Робочі органи льонозбиральних машин

Машини для збирання льону-довгунця

Агротехнічні вимоги до машин для збирання прядильних культур

Льонозбиральні машини повинні забезпечувати збирання прямостоя­чих, похилих та полеглих стебел льону-довгунця.

При збиранні комбайнами повнота збирання стебел льону повинна скла­дати не менше 99% для прямостоячих і не менше 95% для полеглих рослин. Пошкоджених стебел (розірваних, поламаних, сплющених) може бути не більше 5%, а повнота обчісаних коробочок - не менше 98%, від­ходів стебел у льоноворох - не більше 3-4%, загальні втрати насіння - не більше 5%, а можливе пошкодження та подрібнення їх відповідно до 1% і до 0,25%. Стебла повинні укладатись у стрічці без перекосів, щоб не було переплутаних. Стрічки стебел льону-довгунця, льоносоломи повинні бути прямолінійні, рівномірні за товщиною, без розривів і скупчування. Розтягнутість стебел у стрічці допускається не більше, як у 1,2 рази, їх перекіс - до 20°, а розтягнутість снопів - у 1,3 рази. В'язальні апарати машин повинні високоякісно зв'язувати не менше 97% снопів. Діаметр снопів має бути у межах 14-18 см.

Якщо проводиться підбирання стрічок льоносоломи або трести з одно­часним зв'язуванням їх у снопи, то повнота підбирання повинна станови­ти не менше 99%, можливе пошкодження стебел - до 3%, а незв'язаних снопів - не більше 4%. Розтягнутість снопів допускається в 1,3 рази.

При обмолоті льоновороху ступінь перетирання коробочок повинен скла­дати не менше 98%, чистота насіння першого та другого виходів - не менше 95%, а подрібненого насіння - не більше 1%. Загальні втрати насіння допускаються до 4%. При сушінні льоновороху не повинно бути перегрівання насіння, а його кінцева вологість має становити 12-13%.

Якщо снопи обмолочуються льономолотаркою, то вологість головок і стебел не повинна перевищувати 20%.

При пресуванні рулонів льоносоломи або трести їх пошкодження, що впливають на вихід довгого волокна, не повинні перевищувати 5%.

Збирання конопель на волокно проводять від періоду масового цвітін­ня до повного цвітіння плоскіні.

Насіннєві сорти конопель збирають у період, коли у суцвіттях матірки дозріває 70-100% насіння.

Можливі втрати стебел за жаткою - не більше 0,1%, а пошкодження стебел із розривом лубу - до 4%. Висота зрізу стебел - не більше 7,5 см. Порції стебел, снопи не повинні мати плутанки і бур'янів. Діаметр снопа конопель біля перевесла не повинен перевищувати 18 см. Можливе пошкод­ження стебел із поперечним розривом лубу підбирачем конопель - до 1,2%.

У льонозбиральних машинах робочими органами є бральні, обчісувальні, молотильні і в'язальні апарати.

Бральні апарати за конструкцією поділяються на стрічково-роликові і стрічково-барабанні.

Стрічково-роликові апарати бувають із лівим або правим розміщен­ням, із прямолінійними або криволінійними бральними руслами та фрон­тальні.

Стрічково-барабанний апарат складається із брального паса 3 (рис. 9.1, а), чотирьох бральних обґумованих шківів 2 діаметром 350 мм, притискних роликів 6, ведучого та веденого шківів.

Бральний пас - безкінечний, плоский. На внутрішній його поверхні є два трапецеподібні виступи з вирізами. Пас притискається роликами 6 до бральних шківів 2. Ведучий шків має дві клиноподібні канавки відповід­но до профілю брального паса. Натяг паса регулюють переміщенням на­тяжного шківа.

При роботі бральний апарат встановлюють під кутом 10-20° до горизон­ту. Стебла льону-довгунця затискаються між пасом 3 і обґумованими шківами 2, і при переміщенні агрегату вириваються з ґрунту.

Рис. 9.1. Бральні апарати: а - стрічково-барабанний; б - стрічково-роликовий; 1,7 - подільники; 2 - бральний шків; 3 - бральний пас; 4 - шків; 5 - рама; 6 - натискний ролик; 8 - кронштейн подільника; 9, 10 - ведені шківи; 11, 15 - притискні ролики; 12 - ведучий шків; 13 - поперечний транспортер;14 - пруток; 16 – пас

Стрічково-роликовий бральний апарат із криволінійним бральним рус­лом складається з окремих чотирьох секцій. Кожна секція має два поздовж­ніх гумових паси 16 (рис. 9.1, б), встановлених на ведучі верхні 12 і ведені нижні 9 і 10 шківи. Внутрішні вітки пасів притискаються одна до одної притискними роликами 11, 15 і при роботі переміщуються вгору. Натяж­ний ролик 15 сприяє обхвату пасами веденого шківа 10. Великий ведений шків 10 закріплений на кронштейні і може переміщуватись по напрямних рамки бральної секції, натягуючи пас. Малий ведений шків 9 і натяжний ролик 15 встановлені на двоплечому важелі і натягують другий пас.

Паси робочих русел встановлюють під кутом до горизонту від 45 до 65°. Швидкість руху їх у 2-3 рази більше швидкості руху агрегату.

Натяг пасів регулюють переміщенням ведених шківів і притискних роликів гвинтовими механізмами. Кут обхвату пасами веденого шківа змінюють залежно від стану льону-довгунця. При збиранні полеглого, за­бур'яненого льону кут обхвату збільшують. Разом із тим, збільшення дов­жини криволінійної ділянки паса призводить до значного пошкодження стебел і до більшого спрацювання.

Обчісувальні апарати встановлюють на льонозбиральних машинах одно-і двобарабанні.

Однобарабанний обчісувальний апарат складається із барабана 2 (рис. 9.2, а,б), кожуха 1, піддона 7, обмежувального листа 4 і затискного конвеєра 5.

Рис. 9.2. Обчісувальні апарати:

а - однобарабанний; б - барабан обчісувальний; в - двобарабанний; 1 - кожух; 2 - обчісувальний барабан; 3 - вертикальна лопать; 4 - обмежувальний, лист; 5 - затискний конвеєр; 6 - горизонтальна лопать; 7 - піддон; 8 - диск; 9 - гребінь; 10 - кривошип; 11 - палець; 12 - напрямний диск; 13 - ексцентрик; 14 - вал; 15 - зуб гребеня; 16 - нижній барабан; 17 - верхній барабан; 18 - коротка гребінка; 19 - довга гребінка; 20 - вал; 21 - перетрушувач снопів

Барабан складається із чотирьох гребінок 9 (рис. 9.2,6), двох бокових дисків 8, в які на підшипниках встановлені цапфи гребінок, ведучо­го вала 14, напрямного диска 12 з пальцями 11, кривошипів 10 і ексцентрика 13. Напрямний диск 12 вільно обертається на ексцентрику 13. Завдяки екс­центричному розміщенні осі диска 12 зберігається постійним кут нахилу гребінок при обертанні барабана. На кожній гребінці закріплені сталеві зуби 15 довжиною 200 мм, які встановлені із зазорами спочатку 26 мм, а потім менше - 24, 17 і 15 мм. Колова швидкість гребінок складає 8,0-8,9 м/с. Кут похилу гребінок регулюється поворотом ексцентрика на валу барабана. Частота обертання барабана регулюється в межах 255-285 об/хв.

Двобарабанний обчісувальний апарат складається з верхнього 17 (рис. 9.2, в) і нижнього 16 барабанів. На кожному барабані встановлені по два коротких 18 і довгих 19 гребені. На гребенях встановлені шарнірно криволінійні зуби. Зуби довгих гребенів розміщені по всій довжині бара­бана, а коротких - до половини довжини. Зуби різної довжини, і вони утворюють чотири ступені. Висота зубів зменшується в бік виходу снопів. За такої конструкції спочатку йде розчісування снопів короткими зубами на вході приймальної камери, а потім обчісування насіннєвих коробочок довгими зубами на виході із камери. Барабани обертаються назустріч один одному з частотою 338 об/хв. Боковий зазор між довгими гребенями одного барабана і короткими другого в зоні їх зустрічі складає 20 мм.

При обмолоті вологого, перестояного льону, щоб не було намотування стебел на барабани, верхній барабан зміщують відносно нижнього на одну-дві ланки приводного ланцюга. Щоб запобігти намотуванню на вали плу­танки, барабани з торців закриті кожухами.

Терковий апарат призначений для руйнування насіннєвих коробочок льону. Апарат складається із двох дерев'яних вальців 1 і 3 (рис. 9.3), облицьованих прогумованим пасом. Діаметр вальців 200 мм, і встановле­ні вони на підшипниках кочення. Корпуси підшипників одного із вальців підпружинені. Зусилля пружин регулюють гвинтами. Вальці обертають­ся назустріч один одному з різною частотою для кращого плющення і перетирання головок. Підпружинений валець 1 обертається з частотою 292, а основний З-з частотою 530 об/хв. Це забезпечує не тільки плющення, але й достатнє перетирання насіннєвих коробочок. Зазор між вальцями регулюють у межах 0,5-1,5 мм. Повноту перетирання регулюють стис­канням пружин 5 підпружиненого вальця.

В'язальний апарат призначений для зв'язування стебел льону або трести у снопи шпагатом і скидання снопів на поле. Апарат складається з рами 12 (рис. 9.4, а,б,в), прикріпленої до основної рами машини, поверхні стола 7, паку­вальників 11, вузлов'яза 16, криволінійної голки 8, скидальних рук 4, трьох педалей 18, розподільника з механізмом включення та механізмів передач.

Вузлов'яз (рис. 9.4, г) служить для зв'язування двох кінців шпагату, затискання і обрізування шпагату. До вузлов'язу входить рама 2, затискний пристрій, дзьоб 27, ніж 26, верхня щелепа 28, нижня щелепа дзьоба 29, ролик ЗО і пружина 23.

В'язальний апарат приводиться в дію від головного вала 10, який оберта­ється з частотою 200 об/хв, а від нього рух передається колінчастому валу 19 пакувальників. Останні, здійснюючи коливні рухи і проходячи через вікна у столі, захоплюють стебла, переміщують їх по поверхні стола і формують сніп.

Рис. 9.3. Терковий апарат: а — вигляд збоку; б — схема робочого процесу;

1 - підпружинений валець; 2 - бункер; 3 - основний валець; 4 - зірочка;

5 - пружина; 6 - регулювальний болт

Рис. 9.4. В'язальний апарат: а - вигляд збоку; б — пакувальники апарата;

в - вигляд зверху; г - вузлов'яз; д - схема зарядки апарата шпагатом; 1 — грудна дошка; 2 ~ рама вузлов'яза; 3 — зірочка; 4 — скидальні руки; 5 - притискна планка; 6 — тяга механізму включення вузлов'яза; 7 - стіл; 8 — голка; 9 - механізм включення вузлов'яза; 10 - головний вал; 11 - пакувальники; 12 - рама; 13 - розподільник; 14 — шатун; 15 — колонка; 16 - вузлов'яз; 17 - вал скидальних рук; 18 - педалі включення;19 - колінчастий вал пакувальників; 20 - вал голки; 21 - шестерня затискача; 22 — гребінь вузлов'яза; 23 — пружина затискача; 24 — гак затискача; 25 - диск затискача; 26 - ніж; 27 - дзьоб; 28 - верхня щелепа дзьоба; 29 - нижня щелепа дзьоба; 30 - ролик верхньої щелепи; 31 - хвостовик дзьоба; 32 — натягувач; 33 - відро для шпагату; 34 — важіль відведення шпагата

Стебла укладаються на шпагат, кінець якого затиснутий у диску 25. Як тіль­ки сніп сформується, тиск від пакувальників 11 передається на педалі 18 апарата, вал їх повертається і вмикає механізм приводу в'язального апарата. Голка 8 виходить з-під стола, охоплює зверху сніп льону та укладає другий кінець шпагату спочатку у виріз диска 25 затискного пристрою, а потім на дзьоб 27 вузлов'яза. Диск пристрою повертається і затискує шпагат. Далі прокручується дзьоб, і дві нитки шпагату обмотують його щелепи (рис. 9.5). Верхня щелепа 28 (рис. 9.4, г) піднімається і нитки шпагату потрапляють у відкриту частину дзьоба.

Рис. 9.5. Схема робочого процесу вузлов'яза при зв'язуванні двох кінців шпагату

Дзьоб закривається і утримує шпагат, а скидальні руки 4 переміщують сніп по столу вниз по нахилених педалях, стягують із дзьоба петлю шпагату, утворюючи міцний вузол. Одночасно ніж 26 від­різує шпагат, і сніп скидається на поверхню поля. Голка 8 зі шпага­том переміщується вниз, а один кінець шпагату утримується у затиск­ному пристрої. Педалі повертають­ся в початкове положення, і робо­чий процес апарата повторюється.

Педалі включення можна переміщувати ближче до пакувальників або далі від них. У першому випадку буде менший сніп, а у другому - більший.

Тугість зв'язування снопа регулюють стисканням пружини регулятора натягу шпагату і пружини механізму увімкнення в'язального апарата.

Дата добавления: 2014-12-27