Тема №8 (СРС). Біологічні шкідливі і небезпечні чинники виробничого середовища. Принципи гігієнічної регламентації біологічних шкідливих і небезпечних виробничих чинників

Визначення коефіцієнта розподілу масло/вода для оцінки токсичності шкідливої речовини

Токсичність – це міра несумісності хімічної речовини з життям, яка визначається як величина, зворотна середньо-смертельній дозі (концентрації).

Токсичність характеризує біологічну активність речовини, здатність її спричиняти отруєння організму людини, тварин і рослин.

Прикладом залежності біологічної дії від фізико-хімічних властивостей є розчинність виробничих отрут у ліпоїдах, яка полегшує проникність речовин у клітини, і навпаки. Про здатність отрут проникати в клітину судять за коефіцієнтом розподілу масло/вода (К), який визначається відношенням розчинності отрути в олії до розчинності отрути в воді.

Згідно закону Овертона-Майера, дійсного для неелектролітів, речовина тим швидше і в більшій кількості проникає в клітину, чим краще розчинність її у жирах і ліпоїдах. Таким чином, чим більший коефіцієнт розподілу масло/вода, тим краще речовина розчиняється у жирах і таким чином, характеризується більш вираженою токсичністю.

Коефіцієнт розподілу масло/вода можливо розрахувати за формулою О.І.Любліної: LgK= 0,053· M_o – 3,68,

де M_o – молекулярний об’єм, який визначається відношенням молекулярної маси (М) до питомої ваги.

На основі коефіцієнта розподілу масло/вода побудована система неелектролітів М.В. Лазарева (табл. 1).

Таблиця 1

Група речовин
Величина	10^-3-	10^-2-	10^-1-	10^0-	10^1-	10^2-	10^3-	10^4-	10^5-
К	10^-2	10^-1	10^0	10^1	10^2	10^3	10^4	10^5	10^6

В системі Лазарева речовини розташовані по зростаючим значенням їх коефіцієнта масло/вода.

Дана система дозволяє орієнтовно передбачати силу шкідливої дії (токсичність) впроваджуваної у виробництво органічної сполуки.

При вирішенні ситуаційної задачі слід виходити з того, що:

речовини, розташовані в групі 1-4 системи, характеризуються поганою розчинністю в жирах і ліпоїдах і доброю розчинністю у воді. Речовини в групах 5-9, навпаки, краще розчинюються в жирах і ліпоїдах, що визначає їх більш виражену токсичність. Наприклад: дві нові органічні речовини мають коефіцієнт К відповідно 0,08 і 2000. В системі неелектролітів Лазарева перша речовина відноситься до 2 групи і викликає наркоз у тварин при концентрації в крові 100-200 ммоль/л. Друга речовина відноситься до 7 групи і викликає наркоз при концентрації лише кількох сотих або десятих долей ммоль/л. Таким чином, токсичність речовини збільшується при більших значеннях коефіцієнту масло/вода.

1.Мета: ознайомитись з принципами гігієнічної регламентації біологічних шкідливих і небезпечних виробничих чинників.

1.1. Знати:

1.1.1.Класифікацію шкідливих і небезпечних виробничих біологічних чинників.

1.1.2. Шкідливі біологічні чинники у виробництві антибіотиків, мікробних препаратів захисту рослин, кормових дріжджів тощо.

1.2. Вміти:

1.2.1. Визначати збудників професійних інфекцій (сибірка, туляремія, бруцельоз, орнітоз, туберкульоз, сап, лептоспіроз тощо) та професійних мікозів (аспергільоз, вісцеральний кандидоз та ін.).

1.2.2.Рекомендуватипрофілактичні заходи при роботі в умовах дії біологічних чинників.

2.Питання для самостійної підготовки.

2.1. Класифікація шкідливих і небезпечних виробничих біологічних чинників.

2.2. Природна група біологічних чинників виробничого середовища.

2.3. Індустріальна група біологічних чинників виробничого середовища.

2.4. Збудники професійних інфекцій (сибірка, туляремія, бруцельоз, орнітоз, туберкульоз, сап, лептоспіроз тощо).

