Аудиторія Інтернету в Україні

Введение

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ

1. Зуев Е.А. Язык программирования Turbo Pascal 6.0, 7.0.-М.: Веста, Радио и связь, 1993.-384с.: ил.

2. Turbo Паскаль 7.0 - К.: Торгово-издательское бюро BHV, 1996 – 448с.: ил.

3. Семашко Г.Л., Салтыков А.И. Программирование на языке Паскаль. М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1988.-128с.

4. Джонс Ж., Харроу К. Решение задач в системе Турбо Паскаль/Пер. с англ.; Предисл. Ю.П.Широкого.- М.: Финансы и статистика, 1991.-720с.: ил.

5. Фаронов В.В. Программирование на персональных ЭВМ в среде Турбо-Паскаль.- М.: Изд-во МГТУ, 1991.- 580с.

6. Вычислительная техника и программирование: Учеб. для техн. вузов / А.В.Петров, В.Е.Алексеев, А.С.Ваулин и др.; Под ред. А.В.Петрова.- М.: Высш.шк., 1990.-479с.: ил.

7. Абрамов С.А., Зима Е.В. Начала информатики.- М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит.,1989.-256 с.

8. МарченкоА.И. Программирование в среде Borland Pascal 7.0/Марченко А.И. – К.: ВЕК, К.: ЮНИОР,1996.- 480 с., ил.

9. Алексеев В.Е. и др. Вычислительная техника и программирование. Практикум по программированию: Практ.пособие/ В.Е.Алексеев, А.С.Ваулин, Г.Б.Петрова; Под ред. А.В.Петрова. – М.: Высш. шк., 1991.- 400 с.: ил.

СОДЕРЖАНИЕ

Лабораторная работа №1 «Программирование алгоритмов линейной структуры»

Лабораторная работа №2 «Программирование алгоритмов разветвляющейся и циклической структуры»

Лабораторная работа №3 «Программирование алгоритмов итерационной циклической структуры»

Лабораторная работа №4 «Программирование алгоритмов циклической структуры с заданным числом повторений»

Лабораторная работа №5 «Обработка одномерных массивов»

Лабораторная работа №6 «Программирование алгоритмов со структурой вложенных циклов»

Лабораторная работа №7 «Обработка матриц»

Лабораторная работа № 8 «Программирование с использованием подпрограмм пользователя»

Успішність діяльності в такому середовищі як Інтернет, де користувачі самі управляють процесом навігації, визначається лише тим, наскільки враховуються їхні інтереси. Для цього слід знати аудиторію Інтернету, її потреби, переваги, моделі поведінки тощо. До основних характеристик аудиторії відносять насамперед об’єм аудиторії Інтернету або окремих сайтів, соціографічний портрет, опис її споживацьких параметрів, культурних та національних особливостей поведінки в Інтернеті, менталітет та ін.

Значна увага до вивчення аудиторії Інтернету (загальної кількості користувачів та їхньої різноманітності) зумовлена величезним впливом Інтернету на суспільство. У галузі економіки цікавість до цього питання обумовлена тим, що ефективність комерційного використання даного комунікаційного каналу, як і більшості традиційних засобів масової інформації, значною мірою визначається ступенем його поширення у середовищі, для якого він призначений. Вважається, що при досягненні деякої критичної величини (маси), прийнятою зазвичай у розмірі 20%, застосування засобу стає адекватним витратам на його впровадження та експлуатацію, і його поширення набуває лавинний характер.

Часто для характеристики динаміки кількості користувачів якої-небудь послуги використовують математичну модель логістичного зростання. Суть її полягає в тому, що на першому етапі адаптації суспільства до нової послуги темпи зростання її використання незначні, нею користуються найбільш схильні до інновацій особи, потім настає період швидкого зростання (20 % — критична маса), коли нову послугу освоює значна частина населення. Далі настає третій, завершальний, етап, під час якого темпи зростання знов незначні, а кількість користу- вачів послуги досягає рівня насичення.

З моменту появи мережі ми спостерігаємо постійне збільшення її активної аудиторії. Звісно, його неможливо вважати стабільним — відбуваються і падіння, і зростання, але тенденція розширення аудиторії Інтернету зберігається, про що свідчать численні аналітичні прогнози. Єдине, що змінюється, — це темпи зростання кількості користувачів у географічному аспекті: народонаселення мережі більшою мірою поповнюється за рахунок мешканців вже не США, Західної Європи та Японії, а Східної Європи, Азійсько-Тихоокеанського регіону та низки країн Латинської Америки, що активно розвиваються.

На підставі аналізу динаміки кількості користувачів Інтернету можна зробити висновок, що наша країна вже пройшла перший етап адаптації цієї послуги, коли ми спостерігали невеликі темпи зростання. Отже, в Україні відповідно до моделі логістичного зростання спостерігається фаза швидкого зростання кількості користувачів Інтернету. Частка користувачів Інтернету в Україні в цілому зросла до майже 21 %.

