Страховийринок

Страховий ринок – це система правових та організаційних заходів з реалізації страхових послуг. Об’єктом страхового ринку є страхова послуга. Суб’єктами ринку є страховики, страхувальники, страхові агенти, страхові брокери, держава.

Страхові брокери – це, як правило фізичні особи, які здійснюють діяльність на ринку страхових послуг у формі надання консультацій як страховикам, так і страхувальникам.

Страхові агенти – це фізичні особи, які діють від імені страховика і за його дорученням укладають договори страхування.

В Україні часом створення страхового ринку вважають початок 90-х років XX ст. Саме тоді виникли перші приватні страхові компанії, які поклали край тотальній монополії Держстраху. Серед них: "ОметаІнстер", "Ризик", "Скайд", "Саламандра", "Скайд-вест", "АСКО-Прометей" - філіал Російської акціонерної компанії, "Росток", "Славія" і т. д. На страховий ринок України починають приходити провідні та досить відомі іноземні страхові компанії, що діють переважно через спільну страхову діяльність. Так з'явився альянс "ОметаІнстер" - "Ллойд" (Англія), Українсько-ізраїльське товариство "Страхова компанія "Система резервних фондів", пряме представництво відкрила австрійська фірма "Safeinvest".

Закон України "Про страхування" (1996 р.) захищає вітчизняного страховика, обмежуючи частку іноземних юридичних осіб та громадян у статутному фонді страхових спільних компаній 49% та піднімаючи планку статутного фонду для спільного підприємства до 500 тисяч ЕКЮ.

Фактично на ринку України діють два види страхових компаній:

а) кептивні- створені міністерствами, відомства ми, потужними фінансово-промисловими союзами для

обслуговування ризиків своїх підприємств;

б) створені на приватному капіталі, що функціонують на конкурентній основі.

За масштабами своєї роботи, обсягом відповідальності недержавні страхові компанії несумірні з організаціями колишнього Держстраху, економічна база яких формувалась впродовж 70 років, завдяки чому їх представництва було створено практично в усіх населених пунктах України.

З метою формування конкурентного середовища на страховому ринку та приведення організаційної форми державної та комерційної страхової діяльності у відповідність до страхового законодавства України створено Національну страхову компанію відкритого типу "Оранта", головним засновником якої з боку держави виступив Фонд державного майна.

В Україні Комітетом з страхового нагляду було зареєстровано близько 800 страховиків, але за період з 1994 по 1996 р. відкликано ліцензії у 280 із них. Найгрубіші порушення страхового законодавства виявлено в компаніях: "Укар" (Харків), "Альбі-на" (Львів), "Аспек" (Чернігів), "Херсон-Аско" (Херсон), "Укрін і К°" (Київ).

Головна причина - нездатність значної частини страховиків виконувати взяті на себе зобов'язання перед страхувальником. Важливим кроком для звільнення страхового ринку від фірм, які дискредитують страхову діяльність, стало підняття суми статутного фонду до рівня 100 тис. ЕКЮ та зобов'язання внести 60% його грошима. Такі умови далеко не всім страховикам були під силу. У зв'язку з цим виникає проблема захисту інтересів страхувальників, котрі довірили захист своїх інтересів страховим компаніям, яким держава надала право здійснювати цей захист, а потім справедливо позбавила їх цього права. Механізм захисту інтересів страхувальників, відповідальність за який (захист) покладено на Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю, може включати:

· створення товариств взаємного страхування;

· примусове приєднання страхових компаній з тяжким фінансовим станом до стійких конкурентоспроможних компаній з передбаченням відповідальності за їхніми зобов'язаннями;

· поручительство держави (з відпрацюванням певних механізмів) тощо.

У зв'язку з необхідністю дотримання вимог Закону України "Про страхування" (1996 р.) на кінець 1997 р. на страховому ринку нашої країни залишились 240 страхових компаній.

В останні роки відбувається динамічний розвиток вітчизняного страхового ринку. Вдосконалюється нормативно-правова база цієї галузі, що знаходить своє відображення у введенні в дію Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про страхування" від 4 жовтня 2002 р.

До найважливіших змін, внесених до Закону України "Про страхування", належить вимога про те, щоб страховики, які були зареєстровані до 7 листопада 2001 p., формували свої статутні фонди в такому порядку:

· страховики, які займаються видами страхування іншими, ніж страхування життя, протягом двох років з дня набрання чинності цього Закону повинні формувати статутний фонд у сумі 500 тис. євро, а протягом трьох років - 1 млн. євро;

· страховики, які займаються страхуванням життя, відповідно 750 тис. євро протягом двох років з дня набуття чинності цим Законом та 1,5 млн. євро - протягом трьох років.

Для новостворених страховиків, які займаються видами страхування іншими, ніж страхування життя, мінімальний розмір статутного фонду встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн. євро. Для страховиків, які займаються страхуванням життя - 1,5 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" передбачає:

· скасування обмежень на частку іноземних інвесторів у статутних капіталах українських страховиків;

· необхідність здійснення внесків у статутний фонд винятково у грошовій формі;

· детальне регламентування формування страхових резервів;

· встановлення конкретних нормативів оцінки платоспроможності страховиків;

· розширення асортименту страхових послуг з обов'язкового страхування тощо.

