Розрахунок сили струмів короткого замикання

В електричних установках можуть виникати різні види коротких замикань, що супроводжуються різким збільшенням сили струму. Тому електроустаткування, встановлюване в системах електропостачання, повинне бути стійким до струмів короткого замикання.

Для обчислення сили струмів короткого замикання складають розрахункову схему (рисунок 6.1, а), що відповідає нормальному режиму роботи системи електропостачання, вважаючи (для підвищення надійності), що всі джерела живлення ввімкнені паралельно. У розрахунковій схемі враховують опір живильних генераторів, трансформаторів, високовольтних ліній (повітряних або кабельних), реакторів.

За розрахунковою схемою складають схему заміщення (рисунок 6.1, б), у якій вказують опір джерел і споживачів і намічають точки для розрахунку сили струмів короткого замикання.

(а) (б)

Рисунок 6.1 Разрахункова схема (а) і схема заміщення (б)

Для генераторів, трансформаторів, високовольтних ліній і коротких ділянок розподільчої мережі звичайно враховують тільки індуктивні опори. При значній довжині мережі (кабельної і повітряної) враховують також їхні активні опори, тому що у віддалених точках короткого замикання позначається зниження ударного коефіцієнта.

Визначення параметрів схеми заміщення проводять у відносних базисних одиницях. При цьому методі всі розрахункові дані приводять до базисної напруги і базисної потужності.

За базисну напругу приймають номінальні напруги 0,4; 0,69; 3,15; 6,3; 10,5; 21; 37; 115; 230 кВ. Як базисну потужність S_δ можна вибрати потужність, прийняту при розрахунках за одиницю, наприклад, потужність системи, сумарні номінальні потужності генераторів станції чи трансформаторів на підстанції, зручне для розрахунків число, кратне десяти (як правило, 100). Тоді базисна сила струму:

, кА (6.1.)

Відносний базисний опір визначають за формулами, що нижче наводяться.

Дата добавления: 2014-12-26