Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Необхідність, місце та значення контролю в сучасних умовах




ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

МОДУЛЬ 1

Тема 1. Фінансово-господарський контроль: сутність та зміст

Вивчення теми передбачає розгляд наступних питань: 1.1. Необхідність, місце та значення контролю в сучасних умовах 1.2. Фінансовий контроль 1.3. Господарський контроль 1.4. Фінансово-господарський контроль


Сучасний етап суспільного та економічного розвитку України потребує чіткої керованості процесів трансформування національної економіки. В умовах впровадження ринкових відносин важливо оптимально поєднати притаманні ринку регулятори економіки з усвідомленим, належно організованим управлінням господарством країни. Адже трансформація та розвиток економіки Україні охоплює тією чи іншою мірою всі сфери діяльності суспільства. За умов загального занепаду та розбалансованості економіки, росту тіньового капіталу в усіх сферах діяльності актуального значення набуває контроль як головний важіль забезпечення ефективної та законної діяльності будь – яких господарюючих суб’єктів.

Контроль,в перекладі з французької («controle»), означає перевірку або спостереження з метою перевірки. Цей термін можна трактувати як спостереження, нагляд, перевірку з метою протидії чомусь небажаному.

Втім, у більш загальному під контролем розуміється система відносин з приводу систематичного спостереження і перевірки ходу функціонування відповідного об'єкта деякого суспільного, виробничого або іншого процесу контролюючими органами, установами, уповноваженими особами з метою встановлення відхилень об’єкта контролю від заданих параметрів. [ 86 ]

Контроль має прояв в усіх сферах суспільного життя. Нараховується безмірна кількість різновидів контролю в залежності від сфери, в якій він здійснюється (соціальний, екологічний та багато інших). Контроль, який функціонує в економічному житті суспільства називається економічним.

Економічний контроль – це сукупність економічних відносин, які виникають у системі взаємодії та управління продуктивними силами і виробничими процесами. [ 86 ]

Роль та значення економічного контролю в сучасних умовах проявляється через завдання, які він виконує:

1) економічний контроль, використовуючи наукову теорію, виконує суспільну роль у забезпеченні практичними рекомендаціями виробництво життєво необхідних благ для задоволення потреб людей;

2) виявляючи диспропорції і негативні явища в суспільстві, контроль дає можливість усунути їх і запобігає повторення, а також сприяє раціональної організації виробничих відносин і оптимальному використанню продуктивних сил. Тобто, економічний контроль у своєму розвитку інтегрується з іншими функціональними економічними науками;

3) економічний контроль має місце на всіх без виключення підприємствах, в установах та організаціях, кожного разу маючи на меті забезпечення ефективної та законної їх діяльності;

4) важливим завданням економічного контролю є вплив через систему управління на успішне виконання планів економічного і соціального розвитку, раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, запобігання непродуктивних витрат і збитків, зміцнення господарських зв'язків, дотримання господарського і трудового законодавства, забезпечення збереження власності;

5) економічний контроль припускає систематичне спостереження за фінансовим станом підприємства, конкурентною здатністю його продукції на внутрішньому і світовому ринках.

6) за результатами контролю розробляють міри, що сприяють більш ефективному господарюванню, дотриманню принципу соціальної справедливості в розподілі результатів праці в залежності від внеску кожного працюючого. Таким чином, зміст економічного контролю в умовах ринкової економіки полягає в систематичному спостереженні, перевірці та регулюванні процесу розширеного відтворення валового національного продукту і соціально-економічних відносин відповідно до конституційних норм і законодавчого регулювання. Економічний контроль має достатньо широку класифікацію, що зумовлює наявність розмаїття його видів, форм та складових. Основні види економічного контролю наведені на рис. 1.1. Як видно з рис. 1.1., економічний контроль підрозділяють за різними класифікаційними ознаками.

Так, за повнотою охоплення суб’єктів господарювання, що контролюються, економічний контроль ділиться на: повний, який охоплює всі сторони діяльності господарюючого суб'єкта, що вивчається, всі ділянки його роботи та види здійснених операцій;

частковий, коли перевіряються тільки окремі види діяльності підприємства або окремі види господарських операцій, вивчається один або декілька аспектів діяльності підприємства (наприклад, виробництво, споживання, збут тощо), певні види операцій (касові, розрахункові тощо), або зберігання і правильність використання окремих видів сировини, товарів, підзвітних сум, готівки тощо;

наскрізний – який проводиться одночасно на декількох підприємствах, що входять до складу однієї організації (асоціації, об'єднання);

За повнотою вивчення господарських процесів: суцільний – коли перевіряються всі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені факти господарювання за весь період, що контролюється;

вибірковий, який передбачає вивчення не всіх, а лише певної частини документів, що відбираються на підставі науково-обгрунтованої схеми, за той чи інший період часу (квартал, місяць, окремі дні);

комбінований, в ході якого одна частина документів та інформації вивчається суцільно, а інша - вибірковим способом;

