Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Публічне та приватне право як складові системи права




Розділ перший. Загальні положення цивільного права

Параграф 2. Укладення, зміна, розірвання договору

Параграф 5. Характеристика окремих видів та форм (мір) майнової відповідальності

Параграф 4. Правові наслідки порушення зобов'язань

1. Правові наслідки порушення зобов'язання та їх відмежування від способів захисту цивільних прав

2. Ознаки та поняття цивільно-правової відповідальності

3. Співвідношення категорій: правові наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за порушення зобов'язання

4. Умови цивільно-правової відповідальності

5. Підстави звільнення від майнової відповідальності

1. Види цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань

2. Форми (міри) цивільно-правової відповідальності

3. Відповідальність у грошових зобов’язаннях

4. Відповідальність при простроченні виконання умов договору

Глава 15. Загальні положення про договір

Параграф 1. Поняття та умови договору

1. Поняття, принципи та функції договору

2. Свобода договору: вільність, обов’язковість, обмеження

3. Види договорів

4. Зміст договору

1. Укладення договору

2. Момент укладення договору

3. Підстави для зміни або розірвання договору

4. Умови та наслідки зміни та розірвання договору

 


Навчальні цілі цього розділу: в результаті вивчення розділу студент повинен мати поняття цивільного права, вміти надавати загальну характеристику цивільного законодавства, мати поняття про цивільні правовідносини та підстави їх виникнення, знати, як здійснюються та захищаються цивільні права, знати правовий статус суб’єктів цивільних відносин та правовий режим об’єктів цивільних прав, знати правочини, знати, як здійснюється та оформлюється представництво, як застосовуються строки та терміни, зокрема, позовна давність.

Глава 1. Поняття цивільного права

Навчальні цілі цієї глави: в результаті вивчення глави студент повинен мати поняття цивільного права.

Нормативна база глави: Конституція України, гл. 1 Цивільного кодексу України (далі – ЦК).

Від давньоримських часів вивчення права для кращого його розуміння умовно поділяли на дві частини: публічне право, яке регулює відносини на користь держави й приватне право, яке регулює відносини на користь окремого суб’єкта. Однак це спрощений погляд.

Приватне право має такі характерні риси:

· пріоритетність інтересів приватної особи порівняно з публічними інтересами;

· юридична рівність учасників, відсутність владних відносин, відносини по «горизонталі»;

· ініціативність сторін щодо вступу у майновий оборот, з яким само контрагентом та на яких умовах;

· автономія волі учасників, вільний вибір варіантів поведінки, не заборонених законом;

· майнова самостійність учасників, відповідальність всім своїм майном;

· компенсаційний характер майнової відповідальності перед контрагентом;

· позовний порядок захисту інтересів суб'єктів у суді.

Публічне право – це правова сфера, пов’язана з державною владою, та відрізняється такими характерними рисами:

· Пріоритет публічних інтересів над інтересами окремих осіб;

· Відносини субординації, влади та підлеглості, «по вертикалі»;

· Жорстка окресленість меж можливої поведінки суб'єктів;

· Покладення на учасників відносин обов'язку діяти певним чином; застосування заборони як методу формування поведінки суб'єкта;

· Використання таких стимулів, як примус, загроза покарання тощо.

Право є загальнообов'язковою підставою для визнання свободи людини, підставою для диспозитивного регулювання правомірно-дозволеної (а також державно приписаної) поведінки та підставою для імперативного контролю юридично недозволеної, забороненої поведінки. Право публічне разом із приватним правом у сукупності виражають загальні засади права, його сенс, створюють єдину загальну систему права, що є складовою частиною цивілізації, між ними немає субординаційного зв’язку, тобто, приватні інтереси не повинні підкорюватися публічним та навпаки. Згідно з теорією природного права внутрішня воля вільної людини формує право. Тому природне право має існувати поряд з позитивним правом, тобто правом писаним, створеним людьми та вираженим у законах. Право позитивне залежить від права природного так, як й від всіх розумних начал у нашому житті, свободи буття людини. Учасники приватних відносин можуть відступити від положень цивільного законодавства, поступати на власний розсуд, якщо це прямо не обмежено або не заборонено законодавством; вони є вільними, доки їх свобода визнається законом, тобто доки законом не встановлені заборони та обмеження. У більшості цивільно-правові норми є резервними, якщо сторони не передбачать інше в договорі, і тільки незначна кількість норм цивільного права є загальнообов’язковою, не може змінюватись учасниками цивільних правовідносин. Відповідно до ст. 8 Конституції України визнано й гарантовано дію принципу верховенства права, що дотримується загального правила: дозволене все те, що не заборонене законом.

Поняття «приватне право» не можна ототожнювати з поняттям «цивільне право», оскільки перше поняття застосовується з теоретичною та навчальною метою для розвитку науки та для навчання, розуміння засад. Цивільне право є галуззю національної юридичної системи та містить основні засади приватного права. Також приватноправові сегменти різного обсягу містять сімейне право, трудове право, міжнародне приватне право, господарське право, аграрне право, житлове право, земельне право, окремі нормативні акти, як закони, так й підзаконні нормативні акти. Тому різні галузі права, що регулюють приватні відносини, складають сферу приватного права. Таке розуміння приватного права як сукупності визначальних ідей, принципів та норм, що містяться у цивільному праві, а також як складової частини в інших галузях права, сприяє відмежуванню від публічного права.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 450; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.