КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Діяльність Діяльність2 33 2) перцептивні здібності — професійна проникливість, пильність, 3) динамізм особистості — здатність активно впливати на іншу осо 4) емоційна стабільність — здатність володіти собою, зберігати само 5) оптимістичне прогнозування — передбачення розвитку особис 6) креативність — здатність до творчості, спроможність генерувати Здібності до педагогічної діяльності можна оцінити залежно від того, як швидко йде професійне навчання Сфера впливу, поле тяжіння вмілого педагога поширюються передусім на нього самого Самовладання, здатність до саморегуляції, емоційна стабільність особистості дають змогу володіти ситуацією Визначаючи оптимістичне прогнозування як одну з провідних професійно-педагогічних здібностей, ми водночас наголошуємо на зв'язку комплексу здібностей зі спрямованістю особистості вчителя Професійний оптимізм є опертям на позитивне у становленні особистості будь-якої людини «Вчитель не має права сказати учневі «Ніколи» — це слова народної вчительки Т Гончарової Ще один елемент педагогічної майстерності — педагогічна техніка як форма організації поведінки вчителя Знання, спрямованість і здібність без умінь, без володіння способами дій не є гарантією високих результатів Педагогічна техніка — це вміння використовувати психофізичний апарат як інструмент виховного впливу, це прийоми володіння собою (своїм організмом, настроєм, мовленням, увагою й уявою) і прийоми впливу на інших (вербальними й невербальними засобами) Елементи педагогічної майстерності дають змогу з'ясувати системність цього явища в педагогічній діяльності Високий рівень майстерності надає нової якості всій роботі педагога формується професійна позиція, що акумулює в собі вищі рівні спрямованості, знання і готовність до дії, розвинуті знання стають інструментом для самоаналізу і виявлення резервів саморуху, високий рівень здібностей стимулює саморозкриття особистості, а вдосконалення педагогічної техніки — пошук результату, адекватного задумові Критеріями майстерності педагога є доцільність (за спрямованістю), продуктивність (за результатами), діалогічність (за характером стосунків з учнями), оптимальність у виборі засобів, творчість (за змістом діяльності) В оволодінні майстерністю можна виокремити кілька рівнів Елементарний рівень У вчителя наявні лише окремі якості професійної діяльності Найчастіше — це володіння знаннями для виконання педагогічної дії, володіння предметом викладання Проте через брак спрямованості на розвиток учня, техніки організації діалогу продуктивність його навчальне виховної діяльності є невисокою Базовий рівень Учитель володіє основами педагогічної майстерності педагогічні дії гуманістично зорієнтовані, стосунки з учнями і колегами розвиваються на позитивній основі, добре засвоєно предмет викладання, методично впевнено і самостійно організовано навчально-виховний процес на уроці Цього рівня, як правило, досягаюгь наприкінці навчання у вищому навчальному закладі Досконалий рівень Характеризується чіткою спрямованістю дій учителя, їх високою якістю, діалогічною взаємодією у спілкуванні Педагог самостійно планує й організовує свою діяльність на тривалий проміжок часу, маючи головним завданням розвиток особистості учня Творчий рівень Характеризується ініціативністю і творчим підходом до організації професійної діяльності Вчитель самостійно конструює оригінальні педагогічне доцільні прийоми взаємодії Діяльність будує, спираючись на рефлексивний аналіз Сформовано індивідуальний стиль професійної діяльності Завдання вищого педагогічної о навчального закладу — допомогти студентові опанувати основи майстерності для усвідомленого і продуктивного початку професійної діяльності сформувати гуманістичну спрямованість, дати ґрунтовні знання, розвинути педагогічні здібності, озброїти технікою взаємодії, підготувати