Соціальна діагностика поведінки неповнолітніх 2 страница

Педагогу необхідно бодай в загальних рисах орієнтуватися у класифікації патолоіічних відхилень. Ці відхилення можуть мати іакі різновиди: недорозвиток, затриманий розвиток, порушений розвиток, дефіцитарний розвиток, деформований розвиток, дисгармонійний розвиток.

У тих випадках, коли в педагога є підстави підозрювати наявність в учня тою чи іншого із зазначених відхилень, слід (вернутися за допомогою до психолога, дефектолога або дитячого психіатра (іноді ситуація погребує обстеження учня всіма згаданими фахівцями). Обсіеження учня дасть змог\ фахівцеві визначити тин порушення психічного розвитку, методи його психолого-псдагопчиої корекції та превенції ряд\ вторинних розладів.

Відомо, що школа базується на спілкуванні та розумінні між учнями та педагогами. У молодшій ланці школи, на фоні досить шіальної психологічної керованості дітей педагогом, важкі діти привертають увагу психічною нестійкістю, низькими пізнавальними погребами і дефектами виховання. Для класного керівника, вчителів, Гкігькш проблема підлітків стає більш гострою, оскгльки вони відзначаються своєрідною поведінкою, не схожою на поведінку слухняної дитини. Це час, коли "важким" за різними ознаками можна вважати чи не кожного учня. В гой же час під дією негативно спрямованих генетичних, суто психологічних, соціально-психологічних, суто соціальних, а також суто педагогічних, шпидидактичних і антивиховних чинників створюються різні види й ступені важковиховуваності. Саме тому кожний підліток є важковиховуваним по-своєму. В одного це зумовлено зниженою або, навпаки бурхливою інтелектуальною силою і витривалістю, в пішого — це вади характеру, ще інший у своїй поведінці керується

неправильно сформованими навичками поведінки в сім'ї, або наслідує вимоги і настанови асоціального середовища, з яким спілкується. Нашарування цих особливостей на психовікові, типові реакції поведінки (групування з однолітками, реакція опозиції, емансипації, хобі, сексуального потягу тощо) - у випадку несприятливого розвитку відносин у сім'ї, школі, позашкільній діяльності - спричиняють різновиди відхилень.

Важковиховуваність характеризуєтеся не лише поведінкою, а й ставленнями учня, які є обов'язковими компонентами у психологічній структурі свідомої діяльності особистості, - до навчання, спілкування, основних видів діяльності, людей, до самого себе.

Практика роботи шкіл і дошкільних виховних закладів свідчить, що вже в дошкільному і молодшому шкільному віці можуть виникати відхилення у моральному розвитку і поведінці дитини. Наші спостереження засвідчили, що більшість дітей з відхиленнями в поведінці відвідували дитячий садок. Перші ознаки відхилення в їхній поведінці помічені у віці трьох років. Вивчаючії цю категорію дошкільників, з'ясувалося, що частина з них поставлена на облік з хронічними захворюваннями, з вадами в здоров "і, відсталістю в загальному розвитку. У цієї категорії дошкільників не сформовані такі суттєві для наступного навчання в школі якості особистості, як дисциплінованість, самостійність, працелюбство, уміння поводити себе в колективі.

Цілком закономірно, що прийшовши до школи, в новий дитячий колектив, де мета і завдання нової соціальної ролі дитини зовсім інші, дитина з відхиленнями в поведінці одразу ж привертає увагу педагога. Зауваження, кепкування до яких вдається педагої, спрацьовують на зниження авторитету дитини, закріплення аутсайдерства. В такий спосіб вона одразу отримує нерівні умови для навчання та спілкування зі своїми однокласниками. І природно, що кількість таких учнів не зменшується, а зростає. Більшість молодших школярів з відхиленнями в поведінці приходять до школи непідготовленими. Ускладнився цей процес особливо протягом останніх років, коли з відомих соціально-економічних причин на 20 30% менше дітей відвідують дитячий садок.

Слід зазначити, що за даними наших досліджень виражен форми важковиховуваності спостерігаються приблизно у 8 - 10°/ учнів. 1 цілком закономірно, що кількість учнів початкових класів які перебувають на обліку в правоохоронних органах, складає 6 -Х%. Майже така ж кількість дітей мають нечітко виражен відхилення. 1 вони нерідко не даються взнаки через високий рівені навчально-виховного процесу.

