Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Показники економічної ефективності комп’ютеризації обліку




Вимоги до КСБО залежно від масштабу підприємства

1 Малі підприємства:

а) уніфікована форма подання даних;

б) єдине програмне середовище;

в) вбудовані програмно-орієнтовані інструментальні засоби;

г) функціонування в одноранговій мережі або в мережі персональних комп’ютерів з виділеним сервером;

д) можливість простої взаємодії зі стандартним офісним програмним забезпеченням.

2 Середні підприємства:

а) побудова системи у вигляді повного функціонального набору спеціалізованих за ділянками обліку програмних модулів;

б) можливість розвитку функцій системи за рахунок професійних коштів розробки;

в) функціонування в мережі персональних комп’ютерів з виділеним сервером;

г) функції розмежування прав доступу користувачів до даних;

д) можливість взаємодії із програмним забезпеченням інших виробників.

3 Великі підприємства:

а) можливість функціонування і в неоднорідних мережах; незалежність у виборі користувачів апаратних засобів, операційних систем і СУБД;

б) побудова системи з повним набором функцій;

в) розвинуті функції розмежування прав доступу до даних і авторизації дій, що виконуються користувачем;

г) розмежування функцій бухгалтерського, оперативно-технічного і статистичного обліку; взаємодія з підсистемами планування, аналізу і підготовки виробництва;

д) можливість взаємодії із програмним забезпеченням інших виробників.

 

 

Впровадження інформаційних технологій пов’язане з капітальними вкладеннями як на придбання техніки, так і на розробку проектів, виконання підготовчих робіт і підготовку кадрів. Тому впровадженню повинне передувати економічне обґрунтування доцільності впровадження КСБО.

Для розрахунку економічної ефективності комп’ютеризації обліку використовується ряд показників.

1 Зменшення трудомісткості робіт:

 

, (1)

 

де – сума трудових витрат при ручному способі обробки інформації,

– сума трудових витрат при комп’ютеризованій обробці даних.

2 Чисельність облікових працівників, що підлягають вивільненню:

 

, (2)

 

де – величина абсолютного скорочення трудових витрат (в місяць) в результаті комп’ютеризації обліку;

– місячний фонд часу одного облікового працівника,

або

 

, (3)

 

де – кількість комп’ютерів даного виду;

– коефіцієнт змінності роботи;

– коефіцієнт завантаження комп’ютерів;

– чисельність обслуговуючого персоналу, що припадає на один комп’ютер;

– норматив підвищення продуктивності праці за даними комп’ютерами,

– чисельність працівників, зайнятих ремонтним обслуговуванням комп’ютерів.

3 Кількість типових операцій, які можна додатково виконати за одиницю часу:

 

, (4)

 

де – трудомісткість виконання типової операції при ручних технологіях роботи,

– трудомісткість виконання типової операції при комп’ютерних технологіях роботи.

Кто – середня кількість типових операцій, які виконуються в даний момент.

4 Строк окупності видатків на розробку КСБО:

 

, (5)

 

де В – вартість розробки КСБО,

Пр – середній прибуток, отриманий при використанні КСБО за період.

5 Вартість розробки КСБО:

 

, (6)

 

де в0 – вартість проектування КСБО;

в1 – вартість програмно-апаратних засобів;

в2 – вартість створення локальної обчислювальної мережі;

в3 – вартість розробки і налагодження прикладного програмного забезпечення в рамках КСБО;

в4 – вартість розробки експлуатаційної документації і навчання спеціалістів.

6 Ефективність використання комп’ютерів:

 

, (7)

 

де Тк – сума трудових витрат при комп’ютеризованій обробці даних;

Тр – сума трудових витрат при ручному способі обробки інформації.

Абсолютний показник:

 

, (8)

 

де Вр – витрати при ручному способі обробки облікової інформації,

Вк – витрати при комп’ютеризованому способі обробки облікової інформації.

Індекс грошових витрат:

 

, (9)

 

Індекс підвищення або зниження грошових видатків:

 

, (10)

 

Повна економічна ефективність:

 

, (11)

 

– економія при застосуванні засобів комп’ютерної техніки,

– сума витрат на обробку інформації при ручному способі обробки облікової інформації,

– сума витрат на обробку інформації при комп’ютеризованому способі обробки облікової інформації.