Сучасний стан страхового ринку характеризується зростанням чисельності страхувальників значною мірою за рахунок юридичних осіб. Пояснюється така ситуація досить низьким рівнем доходів населення України. Приблизно 3% громадян України є достатньо платоспроможними, щоб користуватися страховими послугами.

Страховий ринок України пропонує все ширший асортимент страхових послуг, про що свідчить, зокрема, значно ширший перелік форм страхового захисту як обов'язкового, так і добровільного страхування.

Найбільшим попитом на страховому ринку України користуються послуги з добровільного страхування майна. Його частка в загальному обсягу страхових послуг становить 71%. Але, як свідчать експерти, застрахованими в Україні є всього близько 10% ризиків, тоді як у більшості розвинених країн світу їх частка становить 90—95%.

Найуразливішу позицію на страховому ринку нашої країни серед страхових послуг займає страхування життя. Його частка в загальній структурі страхових послуг постійно зменшується. У розвинених країнах світу на страхування життя припадає 25 - 60% від загального обсягу страхових премій.

Це тривожна тенденція розвитку страхового ринку України. Вона свідчить про низьку платоспроможність населення, про те, що і сьогодні переважна більшість громадян України стурбовані проблемами виживання, а не турботою про майбутнє. Втрачаючи страхувальників за цим видом страхування, країна втрачає надійне джерело довгострокових інвестиційних ресурсів. Переламати цю тенденцію поки що не вдається.

Станом на 1 січня 2011 року в Україні зареєстровано 457 страховиків, з них 67 компаній зі страхування життя.

Сукупно на 200 страхових компаній або 42% від загальної кількості припадає лише 0,5% валового обсягу страхових платежів. Як правило, зазначені страховики створюють додаткові ризики для системи державного регулювання і нагляду. Крім того діє близько 30-35 страховиків з метою здійснення операцій квазістрахування.

За попередніми даними Держфінпослуг, валові страхові платежі в 2010 році склали 22,6 млрд. грн. Це на 10,7% більше, ніж у 2009 році, коли розмір валових страхових платежів склав 20,4 млрд. грн.

При цьому минулого року страхові компанії виплатили клієнтам на 9,4% менше, ніж у 2009 році - 6,1 млрд. грн валових страхових виплат (у 2009 році - 6,7 млрд. грн.).

Таким чином, на одного жителя України в 2010 році припадало 494,2 грн. валових страхових платежів і 27 грн. валових страхових виплат. За розміром страхових платежів на душу населення серед країн Східної Європи Україні істотно відстає. Наприклад, в 20 разів від Словенії, в 11 разів від Чеської Республіки і в 9 разів від Польщі.

При цьому якщо взяти до уваги, що значна частина страхових операцій в Україні є квазістраховими, то на реальне страхування припадає ще значно менше. Так його частка в 2010 році знизилася в порівнянні з 2009 роком з 42,6% до 40,7% в структурі валових страхових платежів.

У 2010 році реальне страхування в сегменті ризикового страхування склала 8,3 млрд. грн., Що на 5,1% більше ніж у 2009 році (зростання отримано завдяки збільшенню показників ОСАЦВ і ДМС). При цьому частка реального страхування у валових страхових платежах ризикового страхування зменшилась у 2010 році до 38,2% (у 2009 році становила 40,3%).

Очікується, що обсяг реального ризикового страхування в 2011 році складе 9,2 млрд. грн. Зростання пов'язують в основному з розвитком ДМС, ОСАГО, авто каско, страхуванням туристів, агрострахуванням. За нашими розрахунками платежі від фізичних осіб в 2010 році були на рівні 5,5 млрд. грн. При цьому тенденція зростання роздрібного страхування збережеться і в 2011 році (до 6,1 млрд. грн.).

Незважаючи на позитивні зміни, стан розвитку страхового ринку України ще не відповідає рівню країн ЄС. Зокрема, співвідношення чистих страхових платежів (без страхових платежів, переданих у перестрахування резидентам) до ВВП в 2010 році склало 1,3% (у 2008 році - 1,7%). Це значно нижче в порівнянні з аналогічними показниками економічно розвинених країн, де він становить 8-12%.

Про слабкому розвитку страхового ринку України свідчить низька питома вага забезпеченості страховим захистом будівель і споруд приватного сектора (1%), добровільним медичним страхуванням (2%), страхуванням життя (6%), добровільним страхуванням від нещасних випадків (7%), страхуванням туристів (8%) і страхуванням каско автомобілів (8%). Це значно менше, ніж у країнах-членах ЄС.

Ще досить низький рівень охоплення населення України обов'язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів перед третіми особами (лише 75%, хоча в Росії і Білорусі цей показник досягає 95-98% відповідно). При цьому ліміти відповідальності вітчизняних страховиків за відшкодування шкоди потерпілим внаслідок ДТП в Україну є найнижчими в Східній Європі.