до професійного аналізу різноманітних педагогічних ситуацій ПЕДАГОГІЧНА СИТУАЦІЯ І ПЕДАГОГІЧНА ЗАДАЧА Педагогічна діяльність складається з ланцюга педагогічних ситуацій їх створюють як учитель, так і учні, спонтанно і спеціально Починається шкільний день До класу заходить учень, що запізнився, — вже ситуація Перевірка домашнього завдання Два учні виявилися непідготовленими — також ситуація Під час пояснення нового матеріалу через клас передається записка — знову ситуація Це не завжди конфлікти, але завжди суперечність між очікуваним і реальністю Отже, педагогічна ситуація — це фрагмент педагогічної діяльності, що містить суперечності між досягнутим і бажаним рівнями вихованості учнів і колективу Це зовнішні обставини і їх інтерпретація суб'єктами педагогічної діяльності1 Вчитель усвідомлює педагогічні ситуації і формулює для себе задачі стратегічні (як виховати у школярів почуття відповідальності, організованість), тактичні (розробка засобів обліку та контролю знань, активізація пізнавальної діяльності на уроках) і ситуативні (як відреагувати на те, що хтось запізнився, не вивчив, є неуважним на уроках тощо) 1Див Гришина Н В Психология конфликта — СПб 2000 — С 162 Майстерність учителя полягає в умінні перетворити ситуацію на педагогічну задачу, тобто спрямувати умови, що склалися, на перебудову стосунків, наближаючись до бажаного рівня — поставленої педагогічної мети Ситуація може не стати педагогічною задачею, якщо вчи тель и не помічає або ігнорує Отже, ситуація стає задачею в умовах цілеспрямованості педагогічної діяльності (ситуація + мета = задача) Педагогічна задача — це вияв лет в навчальна виховному процесі суперечності, які враховує вчитель, стимулюючи розвиток особистості, це педагогічна мета, поставлена за певних умов Можна вважати, що розв'язання п — основна клітина педагогічної майстерності, яка відображує рівень професіоналізму педагога Задача може мати кілька розв'язків, позитивний ефект яких залежатиме від установок, знань педагога, його здібностей, володіння технікою Розв'язання педагогічної задачі починається з аналізу ситуації в цілісному процесі педагогічної діяльності характеристики вихованців, вихователів, їхніх стосунків Внаслідок цього відбувається усвідомлення мотивів вчинків, специфіки умов, особливостей взаємин Звернімося до аналізу поведінки А Макаренка у згаданій вище ситуації1 Дізнавшись про те, що в спальні ріжуться колоністи, вихователь реагує швидко — «бігом з кімнати», але не поспішає втручатися — розбороняти, хоч Калина Іванович і шепоче йому в спину «Ой, мерщій, мерщій, голубчику» Він спостерігає, бачить Буруна, який віднімає в одного з хлопців фінку, бачить тих, хто співчуває пораненому Він розуміє це не останній дикий випадок, ці діти звикли до такого способу розв'язання конфліктів, потрібен тривалий час, щоб змінилися стосунки і вони зрозуміли жорстокість та безглуздя своєї поведінки Процес аналізу умов ситуації завершується на наступному етапі — усвідомлення проблеми і формулювання задачі Вчителі-початківці нерідко пропускають цей етап і зразу беруться за розв'язання Поспішають, не відчуваючи глибини конфлікту, стереотипно сприймаючи ситуацію як таку, що вже траплялась у практиці Результат — вона не усвідомлюється до кінця, нерідко сприймається лише видима частина айсберга Невміння бачити проблему, розуміти, що стоїть за діями учнів, призводить до помилок у розв'язанні задачі Щодо ситуації «хлопці ріжуться» можемо зробити висновок, що Антон Семенович бачить проблему не лише в тому, щоб навести лад у спальнях, припинити неподобство, а передусім у зміні ставлення вихованців один до одного, до спільного життя в колонії Завдання, яке він формулює для себе, — плекати паростки колективізму, створити такі умови (нові ситуації), щоб колоністи намагалися самі розв'язувати проблеми Усвідомлюючи проблему, педагог конструює розвиток