Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Принципи ,категорії і закони економічної науки




Ієрархія потреб

Потреби утворюють складну систему, яку можна структурувати за різними критеріями.

Так, відомий англійський економіст А.Маршалл класифікував потреби за парним критерієм:

- первинні (наприклад, потреба в їжі) та вторинні (наприклад, в освіті);

- абсолютні, або безумовні (наприклад, потреба в одязі) та відносні, обумовлені абсолютними потребами (в обладнанні для виготовлення одягу);

- вищі (наприклад, потреба в духовному розвитку) та нижчі (фізіологічні);

- позитивні і негативні (наприклад, потреба в наркотиках);

- нагальні (невідкладні) та відстрочені;

- загальні (їжа, одяг) та особливі, які виникають під впливом традицій та звичок, які склалися в суспільстві (національна кухня);

- звичайні та надзвичайні, обумовлені наприклад природними катаклізмами;

- індивідуальні та колективні;

- приватні та державні (наприклад, потреба в обороні).

Також, широко відома класифікація потреб, яку здійснив американський соціолог А.Маслоу:

Потреби в самовираженні та самореалізації - Потреби в повазі до себе та в певному соціальному статусі -

Соціальні потреби (соціальні контакти, духовна близькість тощо) - Потреби в безпеці і захисті (гарантії доходу,забезпеченості роботою, захищеності в старостіта при втраті працездатності, охорона здоров’я і навколишнього середовища) - Фізіологічні потреби (їжа, вода, одяг, житло).

Різні потреби перебувають у певному взаємозв’язку одні з одними і ґрунтуються одні на одних. Та з незадоволених потреб, що стоїть найнижче, є найважливішою. Коли її задовольняють, найважливішою стає та, що перебуває сходинкою вище. Закон зростання потреб людей виражає об’єктивну необхідність росту і розвитку потреб людей у тісному взаємозв’язку з економічним ростом, удосконаленням економічної системи і суспільства. Дія проявляється в наступному: кількісне зростання потреб; якісна зміна потреб, ускладнення їх складу і структури (змінюється існуючи потреби, деякі зникають, виникають нові); відповідно зміні обсягу і структури потреб змінюється обсяг і структура суспільного виробництва й створювання благ, рівень добробуту людей (якість і спосіб життя).

Principium – основа, початок. Принципи – основні, вихідні положення теорії, основні правила діяльності; є кінцевим результатом наукового дослідження.

Економічна науки використовує деякі всезагальні (філософські) принципи, як методологію в економічній науці:

1). Принцип пізнаваності світу (проголошує пізнаваність будь-яких явищ і процесів).

2). Принцип розвитку (розглядає економічні явища як такі, що розвиваються у просторі і часі).

3). Принцип практичної здійснимості (можливість управління господарськими процесами і явищами, здатністю цілеспрямовано впливати на них).

4). Принцип детермінізму (всезагальна обумовленість усіх господарських процесів і явищ – за кожним наслідком приховується своя причина).

5). Принцип простоти (пропонує шукати у відношенні усякого господарського факту найбільш просте пояснення із усіх існуючих варіантів).

6). Принцип системності (вивчення внутрішніх причинно-наслідкових зв’язків).

У процесі дослідження господарської практики економічна теорія розробляє систему наукових категорій і законів.

Категорія – наукове узагальнене поняття, що відображає нагромаджені знання щодо загальних суттєвих властивостей того чи іншого явища.

Економічна категорія – це найбільш узагальнююче функціональне родове поняття, що відображує сутнісні, найбільш суттєві властивості того чи іншого економічного явища, процесу.

Економічні категорії відображають економічну діяльність людей та виробничі (економічні) відносини. Економічні категорії мають такі ознаки:

- Відображають економічну діяльність людей та економічні взаємодії і відносини як свій головний предмет.

- Мають об’єктивний характер.

- В основному мають і історичних характер, тому що відповідає певним конкретно-історичним умовам і відображає певний рівень життя людства.

В економіці використовують такі категорії: гроші, вартість, ринок, наймана праця, капітал.

Економічний закон – стійкий, суттєвий, повторюваний, детермінований, причинно-наслідковий взаємозв’язок і взаємозалежність будь-яких явищ і процесів об’єктивної економічної реальності.

Економічні закони мають об’єктивний характер, виникають і функціонують в процесі економічної діяльності людей.

Економічні закони можуть бути:

1) Загальні – постійно діючі (закон зростання продуктивності праці, закон економії часу, зростання потреб тощо). 2) Особливі – діють у певних, але типових умовах (розподіл благ при рабстві чи феодалізмі, закон ринку). 3) Специфічні – діють лише у вузько конкретних умовах (ламана крива попиту в умовах олігополії).

Пізнання економічних законів сприяє правильнішому їх використанню у господарській діяльності. У використанні економічних законів не можна допустити ні фетишизму, ні волюнтаризму. Науковий шлях вивчення економічних законів передбачає існування кількох рівнів пізнання:

1-й – пізнання економічних законів як законів об’єктивно існуючого життя суспільства, виробничих відносин;

2-й – ґрунтується на результатах, отриманих на першому, і реалізується у процесі наукової діяльності; відбувається через теоретичне відображення реально існуючих об’єктивних законів.

3-й – апробація законів науки на практиці.

Розрізняють 3 рівні використання економічних законів:

- Економіко-теоретичний: створення науково-обґрунтованої концепції розвитку економіки.

- Безпосередньо управлінський: запровадження методів, форм і способів господарювання, розроблення законодавчої бази.

- Практичний: використання економічних законів у практиці господарювання.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-04-24; Просмотров: 593; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.