Форми втілення результатів наукових досліджень

Тема 5. Систематизація та оформлення результатів наукових досліджень

Лекція 7

План

1. Форми втілення результатів наукових досліджень

2. Плани кваліфікаційних робіт

Кожен науковець, працюючи над науковим дослідженням, намагається оприлюдни­ти свої результати, тобто зробити певний матеріал надбанням фахівців, які використовують нову інформацію у своїй науковій або практичній діяльності. Завершальним і успішним резуль­татом будь-якого НД є широке використання його положень у певній галузі науки чи практики.

Результати НДР оформляють у вигляді курсової чи дипломної (магістерської) робіт, кандидатських і докторських дисертацій, авторефератах дисертацій, рефератах, тезах доповідей, статтях, монографіях, методичних і практичних матеріалах, підручниках, навчальних посібниках тощо.

Оволодіння методологією підготовки наукової публікації є надзвичайно важливим і необхідним компонентом плідної праці науковця, спеціаліста. Написання наукової статті, реферату, тез доповідей на конференції має відповідати вимогам даного аналізу публікації, а також відповідно сприймається читачами і слуха­чами. Ці обставини висувають певні вимоги до логіки побудови відповідної роботи, її форми, стилю і мови.

Наукова робота має відзначатися високим рівнем змісту, від­повідною структурою і оформленням. Державною мовою стисло, логічно і доступно викладаються в ній результати НД.

Текст рукопису поділяється на частини (абзаци), що полегшує читання і засвоєння змісту матеріалу, оскільки кожен абзац міс­тить самостійну думку.

Методика підготовки публікацій чи виступів залежить від рів­ня завершеності НД, а також аудиторії, на яку вони розраховані.

Реферат є найпростішим і найпоширенішим видом навчально-дослідної роботи студента. Реферат - короткий виклад змісту першоджерела (книг, статей доповідей) з певної теми без додаткової інтерпретації.

Під поняттям "реферат" розуміється певний різновид дослідної роботи: серйозну самостійну роботу, засновану на аналітичному та описовому методах дослідження (роботи, з якими студенти виступають на наукових конференціях); короткий письмовий виклад. Базується він на описовому методі дослідження.

Обсяг реферату визначається специфікою теми і змістом документів, кількістю відомостей, їх науковою цінністю або практичним значенням. Його обсяг коливається від 500 - 2500 знаків до 20 - 24 сторінок.

Є багато видів рефератів. Науковці найчастіше мають справу з науковими та інформативними.

Науковий реферат - це коротке усне або письмове викладення наукової теми (питання), складене на підставі проведеного дослідження, огляду одного або кількох літературних та інших джерел. У ньому, як правило, знаходять висвітлення НД, проведені автором реферату, з викладенням поставленої гіпотези, системи доказів, експерименту та добутих результатів, вказана наукова новизна та практичне значення цих результатів. Науковий реферат, що складається студентом під час виконання НДР, повинен висвітлювати одне з питань теми дослідження за літературними джерелами. У ньому необхідно описати стан об'єкта дослідження (наприклад, носії первинної інформації, вка­зати на недоліки та висловити пропозиції щодо усунення їх). Завершується реферат резюме - коротеньким висновком з основ­них положень наукової теми (питання).

Інформативний реферат найповніше розкриває зміст доку­мента, містить основні фактичні та теоретичні відомості. В такому рефераті мають бути:

- предмет дослідження і мета роботи;

- наведені основні результати;

- викладені дані про метод і умови дослідження;

- відбиті пропозиції автора щодо застосування результатів;

- наведені основні характеристики нових технологічних про­цесів, технічних виробів, нова інформація про відомі явища, предмети та ін.

Інформативні реферати публікуються в реферативних журна­лах, збірниках, інформативних картах, що видаються як державними, так і відомчими органами інформації.

Наукова стаття - один із основних видів публікацій. Це самостійна праця, що містить у собі певну кількість наукової інформації, добутої в результаті проведеного дослідження. Вона містить виклад проміжних або кінцевих результатів НД, висвіт­лює конкретне окреме питання за темою НД, фіксує науковий пріоритет автора, робить її матеріал надбанням фахівців.

