Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Попередній розрахунок




Метою попереднього розрахунку є попереднє визначення діаметрів трубопроводів.

· Схему теплових мереж розбивають на розрахункові ділянки. За розрахункову ділянку приймають трубопровід діаметр та витрата теплоносія в якому не змінюються.

· Для кожної розрахункової ділянки визначають довжину та розрахункову витрату пари . Розрахункову витрату теплоносія на ділянках визначають простим додаванням розрахункових витрат споживачів, рухаючись від споживачів проти руху теплоносія до джерела теплоти. Сумарну розрахункову витрату пари в парових мережах, які забезпечують підприємства з різними добовими режимами роботи визначають з врахуванням розбіжності максимальних витрат пари окремими підприємствами. При відсутності проектних добових графіків витрати пари допускається до сумарної витрати пари вводити коефіцієнт 0,9.

· Визначають середній коефіцієнт втрат тиску в місцевих опорах для попередніх розрахунків за формулою:

(3.9)

де z p – коефіцієнт, який залежить від виду теплоносія (для пари z p = 0,2-0,4), Д d – витрата теплоносія на початковій ділянці розгалуженого трубопроводу, кг/с.

· Вибирають головну розрахункову магістраль. Для цього визначають орієнтовне значення питомих втрат тиску від джерела теплоти до кожного споживача за формулою:

(3.10)

де – довжина головної розрахункової магістралі, м; аср – середній коефіцієнт втрат тиску в місцевих опорах; Р п, Р к – тиск пари на початку та на кінці головної розрахункової магістралі, Па.

За головну розрахункову магістраль приймають відгалуження теплової мережі, для якого величина питомої втрати тиску на тертя найменша. В першу чергу виконують розрахунок головної розрахункової магістралі, а потім розраховують відгалуження.

· Визначають орієнтовні значення зменшення тиску починаючи з першої ділянки головної розрахункової магістралі від джерела теплоти за формулою:

(3.11)

де - довжина і-тої ділянки, м.

· Визначають орієнтовні значення тиску в вузлових точках з умови рівномірного зменшення тиску в напрямку головної розрахункової магістралі за формулами:

(3.12)

де - тиск пари на початку та в кінці ділянки, Па; - довжина ділянки.

· Визначають орієнтовні значення температури пари на кінці ділянки для попередження конденсації пари в трубопроводах за рахунок втрат теплоти в навколишнє середовище, зменшення температури пари по довжині паропроводу приймають приблизно рівним 2оС на 100 м.

(3.13)

де температура пари на початку та на кінці ділянки, оС; - довжина і-тої ділянки, м.

· Визначають за значенням та густину на кінці ділянки rк за таблицями властивостей водяної пари.

· Визначають орієнтовне значення середньої густини пари на ділянці в кг/м3 за формулою:

(3.14)

де r пі; r кі – густина пари на початку та на кінці ділянки відповідно, кг/м3; - орієнтовне значення середньої густини пари на ділянці, кг/м3.

· Визначають табличне значення питомих втрат тиску по довжині в головної магістралі за формулою:

(3.15)

де - табличне значення густини пари, = 1 кг/м3.

· За значенням табличних питомих втрат тиску в головної розрахункової магістралі та розрахунковою витратою пари Д d на ділянці визначають діаметри паропроводів D з* s за таблицями (додаток 16) або номограмами [3, 5], які складені при еквівалентній шорсткості труб 0,2 мм та густині пари r т = 1 кг/м3, а також визначають табличні питомі втрати тиску та табличну швидкість руху пари на ділянці w т, які відповідають стандартним діаметрам.

 

Кінцевий розрахунок

Кінцевий розрахунок виконують послідовно по ділянкам з метою точного визначення діаметрів трубопроводів, а також тисків та температур у вузлових точках теплової мережі.

· Визначають фактичні значення питомих втрат тиску R та швидкості пари w на ділянці, які відповідають за формулами:

(3.16)

де R т, w т – табличні значення питомих втрат тиску та швидкості, - середня густина пари на ділянці, яку визначають за (3.14).

При розрахунку паропроводів потрібно враховувати, що дійсна швидкість пари не повинна перевищувати максимальних значень: для насиченої пари w max = 35/60 м/с; для перегрітої 50/80 м/с (значення в чисельнику приймаються для паропроводів з Dу <200 мм, а в знаменнику з Dу >200 мм).