2.5. Принципи виникнення професійних гельмінтозів (анкілостоміаз та ін.).

2.6. Збудники професійних мікозів (аспергільоз, вісцеральний кандидоз та ін.).

2.7. Біологічні чинники алергізуючої дії, що можуть викликати бронхіальну астму, астматичний бронхіт, дерматит, екзему та ін.

2.8. Шкідливі біологічні чинники у виробництві антибіотиків, мікробних препаратів захисту рослин, кормових дріжджів тощо.

2.9. Профілактичні заходи при роботі в умовах дії біологічних чинників.

2.10. Гігієнічне нормування речовин, отриманих на основі мікробіологічного синтезу.

3.Структура та зміст заняття.

Учбові питання теми студенти розбирають самостійно, за необхідністю студент може звернутися до викладача за консультацією. Контроль засвоювання даної теми здійснюється на підсумковому модульному контролі.

4. Література.

4.1.Основна:

4.1.1. Гігієна праці (методи досліджень та санітарно-епідеміологічний нагляд). – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005.

4.1.2. Гігієна праці: підручник / А.М. Шевченко, С.В. Алексєєв, Г.О.Гончарук та ін.; за ред. проф. А.М.Шевченко. – К.: Вища школа, 1993.

4.1.3. Алексеев С.В., Усенко В.Р. Гигиена труда. – М.: Медицина, 1988.

4.1.4. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене труда: под ред. З.И.Израэльсона, Н.Ю.Тарасенко. – М.: Медицина, 1981.

4.1.5. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда: под ред. А.М.Шевченко. – К.: Вища школа, 1986.

4.2.Додаткова:

4.2.1. Наказ МОЗ України від 10.02.1998 р. № 31 «Про удосконалення автоматизованої системи обліку та аналізу профзахворюваності в Україні».

4.2.2. Постанова Кабінету Міністрів України від 8.11.200 р. № 1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань».

4.2.3. Наказ МОЗ України від 18.02.2003 р. № 77 «Про посилення контролю та відповідальності за облік та аналіз профзахворюваності».

Тема №9.Зміст, форми, методи роботи лікаря з гігієни праці. Основні законодавчі матеріали з гігієни та охорони праці. Організаційно-методична та санітарно-просвітницька робота лікаря з гігієни праці. Методика проведення запобіжного та поточного санітарного нагляду на промислових підприємствах. Комплексна оцінка умов праці за «Гігієнічною класифікацією праці».

1. Мета: ознайомитись з основними положеннями облікових документів, розпорядчих та адміністративно-правових актів, що складає лікар за результатами санітарного нагляду. Знати структуру відділень з гігієни праці у структурі санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

1.1. Знати:

1.1.1. Предмет, завдання, методи дослідження гігієни праці.

1.1.2. Зміст законодавчих, директивних, нормативних та методичних документів, що регулюють діяльність лікаря з гігієни праці.

1.1.3. Поняття про шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища та трудового процесу, їх класифікація.

1.2. Вміти:

1.2.1. Класифікувати фактори виробничого середовища та трудового процесу за їх природою.

1.2.2. Користуватися при комплексній гігієнічній оцінці умов праці «Гігієнічною класифікацією праці».

1.2.3. Класифікувати умови праці за ступенем шкідливості та небезпечності, важкості та напруженості.

2. Питання для самостійної підготовки.

2.1. Відділення з гігієни праці у структурі санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України, їх призначення та завдання.

2.2. Законодавчі, директивні, нормативні та методичні документи, що регулюють діяльність лікаря з гігієни праці.

2.3. Права і обов’язки лікаря з гігієни праці.

2.4. Зміст роботи лікаря з гігієни праці при проведенні запобіжного санітарного нагляду.

2.5. Проведення поточного санітарного нагляду з гігієни праці, його мета і завдання.

2.6. Роль лікаря з гігієни праці у розслідуванні профзахворювань та проведенні обов’язкових медичних оглядів робітників.

2.7. Організаційно-методична, санітарно-просвітницька, науково-практична робота лікаря з гігієни праці.

