Неправильно правильно. Використання неологізмів та запозичень

Використання неологізмів та запозичень

Неологізми — слова, що позначають нові поняття і предмети, поділяють на дві групи: неологізми, які стали термінами, та неологізми-професіоналізми, або слова професійного жаргону. Використання нових слів у тексті документа повинно ґрунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном або чи називає поняття, яке має усталене позначення у мові.

Неологізми першої групи доцільно використовувати у діловій мові. Це слова типу автосалон, прес-секретар (речник), телефакс, супутникова інформація, фінанси, прогрес, політика, демократія, бюджет, баланс, авізо, бандероль, бланк, шифр, номер, серія, комп 'ютер, робот та ін.

Неологізми другої групи не повинні вживатися в офіційній діловій мові, якщо в українській мові є їхні прямі відповідники усталеного традиційного значення.

авторитет повага, пошана, вага

анархія безладдя

анонс оголошення, об’ява

апеляція звертання,

аргумент підстава, мотив, обґрунтування,

дебати обговорення

дефект вада, недолік, хиба,, упущення

домінувати переважати

експеримент дослід, спроба

ексклюзивний виключний

екстраординарність особливість

електорат виборці

ідентичний рівнозначний, однаковий

інцидент випадок, пригода непорозуміння,

неприємна подія, оказія

компенсація відшкодування, оплата,покриття

конвенція угода

координувати погоджувати

лаконічний стислий,короткий,небагатослівний

лімітувати обмежувати

превентивний запобіжний

прерогатива перевага, виключне право

пріоритет першість, переважне право

реалізація виконання, здійснення, втілення, проведення, спродаж

реєстрація запис

репродукувати відтворювати

ротація довибори

симптом ознака, риса, прояв,знак

спонсор доброчинець, попечитель,

стимул поштовх,.рушійна сила, заохочення

фіксація запис, закріплення

Декілька порад щодо вживання неологізмів, іншомовних слів у діловій мові та у науковому стилі:

а) не слід використовувати іншомовні слова, якщо в українській мові є їхні прямі відповідники;

б) треба використовувати іншомовні слова лише у тому значенні, у якому вони зафіксовані в сучасних словниках, а якщо є синоніми — добирати потрібні найточніші відповідники, виходячи з контексту,

в) не можна використовувати в одному документі (тексті) іншомовне слово і його український відповідник.

Перевага надається державній мові, що значною мірою полегшить ведення справочинства і допоможе уникнути небажаних двозначностей і помилок

Повним називається такий текст документа, зміст якого вичерпує всі обставини справи.

Стислим є текст, у якому відсутні зайві слова та смислові повтори, надмірно довгі міркування не по суті справи.

Переконливим є такий текст, який веде до прийняття адресатом пропозиції або до виконання прохань, викладених у документі.

Текст складається з таких логічних елементів:

1) вступу (зазначається привід, що став причиною укладення документа, викладається історія питання та ін.);

2) доказу (викладається суть питання: докази, пояснення, міркування, що супроводжуються цифровими розрахунками, посиланнями на законодавчі акти й інші матеріали);

3) закінчення (формулюється мета, заради якої складено документ).

Текст документа, що складається з самого закінчення, називається простим, а той, що містить також інші логічні елементи, — складним.

Залежно від змісту документів застосовується прямий (вступ, доказ і закінчення) або зворотний (спочатку викладається закінчення, потім доказ, вступ відсутній) порядок розташування логічних елементів.

Дата добавления: 2014-12-25