Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вирощування хризантем на зрізування




ВИГОНОЧНІ, АБО ЗРІЗУВАНІ ПРОМИСЛОВІ ДЕКОРАТИВНІ КУЛЬТУРИ

 

Для задоволення попиту на квіткову продукцію у зимовий і ранньовесняний періоди квітково-декоративні рослини вирощують у спеціалізованих культи-ваційних спорудах, обладнаних автоматичними системами регулювання мікро-клімату, системою поливу, дощування, зволоження повітря і подачі різних препа-ратів, забезпечених електропостачанням, вентиляцією, каналізацією. Усе це у поєднанні з правильною технологією вирощування створює оптимальні умови для одержання високих врожаїв з одиниці площі.

Рослини закритого грунту в основному тропічні і субтропічні, які потребують для росту і розвитку високих температур і мають довгий вегетаційний період.

За часом експлуатації рослини закритого грунту поділяються на:

v разового використаннялевкої зимові, цінерарія;

v багаторазового використання - вирощуються протягом декількох років – азалія, амариліс, глоксинія, цикламен, кала, вічнозелені дерева і кущі, сукуленти.

У виробничому відношенні рослини закритого грунту поділяють на дві основні групи:

v рослини, що культивуються на зріз;

v горщечкові рослини.

В свою чергу, рослини, які культивуються на зріз, умовно поділяють на такі підгрупи:

v зрізувані промислові культури;

v вигоночні культури.

Квіткові культури, які вирощують для зрізування промисловим способом і для певної пори року, називають сезонними, або сезонно-квітучими.

Створюючи в теплицях оптимальні умови (живлення, температури повітря, освітлення, водний і газовий режим), можна отримати з одиниці площі якісні і у

великих кількостях рослини для зрізування: гвоздику ремонтантну, троянди, кали та ін. Однак для цього необхідно чітко дотримуватися прогресивної технології вирощування, розробленої для кожної культури.

 

 

Хризантема – багаторічна декоративна рослина, походить з Індії, поширена в Китаї, Японії. Як оранжерейно-промислова культура поширені хризантеми індійська та китайська. Виведені для розмноження сорти походять від цих двох видів і названі індійськими. Вони не витримують заморозків, тому їх розводять як горщечкові культури.

Широко культивуються три групи (висота рослин 30-120 см):


¨ великоквіткові;

¨ декоративні;

¨ дрібноквіткові.


Великоквіткові хризантеми вирощують в одне стебло, іноді у вигляді куща – 3-4 стебла. Квіти махрові, великі (20-25 см в діаметрі), на довгих пагонах.

Декоративні – мають махрові квітки середніх розмірів (10-15 см в діаметрі).

Дрібноквіткові – мають велику кількість квіток на пагонах (діаметр 3-9 см).

Суцвіття хризантем забарвлене у білий, рожевий, бузковий, жовтий, червоний та інші кольори. За строками цвітіння поділяються на:

¨ ранні – цвітуть у серпні-вересні;

¨ середні – цвітуть у жовтні-листопаді;

¨ пізні – цвітуть у грудні.

Створюючи сприятливий світловий режим (в середньому 10 год.), з моменту висадження до розкривання суцвіть шляхом затінення або додаткового освітлення можна отримати готову продукцію за 120-180 днів, залежно від сорту.

Усі групи хризантем розмножуються трав´янистими зеленими пагонами. Для цього відбирають здорові материнські рослини, які зимують прикопаними без горщиків на стелажах у світлих теплицях при температурі 5-70 С. Живцювання проводять гострим ножем у лютому-березні. Придатні для живцювання лише верхівки пагонів завдовжки 6-10 см, які з´являються з-під землі. Зрізають їх під самим вузлом, видаливши нижні листки. Садять живці за схемою 3,5 х 3,5 см у ящики, наповнені сумішшю компостної землі і торфяної потерті у відношенні 7:1, зверху кладуть шар крупнозернистого річкового піску (2-3 см). Полив проводять відразу після висаджування, переносять у світле приміщення з температурою повітря 12-160 С і притінюють від сонця.

Укорінені пагони хризантем пересаджують на стелаж (суміш компостної землі, глини, перепрілого гною і торфу у відношенні 5:3:1:1 з додаванням 1 кг калійної селітри, 2 кг суперфосфату і 3 кг рогових стружок на 1 м3). Відсадки пересаджують за схемою 6 х 6 см, добре поливають, температура 10-120 С. Коли вони добре приживуться, роблять прищипування верхівки, щоб розкущити і запобігти появі весняного пуп´янка.

На початку червня хризантеми пересаджують у відкритий грунт – грядки шириною 1,2-1,5 м, за схемою 30 х 30 см, встановлюють кілки (1 м), мульчують перегноєм, торфом і поливають, не намочивши листя. Під час росту їх підв´язують, живцюють, видаляють зайві бічні пагони та пуп´янки, підживлюють мінеральними добривами. З появою пуп´янків, підживлення припиняють. При наближенні осінніх заморозків, коли бутони набувають забарвлення, рослини накривають.

Хризантеми середнього і пізнього терміну цвітіння вирощують у горщиках. Живцювання проводять як і в попередньому випадку, пагони висаджують у горщики діаметром 8 см, наповнені дерновою землею і перегноєм у відношенні 1:1, температура 16-200 С. У квітні виставляють у теплі парники, в кінці травня саджанці пересаджують у горщики (13 см в діаметрі) з розширеним дренажним отвором, після вкорінення рослини загартовують. Влітку горщики розміщують (прикопують) на грядках відкритого грунту, з наближенням заморозків рослини викопують і переносять в оранжерею.

Важливо вчасно зробити останнє прищипування: слід пам´ятати, що раннє прищипування призводить до розвитку великої кількості звироднілих квіток, а пізнє – до відтягування цвітіння, інколи навіть до відсутності квіток.

