Шкільні хвороби учнів

З різних причин кількість хворих дітей у нашій державі зростає. Велике значення, звісно, відіграє несприятлива соціально-економічна та екологічна ситуація, яка призводить до того, що 10% дітей закінчують школу умовно здоровими, інші вже в підлітковому віці мають хронічні захворюванняя (42%), погіршені показники фізичного та розумового розвитку. Для всіх вікових періодів життя характерне зниження здоров’я, за статистикою МОЗ України, 50% учнів практикують фізичну активність лише 0,5-1 годину на тиждень. Тому останнім часом дуже важливо в шкільний період своєчасно виявити дітей із відхиленнями в стані здоров’я, які ще не мають незворотного характеру, проте знижують функції і працездатність дитячого організму, затримують його оптимальний розвиток.

Здоров’я молодших школярів багато в чому визначається рівнем розвитку якісних сторін їх рухової діяльності – чим стабільніші показники, тим вищий рівень розвитку рухових якостей і відповідно рівень функціонування основних систем організму.

Збереження здоров’я школярів залишається актуальною проблемою. Так, за даними Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації (КМДА), результати медичних профілактичних оглядів свідчать, що серед дітей шкільного віку міста Києва рівень захворюваності на хронічні хвороби зріс у 2010 р. на 10% порівняно з 2009 р. і становить 689,5 на 1000 учнів. Тобто майже 70% школярів мають серйозні порушення стану здоров’я.

За роки навчання у дітей зростає:

· у 2,3 раза — частота порушень гостроти зору;

· у 1,4 раза — порушення постави;

· у 3,8 раза частіше діагностується сколіоз та майже у 3 рази більше — захворювання серцево-судинної та ендокринної систем.

Незадовільний стан здоров’я школярів зумовлений зростанням шкільних і соціальних навантажень, а також:

· початком шкільних занять у 6-річному віці, коли більшість дітей не готові до навчання в наявних умовах;

· катастрофічним зниженням фізичних навантажень і рухової активності дітей (наприклад при рекомендованій нормі 10 тис. кроків на добу деякі діти здійснюють лише 500);

· нераціональним харчуванням;

· хронічними стресами;

· згубними звичками, поширеними в молодіжному середовищі.

Як наслідок — кількість хронічно хворих дітей збільшується за роки навчання у школі в 2,5 раза.

Особливу стурбованість викликає вкрай низька фізична активність серед дітей шкільного віку, яка не просто знижує рівень здоров’я і сприяє виникненню хронічної патології, а й формує повну непідготованість до найпростіших фізичних навантажень, що може призвести навіть до загибелі дитини.

За даними наукових досліджень гігієнічні норми рухової активності залежать від віку і статі дитини й у середньому становлять 3,5–5 год/добу. При цьому у половини школярів, серед яких проводилися опитування, фізична активність — 30–60 хв на день.

Відсутність навантажень сприяє розвитку захворювань серцево-судинної системи, формуванню патології кістково-м’язової системи, ендокринних порушень і проблем щодо репродуктивної функції у подальшому.

ЛЕКЦІЯ № 5. ОХОРОНА ПРАЦІ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ.

План лекції:

1. Устаткування, утримання та організація навчально-виховного процесу

2. Навчальні та навчально-виробничі приміщення

Дата добавления: 2014-12-23