Варто зазначити, що розподіл загальної кількості користувачів або його структура у світі, регіонах, країнах може бути лише приблизною величиною, оскільки один і той самий комп’ютер часто використовують декілька людей (у сім’ї, шкільних аудиторіях, офісах та ін.). Існує високий рівень невизначеності з приводу суті поняття «аудиторія Інтернет», «користувачі Інтернет», їх структури та функціональних особливостей аудиторії, яка відвідує певний сайт. При оцінюванні користувачів Інтернету часто виникають не лише практичні завади, пов’язані з неготовністю користувачів до встановлення спеціального програмного забезпечення, що відслідковує їхнє переміщення в мережі, або з відсутністю замовників подібних досліджень (тобто питання фінансування), а й суто теоретичні труднощі, основу яких становить саме відсутність єдиного понятійного апарата.

Фахівці відзначають, що не можуть дати суб’єктам електронного бізнесу опис аудиторії ресурсів, на яких вони хочуть розвивати комерційну діяльність. Існують лише загальні дані з кількості відвідувачів. У віртуальному просторі однієї з основних категорій є так звана аудиторія Інтернету.

Аудиторію Інтернету зазвичай визначають як кількість людей, які користувались Інтернетом хоча б один раз у середньому за певний період часу: півроку, місяць, тиждень, добу. Таким чином, розмір аудиторії залежить не від кількості сесій (підключень до мережі), а від кількості користувачів, які виходили в Інтернет протягом цього місяця, тижня, доби.

Аудиторія — це не кількість відвідувань, оскільки одна людина може кілька разів заходити на той самий сайт, як і з однієї адреси можуть заходити різні особи. Таким чином, поняття «аудиторія Інтернету» тісно пов’язане з поняттям «користувач Інтернету». Користувач — це той, хто «споживає» (є присутнім, спостерігає, шукає інформацію) певні якості середовища. Аудиторію Інтернету зазвичай визначають як кількість людей, які користувались Інтернетом хоча б один раз у середньому за певний період часу: півроку, місяць, тиждень, добу. Таким чином, розмір аудиторії залежить не від кількості сесій (підключень до мережі), а від кількості користувачів, які виходили в Інтернет протягом цього місяця, тижня, доби. Аудиторія — це не кількість відвідувань, оскільки одна людина може кілька разів заходити на той самий сайт, як і з однієї адреси можуть заходити різні особи.

Інший підхід до визначення користувача Інтернету припускає сталість споживання (присутності в мережі). Прихильники цієї точки зору вважають, що користувача Інтернету можна визначити за допомогою таких основних параметрів:

- підключення до Інтернету вдома й (або) на робочому місці;

- принципова можливість доступу в Інтернет (у тому числі через Інтернет-кафе, бібліотеки, від друзів і т.п.);

- регулярність використання Інтернету (днів у тиждень, го-дин у день).

Деякі автори при визначенні користувача Інтернету проводять аналогію з аудиторією телебачення й радіо, читачів преси, вважаючи мережу насамперед засобом масової інформації.

З нашої точки зору, користувачі Інтернет — це ті, хто користувався персональним комп’ютером протягом останніх трьох місяців і користувався хоча б одним з сервісів Інтернету протягом того ж періоду часу.

Інтернет є найбільш динамічним середовищем, Проте дані підходи до вивчення аудиторії Мережі не є коректними з точки зору вивчення віртуального простору, що однаково залучає як постійних користувачів, так і тих, хто лише раз випробував на собі всі переваги глобальної Мережі. Саме тому доцільно розглянути поняття аудиторії Інтернет в контексті максимальної, нерегулярної, тижневої, активної аудиторії і її ядра.

Максимальна аудиторія. Всі відвідувачі Інтернет, включаючи тих, хто мав навіть одиничний досвід відвідування Інтернет.

Нерегулярна аудиторія. Всі відвідувачі Інтернет за винятком тих, хто мав одиничний досвід відвідування Інтернет або був в Інтернет всього один або кілька разів за останні три місяці.

Тижнева аудиторія. Ті, хто регулярно відвідує Інтернет і проводить там менш десяти годин на тиждень.

Активна аудиторія. Ті, хто регулярно відвідує Інтернет і проводить там більше десяти годин на тиждень.

Ядро аудиторії. Ті, хто регулярно відвідує Інтернет і проводить там не менше трьох годин на день.

Для визначення особливостей української аудиторії Інтернет — спочатку були висунуті деякі взаємозв’язки між статистикою світової аудиторії і її складової частини — чисельності українських користувачів Мережі.

Аналіз ринку маркетингових агентств, що вивчають Інтернет-аудиторію в Україні. Компанія Bigmir-Internet — лідер маркетингових досліджень Інтернет-аудиторії по Україні, Інтернет-підрозділ найбільшого українського медіа-холдингу — KP Media www.kpmedia.com.ua — свідчить про те, що число користувачів Інтернет складає 13,158 млн. чоловік, які виходять в Інтернет щонайменше один раз в місяць. Компанія займається кількісними дослідженнями вітчизняних користувачів Інтернет і відкрито публікує інформацію про отримані результати щомісячно на сайті http://index.bigmir.net/.

Нижче розглянуті інші маркетингові агентства, що займаються проблемою дослідження користувачів Інтернет в Україні (табл. 1).

Таблиця 1

Дата добавления: 2014-12-25