Іноземний капітал на страховому ринку - 2010

На страховому ринку України діє 115 страховиків з іноземним капіталом. Обсяг отриманих у 2010 році страхових платежів зазначеної групи страхових компаній - 3,85 млрд. грн. або 26,5% сукупного статутного капіталу страховиків. У структурі страхового бізнесу компаній з іноземним капіталом переважає страхування майна 50%, на обов'язкове страхування припадає 22%, на страхування життя - 15%, на особисте страхування - 10% і на страхування відповідальності - 3%.

Основна група страховиків з іноземним капіталом (близько 50) представлена фінансово-страховими групами Австрії, Великобританії, Казахстану, Німеччини, Польщі, Росії, Словенії, США, Франції, Швеції та ін. У 2010 році вони зайняли близько 60% ринку реального страхування.

Надалі очікується збільшення впливу присутності іноземного капіталу на страховому ринку України. При цьому слід враховувати, що світова кон'юнктура страхового ринку не сприяє залученню дешевих інвестиційних коштів та зменшення вартості послуг перестрахування. Наприклад, ошукані інвестиційні очікування ряду міжнародних страхових груп до України зменшили до неї увагу, тому найближчим часом чекати приходу іноземних гравців не доводиться.

На думку експертів, катастрофічні збитки в 2009-2011рр. (Особливо землетрус в Японії 2011р.) та інтенсивна глобалізація міжнародного ринку перестрахування будуть сприяти збільшенню вартості перестрахувального захисту у провідних перестраховиків-нерезидентів.

Страхування життя - 2010

Ринок страхування життя є невід'ємною частиною економіки і соціальної політики будь-якої держави. З одного боку, страхування життя є своєрідним барометром економіки, за показниками якого можна судити про її поточний стан, основних процесах та напрямки розвитку. З іншого боку, страхування життя - досить ефективний засіб в руках держави щодо здійснення економічної і соціальної політики.

Зараз населення бачить, що держава не може їм запропонувати реальну пенсійну реформу, і тому люди все частіше звертаються до страховиків. Тому компанії зі страхування життя повинні зайняти більш активну участь у пенсійній реформі. Адже для її швидкого та ефективного проведення пенсійної реформи необхідно близько 500 тис. консультантів, яких вже можуть підготувати страхові компанії. Можливо, також страховиків використовувати в соціальних програмах держави (ОМС, страхування від нещасного випадку на виробництві, страхування недоотриманого доходу при хворобі та ін.)

Для роботодавців страхування життя є потужним мотиваційним інструментом і складової соціальної відповідальності бізнесу, а також складової інвестиційної політики, для профспілок - реальним механізмом захисту інтересів працюючих в рамках колективного договору, для домогосподарств - ефективною можливістю управління соціальними ризиками.

Але статистика така, що в 1990 році в УРСР страхування життя мало 71,4% населення, а в 2010 році в Україні - лише 6%.

Підсумки 2010 року свідчать про зростання платежів по страхуванню життя на 12% (у 2010 році обсяг склав - близько 930 млн. грн., а в 2009 році - 827 млн. грн.). Якщо нічого не зміниться і держава не допомагатиме страховикам, то ринок в 2011 році виросте на 10-15% у порівнянні з 2010 роком, але якщо уряд буде сприяти розвитку страхування життя, то він може вирости до 70%.

Страхове посередництво - 2010.

У сучасних економічних умовах підвищення якості життя населення неможливо без розвитку вільного підприємництва. У всіх країнах з ринково орієнтованою економікою малий і середній бізнес відіграє надзвичайно важливу роль. За допомогою розвитку цього сектору економіки вирішуються такі важливі соціальні завдання, як зниження безробіття, підвищення самозайнятості населення.

Завдяки малому бізнесу формується середній клас, який є гарантією економічної політичної стабільності в державі. Тому роль страхових посередників (фінансових консультантів, страхових агентів і брокерів) як представників малого бізнесу на страховому ринку повинна бути ключовим і стратегічним за ставленням держави до цього учасника страхових відносин. Кількість страхових брокерів становить 60, а їх частка на ринку страхових послуг є неприпустимо низькою (менше 5%).

На страховому ринку працює також понад 35 тис. страхових агентів-фізичних осіб, які не сертифіковані, але на них припадає понад 25% ринку страхових послуг. 67% всіх страхових посередників працюють на спрощеній системі оподаткування. Річний дохід страхових агентів складає 30-350 тис. грн.

Враховуючи, що сфера діяльності страхових агентів, сюрвейєрів, аджастерів, аварійних комісарів не врегульована належним чином, професійний розвиток має бути однією з головних цінностей сучасного українського ринку страхування.

Саме тандем держава-страховик-страховий посередник буде сприяти подальшому розвитку страхового ринку України та відновленню довіри населення до страхування, що, врешті-решт, приведе до прискорення цивілізованого розвитку страхового ринку. Тому такою необхідною на сьогоднішній день є підтримка держави у розвитку зазначених напрямків діяльності та прийняття Закону України «Про страхових посередників».

Дата добавления: 2014-12-25