Зрізувати починають, коли суцвіття повністю розпустилося, але нижні пелюстки не обвисають, повністю видаляють всі нижні листки. Для вирощування великоквіткових хризантем використовують сорти: Гацелла (рання, квіти білі, 70-100 см у висоту), Лорна (рання, квіти рожеві, 50-80 см у висоту), Майфорд-Крімсон (середня, квіти темно-червоні, 90-110 см), Олімпіада (середня, яскраво-жовта, 90-100 см), Мефо (пізня, біла, 100-120 см), Північне сяйво (пізня, бузкова, 80-100 см), Шусміт (пізня, біла, 120 см).

 

9.2 ВИГОНКА ТРАВ´ЯНИСТО-ЦИБУЛИННИХ РОСЛИН

 

Вигонка декоративних квіткових рослин – це комплекс заходів, за допомогою яких можна вивести рослину зі стану спокою і змусити їх активно вегетувати у заздалегідь визначені, не властиві їм строки. Рослини, які підлягають вигонці, називаються вигоночними.

Період спокою рослин поділяється на органічний та вимушений.

Органічний – у клітинах рослин відбуваються зміни в нуклеїновому та білковому обмінах. При цьому в цибулинах формуються майбутні органи рослини.

Вимушений спокій - викликаний низькими температурами, відсутністю дощів, тобто несприятливими погодними умовами і припиняється при їх поліпшенні. На цьому принципі і базується технологія вигонки рослин у закритому грунті. Підбираючи рослини, треба пам´ятати, що вигонці піддаються тільки ранньоквітучі види з коротким періодом спокою. За строками цвітіння вигонку поділяють на три періоди:

¨ І-період (рання)з грудня до початку січня;

¨ ІІ-період (середня)з середини січня до кінця лютого;

¨ ІІІ-період (пізня)з початку березня до кінця квітня.

Існують ряд прийомів, які прискорюють вигонку. Асортимент вигоночних рослин досить різноманітний:

ü трав´янистоцибулинні – тюльпан, нарцис, гіацинт;

ü бульбоцибулинні – гладіолус, фреєзія;

ü кореневищні – астильбе, конвалія, півонія.

Щоб вигонка була успішною, потрібно дотримуватися певної технології. Під час попередньої вегетації запобігають квітуванню рослин, цибулини яких будуть використовуватися для вигонки. Коли у них з´являються пуп´янки, їх обривають. Своєчасне внесення добрив, регулярний полив, прополювання – все це сприяє накопиченню живильних речовин у цибулині. Після викопування цибулини сушать і сортують за такими вимогами: відбирають цибулини без механічних пошкоджень, округлої форми, щільні, не менше 3,5 см у діаметрі і масою не менше 30 г.

Наступний етап підготовки до вигонки – дотримання температурних режимів зберігання цибулини, які дають змогу регулювати розвиток бруньки в цибулині та змінювати строки цвітіння. Відносна вологість повітря в сховищах – 80%. Недотримання основних правил підготовки цибулини до вигонки може призвести до появи сліпих бутонів.

Вигонка тюльпанів – цибулини тюльпанів висаджують у ящики (50 х 30 х 10см), наповнені сумішшю дернової землі, торфу і піску, взятих у рівних пропорціях. Підживлення проводять через 12 днів в дозі 40 г калійної та 20 г аміачної селітри на 10 л води. Садять цибулини за схемою 1 х 1,5 см по 50-80 шт. на ящик. Цибулини злегка вдавлюють у грунт, до самого верху насипають чистий річковий пісок і поливають. Потім ящики для вкорінення цибулин ставлять у темне приміщення з температурою 5-90 С, вологість повітря – 90%, поливи і обприскування приміщення необхідно проводити двічі на тиждень. У приміщенні з рослинами, що призначені для середньої та пізньої вигонки, в кінці грудня температуру знижують до 2-30 С. Це поліпшує укорінення рослин, затримує їх ріст. Укорінення та проростання тюльпанів відбувається протягом 16-23 днів.

Коли паростки тюльпанів досягають 5-7 см, а в нижній частині з´являються пуп´янки, їх поміщають на вигонку в теплиці з температурою 20-230 С. Щоб стебло було довшим і розвивався квітконіс з пуп´янком, рослини протягом 5-8 днів затінюють чорним папером. Для прискорення цвітіння паростки оприскують 2-3 рази на день теплою водою (300 С), до розкриття листків. З моменту розгортання листків і появи пуп´янків, температуру знижують до 15-180 С, поливають обережно, щоб вода не потрапила на листки і пуп´янки. Коли бутони набувають забарвлення, температуру знижують до 120 С, що сприяє подовженню тривалості цвітіння, зміцненню квітконосів, пелюстки набувають яскравого забарвлення.

Після зрізування квітів на стеблі залишають один листок, щоб забезпечити життєдіяльність цибулини. Пізніше їх висаджують для дорощування у відкритий грунт.

Придатні до вигонки такі сорти тюльпанів:

v ранньої вигонки – Априкот Б´юті – кремово-рожевий, Брильянт Стар – темно-червоний, Крістмас Марвео – темно-рожевий, Креладжіс Тріумф – червоний, Мост Майлз – червоний, Хіберіна – білий;

v середньої вигонки – Дипломат – яскраво-червоний, Лондон – світло-червоний, Оксфорд – червоний, Сноу Стар – білий, Еммі Пік – бузково-рожевий, Ольга – червоний, з білою облямівкою пелюсток;

v пізньої вигонки – Альбурі – темно-червоний, Парад – червоний, до основи жовтуватий, Фарнкомб Сандерс–рожевий, Панорама–коричнево-рожевий

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 2488; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.022 сек.