Учбове питання №3 Призначення і типи казенників, вимоги до них

Вимоги, які пред'являються до стволів артилерійських знарядь.

1. Ствол повинен бути достатньо міцним, тому що піддається дії високого тиску газів. Міцність ствола вважається достатньої, якщо після пострілу в стінці його незалежно від умов експлуатації (нагрів; зміни умов заряджання в припустимих межах) не виникають залишкові деформації. Міцність ствола забезпечується якістю матеріалу і відповідних розмірів стінки труби.

2. Ствол повинний бути оптимально жорстким. Жорсткість ствола оцінюється стрілою прогину під дією власної ваги і розміром вібрації стінок труби при пострілі і від пострілу до пострілу. Як правило, стволи роблять довжиною не більш 70-100 клб при радіусі кривизни не менше 600м і різностінності в кожному поперечному перетині не більш 3мм.

3. Ствол повинний мати велику живучість, що забезпечується як конструктивними, так і експлуатаційними заходами. Живучість ствола оцінюється кількістю пострілів до повної втрати їм своїх балістичних характеристик (тиску, початкової швидкості снаряда, купчастості).

4. Конструкція ствола повинна забезпечувати задану початкову швидкість і усталеність снаряда в польоті в залежності від розміру метального заряду.

5. Устрій ствола повинний забезпечувати простоту й економічність його виробництва і експлуатації.

Крім названих основних вимог, до стволів можуть подаватися і спеціальні вимоги, пов'язані з призначенням і особливостями експлуатації знарядь.

Казенник - це частина артилерійського ствола, яка призначена для розміщення деталей затвора.

III. За характером сприйняття порохових газів

Навантажені

Розвантажені

Вантажні

I. За типом замикаючого пристрою

Клинові

Поршневі

II. За способом з’єднання казенника зі стволом

Нагвинтні

Ненагвинтні

Рисунок 2.20 Схема класифікації казенників за найбільш загальними і важливими ознаками

Казенник має затворне гніздо під клин або поршень затвора і разом із замикаючими механізмами приймає участь у замиканні канал ствола під час пострілу.

В перших гарматах казенники виготовляли як одне ціле спочатку зі стволом, а потім і з кожухом. В сучасних гарматах казенники - це окремі частини ствола, які з'єднуються з ним різьбовими з'єднаннями.

Видатна роль у розробці теоретичних основ конструювання і розрахунку казенників належить вченим А.В.Гадоліну, Н.Ф.Дроздову, Е.К.Ларману, Н.І.Безухову.

До конструкції казенників ставлять такі вимоги:

1. Надійне замикання каналу ствола.

2. Зручне і надійне розміщення деталей затвора.

3. Просте і надійне з'єднання з трубою ствола.

4. Технологічність у виробництві і ремонті.

5. Взаємозамінність.

В сучасних гарматах казенник є однією з складових частин ствола, вартість виготовлення якої іноді перевищує вартість виготовлення труби ствола. Отже, раціональній розробці конструкції казенника треба приділяти особливу увагу як з точки зору забезпечення необхідної міцності під час пострілу, так і технологічності у виробництвіта ремонті. Розглянемо призначення і особливості конструкції казенників різних типів.

Клиновий казенник призначений для розміщення деталей клинового затвора. Він використовується при гільзовому заряджанні і може бути з вертикальним (наприклад, в гарматах Д-30, Т-12,Д-20 та інших) і горизонтальним (М-46) переміщенням клина. (2А-36)

Клиновий казенник - це корпус складної конфігурації з отвором для з'єднання з трубою ствола і клиновим пазом для розміщення і руху клина затвора. Клиновий паз казенника утворюється двома щоками. Задня стінка клинового паза утворює перемичку казенника, яка в деяких типах гармат має лоток. Лоток - це дугова виїмка у перемичці казенника, яка призначена для спрямування пострілів або їх елементів під час досилання.

Клиновий казенник може мати також обійму, або бороду для з'єднання його з ПВП та іншими частинами гармати, а також полозки для спрямування руху ствола під час відкату і накату.

Клинові казенники за конструкцією можуть бути таких видів:

- з відкритими щоками;

- із закритими щоками (корпус такого казенника є замкненим

- контуром);

- зі щоками, з'єднаними перемичкою з лотком (наприклад, в

- гарматах Д-З0, Д-20 та інші).

Рисунок 2.21 Схема казенника з відкритими щоками

Рисунок 2.22 Схема казенника зі щоками з перемичкою

Казенники з клиновим затвором використовуються в гарматах калібром до 152-мм включно.

Поршневий казенний призначений для розміщення деталей поршневого затвора. Він може використовуватися як при гільзовому, так і при безгільзовому заряджанні. Поршневий казенник має корпус складної конфігурації з отвором у передній частині для з'єднання з трубою ствола. У задній стінці корпус має затворне гніздо з нарізними і гладкими секторами, за допомогою яких забезпечується введення поршня в затворне гніздо і його закріплення. Поршневий казенник може мати обійму, або бороду для з'єднання з ПВП та іншими пристроями. Казенники з поршневими затворами використовуються в гарматах калібром 122-мм і більше.

Нагвинтний казенник - це такий казеник, який з'єднується з трубою або кожухом ствола безпосереднім нагвинчуванням на них. Казенники такого типу використовувалися в гарматах довоєнних років розробки (наприклад, М-30, МЛ-20, Б-4М) завдяки можливості використовувати метали невисокої міцності. Розподілення напружень по витках різьби такого казенника більш рівномірне. Але така конструкція утруднює ремонт, взаємозамінність.

Лева щека казенника

Лоток

перемичка

Борода казенника

Контрольна площадка

Клиновий паз    

Права щека казенника

Рисунок. 2.23 Будова казенника гаубиці Д-30

Ненагвинтні казенники - це такі казенники, які з'єднуються зі стволом за допомогою проміжних деталей або сухарного пристрою.

Серед сучасних гармат широко поширені казенники, які з'єднуються муфтою. Такі казенники використані в гарматах Д-30, Д-48, Д-20 і т.д. Ці казенники найбільш повно відповідають вимогам, що, ставляться до них.

1 2

1 - казенник; 2 - муфта; 3 - труба.

Рисунок 2.24 Схема з'єднання казенника з трубою

Використання казенників такого типу зумовлене появою нових високоміцних матеріалів. У даному випадку казенник натягується на грубу ствола обертанням муфти, яка потім закріплюється стопором для утримання від подальшого повороту. У з'єднанні казенника з трубою встановлюється шпонка, яка утримує його від повороту відносно труби разом з муфтою.

Навантажений казенник — це казенник, який під час пострілу сприймає навантаження від сил тиску порохових газів на дно каналу ствола. У більшості стволів сучасних гармат використовуються навантажені казенники.

Ненавантажений казенник - це такий казенник, який не сприймає під час пострілу навантаження від сил тиску порохових газів на дію каналу ствола. Навантаження у цьому випадку сприймає затвор, який розміщується у кожусі, насадженому на трубу.

Вантажний казенник - це розвантажений великоваговий казенник, який використовується для зміщення назад центра маси підйомної частини з метою врівноваження її відносно цапф люльки.

Вантажні казенники використовуються дуже рідко і тільки у крупнокаліберній артилерії (наприклад, Б-4М).

Виготовляють казенники з гарматної сталі з категоріями міцності не вище категорії міцності труби.

Дата добавления: 2014-12-25