Найважливішим показником економічної ефективності комп’ютеризації обліку є зменшення трудомісткості або скорочення трудових витрат на виконання облікових робіт (1). Кількість облікових працівників, що підлягають вивільненню в результаті комп’ютеризації обліку, визначаються за формулами (2), (3).

Оцінка економічної ефективності КСБО здійснюється на стадії її проектування в декілька етапів. На першому етапі показником ефективності використання КСБО є відносна трудомісткість процесу виконання типових операцій (банківські операції, операції збуту продукції, обробка замовлень клієнта тощо) при паперових та комп’ютерних технологіях роботи. Величину трудомісткості визначають як суму витрат часу всіх структурних підрозділів, зайнятих в цій типовій операції. Нові технології виконання типових операцій і засобів їх комп’ютеризації передбачають перерозподіл функцій між підрозділами. Вони дозволяють суттєво зменшити витрати часу на типову операцію і при відповідному перерозподілі функцій і співробітників сконцентрувати основну увагу на самій операції.

На другому етапі оцінки ефективності необхідно визначити кількість типових операцій (наприклад, при підготовці документа), які можна додатково виконати за одиницю часу. При цьому використовується формула (4).

Третій етап оцінки пов'язаний з визначенням строку окупності витрат на розробку КСБО. На цьому етапі строк окупності витрат на розробку КСБО визначається за формулою (5), а вартість розробки КСБО – за формулою (6).

Потрібно зазначити, що строк окупності розраховується, виходячи з прибутку, що отримується від здійснення додаткових типових операцій.

Економічну ефективність визначають за допомогою трудових і вартісних показників. Основним при розрахунках є метод порівняння даних базисного і звітного періоду. За базисний період приймають період проведення витрат на обробку інформації до застосування комп'ютерних систем (при ручній обробці). Слід враховувати, що трудові показники (як абсолютні, так і відносні), не завжди відображають ефективність застосування систем комп'ютеризованої обробки інформації. Вони не враховують витрати на впровадження та експлуатацію системи, тому поряд із трудовими необхідно розрахувати вартісні показники, тобто визначити витрати на обробку інформації в базисному і звітному варіантах у грошовому виразі. Розрахунки проводять за методами, що використовуються при визначенні трудових показників (за допомогою формул (8), (9)).

При вирішенні питання про використання комп'ютерів в управлінні велике значення мають такі фактори, як збільшення престижу підприємства і загальна тенденція до комп'ютеризації.

 

 

4 Загальна характеристика програми
«1С: Предприятие» та основні принципи роботи

 

4.1 Загальна характеристика програми «1С: Предприятие».

4.2 Робота з довідниками.

4.3 Константи та їх призначення.

4.4 Робота з журналами.

4.5 Типові операції, порядок створення шаблону типової операції.

4.6 Формування звітів.

 

4.1 Загальна характеристика програми «1С: Предприятие»

«1С: Предприятие» – програмний засіб, призначений для вирішення широкого кола задач по автоматизації підприємств різних видів діяльності.

Конфігурація 1С «Бухгалтерский учет для Украины» – типовий представник програм із сімейства 1С. Вона призначена для вирішення кола завдань по веденню бухгалтерського обліку.

Система «1С: Предприятие» може працювати в таких режимах:

«Конфигуратор» – призначений для налагодження програми, для зміни структури даних (налагодження аналітичного обліку, створення форм документів та звітів і програмування алгоритмів облікових розрахунків). Використовується головним бухгалтером та спеціалістом з налагодження програми.

«1С: Предприятие» (режим користувача) призначений для безпосереднього використання створеного настроювання в роботі з метою введення, обробки, збереження і видачі зведеної інформації про діяльність підприємства.

«Отладчик» призначений для пошуку та усунення помилок при роботі певної конфігурації програми. Використовується програмістами.

«Монитор» призначений для здійснення контролю дій користувачів щодо зміни облікових даних або параметрів налагодження, які фіксуються і запам’ятовуються програмою. Використовується головним бухгалтером або аудитором (контролером).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 1218; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.