози. При підключенні джерел живлення необхідно:

1. Ручку регулятора напруги повернути вліво до упору.

2. Встановити у відсік живлення зарядного пристрою два елементи 1,6‑ПМЦ‑В‑8 (145У) і підключити їх виводи до відповідних клем згідно маркіровки.

3. Закрити відсік живлення кришкою і загвинтити її.

Заряд вимірників дози здійснюється за допомогою зарядного пристрою ЗД‑5, для чого:

1. З гнізда "ЗАРЯД" зняти заглушку, з вимірника дози - захисну оправу.

2. Вимірника дози вставити в гніздо "ЗАРЯД" і натиснути до упору, при цьому включається підсвічування шкали дозиметра.

Дата добавления: 2014-12-25