Аналіз динаміки проявів важковиховуваності у дошкільники свідчить, що в молодших групах дитячого садка кількість дітей, як мають негативні прояви у поведінці, складає 2 - 3%, у підготовчи; групах дитячого садка їх кількість зростає до 8 10%. У перши: класах кількість дітей, які мають негативні прояви у поведінці - 6 8% (повільно надає), але в третіх класах ця кількість зростає до 10 12%. Це явище пояснюється в першу чергу тим, щі важковиховуваність, педагогічна занедбаність зростає несприятливих умовах, зі зростанням і накопиченням відхилень.

Можна виділиіи три найбільш характерні групі важковиховуваних підлітків:

- з дисгармонійним розвитком психіки;

- педагогічно занедбані;

- перебувають у неправильних взаємостосунках з оточуючими.

У нашому визначенні важковиховувані - це визначення, щ надається учням, у яких під впливом несприятливих для їхньог розвитк\ соціальних, психолого-педагопчних та медико-біолопчни чинників відбуваються порушення моральних ставлень до навчанн та норм поведінки, зниження або й втрата почуття відповідальнос іа свої вчинки.

На основі систематизації досліджень, ми виділяємо такі групи типи важковиховуваних.

Перший тип пасивно-позитивний, або конфліктне ситуативний з переважною позитивною спрямованістю; другий байдуже-нестійкий, або неврівноважено-ситуативний з незначної негативною спрямованістю; третій - пасивно-негативний, а? нестійкий з переважаючою негативною спрямованістю; четвертий активно-негативний, або стійкий з негативною спрямованістю.

Визначення цих типів необхідне для правильного обрання стратегії і тактики превентивно-корекційної роботи. За критерії: береться спрямованість особистості та соціальна ситуація розвитку.

Особливість першого типу. Формування особистості першою типу (конфліктно-ситуативний з переважною позитивною спрямованістю) може відбуватись і в позитивному середовищі Особливості духовного світу важковиховуваних (відхилення к потребах, інтересах, звичках) спочатку не викликають побоювань. V них переважають потреби в соціальному визнанні. Наявні дещо спотворені цінності. Переважають матеріальні та дозвіллеві інтереси хоча правомірні шляхи їх задоволення обмежені. Звички до безцільного проведення вільного часу виражені слабко. Має місце середній рівень самоорганізації. Правопорушення для них випадкове явище, яке можливе у випадковій ситуації. Корисний постійний контакт з батьками. Такі діти потребують поспйного контролю.

Другий тип важковиховуваних підлітків - ситуативний >, незначною негативною спрямованістю - характеризується тим, що вони формувалися в середовищі з субкультурними традиціями Відрізняються звичкою до проведення вільного часу в комп'ютерних клубах, в групах однолітків з негативними субкультурами Відхилення поведінки ситуативні. У них простежується знижений інтерес до навчання в школі, участь в жити класу. Вважають, що їх недооцінюють. Нестійкість поведінки призводить до проблем, що виникають в результаті підкорення нормам і традиціям субкультурної групи, наприклад, вживання наркотичних речовин, скоєння проступків. Переважно розуміють, але виправдовують мотиви своїх негативних вчинків.

Підлітки третього типу з переважаючою негативною спрямованістю інтересів, як правило, виявляють солідарність з нормами відхилень. Легко пристосовуються до умов, не здійснюючи своїх установок і ціннісних орієнтацій. Рідко виступають в ролі лідерів, проте часто є ініціаторами різноманітних правопорушень Дотримуються принципу "постою сам за себе". Ці неповнолітні, як правило, перебувають на обліку в кримінальній міліції.

Таких підлітків у першу чергу слід залучати до творчості, зокрема екстремальних видів спорту.

Підлітки четвертого типу (стійкі. з негативною спрямованістю) мають ускладнення соціально-психічних якостей, формуються переважно в несприятливому середовищі. Виражена схильність до ранньої соціалізації, самостійності. Агресивні, полюбляють бійки, наслідують традиції контр-культурних груп і і'їнорюють нові. Відзначаються значною моральною деформацією: Ьрехливі, недоброзичливі. Конфліктують з соціально-орієнтованими нормами.

Ведуть негативний спосіб життя. Характеризуються «моральними установками і переконаннями. Як правило, вони орієнтуються на лідерів груп протиправного спрямування. І Іеребувають на обліку в органах та службах > справах неповнолітніх. Деякі з них перебували у школах чи училищах соціальної реабілітації. Потрібна постійна робота з батьками, які переважно негативно впливаю'] ь на підлітка. Намагатися вплинути на такого підлітка, дуже складно. Слід пам'ятати, що сьогодні в державі існують служби у справах неповнолітніх та громадські організації, які професійно знайдуть підхід до таких батьків.

Звичайно, згаданий поділ важковиховуваних дещо умовний. У "чистому" вигляді типи зустрічаються рідко.

Але слід зауважити, що не всі важковиховуваш учні стають правопорушниками і злочинцями, як і не всі правопорушники і злочинці вважаються важкими. Скажімо, майже 30% тих, хто скоїв протиправні дії, не перебували на обліку в органах у справах неповнолітніх, а половина - навіть на внуірішкшьному обліку.

До типових помилок у роботі класних керівників і вчителів з важковиховуваними учнями можна віднести;

• відсутність гуманізму, толерантності, вихованості;

• порушення педагогічного спілкування;

• порушення єдиних педагогічних вимог;

• відсутність морально-духовних норм стосу нків;

• порушення інтимно-особистісного аспекту спілкування з
підлітками.

Аналіз згаданих помилок засвідчив, що важковиховувані підлітки сприймають їх особливо гостро. Якщо ж стиль сімейних

стосунків маг аналогічну тенденцію, емоційній дискомфорт цих учнів посилюється. Особливо гостро підліток переживає невиправданісгь своєї довіри до класного керівника, коли той, встановивши довірливі контакти у спілкуванні, виявляється непослідовним у виконанні своїх обіцянок, особливо тих, що стосуються допомоги учневі, його захисту.

Особливу небезпеку для педагогічної превенції має байдуже ставлення педагога до важковиховуваного учня, коли його "просю не помічають". Порушення гуманізму педагогічного керівництва проявляється, якщо до учня ставляться вимоги, яких він не може виконати через об*єктивш обставини, що склалися в сім'ї та школі.

Таким чином, типовість помилок у відносинах учня ч педагогом свідчить про зведення останнім до мінімуму міри відповідальності щодо даної категорії учнів.

У системі вчителі - учні — батьки робота з учителями-предметниками чи не найважча. Анкетування виявляє багато інформації щодо взаємин учнів і вчителів: у кого з учителів найнижчий рейтинг, які предмети не подобаються, хто з учителів не керує дисципліною в класі га ін. Водночас з'ясовуються й симпатії учнів до того чи іншого вчителя.

Перед класним керівником, дирекцією школи постає важливе завдання - робота з учителями, які є причиною конфліктних ситуацій з учнями, або недобросовісно ставляться до своїх професійних обов'язків, дозволяють нетактовності, грубощі.

Проведене анкетування на тему "Ви і ваші вчителі" показало, що у "важких" класах наявні тривожні фактори, що спричиняю 11. виникнення непорозумінь і конфліктних ситуацій у стосунках < учнями, зокрема не подолані протиріччя у поглядах на:

• цілі навчання та учшня;

• правила поведінки;

• нетерпимість особистіших вад.

різні погляди на спосооп

Внаслідок цього виникають попередження, зокрема це стосується:

• низького рівня засвоєння знань;

• негативної оцінки особистості;

• відсутність довіри і педагогічного такту в учителів;

• розбіжність у взаєминах класного керівника і батьків.

Зазначимо, що в профілактичній роботі з учнями, які мають хиби у поведінці, мірилом діяльності педаюгів є педагогічний такт, який у вітчизняній педагогіці розуміють як складну професійну властивість педагога-керівника, учителя і вихователя. Наші дослідження засвідчили, що учні доброзичливо і схвально сприймають педагогічний такт, який позбавлений надмірної вимогливості, брутальності, дріб'язкової прискіпливості, фамільярності. Великого значення учні надають умінню вчителя навчати, виховувати, слухати без прояву байдужості і зверхності.

На жаль, як свідчать отримані результати, не всі вчителі, особливо у "важкому" класі, усвідомлюють, що елементарна нетактовність у ставленні до учнів нерідко призводить до відхилень в їхній поведінці, а згодом - і до правопорушень. Таке твердження випливає з результатів вивчення учнів "важких" старших класів, Вони засвідчили, що між окремими учнями і вчителями часто виникають конфлікти, в процесі яких спостерігається обопільна брутальність, образи та інші дії, що позначаються на психічному сі ані і поведінці. До того ж у виникненні конфлікту учитель звинувачує учня, хоча, як правило, сам його викликає. Учителі не беруть до уваги той факт, що негативна поведінка учня не знаходить прямого осуду з боку інших учнів класу, а конфлікт, викликаний нетіедагопчними діями вчителя, спричиняє бурхлив\ реакцію всьохо класного колективу і навіть може призвести до зриву уроку.

Окремі вчителі, керуючись "симпатією" або "антипатією", припускаються завищення або заниження оцінки знань та умінь, поведінки, вчинків окремих учнів, що викликає певну реакцію класного колективу.

Учні високо цінують педагогічну принциповість, яка в системі чнракіеристик особистості вчителя виступає як справедливе ставлення учиїеля до учня, об'єктивність, вимогливість до знань і поведінки всіх \чпів з урахуванням психічних особливостей школярів цього віку. А на іаїшіаііпя анкет "Чи всі вчителі справедливо оцінюють ваші знання, \ м 11111 >і. навички¹'" лише 10% відповіли "гак", 90% - "ні" (при цьому і кі пі шина \ міни їм:і і їй ш конкреції прі шпіца вчіік'лів)

Вивчення причин хибної поведінки "важкого" класу показує, що вчиїелі у такому класі, як правило, виявляють байд>жісіь до учнів зверхність, не бажають заглиблюваіись у загальні и конкретні проблеми, що виникли в цьому колективі або в окремого підлітка Це у свою черіу, призводить до загострення стосунків, неповаги до вчителя і предмета, який він викладає Досить сказати, що із 150 старшокласників на питання "З ким із учителів ділишся своїми планами, проблемами, бідами і радощами⁹" - 84 відповіли "ні з ким"

Ефективність недагоі ічного керівництва в профілактиці правопорушень школярів має досягатися, виходячи з таких принципів організації виховної о процесу

• включення важковиховуваних учнів у діяльність, що
забезпечує розширення і розвиток відповідальності школярів,

• стимулювання до самовдосконалення особистості,

• розширення морально-д\ховноіо змісту педагогічної
аргументації норм і правил стосунків, вимог та ш у колекшвши
діяльності учнів

Наш порівняльний аналіз діяльності великої кількості класних керівників, заступників цирекюрів дав можливість виявити особливосп педагогічною керівництва діяльністю учнів у спілкуванні, яка б забезпечила корекцію ситуації ризику, нейтралізацію відповідних причин Це дало нам можливість виявити загальні закономірності педаюпчного успіху у попередженні правопорушень учнів

Серед основних особливосіей робо їй класних керівників, вихователів, за якими важковиховувані учні визначали рейіинт учителів, ознаки були названі у такій послідовності

1 Почуваєш себе поруч з ним легко й невимушено

2 Віри гь мені, поважає як людину

3 Допомагає доброю порадою в скрутних ситуаціях

4 Є бажання завжди поділитися з ним своїми невдачами і
радощами

5 Не відчуваю страху перед ним

6 Може захистити від несправедливого обвинувачення

7 Допомагає у налагодженні взаємостосунків з учителями

8 Допомагає у налагодженні сіосунків з однолітками

9 Справе їливии. до всіх учнів о иіаково вимоіливий

10 Не "вичити ' при всіх

11 Піді римує, заохочує і хвали і ь при учнях

12 Не "розбирає" мене на батьківських зборах

13 Не "розбирав" мене па класних зборах

14 Не поспішає скаржитись батькам

15 Жит ієраддсний, доброзичливий

16 У розмові не піцвишдє толос

17 Сіримании, завжди куіьг\рно себе поводи і ь

18 Правтивий, завжди може ві тверто ювориіи "про життя"

19 Добрий, уважний, ч\инии

20 При аналізі конфлікту не перекладає всю провин\ на мене

21 Добре виктадає свій прелмеї

22 Уміє ш [грим\ваіи иісциплін) в ктасі

23 Виміни свої обіцянки

24 Умк робиіи щось р\ками іалановшии

25 Працелюбний

26 Допомаіас вибрані ^ відвідувати і\рюк. секцію, кл\б і а ш

27 Організовує допомогу в навчанні

28 }\л< дор\чення (кре в 110X11,

Не важко переконатися що уші передусім цінують моральні, іуманш якосп псиної а, а пою професійна майстерність стоїть далеко не на першому місці

При аналізі нетаіивних особливостей кіасною керівника кажковихов\ влними штдігками відзначались иоіо черсівість, байдужість, низький к\льіурний рівень, невміння пптримуваїи дисципліну в класі, безпринциннісіь, нещирісіь, необ"єктившсть іощо Наші спостереження засвідчиш велику загрозу для учнів зіаданич якостей класною керівника, оскільки такі петагоги єжрім юю, що не забезпечують певного рівня виховної роботи, опосередковано сприяють розвитк\ в \ 4НШ лінощів, ірубощів, емоційної пасивності та ін

Зрозуміло що в превентивній недаїопщ. важливе місце відводиться методам і прийомам виховної роботи з 'важкови\ов\ваними" Педаіопчнии працівник (учитель, класний

керівник, соціальний педаюг. шкільний психолог) мають знаїи основні з них і, водночас, творчо їх застосовувати Визначаючи два основні етапи V формуванні моральних і культурних навичок А С Макаренко застерігав, що недостатньо однієї свідомості правильною розуміння юго, як погрібно діяти, бо це найчастіше ще не визначає правильної поведінки Аніон Семенович звергав увагу на протиріччя людині порівняно легко усвідомить, як потрібно вчинити, коли ж випадає діяти, то вона нерідко здійснює це інакше особливо в тих випадках, коли нсмаг свідків (Макаренко А С Соч М, 1958 І 5, С 445-446) Це протиріччя вирішується на основі превентивною виховання створення умов 'для накопичення позитивного життєвого досвід\, багатоїранної організації позитивної поведінки, завдяки моральним вправам

Організація моральних вправ має харакіер спеціальній виховних заходів, що органічно входять \ систему виховної роботи Оріанізація превентивного процесу передбачає вирішення питань, пов'язаних з організацією шкільною середовища, йшовшім чинником якої є ефективнії.іь взаємопов'язаних елемеипв шкільною процесу Це обумовтює дотримання таких норм

• доведення і роз'яснення дітям правил і а вимої школи.

• демонсірагивна поваїа до прав дитини,

• високий професіоналізм у навчально-виховній діяльносп
попередження дидактоіеній.

• здійснення доцільною, туманного, високопрофесіиною сшію
спілкування,

• демонстрація позиінвного сій ію мислення і поведінки
попередження конфліктів,

• спрямованість на коніакгну взаємодію з учнями,

• доведення превентивних знань, відомостей і демонсіращя
своїм прикладом рівня превеніивної свідомості,

• спонукання то розвитку інтересів, нахилів, соціальних умінь

У спілкуванні з групами ризикованої поведінки необхідно спрямовувати педагогічну акіившсть на розуміння

• їхньої психологи, умов виховання і ситуативних поведшкових
реакцій,

• в процесі спілкування доіримуваіись уваленого
вислуховування копсульіацп і допомоги,

• доіримання ютерантносп та конфіденційності

Слід пам'ятати, що учні цінують різноманітність методичних прийомів уміння просю і іосіупно викласш новий погляд на проблему, зацікавиш усіх без винятку учнів Вони помічають сіавления до них, рівень культури мови емошйнісіь і дикцію, віддаюіь належне таким властивостям особистосп, як уміння "і рима ги аудиторію", дотримуватись належних відносин з учнями. іакговносп, зверіаюіь \ват\ на зовнішній вш іяд, жесш, стосунки з колегами, иоваїу до своєї професії та місця роботи тощо В наших дослідницьких доробках чимало зусірічси з творчими педаюгами, яким небайдужа ідея превеніивної педаюпки Але маємо й спостереження, про педаюгів, які намаїались доводи їй учням цшнісіь превенгивних знань, і яким бракувало такіу, вміння стежити за мовною куль і \ рою, які не вміли тбати про одяї та свою

ЗОВНІШНІСТЬ

Прийоми, з яких скла даються методи і технології превентивної педаюпки іа які ми розі іяда* мо в коніекси педагогічних інновацій, мають свою педаюпчну ісіорію і викорисіовувались видатними нашими псдаюіачи А С Макаренком, В О Сухомлинським, В Ф Шаіаловим

Сучасна ситуація дозволяє розгляну їй ці меюди іа прийоми під кутом превешивносп Розілянемо прийоми, що спонукають до морально цінних учинків, накопичення тоеві іу правильної повепднки

Чекання кращих результатів виявиж іься у повазі до особисюсп. іте іагопчному оптимізмі Його використовують для засвоєння моральних норм, формування корисних навичок

Переконання. Роз'яснення і доведення доцільності певного виду або неприпустимості якоюсь вчинку У процесі переконання формуються еіичіп погляди, що стають критерієм оцінки вчинків навколишніх людей і власної поведінки Переконання є найбільш поширеним методом для превентивною виховання гпдлпкгв і молодг Діти, як і дорослі, керуються у вчинках і а поведінці поглядами, що не завжди буваю її. правильними У субкульгурі існує багато міфів і

суджень, які не відповідають науковим висновкам Наприклад, сере ' споживачів марихуани існує твердження про відсугнісіь в ції. наркотичній речовині ефекту психічної і фізичної залежносп

Комплексний характер методу поляїаг в поєднанні освпньоі і практичної складової В процесі переконуючою впливу спонукальні мотиви виводяться через вдало підібрані приклади з акіуально¹ життєвої ситуації Переконання трушусться на визначенні ви іч ситуації, що виплива* з життєвого досвіду самого шд'Шк.м Важливою умовою створення умов переконання є ініціативи розглянути ситуацію, іипову для певною кола оточення підлі і ка Переконуючи словом, дігям пояснюють характер допущеною порушення і поіляду моралі та права Для ефекіивносп метол\ особливо важливі довірливі стосунки між учасниками педагогічної взаємодії Тому метод переконання вдало реалізується в сграгепі "освіта рівних" Метод переконання доцільно використовувати для підлітків з достатнім рівнем чопчноіо мислення, штелскіуальною розвитку

Моральна підтримка і зміцнення віри у власні сили. Превентивний і міст мешду полягає \ допомозі і підіриміп дезорієшованих шдлпків. спрямуванні їхньої поведінки ік. соціально позитивні іасади Проблеми таких підлітків маюіь глибинні причини і виявляються в тому, що вони не можу іь діпи оцінку ризикованим сиіуаціям внаслідок своїх численних невдач Реабілітація їхніх психологічних якосіей через підвищення стимулювання самооцінки при правильно визначеному виході >. ризикових сиіуацій, складає педаюпчний сенс застосування метод\ Суть прийому полягає в гому, що виховаіель створює таку педагогічну ситуацію, коли учень може проявити себе щонайкраще Наприклад, якщо починає розумітися на співвідношенні доброю і злого, конструкіивного і небезпечною при обговорюванні йою актуальної сиіуацп Надання гпдіримки при здійсненні добрих вчинків повинно маги системний характер Важливою умовою застосування методу і створення емоційно позитивною переживання від правильно зробленою вибору в сиіуаціях невизначепосп Внаслідок цього у такого підлітка пробуджується почуття власної гідності, зміцнюється віра у свої си^гш, формується воля Закріплення

сисментарних \мшь і павичок сприяє потребі позиіивно реалізувати іебс V більш складних життєвих ситуаціях Моральна підтримка і шщнення віри у власні сили прийом, що особливо необхідний у підході до вразливих, сором'язливих підлітків

Для використання даною прийому вихователю необхідно три їй в ге, що в кожній диіині с щось цікаве, цінне, що може розкриіися для оточуючих і для нього самого

