Основні ознаки ХС

— найхарактерніша ознака художнього відтворення дійсності — образність (образ-персонаж, образ-колектив, образ-символ, словесний образ, зоровий образ);

— поетичний живопис словом навіть прозових і драматичних творів;

— естетика мовлення, призначення якої — викликати у читача почуття прекрасного;

— експресія як інтенсивність вираження (урочисте, піднесене, ввічливе, пестливе, лагідне, схвальне, фамільярне, жартівливе, іронічне, зневажливе, грубе та ін.);

— зображувальність (тропи: епітети, порівняння, метафори, алегорії, гіперболи, перифрази тощо; віршова форма, поетичні фігури), конкретно-чуттєве живописання дійсності;

— відсутня певна регламентація використання засобів, про які йтиметься далі, та способів їх поєднання, відсутні будь-які приписи;

— визначальним є суб'єктивізм розуміння і відображення (індивідуальне світобачення, світовідчуття і, відповідно, світовідтворення автора спрямоване на індивідуальне світосприйняття та інтелект читача).

Основні мовні засоби ХС:

— наявність усього багатства найрізноманітнішої лексики, переважно конкретно-чуттєвої (назви осіб, речей, дій, явищ, ознак);

— використання емоційно-експресивної лексики (синонімів, антонімів, омонімів, фразеологізмів);

— запровадження авторських новотворів (слів, значень, виразів), формування індивідуального стилю митця;

— уведення до творів, зі стилістичною метою, історизмів, архаїзмів, діалектизмів, просторічних елементів, навіть жаргонізмів;

— поширене вживання дієслівних форм родових — у минулому часі й умовному способі: Якби ми знали, то б вас не питали (Нар. тв.); особових — у теперішньому і майбутньому часі дійсного способу: Все на вітрах дзвенітиме, як дзбан (Л. Кост.); у наказовому способі: В квітах всі улиці кричать: нехай, нехай живе свобода (П. Тич.);

— широке використовування різноманітних типів речень, синтаксичних зв'язків, особливості інтонування і ритмомелодики;

— повною мірою представлені всі стилістичні фігури (еліпс, періоди, риторичні питання, звертання, багатосполучниковість, безсполучниковість та ін.) За родами і жанрами літератури ХС поділяється на підстилі, які мають свої особливості мовної організації тексту:

а) епічні (прозові: епопея, казка, роман, повість, байка, оповідання, новела, художні мемуари, нарис);

б) ліричні (поезія, поема, балада, пісня, гімн, елегія, епіграма);

в) драматичні (драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль);

г) комбіновані (ліро-епічний твір, ода, художня публіцистика, драма феєрія, усмішка)

1. Коли виникла українська мова? Який із поглядів на походження української мови ви поділяєте?

2. З'ясуйте правовий статус української мови. Які документи визначають мовні відносини в Україні?

3. Що означають терміни "державна мова", "офіційна мова"? Що ви знаєте про досвід країн Європи у розв'язанні мовних проблем?

4. Який зміст поняття "національна мова"?

5. Що таке літературна мова? Назвіть ознаки літературної мови.

6. Які періоди пройшла у своєму розвитку українська літературна мова? Пригадайте найвизначніші пам'ятки кожного періоду.

7. Дайте визначення поняття "мовний стиль". Назвіть стилі української мови.

8. Назвіть різновиди офіційно ділового стилю. Яка сфера їх використання?

9. Окресліть зміст понять "норма літературної мови", "культура мови". Яке суспільне значення вони мають?

10. Назвіть типи мовних норм.

Дата добавления: 2014-12-25