Розрахунок та оцінка умов життєдіяльності по чинниках шкідливості і травмоопасності

Мета: Оцінити вплив шкідливих і небезпечних чинників місця існування (на виробництві, в місті і в побуті), на тривалість життя людини і ризик його загибелі.

При добовій міграції людини в шкідливих умовах життєвого простору сумарна оцінка збитку здоров'ю може бути визначена через розрахунок часу скорочення тривалості життя в добі по наближеній формулі:

СПЖ=СПЖпр+СПЖг+СПЖб, (1)

де СПЖпр, СПЖг, СПЖб, – скорочення тривалості життя при перебуванні, відповідно, в умовах виробництва, міста і побуту (сут).

Розрахунок зниження тривалості життя здійснюється:

– по чиннику несприятливих умов виробництва

СПЖпр=(Кпр+Кт+Кн)х(Т–Тн), (2)

де Кпр, Кт, Кн – збиток здоров'ю на підставі оцінки класу умов виробництва, тягаря і напруженості праці, сут/г. (таблиця. 4.1, 4.2); Т – вік людини, г.; Тн – вік початку трудової діяльності;

– по чиннику несприятливих житлових побутових умов і забрудненого повітря в місто

СПЖб,г=(Кб+Кг)·Т, (3)

де Кб, Кг – прихований збиток здоров'ю в умовах побутового і міського середовища, сут/г. (таблиця. 4.3);

– за фактом куріння з врахуванням співмножника (n/20)

СПЖб(куріння)=КбхТкх(n/20), (4)

де n – кількість викурюваних сигарет в день; Тк – стаж курця; Кб – по чиннику їзди в суспільному транспорті.

СПЖг(транспорт)=КгТтt, (5)

де Тт – кількість років їзди на роботу в суспільному транспорті; t – сумарна кількість годинника, що витрачається людиною щодня на проїзд додому і на роботу в обидва кінці.

Розрахунок носить імовірнісний характер і дозволяє оцінити вплив найбільш ваговитих чинників, що характеризують якість життя конкретної людини.

Класифікація умов праці по мірі шкідливості і небезпеки. Умови праці підрозділяються на 4 класи: оптимальні, допустимі, шкідливі і небезпечні.

Оптимальні умови праці (1 клас) – такі умови, при яких зберігається здоров'я тих, що працюють, і створюються передумови для підтримки високого рівня працездатності.

Допустимі умови праці (2 клас), при яких чинники не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються під час відпочинку або на початок наступної зміни.

Шкідливі умови праці (3 клас) характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і що надають несприятливу дію на організм того, що працює і його потомство.

Порогові значення рівнів шкідливих чинників для класу 4 приведені в таблиці1

Таблиця 1

Шкідливі чинники	Значення рівня
Шкідливі речовини 1–2 класи небезпеки	>20 ПДК
Шкідливі речовини, небезпечні для розвитку гострого отруєння	>10 ПДК
Шум, дБ	Перевищення ПДУ>35
Вібрація локальна, дБ	Перевищення ПДУ>12
Вібрація загальна, дБ	Перевищення ПДУ>24
Теплове опромінення	>2800 Вт/
Електричні поля промислової частоти	>40 ПДУ
Лазерне випромінювання	> ПДУ при однократній дії

Слід зазначити, що робота в умовах праці 4 класи не допускається, за винятком ліквідації аварій і проведення екстрених робіт для запобігання аварійним ситуаціям. При цьому роботи повинні проводитися із застосуванням засобів індивідуального захисту і при строгому дотриманні режимів проведення таких робіт. Нормативні значення шкідливих і небезпечних чинників приведені в довідковій літературі.

Оцінка впливу шкідливих чинників на здоров'ї людини. Дія шкідливих чинників на здоров'ї людини визначається їх рівнями, сукупністю чинників і тривалістю перебування людини в цих зонах.