За етапами контролю господарських процесів: попередній, основними функціями якого слід вважати розробку процедур і правил поведінки працівників у процесі реалізації прийнятих планів;

поточний, який здійснюється в процесі виробничо-господарської діяльності по всьому ланцюжку ієрархії управління та спрямований на попередження можливих відхилень у виробничому процесі і можливих труднощах;

 

Рис. 1.1. Види економічного контролю за класифікаційними ознаками
Види економічного контролю
За повнотою охоплення суб’єктів господарювання, що контролюються
За повнотою вивчення господарських процесів
За етапами контролю господарських процесів
За способом сприйняття господарських процесів
За періодичністю проведення
За статусом здійснення
Відносно господарюючого суб’єкта
Наскрізний
Частковий
Повний
Суцільний
Вибірковий
Комбінований
Попередній
Поточний
Наступний
Перманентний (функціональний)
Періодичний
За участю суб’єкта контролю
Автоматичний (без участі контролера)
Державний
Відомчий
Контроль власника
Незалежний
Зовнішній
Внутрішній
   
 

 


наступний, який охоплює перевірку правильності в законності проведених господарських операцій, виявляє порушення і зловживання, а також дає можливості розробити заходи щодо усунення недоліків та їх попередження в майбутньому;

За періодичністю проведення, економічний контроль, в свою чергу, розділяється на: перманентний, який триває безперервно, постійно;

п еріодичний – контроль який здійснюється через певні проміжки часу, повторюється час від часу;

За способом сприйняття господарських процесів: за участю суб’єкта контролю, який здійснюється безпосередньо перевіряючими особами;

автоматизований, який проводиться з використанням комп’ютерної техніки та інформаційних технологій;

За статусом здійснення: державний, який здійснюється державними контролюючими органами;

відомчий, який проводиться певним відомством на підпорядкованому об’єкті;

контроль власника, який проводиться власником на власному підприємстві;

незалежний, який проводиться незалежними приватними суб’єктами контролю;

Відносно господарюючого суб’єкта, економічний контроль розрізняють на: зовнішній, що здійснюється суб'єктами контролю, які не входять до складу структурного підрозділу підприємства, діяльність якого контролюється;

внутрішній, якийздійснюється органами внутрішнього контролю (головним бухгалтером підприємства, ревізійною комісією, спостережною радою, тощо). Внутрішній контроль спрямований в основному на те, щоб перевірити законність здійснення операцій та стан збереження державного майна з метою недопущення його розкрадання.

Поряд з наявністю широкого спектра видів, економічний контроль має власні форми.

Форма економічного контролю – це сукупність методів та засобів дослідження підконтрольного об’єкта, які застосовують для вивчення фінансово-господарської діяльності конкретної установи, організації чи підприємства у даний час. Доречі, до того часу, поки Україна не набула незалежності, економічний контроль проявлявся лише в формі державного контролю (ревізії). Але стрімкі процеси роздержавлення власності, які почали відбуватись в національній економіці після 1991 року, спричинили виникнення нових форм власності та істотно нових видів діяльності. Почалось зростання кількості господарюючих суб’єктів різних форм власності.

Як наслідок, крім державного контролю, почали з’являтись нові форми економічного контролю і тому сьогодні економічний контроль проявляється через широкий спектр форм, наведених на рис. 1.2:

 

Форми економічного контролю
Бюджетний контроль  
Державний аудит
Податковий контроль
Внутрішній контроль  
Незалежний аудит  
Контроль та аудит в банках
Ревізія (інспектування)
Казначейський контроль

 

 


Рис. 1.2. Форми економічного контролю

 

Ревізія (інспектування). Згідно із Законом України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні» ревізія – є формою здійснення інспектування. Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності суб’єкта контролю і проводиться у формі ревізії. Ревізія, в свою чергу, повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні матеріальних і посадових осіб [9]. Ревізія носить примусовий характер і на відміну від аудиту її головною метою є виявлення правопорушень та покарання винних осіб.

Бюджетний контроль - контроль заопераціями бюджетного процесу під час складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звітування про його виконання. Здійснюється бюджетний контроль Міністерством фінансів України та місцевими фінансовими органами на кожній стадії бюджетного процесу, а також Державним казначейством України та Державною контрольно-ревізійною службою України на стадії виконання бюджету та звітування.

Державний аудит - перевірка та аналіз фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Об’єктом державного аудиту є як діяльність підконтрольних підприємств, установ і організацій, так і виконання державних (бюджетних) програм. Головною метою державного аудиту є встановлення ефективності використання бюджетних коштів, а також зміцнення законності використання державного і комунального майна.