Наукова стаття подається до редакції в завершеному вигляді відповідно до вимог, які публікуються в окремих номерах жур­налів або збірниках у вигляді пам'ятки авторам.

Оптимальний обсяг наукової статті - 6 - 12 сторінок (0,5 - 0,7 друк. арк.).

Рукопис статті, як правило, має містити повну назву роботи, прізвище та ініціали автора(ів), анотацію, список використаної літератури.

Пишуть статтю згідно з планом, розробленим автором, вихо­дячи із результатів проведеного дослідження.

План статті, брошури, книги часто називають проспектом (від лат. ргозресіит - вид, огляд). Проспект містить у собі розширене описання питань, які мають бути висвітлені у певній статті. План та проспект пов'язані з питанням „архітектоніка", що є синонімом до слова „композиція". Архітектоніка - це структура праці, тобто склад її основних компонентів. Серед основних компонентів наукової праці розрізняють: назву, вступ, розділи, висновки (однак деякі вчені вважають, що текст статті не поділяється на розділи і підрозділи).

Монографія - це наукова праця у вигляді книги, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми, що належить одному або декільком авторам.

Розрізняють два види монографій - наукові і практичні.

Наукова монографія - це науково-дослідницька праця, предметом викладу якої є вичерпне узагальнення теоретичного матеріалу з наукової проблеми або теми з критичним його аналі­зом, визначенням вагомості, формулюванням нових наукових концепцій. Монографія фіксує науковий пріоритет, забезпечує первинною науковою інформацією суспільство, слугує висвітлен­ню основного змісту і результатів НД.

До наукової монографії висуваються такі вимоги:

Ø обсяг монографії - не менш як 10 обліково-видавничих аркушів;

Ø наявність рецензій двох докторів наук за відвідною спе­ціальністю;

Ø наявність рекомендації вченої ради науково-дослідної установи або ВНЗ з обов'язковим зазначенням на звороті титулу монографії повної назви установи (закладу) та її підпорядкованості;

Ø тираж не менше ніж 300 примірників;

Ø наявність міжнародного стандартного номера.

Державний стандарт щодо композиції наукової монографії не встановлюється. Кожний її автор може вибрати будь-яку структуру і порядок організації наукового матеріалу, зважаючи, на логіку викладу і повноту висвітлення основного змісту НД. Традиційно склалася певна композиційна структура наукової монографії, основними елементами якої в порядку їх розміщення є такі: титульний аркуш, анотація, перелік умовних скорочень (за необхідності), вступ або передмова, основна частина, висновки або післямова, література, допоміжні покажчики, додатки, зміст.

Наукова монографія призначена передусім для вчених, фахівців певної галузі науки. Вона має відповідати за змістом і формою цьому жанру публікації. Особливо важливими є чіткість формулювань і викладу матеріалу, логіка висвітлення основних ідей, концепцій, висновків, її обсяг - не менше 6 друкованих аркушів.

Тези доповіді - стислий виклад основних думок, публікація яких передбачає попереднє ознайомлення учасників конференції, семінарів, симпозіумів та інших наукових форумів з результата­ми проведеного дослідження. їх зміст у більш повному обсязі повідомляється автором-доповідачем в усній формі. Тези склада­ються з послідовного викладу окремих тверджень, що не підкріп­люються фактичним матеріалом та висвітленням перебігу дослі­дження. їх обсяг не перевищує 3-х сторінок, що зумовлює вимоги до написання, зокрема чіткість формулювань принципових пози­цій автора, які він планує обґрунтувати у публічному виступі з доповіддю або повідомленням.

Тези публікуються невеликим тиражем у збірниках, при­свячених темі конференції, і мають завданням подати коротку і якомога вичерпну інформацію про актуальні питання.

Доповідь - письмовий виклад розгорнутої усної форми висту­пу, що відповідає тексту тез. Доповіді не публікуються, а пові­домляються учасникам наукового зібрання з метою залучення до дискусій і обговорення викладеного матеріалу.

