Поняття програмне забезпечення. Операційні системи

Текст лекції

Інформаційно-методичне забезпечення

План лекції

Лекція № 2. Системне та прикладне програмне забезпечення персональних комп’ютерів

1. Поняття програмне забезпечення. Операційні системи.

2. Мобільні операційні системи.

1. Іванов В.Г., Карасюк В.В., Гвозденко М.В. Основи інформатики та обчислювальної техніки: підручник / За заг. ред. В. Г. Іванова. — Х.: Право, 2012. — 312 с.

2. Коноплянко З.Д. Інформатика та комп’ютерна техніка.- Львів: Вид-во УБС НБУ, 2009.-131 с.

3. https://ru.wikipedia.org/wiki/Windows.

4. http://windows.microsoft.com/uk-ua/windows/home.

5. http://microsoftportal.net/windows-9.

6. https://ru.wikipedia.org/wiki/Linux.

7. https://ru.wikipedia.org/wiki/IOS.

8. https://ru.wikipedia.org/wiki/ Карманный_персональный_компьютер

Сукупність програм для комп’ютера утворює програмне забезпечення (ПЗ), тобто програмне забезпечення ЕОМ – це комплекс програм, документації й інструкцій з їхньої експлуатації, призначених для ефективного управління обчислювальним процесом, зменшення трудомісткості експлуатації комп’ютера, автоматизації процесу підготовки, створення і виконання програм при різних режимах роботи машини, спрощення зв’язку користувача з ЕОМ [1].

Програмне забезпечення ПК поділяють на наступні групи:

- системні програми;

- інструментальні програми;

- прикладні програми.

Інструментальні засоби (системи програмування) служать для розроблення програм (програмного забезпечення). Команди, що виконує мікропроцесор, надходять у машинному коді. Кожна команда при цьому має вигляд послідовності нулів й одиниць. Писати програми машинною мовою незручно, а їх надійність низька. Тому програми розробляються мовою програмування (інструментальною мовою), після чого за допомогою спеціальної програми (транслятора) перекладається текст програми машинним кодом (транслюється).

Прикладне програмне забезпечення — це програми, призначені для виконання конкретних завдань користувача. Найвідомішими серед них є текстові редактори, графічні редактори, електронні таблиці та системи управління базами даних (СУБД).

Текстові редактори – потужні програми для створення невеликих текстових документів. Вони дозволяють вводити, редагувати, форматувати текст, вставляти малюнки, таблиці, перевіряти правопис, складати зміст та багато інших складних операцій. Текстовий процесор – це програма для введення, редагування і обробки текстових документів з різною інформацією (наприклад, з таблицями, графікою тощо).

До основних функцій текстового процесору належать:

§ організація введення й редагування тексту за допомогою клавіатури та збереження його в пам’яті;

§ форматування тексту (оформлення тексту, зміна його параметрів);

§ опрацювання декількох документів одночасно;

§ попередній перегляд перед друком та друкування документів;

§ перевірка правопису;

§ використання графічних зображень у тексті;

§ використання таблиць у тексті;

§ використання макросів (програмованих вставок) у документах.

Найпопулярнішими текстовими редакторами є MS WORD, Open Office та ін. Для підготовки досить складних документів (книг, газет, журналів) застосовують інші програми, що називаються видавничими системами.

Табличні процесори – це програми, що забезпечують роботу з великими таблицями чисел, а також автоматизацію математичних обчислень за допомогою формул. Вони забезпечують роботу з символьними даними, здійснюють побудову діаграм, графіків тощо.

Табличні процесори призначені для:

§ Введення даних у клітинки електронних таблиць, їхнього редагування та форматування.

§ Опрацювання числових даних за формулами, які можуть містити арифметичні вирази, математичні, статистичні та інші функції.

§ Побудови діаграм і графіків на основі даних, що містяться в клітинках електронних таблиць.

§ Повторного обчислення результатів під час зміни даних або формул для їхнього опрацювання.

§ Відбору даних, що задовольняють певні умови.

§ Друкування даних електронної таблиці, діаграм і графіків.

§ Роботи з файлами та ін.

Найпопулярнішими електронними таблицями є Excel та ін.

Під системним (базовим) розуміється програмне забезпечення, що забезпечує роботоспроможність комп’ютера (операційні системи, мережне ПЗ, сервісні програми, програми технічного обслуговування), а також засоби розробки нових програм (транслятори, редактори зв’язків, відладчики тощо).

Основною серед системних програм є операційна система.

Операційна система — це комплекс програм, який виконує такі завдання [2]:

- перевірка роботоздатності комп’ютера та завантаження основної частини операційної системи в оперативну пам’ять;

- управління роботою апаратних засобів та забезпечення потрібними ресурсами програм, які запускаються і виконуються на комп’ютері;

- підтримання інтерфейсу користувача при його роботі на комп’ютері;

- ведення прийнятої моделі організації даних (наприклад, ієрархічної).

Отже, операційна система (ОС) – система програм, призначена для керування пристроями комп’ютера, управління обробкою і зберіганням даних, забезпечення інтерфейсу користувача. Без операційної системи комп’ютер працювати не може.

Найбільш поширеними на ПК є операційні системи сімейств Windows (XP, Vista, 7, 8), Linux, Ubuntu, Apple (Mac OS X) та ін.

Дата добавления: 2014-12-25