ситуації, припускаючи певні варіанти розгортання подій Це третій етап — розроб- 1 Макаренко А С Педагогічна поема//Твори В7т — Т 1 — С 62 — 63 36 лення проекту рішення. На цьому етапі висуваються гіпотези (передбачення), вибудовується проект майбутньої педагогічної взаємодії (що робити, як, якими засобами) у вигляді певної конструктивної схеми Цей етап потребує активного мислення педагога, його уяви Вчитель-майстер прагне, проаналізувавши ситуацію, залучати до п розв'язання громадську думку Початківець нерідко віддає перевагу парній взаємодії, що ослаблює його позицію Майстерність розв'язання задачі на цьому етапі й полягає у спрямуванні активності особистості на її всебічний розвиток Ми розуміємо за зовнішніми ознаками поведінки Антона Семеновича у згадуваній ситуації з «Педагогічної поеми» і за його роздумами проступає виважена стратегія — формування громадської думки, ініціювання соціальної активності Тому перша очікувальна пауза, гнівні, різкі репліки-накази — прагнення підштовхнути колоністів до самостійного розв'язання проблеми На цьому етапі слід подумки «приміряти» знайдений прийом, уявляти можливі реакції на нього Дуже важливо те, що, вибираючи прийоми, педагоги майстри шукають причину виникнення небажаних ситуацій у собі, тому кожне їхнє рішення є кроком до гармонізації своєї діяльності, до самовиховання Четвертий етап розв'язання педагогічного завдання — практична реалізація запланованого рішення — відбувається в умовах взаємодії вчителя й учня, організації діяльності вихованців як нових ситуацій, створених учителем для формування їхніх ціннісних орієнтацій і поведінки Саме на цьому етапі вчителеві потрібно досягти гармонії, узгодженості власної діяльності з діяльністю учнів активність учителя в розв'язанні проблеми має викликати зворотну активність учнів, установка вчителя на взаємодію — підживитися прагненням учнів спільно розв'язувати проблему Засобами педагогічної техніки вчитель мусить виявити перед учнями силу своєї установки — допомогти, підтримати Головна особливість взаємодії вчителя і учнів — «рефлексивний характер, тобто постійне відображення почуттів і думок учнів і цілеспрямоване їх формування, збагачення, розвиток»1 Важливо читати в душах учнів їхні думки і почуття, щоб бачити наслідки своїх дій, передбачати зворотні ходи тих, кому адресовано педагогічний вплив Щодо ситуації, до якої ми весь час повертаємося, то слід підкреслити, що успіх практичного розв'язання її А Макаренкові забезпечили гуманістична спрямованість і розвинута педагогічна техніка (вміння володіти собою, витримка, спостережливість і розуміння психічного стану вихованців, а також уміння висловитися вагомо і категорично) Ми бачимо всі дії педагога доцільні, продумані, виважені Він володіє ситуа- 1 Моделированиепедагогических ситуаций / Под ред Ю Н Кулюткина, Г С Су-хобской - С 35 цією, вміє її перебудувати, забезпечити перехід конфронтації у співробітництво. І розуміємо: це майстерність. Не слід забувати п'ятий етап — аналіз результату, — під час якого педагог порівнює наслідки розв'язання задачі з поставленим завданням. Результат розв'язання педагогічного завдання — завжди нова ситуація. І якщо вона наближає до спільної мети взаємодії вчителя і учнів — розвитку особистості школяра, — ми вважаємо результат позитивним, а обране рішення продуктивним. А. Макаренко засвідчив, аналізуючи ситуацію з конфліктом у спальні, що в подальшому подібні випадки якщо й траплялися, то «швидко притушувалися в самому колективі», а це підтверджує доцільність обраної ним стратегії. Діалектика розвитку стосунків колоністів висунула нові завдання в ситуаціях, що склалися внаслідок взаємодії. Узагальнимо позиції педагога-майстра й того, кому ще бракує майстерності в розв'язанні педагогічних задач1.
Дата добавления: 2014-12-27; Просмотров: 490; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |