Види і способи механічного обробітку ґрунту

Розділ 1. МАШИНИ ДЛЯ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ

Ґрунт як об'єкт обробітку характеризується фізико-механічними, техно­логічними властивостями, які визначають умови роботи ґрунтообробних машин і суттєво впливають на їхні показники роботи.

Фізико-механічні і технологічні властивості ґрунту враховують при виборі способу обробітку ґрунту і типів робочих органів ґрунтообробних машин.

Основними технологічними властивостями ґрунту є вологість (%), щіль­ність (кг/м³), питомий опір (МПа), твердість (МПа), прилипання ґрунту (МПа) тощо.

За питомим опором ґрунти поділяють на легкі (до 0,03 МПа) середні (0,03-0,07 МПа) і важкі (0,07-0,12 МПа).

Механічний обробіток ґрунту проводять з метою поліпшення його струк­тури, розпушення або ущільнення, нагромадження вологи, боротьби з бур'янами і шкідниками сільськогосподарських культур, загортання рос­линних решток, добрив тощо.

При механічному обробітку ґрунту під дією робочих органів ґрунтооб­робних машин виконуються такі прості технологічні операції: перевер­тання, розпушування, кришіння, ущільнення, перемішування.

Залежно від глибини обробітку і технологічних операцій розрізняють такі види механічного обробітку ґрунту: основний на глибину 18-30 см і більше, поверхневий на глибину до 8-12 см і спеціальний.

Основний обробіток ґрунту на глибину від 10 до 24 см називають зви­чайним (середнім), на глибину 8-16 - мілким, а понад 24 см - глибоким.

До основного обробітку ґрунту відносяться: полицевий обробіток з повним або частковим обертанням скиб (шарів), дискування, безполице-вий обробіток (без обертання шару ґрунту), фрезерування на глибину оран­ки, чизелювання та ін.

Полицевий обробіток передбачає відрізування скиби ґрунту, часткове або повне перевертання її, загортання добрив, рослинних решток, насін­ня бур'янів на дно борозни. Рослинні рештки у ґрунті краще розклада­ються мікроорганізмами, а бур'яни і личинки шкідників гинуть. Такий обробіток найпоширеніший і переважно це оранка.

Безполицевий обробіток полягає в глибокому розпушенні ґрунту (на глибину до 30-40 см) із збереженням до 80-85% стерні на поверхні поля. Стерня захищає ґрунт від вітрової ерозії. Безполицевий обробіток вико­нують плугами з безполицевими корпусами, плоскорізами-глибокорозпу-шувачами, чизельними плугами тощо.

Поверхневий обробіток ґрунту проводять з метою розпушення, кри­шіння або ущільнення ґрунту, підрізування бур'янів, загортання добрив тощо. При поверхневому обробітку ґрунту виконують такі операції: лущен­ня, культивація, боронування, шлейфування, коткування, малування, підгортання та ін.

Спеціальний обробіток ґрунту виконують для створення особливих умов для нормального розвитку рослин. Це - плантажна та ярусна оранки, оранка дисковими плугами, фрезерування ґрунту, щілювання, кротування, нарізування грядок і гребенів тощо.

Протиерозійний обробіток ґрунту спрямований на його захист від водних і вітрових ерозій зі збереженням пожнивних решток на полі.

Мінімальний обробіток ґрунту забезпечує зменшення енергетичних за­трат шляхом зменшення числа, глибини і площі обробітку, суміщення опе­рацій тощо. Застосування такого обробітку ґрунту скорочує строки виконан­ня робіт, зменшує ущільнення і розпилення ґрунту та знижує затрати праці.

Застосовують і нульовий обробіток ґрунту, який полягає в тому, що на полі обробляють вузькі смуги і в них висівають насіння або проводять сівбу без попереднього обробітку ґрунту. Мінімальний і нульовий обробіт­ки ґрунту входять до енергозберігаючих технологій.

Застосовують також і системи механічного обробітку ґрунту.

Система обробітку ґрунту -- це сукупність науково-обґрунтованих способів, операцій (заходів) обробітку ґрунту, що виконуються у певній послідовності робочими органами машин та агрегатів. Вони повинні мати енергозберігаючу і ґрунтозахисну спрямованість.

Виділяють такі системи обробітку ґрунту: зяблевий (основний) обробі­ток під ярі культури, передпосівний обробіток під ярі культури, обробі­ток під озимі культури та ін.

Дата добавления: 2014-12-27