Фізіологічні основи емоцій

Емоції містять у собі фізіологічну реакцію організму, представлену найчастіше у вигляді фізіологічного збудження. Деякі емоційні стани досить наочно демонструють свою фізіологічну складову. Коли людина потрапляє в ситуацію небезпеки, вона відчуває прискорене серцебиття, м'язову напругу, що може реалізуватися або в готовності тікати, або в заціпенінні, посилене потовиділення, зменшення слиновиділення. Внутрішня реакція організму в подібній ситуації виявлятиметься в підвищенні кров'яного тиску й рівня цукру в крові, гальмуванні травлення, частішанні дихання, припливі крові до м'язів, розширенні зіниць, виділенні наднирковиками адреналіну й норадреналіну (гормонів стресу). Всі ці фізіологічні зміни готують організм до сутички або втечі, виконуючи адаптивну функцію. Отже, без будь-яких свідомих зусиль наш організм проробляє роботу з координації та пристосування до значимої ситуації.

Якщо такого роду збудження буде занадто тривалим, організм може постраждати: відбудеться фізіологічне виснаження, характерне для реакції стресу. Однак і недолік збудження теж може нашкодити: сонливість, загальмованість не дозволяють адекватно мислити та приймати рішення. Наприклад, коли студент складає іспит, оптимальним буде середній рівень збудження – без зайвої тривожності й нервозності, що виражається в упевненій зосередженості.

Різні емоції переживаються по-різному, але характер фізіологічної реакції при цьому залишається приблизно однаковим: рівень і якісні характеристики страху, гніву й сильної радості майже не відрізняються одне від одного. Вчені визначили лише невеликі розходження у стані мозку та концентрації гормонів, які неможливо виявити без спеціального устаткування. Так, позитивні емоції пов'язані з підвищенням електричної активності лівої півкулі головного мозку, а негативні – правої, страх і гнів супроводжуються активністю різних частин лімбічної системи мозку тощо.

Фізіологічні реакції, які супроводжують переживання емоцій, є вродженими й не пов'язаними із соціокультурними факторами: незалежно від місця й часу життя, виховання та властивостей особистості, фізіологічна складова емоцій буде однаковою.

Розглядаючи тему фізіології емоцій, необхідно згадати про прилад, що отримав назву „ поліграфа”, або „ детектора брехні”. Його дія заснована на знанні того, що свідома брехня супроводжується зміною емоційного фізіологічного порушення організму. Детектор брехні дозволяє виявити зміни фізіологічних реакцій людини (частота дихання, потовиділення, тиску, пульсу) у відповідь на певні питання, що стосуються ситуації, яку перевіряють. Ця особливість приладу обумовила широке застосування детектора брехні в юридичній практиці та бізнесі в деяких країнах (особливо в США). Однак наприкінці минулого століття було доведено, що повністю довіряти детектору брехні не слід: брехня завжди викликає зміни фізіологічних реакцій, але зміни фізіологічних реакцій не завжди свідчать про брехню. Сама ситуація перевірки на поліграфі у частини людей викликає сильні фізіологічні зміни, схожі з фізіологічною реакцією, що супроводжує брехню. Підвищення надійності результатів відбувається тільки у випадку багаторазової перевірки. Зараз дані, отримані на детекторі брехні, не приймаються як юридичний доказ провини людини.

Дата добавления: 2014-12-25