Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг

Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг стають об’єктами інтелектуальної власності, якщо вони зареєстровані у патентному відомстві, оцінені у грошовому виразі та знаходяться на бухгалтерському обліку. Вартість цих об’єктів залежить від популярності продукції на ринку. Такі зазначення застосовуються для захисту продукції, що випускається, від недобросовісних конкурентів на ринку, що дозволяє індивідуалізувати виробника та не вводити в оману споживачів. Законодавство не розглядає ці засоби як результати творчої діяльності та не визнає за конкретними авторами якихось особливих прав.

Комерційне найменування – це оригінальне позначення юридичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності, що індивідуалізує її серед інших осіб, надає інформацію споживачам щодо справжнього характеру її діяльності. Комерційне найменування не треба плутати з назвою підприємства. Назва підприємства – це позначення об’єкта цивільних прав – майнового комплексу, що охоплюється поняттям «підприємство». Наприклад, ТОВ «Міцність» – це комерційне найменування, а залізобетонний завод – це назва підприємства.

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються (ст. 489 ЦК).

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

· право на використання комерційного найменування;

· право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

· інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною (ст. 490 ЦК).

Торговельна марка – це будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 ЦК). Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (ст. 495 ЦК). Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними протягом десяти років, а потім можуть бути продовженими (ст. 496 ЦК).

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення виникає з дати державної реєстрації цього права, якщо інше не встановлено законом. Обсяг правової охорони географічного зазначення визначається характеристиками товару (послуги) і межами географічного місця його (її) походження (ст. 501 ЦК).

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності. Що є об'єктомправа інтелектуальної власності?

2. Яка мета прийняття законів з охорони інтелектуальної власності? Визначить теоретичне поділення видів об'єктів права інтелектуальної власності. Надайте співвідношення об'єктів промислової власності та об'єктів авторського права.

3. Яке законодавче поділення видів об'єктів права інтелектуальної власності?

4. Визначить ознаки предмета інтелектуально-правового регулювання.

5. Надайте характеристику відносин, пов'язаних з інтелектуальною власністю.

6. Висвітліть право інтелектуальної власності в об'єктивному значенні цього поняття.

7. Визначить загальні цивільно-правові риси інтелектуальних відносин. Які існують спеціальні ознаки цих відносин?

8. Знайдіть спільне в цивільно-правовому регулюванню відносин, пов'язаних з творчою діяльністю.

9. Відмітьте відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю.

Рекомендована література

1. Атаманова Ю. Правові проблеми передачі інноваційних продуктів до статутних фондів господарських товариств // Підприємництво, господарство і право – 2005 р. № 2– с.118-122.

2. Атаманова Ю. Щодо особливостей використання господарським товариством інноваційного вкладу // Підприємництво, господарство і право – 2005 р.– № 3.– с. 3-6.

3. Бігова Т. Суб’єкти права інтелектуальної власності на ноу-хау // Право України. – 2005. - № 11. –с. 95-99

4. Бурлаков С. Особливості кінематографічного твору як об’єкта авторського права // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 1. – с. 39-42

5. Ващинець І. Поняття технічних засобів захисту авторського права // Підприємництво, господарство і право. 2005. № 3. – с. 95-100

6. Евков А. Особенности применения принципа исчерпания прав на объекты интеллектуальной собственности // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 1. – с. 29-34

7. Капіца Ю. Врегулювання прав на об’єкти права інтелектуальної власності // Право України. – 2005. - № 3. –с. 72-76

8. Мамчур Л. Об’єкти суміжних прав організацій мовлення // Українське право. – 2008. - № 1. с. 112-117

9. Мельник О. Цивільно-правовий захист патентних прав: проблемні питання // Право України. – 2003. № 2. – с. 74-78

10. Мілаш В. Інтелектуальна власність у сфері договірної діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 6. – с. 3-7

11. Потоцький М. Межи здійснення суб’єктивного права інтелектуальної власності // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 6. – с. 26-30

12. Потоцький М. Передання виключних майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 9. – с. 28-33

13. Потоцький М. Теоретичні проблеми здійснення суб’єктивного права інтелектуальної власності // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 4. – с. 28-32

14. Право інтелектуальної власності. Підручник / За ред. О.А.Підопригори. – К. – 2004.

15. Святоцький О. Сімсон О. Реформування відносин власності у інтелектуальній сфері // Право України. – 2006. - № 2. –с. 58-61

16. Цивільне право України. Підручник. За ред. О.В. Дзери. – К. 2004. С. 539-545

17. Ярошевська Т. Майнові права на службовий винахід // Право України. – 2006. - № 8. –с. 82-86

Висновок до глави 12 «Право інтелектуальної власності»

Інститут права інтелектуальної власності спрямований на визнання цих прав суспільством, на захист прав та законних інтересів власника, на створення сприятливих умов для творчості, на поширення і застосування результатів творчої праці, на охорону прав інтелектуальної власності творців на їхні твори і прав суспільства на доступ до цих творів. Це право є абсолютним правом та розглядається як сукупність прав автора або його правонаступників на володіння, користування і розпорядження результатом інтелектуальної, творчої діяльності або іншим об'єктом права інтелектуальної власності, визначеним законодавством. Результати інтелектуальної діяльності дістають правову охорону лише за умови, що вони відповідають вимогам закону.

Підгалузь «Право інтелектуальної власності» складається з таких інститутів: 1) інститут права промислової власності, або патентне право, призначене для охорони винаходів, корисних моделей, промислових зразків; 2) інститут авторського права та суміжних прав призначений для охорони результатів художньої творчості; 3) інститут засобів індивідуалізації учасників цивільного обігу, призначений для охорони комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки тощо.

Право інтелектуальної власності містить у собі: 1) майнові права інтелектуальної власності як економічне право використовувати інтелектуальний продукт комерційним чином, вилучати з нього прибутки; 2) особисті немайнові (моральні, творчі) права на результати інтелектуальної власності, як право називати себе творцем, автором, перешкоджати іншим особам привласнювати ці права.

Глава 13. Спадкове право

Навчальні цілі цієї глави: в результаті вивчення розділу студент повинен мати поняття про такі абсолютні права як спадкове право та вміти застосовувати отримані знання на практиці.

Дата добавления: 2014-12-25