· Розміщують на схемі теплових мереж всі місцеві опори: засувки, компенсатори, відводи, трійники та інше.

· Визначають еквівалентні довжини місцевих опорів та приведені довжини ділянок головної розрахункової магістралі за формулою , м.

· Визначають фактичні втрати тиску на ділянці та тиск пари на кінці ділянки за формулами:

(3.17)

· Визначають втрати теплоти ділянки паропроводу в навколишнє середовище за формулою:

(3.18)

де q п – питомі втрати теплоти паропроводом, Вт/(мС); t о – середньорічна температура навколишнього середовища, приймається залежно від способу прокладання теплової мережі, °С; t ср – середня температура пари на ділянці, °С, дорівнює ; - довжина ділянки, м.

· Уточнюють зменшення температури пари на ділянці D t, температуру пари на кінці ділянки t к, які потрібні для визначення густини пари на кінці ділянки rк та середньої густини пари на ділянці rср за формулами:

(3.19)

де теплові втрати ділянки паропроводу Q п визначають за формулою, а теплоємність перегрітої пари приймають с р = 2,1 кДж/(кгС).

· За значенням тиску та температури на кінці ділянки по таблицям властивостей водяної пари визначають густину пари на кінці ділянки та уточнюють значення середньої густини пари на ділянці за формулою . Якщо орієнтовне значення середньої густини пари на ділянці не збігається з розрахованим значенням середньої густини на ділянці розрахунок ділянки паропроводу повторюють.

 

· Результати розрахунків заносять до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Гідравлічний розрахунок паропроводів

№ ділянки Попередній розрахунок
Розрахункова витрата пари, Д d, кг/с Геометрична довжина ділянки, l Початок ділянки Кінець ділянки Середня густина пари на ділянці, r/ ср, кг/м3 Середня температура пари на ділянці, tср, °C Діаметр паропроводу на ділянці, D х s, мм Табличні питомі втрати тиску на ділянці, R т, Па/м Таблична швидкість пари на ділянці, w т, м/с
Тиск пари, Pn, МПа Температура пари, tn, °C Густина пари, rn кг/м3 Тиск пари, Pк, МПа Температура пари, tк, °C Густина пари, rк кг/м3
                           

 

№ ділянки Кінцевий розрахунок
Питомі втрати тиску на ділянці, R, Па/м Швидкість пари на ділянці, w, м/с Довжина ділянки Втрати тиску на ділянці, D Р=R× l np, Па Тиск на кінці ділянки, Pк, МПа Питомі втрати теплоти паропроводом q п, Вт/(мС) Втрати теплоти на ділянці, Q n, Вт Уточнені параметри пари на ділянці
еквівалентна, le, м приведена, lпр, м Температура пари на кінці ділянки, tк, °C Густина пари на кінці ділянки, rк кг/м3 Середня густина пари, rк кг/м3
                       

 

· Якщо температура пари на кінці ділянки t к не нижче температури насичення, яка відповідає тиску на кінці ділянки Р к, то конденсація пари на ділянці виключається. Якщо температура пари на ділянці менше температури насичення потрібно враховувати додаткову витрату пари на конденсацію, яка виникає за рахунок втрат теплоти в трубопроводі. Витрату пари на конденсацію в кг/с визначають за формулою:

(3.20)

де r – питома теплота пароутворення при середньому тиску на ділянці, Дж/кг; Qп – тепловтрати розрахункової ділянки ізольованого паропроводу, Вт, визначають за формулою (3.18).

Таким чином розрахункову витрату насиченої пари на ділянці визначають за формулою:

(3.21)

де Д р – розрахункова витрата пари на ділянці без врахування витрати на конденсацію, кг/с; 0,5 Дк – половина витрати пари на конденсацію на розрахунковій ділянці, кг/с; – витрата пари на конденсацію на всіх ділянках після розрахункової за рухом пари, кг/с.

· Розрахунок починають від джерела теплоти по ділянкам, кінцевий тиск на першій ділянці дорівнює тиску на початку наступної ділянки. Після розрахунку головної магістралі виконують розрахунок відгалужень, починаючи з визначення орієнтовних питомих втрат тиску на відгалуженні від точки підключення відгалуження до головної магістралі до точки підключення споживача та далі аналогічно розрахункам ділянок головної магістралі.

· Розрахунок паропроводу вважають закінченим, якщо тиск пари біля споживачів близький до заданого тиску Рк, але не менше заданого.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 484; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.022 сек.