Б10 Методика складання аудиторського висновку

Резюме

Добре викладені результати аудиторської перевірки включають: суть виявлених порушень; критерії, які використовувались для виявлення порушень; причини незадовільного стану; важливість наслідків такого стану; а також що, на думку аудитора, необхідно зробити ля виправлення ситуації. Повністю оформлені результати аудиторської перевірки, які складаються з п’яти наведених вище розділів, мають бути простими для розуміння та розкривати відповідним керівним особам установи наслідки та значущість виявлених порушень.

Кожний результат має оформлятись на бланку “Результати аудиторської перевірки”, та включатись до робочої документації внутрішнього аудитора.

Приклад аудиторського висновку наводиться у розділі Г02 даного Посібника.

10.1 Метою цієї методики є визначити форму аудиторського висновку служби внутрішнього аудиту. Ця методика також містить інструкції щодо написання висновку та його основних характеристик. Від якості результатів перевірки та їх належного оформлення в аудиторському висновку залежить те, як в банку будуть сприймати службу внутрішнього аудиту.

Аудиторський висновок звичайно складається у такій формі:

Перша сторінка – супроводжувальний лист, який містить наступну інформацію:

1. Дата складання висновку, кому адресовано звіт, назва об’єкту аудиту.

2. Стислий виклад завдання аудиторської перевірки із зазначенням, якщо доречно, охопленого періоду.

3. Дату проведення підсумкової зустрічі з керівництвом відділу, який перевірявся, для обговорення результатів перевірки та положень проекту аудиторського висновку.

4. Суть суперечностей з керівництвом відділу, який перевірявся, якщо не було досягнуто домовленості щодо подальших дій для виправлення усіх недоліків чи порушень, виявлених внутрішнім аудитом.

5. Стислий огляд найбільш важливих зауважень/ коментарів, які висвітлюють результати аудиторської перевірки. Якщо висновок не містить значних зауважень, тоді треба зазначити позитивні результати перевірки. Наприклад: “Проведена аудиторська перевірка та тести дали позитивний результат та підтверджують наявність адекватних систем контролю. Виявлені незначні недоліки можуть бути легко виправлені”.

6. Висновок має надаватись, виходячи з завдань аудиторської перевірки, щоб дати правильне та повне розуміння проблеми.

7. Запит на отримання письмового звіту про виконання до встановленої дати подальших кроків, рекомендованих внутрішнім аудитором. Звичайно дата встановлюється шляхом визначення кількості днів, що надаються для виконання рекомендованих подальших кроків, з дати надання аудиторського висновку. Звіт про виконання подальших кроків по кожній з проблем, зазначених в аудиторському висновку, має відображати заходи, які було фактично вжито для виправлення незадовільного стану, або новий графік виконання цих кроків. Невиконання заходів по виправленню незадовільного стану у визначений термін має повідомлятися керівництву наступної ланки управління.

Друга сторінка – “Завдання та обсяги аудиту”, який включає наступну інформацію:

1. Прізвище аудитора/ аудиторів, що проводив/ проводили перевірку.

2. Більш детальний виклад завдань аудиту, охоплений період, обсяги аудиторської перевірки та тестовані напрямки діяльності, а також будь-які обмеження при проведенні тестів.

3. Перелік персоналу, який був присутнім на підсумковій зустрічі.

На другій сторінці аудиторського висновку мають також міститись розділи “Довідкова інформація” та “Результати перевірки та рекомендації”. Довідкова інформація має наводитись у тому випадку, коли аудитор вважає, що деякі адресати аудиторського висновку не мають необхідних знань для його правильної інтерпретації.

Дата добавления: 2014-12-23