Складові процесу адміністративного менеджменту: функції (технологія),методи, управлінські рішення

Параметри прояву адміністрування в менеджменті

Параметри	Статичні	Динамічні
Часові	Терміни	Періоди
Режимні	Правила	Допуски
Зведені	Регламенти	Розклади
Складені	Квоти	Ранжування
Ранжуючі	Ієрархії	Послідовності
Кількісні	Пропорції	Прогресії
Змістовні	Класифікації	Програми
Організаційні	Структури	Процедури
Розпорядницькі	Повноваження	Дії
Розподіляючі	Порядки	Графіки
Комплексні	Системи	Механізми
Спеціалізовані	Обовязки	Функції

Зазначені в табл. 2.2 параметри відображають тільки найпоширеніші критерії та форми виділення, ідентифікації та оцінки проявів адміністрування в організації, їх поділ на статичні і динамічні форми досить умовний, тому що в реальній організації вони часто перетинаються і тісно взаємодіють. Дані параметри і форми можуть застосовуватися не тільки в менеджменті організації.

Таким чином, адміністрування, здійснюване в тих чи інших формах, об'єктивно є необхідною складовою будь-якої ефективної організації в сучасних умовах.

Адміністративний менеджмент - це один з напрямків сучасного менеджменту, які вивчають адміністративно-розпорядчі форми управління.

Розрізняють два основних напрямки адміністративного менеджменту: розробку раціональної системи управління організації та побудова структури організації.

Відмінні особливості адміністративного менеджменту:

- часте застосування лінійної та лінійно-функціональної структури управління;

- ієрархія;

- застосування формалізованих способів прийняття управлінських рішень;

- чітке розмежування посадових повноважень;

- поділ влади.

Адміністративний менеджмент застосовується як у підприємницькому середовищі (комерційні організації), так і в державному управлінні.

Державно-адміністративне управління - вид державної діяльності з управління справами держави, в межах якого практично реалізується виконавча влада. Воно має такі відмінні ознаки:

1) безперервний і оперативний характер діяльності;

2) здійснення спеціалізованих функцій, що вимагають однакової технології;

3) встановлення юридично-функціональних режимів;

4) застосування заходів адміністративної відповідальності;

5) діяльність ієрархічно побудованого апарату управління;

6) професійний персонал;

7) адміністративний розсуд.

Адміністративний менеджмент використовує адміністративний ресурс -ресурс досягнення цілей посадової особи за рахунок офіційно наданих повноважень.

Предметом дослідження адміністративного менеджменту є будь-які матеріальні, інтелектуальні, об'єктивні, суб'єктивні або змішані процеси і системи в організації.

Практичне значення адміністративного менеджменту:

1) організаційний аспект: оперативно-регулюючий супровід процесу безпосереднього керівництва підлеглими в організації;

2) методичний аспект: визначення конструктивних основ адаптованої побудови та адекватного застосування механізму управління організацією;

3) системно-структурний аспект: забезпечення ефективного функціонування всієї системи керівництва та управління в організації.

Головною обов'язковою складовою адміністративного менеджменту є оперативно-регулюючий супровід функціонування організації. Воно здійснюється безперервно протягом усього життєвого циклу організації і являє собою безпосереднє керівництво діяльністю підлеглих. Грунтуючись на механізмах диспетчеризації та регулювання, такий супровід стає найбільш явним поданням змісту адміністративного менеджменту.

У зв'язку з цим основна роль адміністративного менеджменту в організації полягає в наступному:

- організаційно-методичному забезпеченні діяльності менеджменту;

- установі, реєстрації, оформленні створення організації, укладенні трудового договору з працівником;

- розподілі відповідальності для проведення контролю виконання, оцінки та стимулювання за результатами працівників і підрозділів;

- оперативно-регулюючому супроводі функціонування організації. Виявлена і структурована роль адміністративного менеджменту в організації

дозволяє досить чітко обгрунтувати, виділити і представити його позиціонування в системі сучасних знань. Адміністративний менеджмент тісно пов'язаний з іншими науками, такими як правові науки, філософія, математика, прикладна інформатика, соціологія, психологія, загальний менеджмент, управління персоналом, організаційна поведінка, організація праці керівника, статистика, облік та аналіз, документознавство та діловодство тощо. Адміністративний менеджмент не тільки використовує, а й формує сукупність прикладних знань і відповідних дисциплін, що забезпечують практичне застосування його ресурсів в управлінні сучасною організацією. Виділення адміністративного менеджменту в самостійну область знань було необхідною умовою забезпечення практики функціонування всієї сукупності систем і процесів управління на професійній основі.

Суб'єктом адміністративного менеджменту в організації є посадова особа, яка має конкретний комплекс повноважень, який дозволяє йому досягати різних цілей.

В адміністративно-правовому аспекті до основних ознак посадової особи належать такі:

1) посадова особа - це громадянин України, який займає певну посаду постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням;

2) посадова особа реалізує владні повноваження, здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, виконуючи волю держави і суспільства, забезпечуючи права і законні інтереси громадян і організацій, задовольняючи державні та суспільні інтереси;

3) посадова особа може бути представником конкретної комерційної або некомерційної організації, представляти назовні (у відносинах з непідлеглими суб'єктами) державні органи та муніципальні утворення (органи місцевого самоврядування), яким воно служить;

4) посадова особа має обов'язки, обмеження і заборони по службі;

5) посадова особа може застосовувати заходи примусу;

6) воно реалізує повноваження по накладенню дисциплінарних стягнень;

7) посадова особа може видавати адміністративні акти (розробляти і приймати управлінські рішення), що забезпечують реалізацію наданих йому повноважень;

8) здійснює контрольно-наглядові повноваження;

9) посадова особа може бути суб'єктом юридичної відповідальності (адміністративної, дисциплінарної, кримінальної, цивільно-правової). Вона несе підвищену відповідальність (соціальну, політичну, правову, моральну) за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов'язків. Підвищена відповідальність посадових осіб обумовлена тим, що вони відповідають не тільки за свою особисту діяльність, а й за дії підлеглих, розпоряджаються матеріальними, фінансовими, трудовими ресурсами, виконують найважливіші організаційно-розпорядчі функції щодо здійснення наданих їм повноважень і компетенції відповідних посадових осіб. Для посадових осіб в окремих законах встановлена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Головними суб'єктами взаємодії з організацією, якими використовується потенціал адміністрування, є: керівник, підлеглий, прокуратор, контрагент, експерт, клієнт. При цьому значення адміністративного менеджменту для кожного суб'єкта буде різним в організаційному, методичному та системному плані (табл. 2.3).

Таблица 2.3

Дата добавления: 2014-12-25