Способи відтворення відеосигналу

Аналогове відео

Відео - це послідовність зображень у вигляді електричних сигналів, яка може бути перетворена в послідовність кадрів на екрані дисплея для неперервного і плавного руху об’єктів. Відеосигнал - це електричний сигнал, який являє собою телевізійне зображення. Формується за допомогою відео або телекамери.

Аналогове відео - це історично перший метод передачі відеосигнала. Одним з перших відеоформатів на його основі став композитний відеосигнал. Композитне аналогове відео комбінує всі відеокомпоненти (яскравість, колір, синхронізацію) в один сигнал. Якість такого відео невисока. В результаті отримується неточна передача кольору, недостатньо “чиста” картинка та інші фактори втрати якості. На зміну композитному відео швидко прийшло компонентне відео, в якому різні відеокомпоненти представлені як незалежні сигнали. Подальший розвиток цього формату привело до появи різних його варіацій (S-Video та ін.).

Головний недолік аналогового відео - при копіюванні дубль завжди поступається за якістю оригіналу.

Для отримання рухомого відео кожну секунду необхідно просканувати декілька кадрів. В
телевізорі кадри змінюються із швидкістю 25 кадрів в секунду. Окреме зображення складається з
рядків сканування, які відтворюються на екрані. Існують 2 основних способи відтворення відеосигналу:

1. Кадровий, неперемішаний, прогресивний, non-interlaced - рядки відтворюються підряд
один за одним. Кожний з рядків є електричним сигналом. Сигнали сусідніх рядків відокремлені горизонтальним синхроімпульсом. Зображення сцени формується покадрово послідовно, де кожний кадр відокремлюється від сусіднього вертикальним синхроімпульсом.

2. При перемішаному форматі (interlaced) кожний кадр складається з двох полів, перше з яких
містить всі непарні рядки, а друге - всі парні рядки. Сусідні поля відокремлюються
вертикальним синхроімпульсом. Такий формат використовується в телебаченні.

Дата добавления: 2014-12-23