Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація ретардантів-ресурсів




Еволюція

Екологія

Екосистема

  • Біотичний блок
  • Абіотичний блок

 

  • Спеціальна екологія
  • Загальна екологія:

· Аутекологія — екологія особин

· Демекологія — екологія популяцій

· Синекологія — екологія біотичних угруповань(систем) надпопуляійного рівня (системи хижак-жертва, паразит-хазяїн)

· Екосистемологія (екологія екосистем)

 

  • Мікро
  • Макро
  • Еволюція екосистем

 

 

Методи дослідження в популяційній екології

 

  • Спостереження
  • Експеримент

◦ однофакторний

◦ багатофакторний

  • Моделювання — основний метод

 

Предмет популяційної екології:

  • Вивчення структурної організації
  • Функціональної ролі популяції
  • Динаміка популяції
  • Параметри популяції

◦ статичні (статева, просторова, генетична структура)

◦ динамічні — народжуваність і смертність

 

Підходи до вивчення популяцій:

  • Популяційний — приклад застосування - популяція попелиць, що сидить на дереві
  • Екосистемний — приклад застосування — вовк, адже може виконувати певну роль в декількох екосистемах
  • Всі рослини вивчають за популяційним підходом.

 

 

Лекція 2

12.09.14

 

Системний підхід використовується для вивчення діяльності окремих компонентів.

 

Редукція — розчленування цілісної системи на складові для подальшого вивчення окремих її частин.

Холістичний підхід — перехід від вивчення окремих складових систем, до вивчення цілісної системи.

 

Емерджентні ознаки — ознаки нової якості, які не можна пояснити\які не є сумою ознак попереднього, нижчого структурного рівня.

 

Емерджентні ознаки при переході від організменного до популяційного рівня:

  • середні вага, зріст
  • дисперсія
  • статева структура популяції
  • вікова структура популяції
  • генофонд — сукупність генотипів
  • народжуваність і смертність
  • чисельність

 

Популяції притаманна здатність до еволюційних перетворень.

Здатність до еволюції характерна для систем надорганізменного рівня.

 

Охорона популяцій була змінена охороною генофондів та ландшафтів.

 

  • Ресурси — в зонах оптимуму
  • Ретарданти — в зонах пригнічення
  • Вражаючі фактори — поза зонами пригнічення

Популяції різних видів об'єднуються в біологічні угруповання, бо окрема популяція не може перетворювати створювані нею ретарданти на ресурси.

Лишайник — водорість, гриб.

Біотичні угруповання діють за тією ж схемою

 

1. Ретарданти-ресурси безпосереднього використання.

2. Потенційного використання — по мірі викиду в навколишнє середовище не можуть слугувати ресурсами для інших організмів даної екосистеми (таких організмів наразі в екосистеми немає, але існують в складі інших екосистем).

3. Еволюційного (довготривалого використання) — не можуть бути використання жодним організмом в біосфері, проте в принципі можна сподіватися, що такі організми з'являться.

 

Популяція сама по собі не може підтримувати свій стаціонарний стан.

Біотичне угруповання (складається з популяцій, входить до складу екосистеми) є найменшою одиницею, що може підтримувати свій стаціонарний стан в часі.

Екосистема найменша одиниця, що може підтримувати свій стаціонарний стан в часі.

 

Моделювання

Шляхом спрощення отримати модель, властивості якої будуть максимально відповідати модельованому об'єкту.

 

Типи моделювання:

  • Аналогові
  • Знакові

◦ Концептуальні моделі

▪ вербальні

▪ графічні

◦ Математичні

▪ аналітичні — оператор (напр. чисельність популяції) відомий в аналітичній формі (певна змінна, притаманна об'єкту, має параметри зміни яких нам відомі)

▪ чисельні — певний параметр відомий лише в певний момент часу.

 

 

Моделі розділяють на чотири пари:

1. Дискретні - неперервні

  • Дискретна модель - значення параметру відомі через певні проміжки часу.
  • Неперервна - значення відоме в будь який момент часу.

2. Детерміновані - стохастичні

  • Стохастична модель - не знаємо як веде себе об'єкт, але знаємо результат
  • Детерміновані - не знаємо результату, але знаємо теперішній стан.

3. Точкові - просторові

  • Точкові - параметри у просторі невідомі
  • Просторові - параметри просторі відомі

4. Статичні - динамічні

  • Статичні - фіксується стан об'єкту в даний момент
  • Динамічні - аналіз об'єкту через різні проміжки часу

 

Для моделювання надскладних систем використовують математичні моделі.

Після моделювання, зворотній процес вивчення відомих властивостей і поведінки моделі називається інтерпретацією моделі.

 

 

Структура та динаміка популяції

Особини, які входять до складу популяції виконують в ній певну функціональну роль. Вивчаючи структуру популяції можемо прогнозувати її майбутнє.

 

 


 

Лекція 19.09.14

Використання популяціями фізичного простору

 

Просторова структура популяції, просторовий розподіл.

Ареал — область поширення організмів по поверхні планети.

 

Суцільний ареал — по всій поверхні. (для еврибіонтів)

Розривний ареал — не усюди по поверхні поверхні, а у певних місцях (для стенобіонтів). Наприклад льодовикові релікти, зустрічають тільки в альпійському і субальпійському поясах системи. Корали, поліпи, межі толерантності знаходяться в інтервалі 21-24 градуси, розповсюджені тільки в таких місцях.

 

Еврибіонти — організми, що мають широкий діапазон толерантності.

Стенобіонти — організми, які мають вузький діапазон толерантності.

 

Трофічний ареал — там де організми живляться.

Репродуктивний ареал — там де розмножуються.

 

Буває, що репродуктивний ареал є частиною трофічного. Птахи мігрують на певну ділянку де розмножуються, проте там вони і живляться. Далі мігрують, в ході міграції зупиняються і живляться, на всьому своєму шляху птахи живляться. Репродуктивний ареал є частиною трофічного ареалу. Характерно для деяких видів ссавців.

Репродуктивний і трофічний ареал не співпадають. Лососеві риби — живуть у морях, а розмножуються в верхів'ях річок. Під час міграції використовують жирові запаси. Трофічний і репродуктивний ареал розірвані. Річковий вугор — живе в річках, на розмноження мігрують в Саргасове море. Нагулюють перед міграцією велику масу тіла. В репродуктивному ареалі дорослі особини гинуть.

 

Політипний вид — складається з багатьох популяцій.

Монотипний вид — представлений однією популяцією.

Ареал можна використовувати до популяції (бо бувають монотипні види).

 

Три типи просторового розподілу популяції:

  1. Випадковий — характерний для нижчих груп організмів
  2. Рівномірний — зустрічається як для рослин (через явище алелопатії), так і тварин (охорона для індивідуальної ділянки)

· Рівномірний груповий

  1. Груповий (контагіозний, агригаційний) — характерний і для тварин, і для рослин

· Груповий груповий


 

Для гетерогенних — груповий

Гомогенний середовище — випадковий і рівномірний

 

Індивідуальна ділянка

Для рослини, наприклад, крона дерев або кореневе розгалуження.

Для тварин — індивідуальна ділянка є тим простором, що ним використовується.

 


Індивідуальні ділянки, що перекриваються характерні для випадкового типу розподілу

Для рівномірного розподілу характері території.

 

Ефект групи — ефект виживання популяції — у групі зменшується інтенсивність обміну в кожної особини, що сприяє зменшенню споживання їжі. Дикі бджоли рояться взимку щоб зменшити тепловіддачу з кожної особини(інтенсивність фізичної терморегуляції). В групі легше захищатися від хижаків.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 939; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.02 сек.