Структурними компонентами побудови доповіді є:

Ø вступ, у якому визначено актуальність запропонованої про­блематики;

Ø основна частіша, у якій стисло розкривається провідна ідея, її теоретичне та практичне обґрунтування та авторська інтерпретація проблеми; •висновки та рекомендації щодо подальшого вирішення проблеми.

Доповідь готується у письмовій формі обсягом 6-8 сторінок і розрахована на 15 - 20 хвилин виступу.

Звіт про виконану НДР - неопублікований науково-технічний документ, що містить деталізовані відомості про суть, методику і результати виконаної роботи або її етапи.

Курсова робота - самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певного курсу або з окремих його розділів. Курсова робота обов'язково є складовою частиною про­цесу науково-методичної та професійної підготовки економіста. Це досить складна форма самостійної творчої роботи студента, яка є засобом перевірки вмінь студента працювати з літературою, спостерігати, аналізувати й узагальнювати практичний досвід, вести науково-виробничі дослідження під керівництвом виклада­ча.

Згідно з Положенням „Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України" курсова робота вико­нується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Дипломна робота - кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у ВНЗ. Мета дипломної роботи полягає у систематиза­ції, закріплені, розширенні теоретичних і практичних знань зі спеціальності, застосування цих знань у вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних і виробничих завдань; розвит­ку навичок самостійної роботи і оволодінні методикою дослі­дження й експериментування; з'ясуванні питання щодо підготов­леності студентів до самостійної роботи в умовах сучасного ви­робництва.

Курсова та дипломна роботи мають свою специфіку щодо структури, методики їх написання та оформлення.

Магістерська робота - це самостійна НДР, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання її автора - продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішу­вати конкретні наукові завдання.

Ця випускна кваліфікаційна праця наукового змісту має внут­рішню єдність і відображає хід та результати розробки вибраної теми. Вона являє собою новий за суттю і досить специфічний вид кваліфікаційної роботи.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого - самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у розробці якого зацікавлені установи, організації або підприємства.

Дисертація - завершена робота, яка має внутрішню єдність змісту, містить сукупність нових наукових результатів і поло­жень, висунутих автором для прилюдного захисту. Найголовні­шим критерієм відповідності докторської й кандидатської дисер­тацій вимогам Атестаційної колегії завжди була і є наявність нових науково обґрунтованих результатів.

Згідно з чинним законодавством України про мови дисертація виконується, як правило, українською мовою.

Розрізняють два види дисертаційних досліджень:

1) дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук;

2) дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук є ква­ліфікаційною науковою працею, підготовленою особисто для прилюдного захисту і здобуття наукового ступеня доктора наук.

Докторська дисертація має містити не захищені раніше нау­кові положення та отримані автором нові науково обґрунтовані результати у певній галузі науки, які у сукупності розв'язують важливу наукову або науково-прикладну проблему.

Її характеризують такі основні класифікаційні ознаки:

Ø розв'язання значної наукової або науково-прикладної проб­леми, яка має важливе народногосподарське та соціально-культурне значення;

Ø розробка теоретичних положень, сукупність яких можна кваліфікувати як нове вагоме досягнення в розвитку перспективного напряму у відповідній галузі наук;

Ø усі наукові результати дисертації є новими, не захищеними раніше;

Ø дуже висока цінність результатів дисертації;

Ø тема входить до державної чи галузевої програми дослі­джень;

Ø результати дисертаційного дослідження можуть бути вико­ристані на міжнародному, міжгалузевому чи галузевому рівнях;

Ø результати та висновки докторської дисертації мають бути такими, що зможуть стати в майбутньому темами окремих кандидатських дисертацій.

Крім того, в докторській дисертації мають бути чітко, логічно, обґрунтовано розкриті такі головні кваліфікаційні ознаки дослі­дження, як мета, завдання, наукова новизна, методологія, досто­вірність результатів, практична та економічна значущість, вис­новки. Ці ознаки характеризують не тільки науковий рівень про­веденого дослідження, а й ступінь наукової зрілості здобувача.