їалучення до соціально орієнтованої діяльності. Створення

недаюпчних ситуацій зміцнення і розвитку здоров'я, прояву

ініціативи, задоволення потреб до ризику мас великий превеніивний

«місі Підліткам, яким важко визначиіись у виборі позитивних

орнпшрів, важливо довести обмеженість ситуацій, в яких

реалізується їхня діяльнісна наіура С\бк\льіурш моделі поведінки

досить типові для підлітковою середовища, бо саме на цьому

баіу<іься ґрунтовність і послідовпісіь ірадицій в судженнях,

підношеннях, вчинках Вони заважаюіь змінити ставлення до своєї

поведінки, соціальних норм, наслідків врятування у небезпечні

явища Для таких шушків важливим і переживання ситуації у

конкретний момент здійснення вчинк\ Іому розуміння важливості

зберегти здоров'я для майбутнього для них не досить переконливий

арі умент Створення \мов для оііашвання новим соціальним

досвідом, особливо в ризикованих видах спорту, є адекватною

превентивною технолопєю їх соціалізації Саме в іакому випадку

позитивний соціальний досвід розширює потенціал цих підліїків,

вносить в їх життя бажану для них різноманітність, захищає від

пудьіи Часю лише цікава діяльність може відволікги підлітка від

субкультурних видів життєдіяльності Приклади досить

хресюматійні іайсон, Ходіфілд, Джонсон Гакі види спорту, як

альпінізм, могоспорі, різні види ризикованого слалому виконуюіь

компенсаторну функцію для шдлаків групи з ризиковою поведінкою

з ішергимною, ісгероідною акцентуацією Така соціальна діяльність

сприяє розвиїку дисципліни, здійснення самоконтролю, оцінки

сиіуацп, розрахунку ризиків, розвитку вольових якостей Згодом

соціальні вміння і навички стають сіруктурними складовими

соцюпсихічних якостей і соціально орієнювана поведінка стає

звичною

Успіх кожною прийому залежить від уміння виховай підібрати необхідні моральні вправи, прилучити учня до намічен діяльності і наполеіливо здійснювати свій задум до кінця

Прийоми, що будуються на розумінні динаміки почуттів, інтересів, г такі

Прийом опосередкування.

В даному випадку термін "опосередковано"' означає, що вплив 111 досягнення бажаних змін \ поведінці досягається не прямої > вказівкою а за допомогою створення умов для досягнення шпиг соціальних потреб, інтересів, які одночасно спрямовані на досягнені і наміченої соціальним педагогом цілі Шлях до цілі, насичеініп вольовими зусиллями, служить вправою для виправлення небажані¹ \ інщіаіив та виховання волі на досягнення соціальних цінностей

При використанні опосередкування слід по-перше, спираним на найбільш сильні й стійкі інтереси, схильності і бажання, нп> виявляюіься у позитивній поведінці, по-друге, поірібно органнуваі>' педагогічну ситуацію, при якій задоволення інтересів повінчано подоланням визначених хиб V поведінці І паренні, вплив новино відбуватися без примусу

При створенні педагогічної ситуації важливо спиратися п,і шляхетні почуття і здорові інтереси У випадках, коли мова йде пре вчинення іуманних вчинків, тобто діі'і, їло потребуюіь гірояі'\ доброти і сердечності, краще користуватися прийомом пробудження гуманних почуттів, ніж опосередкуванням

Нерідко опосередк\ванням досягаються позишвні результат тоді, коли накази, осуд і покарання малоефективні А. к користуватися ним слід в міру, щоб не нривчаїи піей до виконання своїх прямих обов"язків заради задоволення яких-небу ті егоцентричних інтересів

В одних випадках моральне задоволення від подолання перешкод і досягнення цілі сприяє закріпленню правильнім поведінки, в інших як тільки бажана ціль досятнута, учень персе і а* намагатися вдосконалювати себе і його поведінка знорл погіршується Іому дуже важливо тля виховання зрозуміти настрій і наміри учня і, якщо необхідно, додатковими прийомами закріпиш досяїну гий результат

Прийом ф.іанювою обходу.

(у іь цього прийому полятаг у відсутності прямого осуду І'оімова не зосереджує гься на проблемі а спрямована на виявленні по(іпивного досвіду в житті дитини При використанні флангового інічоду необхідно визначити, що ж було причиною небажаною шинку та які почу і гя моїли б зашкодити йото здійсненню Завдання Ііиняіає в тому, щоб створити умови для активізації визначеного Ііошіивного поч\ітя і доиомоі пі зародженню мотиву потрібної дії ііочуіія, на які спирає іься вихователь для досяїнення правильного ісіпикч при створенні нової педагогічної ситуації, не пльки имивізуються, а й розвиваються, посилюю і ься

Дата добавления: 2014-12-27