Відмежування представництва від інших зобов’язань

Представництво з перевищенням, обмеженням повноважень

Право представника здійснювати представництво інтересів інших осіб має певний обсяг, який визначається вказівками особи, яку представляють, або нормами права. Якщо представник при здійсненні дій в інтересах особи, яку він представляє, довільно збільшує свій обсяг прав на здійснення правочинів,то має місце перевищення повноваження представника. Правочин, вчинений з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов’язки для особи, яку представляють, лише у разі подальшого схвалення цієї угоди. Схвалення є одностороннім правочином і може бути здійснено шляхом заяви про це, мовчазною згодою, конклюдентними діями. Витрати, яких зазнав представник, що діяв з перевищенням повноважень, можуть бути стягнені з особи, яку він представляв. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину (ст. 241 ЦК).

Орган юридичної особи або діючий від його імені суб’єкт не можуть виходити за межі наданих ним повноважень. Напрактиці існують випадки, коли у статутах господарських товариств встановлюються обмеження щодо укладання певних договорів органом управління (керівником).

Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи (її органу або особи-керівника) у відносинах з третіми особами не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо представники юридичної особи порушують свої обов’язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі (ст. 92 ЦК). Ця норма не поширюється на договірних представників юридичних осіб, тобто, осіб, з якими юридична особа уклала цивільно-правовий договір про представництво. Така правова норма захищає контрагентів від визнання укладених договорів недійсними, ґрунтуючись на презумпції невинуватості.

Відмежування від комісії. За договором комісії представник-комісіонер діє від власного імені в чужих інтересах, результати дій настають для нього самого, хоч це не відображається на його майні, оскільки він не власник, третій особі невідома особа, в інтересах якої діє комісіонер.

Відмежування від комерційного представництва (посередництва). Комерційний посередник може одночасно вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, та від імені іншої особи, він відстоює інтереси зразу обох контрагентів у рівному ступені (ч. 3 ст. 238 ЦК).

Відмежування від договору на користь третьої особи. Особа, яка укладає договір на користь третьої особи, діє не від її, а від власного імені, у зв’язку з чим сама стає стороною договору. Третя особа набуває за договором не всі права, а лише окреме право вимоги.

Відмежування від покладання обов’язку боржника на третю особу. Якщо раніше існувало зобов’язання, в якому був замінений боржник, то новий боржник діє від свого імені.

Відмежування від поруки. Поручитель виконує зобов’язання від власного імені замість основного боржника, якщо той не виконав своє зобов’язання.

Питання для самоконтролю

1. Що таке представництво? На чому ґрунтуються повноваження представника?

2. Які існують причини розповсюдження представництва?

3. Хто може бути учасниками правовідносин представництва?

4. Які існують випадки заборони представництва?

5. Назвіть види представництва.

6. Які правочини представник не може вчиняти?

7. Що таке довіреність, який вона матиме зміст?

8. Які існують підстави припинення довіреності?

9. Назвіть види довіреності.

10. Які існують вимоги до форми довіреності?

11. Назвіть випадки прирівнювання письмових довіреностей до нотаріально посвідчених.

Рекомендована література

1. Гончаренко А. Представництво в акціонерних правовідносинах // Підприємництво, господарство і право. – 2005. № 5. с.76-79

2. Ващенко М.С. Перспектива існування постійних представництв нерезидентів // Економіка, фінанси, право. 2005. - № 2. с. 35-38

3. Сурженко О.А. Представництво та довіреність // Цивільне право України: Підручник: У 2 т. За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1. – 480 с.

4. Спасибо-Фатєєва І. Порядок посвідчення та скасування довіреностей // Мала енциклопедія нотаріуса. 3 4(40), 2008 р.

5. Полтавський О. Зміст представницьких відносин у цивільному праві // Підприємництво, господарство і право. – 2007. № 10. с. 68-72

Висновок до глави 8 «Представництво і довіреність»

Представництво – це, по-перше, внутрішні довірчі відносини особи, яку представляють, з представником, за якими особа довіряє представнику вступити у зовнішні відносини з третьою особою, причому представник діє у зовнішніх відносинах від імені та в інтересах особи-довірителя. Предмет правовідносин представництва – це результат юридичних дій (послуг), здійснюваних представником (правочини), а також, як додатковий предмет, може бути результат дій фактичного характеру, пов’язаний з виконанням доручення, наприклад, пересилання, передрук документів.

Довіреність – це документ, який надає особа-довіритель представнику та який підтверджує повноваження представника, визначає його дозволені, можливі дії з укладення правочину від імені та в інтересах особи-довірителя.

Глава 9. Строки та терміни. Позовна давність

Навчальні цілі цієї глави: в результаті вивчення глави студент повинен мати поняття та уміти застосовувати норми цивільного законодавства щодо цивільно-правових строків і термінів.

Нормативна база: гл. 18, 19 ЦК.

Дата добавления: 2014-12-25