Докторську дисертацію виконує здобувач, який є кандидатом наук, має значний науковий доробок і здатний до плідної дослідницької діяльності в майбутньому. Основним показником рівня здобувача є кількість та якість попередніх його публікацій як аналізу і синтезу етапів дослідження. Вважається, що між захистом кандидатської і докторської дисертацій має бути проміжок не менше 5 років. Це дає змогу здобувачеві опублікува­ти статті в наукових фахових виданнях України, підготувати та опублікувати на їх основі наукову монографію, оприлюднити результати свого дослідження.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук - це кваліфікаційна наукова праця, підготовлена особисто для прилюдного захисту і здобуття наукового ступеня кандидата наук.

Кандидатська дисертація має містити результати прове­дених автором досліджень та отримані автором нові науково обґрунтовані результати, які у сукупності розв'язують конк­ретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузі науки.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук є кваліфікаційною працею обсягом основного тексту 4,5-7 автор­ських аркушів (для суспільних і гуманітарних наук -6,5-9 авторських аркушів), оформлених відповідно до державного стандарту.

Основні вимоги до кандидатських дисертацій, розроблені Атестаційною колегією:

Ø актуальність тематики та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь Україні; зв'язок вибраного напряму досліджень з планами організації, де виконана робота, а також з галузевими та (або) державними планами та програмами.

Ø відповідність теми дисертації спеціальності, за якою вона захищається, паспорту спеціалізованої вченої ради;

Ø дисертація повинна містити рішення нової наукової про­блеми чи завдання, не досліджувані раніше або досліджува­ні в інші часи, за інших умов. У цьому разі через критичний аналіз та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми обґрунтовується різниця у виборі напрямів дослідження;

Ø чітке формулювання мети і завдань дослідження. Висновки і рекомендації дисертації мають бути об'єднані провідною ідеєю і пов'язані з метою доказів. Стрижень дисертації - наукова концепція як синтез провідної ідеї з її обґрунтуван­ням і науковим результатом;

Ø концептуальність дослідження - найвищий критерій його оцінювання;

Ø науковий результат має відповідати таким основним кри­теріям оцінки дисертацій: наукова новизна одержаних ре­зультатів, вірогідність (достовірність) дослідження, практична значущість одержаних результатів;

Ø необхідно обґрунтувати самостійність дослідження, осо­бистий внесок здобувача в одержання нових науково обґрунтованих результатів;

Ø наявність відомостей про апробацію результатів дисертації, кількість та обсяг публікацій основного змісту дисертації.

Основні наукові результати дисертації обов'язково повинні бути опубліковані автором у формі наукових монографій, посіб­ників (для дисертацій з педагогічних наук) чи статей у наукових фахових виданнях України або інших країн, перелік яких затверджує АК.

Такі публікації можуть бути виконані як самостійно, так і в співавторстві. їх повний список наводиться в авторефераті дисер­тації.

Кожна дисертація супроводжується окремим авторефератом, який відображає основні наукові результати дисертаційного до­слідження. Вимоги до оформлення автореферату визначає ВАК.

Докторські і кандидатські дисертації після захисту в спеціа­лізованій ученій раді обов'язково надсилаються для реєстрації в УкрІНТЕІ. Захищені дисертації зберігаються в головній біб­ліотеці України - Національній бібліотеці України ім. В.І. Вер­надського. Другий примірник дисертацій зберігається в бібліо­теці наукової установи, де відбувся захист.

Автореферат дисертації - це стислий виклад автором змісту, головних ідей, структури та основних висновків дисертації.

Написання автореферату - завершальний етап виконання ди­сертаційної роботи перед поданням її до захисту. Призначення автореферату - широке ознайомлення наукових працівників з методикою дослідження, фактичними результатами і основними висновками дисертації. Автореферат друкують державною мовою. Його публікація дає змогу одержати до дня захисту відгуки спеціалістів даної галузі.

Автореферат - документ, необхідний для захисту. Він не лише сповіщає про факт захисту дисертації, а й ґрунтовно розкриває зміст дисертації, завдяки чому звичайно замінює її читання. В ньому не повинно бути надмірних подробиць, а також інформа­ції, яка не відбита в дисертації.

Дата добавления: 2014-12-25