Податковий контроль - огляд і дослідження документації певного підприємства на предмет правильного і своєчасного вирахування і сплати ним податкових платежів у бюджет та державні цільові фонди. Об’єктами податкового контролю є платники податків, зборів, (обов’язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів. При цьому податковий контроль може здійснюватись у вигляді документальних і камеральних перевірок платників податків, які, в свою чергу, проводяться як планові і позапланові, комплексні (суцільні) і тематичні (вибіркові), а також зустрічні перевірки.

Внутрішній контроль - незалежна діяльність з перевірки та оцінки роботи суб'єкта господарювання в інтересах останнього, метою якого є висловлення думки контролера відносно ефективності організації і функціонування суб'єкта господарювання, визначити чи має фінансова звітність підприємства суттєві перекручення. Суб'єктом внутрішнього контролю виступає служба внутрішнього контролю, яка створюється на підприємстві для виконання кон­трольних функцій залежно від мети і завдань, покладених на внутрішніх контролерів керівництвом підприємства. Залежно від специфіки підприємства внутрішній контроль може бути представле­ний однією особою або цілою службою (відділом внутрішнього контролю).

Казначейський контроль – контроль виконання державного та місцевих бюджетів безпосередньо в процесі затвердження бюджетних призначень, розподілу та доведення бюджетних асигнувань, прийняття бюджетних і фінансових зобов’язань до отримання товарів і послуг та здійснення платежу з бюджетних рахунків з метою зменшення кількості та обсягів порушень бюджетного законодавства та підвищення ефективності використання коштів бюджетів усіх рівнів. Казначейський контроль здійснюється органами державного казначейства України та стосується всіх без виключення бюджетних установ. Особливість контролю, що здійснюється органами Державного казначейства, полягає в тому, що вони є єдиними виконавцями попереднього контролю та контролю на стадії здійснення платежу при виконанні державного бюджету і не здійснюють цей контроль вибірково, а тільки на регулярній основі.

Незалежний аудит - незалежна перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Аудит носить порадний характер і найчастіше здійснюється за ініціативою самого господарюючого суб’єкта.

Контроль та аудит в банках, першочерговим завданням якого є сприяння забезпеченню схоронності грошової маси, дотриманню нормативно-правового регулювання в діяльності банку, його ефективної економічної стабільності, попередження негативних ризиків і банкрутства. Комплексну ревізію фінансової діяльності акціонерних комерційних банків проводять виключно контрольно-ревізійні комісії на суспільних початках, обрані зборами акціонерів. Контроль і аудит в банках спрямовані на комплексне і всебічне дослідження його діяльності з метою активізації його прибутковості, попередження правопорушень і збитків його клієнтів, населення, а також засновників і акціонерів. Взагалі контроль в банківських установах покликаний забезпечити відповідність діяльності банку поставленим перед банком цілям. [ 86]

При цьому кожна з зазначених форм економічного контролю характеризується певними суб’єктами її здійснення.(рис. 1.3.)

 

Форма економічного контролю
Суб’єкт контролю

 


 

Незалежний аудит
Державний аудит
Ревізія (інспектування)
Податковий контроль
Бюджетний контроль
Незалежні аудиторські фірми та аудитори
Державна контрольно-ревізійна служба України
Рахункова палата України
Контрольно-ревізійні відділи при відповідних міністерствах
Міністерство фінансів України
Внутрішній контроль
Державне казначейство України
Державна податкова адміністрація України, Державні податкові інспекції на місцях
Внутрішні підрозділи підприємства
Головні розпорядники коштів
Казначейський контроль
Контроль та аудит в банках
Контрольно-ревізійні підрозділи банку та відділи внутрішнього аудиту
Національний банк України

 


Рис. 1.3. Відповідність суб’єктів контролю формам економічного контролю

Окрім зазначених форм, економічний контроль має складові, які наведено на рисунку 1.4:

Складові економічного контролю
господарський контроль
Призначення господарського контролю – сприяння розвитку економічних відносин, що виникають під час здійснення операційної діяльності суб’єкта господарювання.  
Здійснюється на макроекономічному рівні та має наступні об'єкти дослідження: виконання програм економічного і соціального розвитку країни, регіону; задоволення життєве важливих потреб людей; динаміка ціноутворення; кон'юнктура ринку; використання ресурсів країни, регіону й інші великомасштабні національні програми народногосподарського значення.  
загальноекономічний контроль
Призначення фінансового контролю – сприяння розвитку економічних відносин, що виникають під час руху грошових коштів, здійснення фінансової діяльності суб’єктів господарювання.  
фінансовий контроль


Рис. 1.4. Складові економічного контролю

 

Так, загальноекономічний контроль має прояв лише виключно на макрорівні.

При цьому господарський та фінансовий контроль проявляються без виключення на всіх рівнях, в усіх галузях та на всіх підприємствах, установах та організаціях. Через це дослідження фінансового та господарського контролю як окремих найважливіших складових економічного контролю потребує ретельної уваги. Детально фінансовий контроль та господарський контроль будуть розглянуті в наступних питаннях даної теми.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-26; Просмотров: 1493; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.034 сек.