2.8. Значення описового обстеження, лабораторних і інструментальних досліджень при вивченні умов та характеру праці на виробництві.

2.9. Основні види облікових документів, розпорядчих та адміністративно-правових актів, що складає лікар за результатами санітарного нагляду. Служби, з якими співпрацюють лікарі з гігієни праці.

2.10. Основні положення документів: ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны, Гігієнічна класифікація праці. Гігієнічні нормативи ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001, Гигиеническая классификация труда № 4137-86 МОЗ СРСР.

3. Структура та зміст заняття.

На початку заняттяпроводиться письмовий контроль вихідного рівня знань. Після вирішення організаційних питань та інструкцій викладача студенти самостійно вивчають нормативні документи за темою (ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны, Гігієнічна класифікація праці. Гігієнічні нормативи ГН 3.3.5 -3.3.8; 6.6.1-083-2001, Гигиеническая классификация труда № 4137-86 МОЗ СРСР). Далі студенти отримують ситуаційні задачі та оцінюють умови праці робітників за ступенем шкідливості та небезпечності, важкості та напруженості, користуючись «Гігієнічною класифікацією праці». Результати гігієнічної оцінки заносять до таблиці (додаток 1). За результатами гігієнічної оцінки складається гігієнічний висновок. Робота оформлюється протоколом. Наприкінці заняття студенти доповідають результати роботи, обговорюють за участю викладача висновки та підписують протоколи.

4. Література.

4.1. Основна:

4.1.1.Гігієна праці (методи досліджень та санітарно-епідеміологічний нагляд). – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. – С. 528-530.

4.1.2. Гігієна праці: підручник / А.М. Шевченко, С.В. Алексєєв, Г.О.Гончарук та ін.; за ред. проф. А.М.Шевченко. – К.: Вища школа, 1993. – С. 9-27, 29-32.

4.1.3. Алексеев С.В., Усенко В.Р. Гигиена труда. – М.: Медицина, 1988. – С. 5-25, 26-28.

4.1.4. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене труда: под ред. З.И.Израэльсона, Н.Ю.Тарасенко. – М.: Медицина, 1981. – 482 с.

4.1.5. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда: под ред. А.М.Шевченко. – К.: Вища школа, 1986.

4.2. Додаткова:

4.2.1. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

4.2.2. ГОСТ 12.0.003-74. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

4.2.3. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу / Затверджена наказом МОЗ України № 528 від 27.12.2001 р. – Київ. – 2001.

Додаток 1

Оцінка шкідливості, небезпечності, важкості та напруженості праці за «Гігієнічною класифікацією праці»

№з/п	Фактори	Характеристика	Клас шкідливості, небезпечності, важкості та напруженості праці
Виробничого середовища
1.	Шум	85 дБА	ІІІ кл. 2 ст.
1.1.	Важкості праці
1.2.	Маса вантажу	35 кг	ІІІ кл. 1 ст.
Напруженості праці
3.	Тривалість зосередженого спостереження (у % тривалості зміни)	80 %	ІІІ кл. 1 ст.

ЕТАЛОН СКЛАДАННЯ ВИСНОВКУ

При оцінці факторів виробничого середовища та трудового процессу за «Гігієнічною класифікацією праці», затвердженою наказом МОЗ України № 528, умови праці робітника відносяться по шуму до ІІІ кл. 2 ст., по важкості до ІІІ кл. 1 ст. (маса вантажу), по напруженості до ІІІ кл. 1 ст. (тривалість зосередження).

В цілому умови праці характеризуються ІІІ кл. 2 ст. шкідливості, що може призвести до (надати характеристику можливих змін в організмі згідно визначення класів умов праці).

Для збереження здоров’я працюючих слід розробити профілактичні заходи, направлені на (назвати основні напрямки поліпшення умов праці).

Тема 10 (СРС). Форми, методи, законодавчі основи медичного обслуговування працівників промисловості, будівництва, транспорту, сільськогосподарського виробництва. Структура, зміст роботи відділень гігієни праці санепідемстанцій, медико-санітарних частин, цехових поліклінік і здоровпунктів.

Дата добавления: 2014-12-25