Облік розрахунків за претензіями

Облік розрахунків за авансами та за іншими доходами

План

Тема 4. Облік іншої поточної дебіторської заборгованості

1. Облік розрахунків за авансами та за іншими доходами.

2. Облік розрахунків за претензіями.

3. Облік розрахунків з іншими дебіторами.

4. Створення та облік резерву сумнівних боргів.

5. Облік довгострокової дебіторської заборгованості.

6. Облік розрахунків векселями.

Для обліку розрахунків за авансами, виданими іншим підприємствам, використовується субрахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами». За Дт 371 обліковуються суми виданих авансів, а також суми, сплачені за рахунками за виконані роботи по проміжних рахунках із Кт 30 «Каса» або 31 «Рахунки в банках», або 33 «Інші кошти». За Кт 371 обліковуються суми, погашені зарахуваннями при розрахунках за поставлені матеріали, товари, виконані роботи, суми авансів, які повернені постачальниками та підрядниками як невикористані тощо в кореспонденції із Дт 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (зарахування), Дт 15, 20-22 (одержання запасів), або Дт 30 «Каса» або 31 «Рахунки в банках» (повернення коштів).

Основними документами для видачі авансу є належним чином оформлені договори купівлі-продажу й підряду, для погашення заборгованості за авансами — накладні, рахунки-фактури, акти на виконані роботи і надані послуги, товарно-транспортні накладні та інші документи, що підтверджують факт отримання товарів, приймання виконаних робіт і послуг. Авансові платежі оформляють платіжними дорученнями, у яких робиться посилання на відповідний нормативний документ. Аналітичний облік за виданими авансами ведеться за кожним дебітором окремо.

Претензія — це вимога кредитора до боржника про сплату боргу, відшкодування збитку, сплата штрафу, усунення нестачі при поставках продукції тощо.

Претензії можуть пред’являтися до постачальників та підрядників:

— за виявлену при перевірці рахунків невідповідність цін і тарифів, передбачених договором, при виявленні арифметичних помилок;

— за виявлення невідповідності якості товарів технічним умовам та умовам договорів;

— за нестачу вантажів;

— за брак і простій з вини постачальників;

— за помилково списані суми;

— за пені, штрафи і неустойки, що утримуються з постачальників, покупців, замовників через невідповідність договірним зобов’язанням.

Цивільним кодексом України визначено (ст. 549, 551), що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Є два види неустойки:

1) штраф — неустойка, обчислена у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов’язання;

2) пеня — неустойка, обчислена у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день простроченого невиконання.

Облік розрахунків претензійного характеру ведуть на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями». На дебеті цього субрахунку відображають суми пред’явлених претензій Дт 374 Кт 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», Кт 31 «Рахунки в банках», Кт 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки», а на кредиті 374 — виконання та списання із Дт 30, 31. При відхиленні претензій судовими органами їх суми відносять на ті рахунки обліку, з яких вони були списані Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» Кт 374.

Записи по субрахунку 374 роблять на підставі актів приймання вантажів, рішень арбітражних органів, письмових погоджень постачальників на задоволення претензій, виписок банку.

Аналітичний облік розрахунків за претензіями ведеться за кожним дебітором окремо.

Нестачі та збитки на підприємстві можуть бути виявлені в результаті проведення інвентаризації майна, грошових коштів та цінних паперів.

Дата добавления: 2014-12-25