Шкала оцінки збитку здоров'ю з врахуванням впливу можливих поєднань шкідливих чинників і їх рівнів, тягаря і напруженості трудового процесу на здоров'ї працюючих представлена в табл.2 і 3

Таблиця 2

№ п/п	Фактичні умови праці	Клас умов праці	Збиток, сут/г. Кпр(Кн)
	1 чинник класу 3.1	3.1	2,5
	2 чинники класу 3.1	3.1	3,75
	3 і більш за чинники класу 3.1	3.2	5,1
	1 чинник класу 3.2	3.2	8,75 +
	2 і більш за чинники класу 3.2	3.3	12,6
	1 чинник класу 3.3	3.3	18,75 +
	2 і більш за чинники класу 3.3	3.4	25,0
	1 чинник класу 3.4	3.4	50,0 +
	2 і більш за чинники класу 3.4		75,1
	Наявність чинників класу 4		75,1

Таблиця 3

Прихований збиток здоров'ю по показнику тягаря трудового процесу

№ п/п	Фактичні умови праці	Клас умов праці	Збиток, сут/г. К τ
	Менше 3 чинників класу 2		–
	3 і більш за чинники класу 2	3.1	2,5
	1 чинник класу 3.1	3.1	3,75
	2 і більш за чинники класу 3.1	3.2	5,1
	1 чинник класу 3.2	3.2	8,75
	2 чинники класу 3.2	3.3	12,6
	Більше 2 чинників класу 3.2	3.3	18,75

Методика кількісної оцінки збитку здоров'я при роботі в несприятливих умовах праці включає наступні етапи:

– проводиться оцінка умов праці на робочому місці по кожному негативному чиннику, вказаному в описі варіанту, і встановлюється клас шкідливості умов праці;

– оцінюється збиток здоров'ю у вигляді скорочення тривалості життя Кпр від класу умов праці на виробництві по таблиці. 2;

– при оцінці збитку здоров'ю лише по показнику тягаря трудового процесу використовуються дані табл.3;

– при оцінці збитку здоров'ю лише по показнику напруженості трудового процесу величину збитку приймають по класу умов праці за даними таблиці2, вказаним в графі із значком «+».

Облік впливу шкідливих чинників міського і побутового середовищ на здоров'ї людей зазвичай проводиться за спрощеними показниками, приведеними в таблиці 4.

Таблиця 4

Прихований збиток здоров'ю по шкідливих чинниках міського (Кг) і побутового (Кб) середовища, сут./г.

Чинники міського середовища	Забруднення повітря в крупних містах
Їзда в години «пік» в суспільному транспорті щодня протягом 1 години
Чинники побутового середовища	Мешкання в несприятливих житлових умовах
Куріння по 20 сигарет в день

Оцінка впливу травмоопасних чинників на людину у виробничих, міських і побутових умовах.

Вірогідність травмування людини в різних умовах його життєдіяльності оцінюється велічиной індивідуальної риски R. При використанні статистичних даних величину риски; 1/ (людина/г.) визначають по формулі:

R=Nтр/N0, (6)

де Nтр – число травм за рік; N0 – чисельність тих, що працювали в той же період.

Держкомстат РФ оцінює травмоопасность різних виробництв і галузей показниками частоти травматизму Кч і Кси;

Кч=(Nтр/N0)*1000; (7)

Кси=(Nси/N0)*1000; (8)

де Кч – показник частоти травматизму, а Кси – показник травматизму із смертельним результатом, що доводяться на тих, що 1000 працюють; Nси – число травм із смертельним результатом за рік.

Неважко бачити, що при відомих Кч і Кси ризики отримати травму Rтр або загинути на виробництві Rси визначатимуться по формулах:

Rтр=Кч/1000; (9)

Rси=Кси/1000; (10) де Кч і Кси – показники в різних галузях економіки і по окремих професіях складають:

Таблиця 5

Галузь, професія	КЧ	КСИ
По всіх галузях	5,0	0,15
Промисловість (в середньому)	5,5	0,133
Електроенергетика	1,7	0,131
Електричних мереж		0,211
Теплових мереж		0,132
Нафтопереробка	1,6	0,058
Хімічна промисловість	3,1	0,104
Вугільна промисловість	25,3	0,406
Чорна металургія	3,6	0,146
Кольорова металургія	4,5	0,216
Приладобудування	3,1	0,061
Автомобільна промисловість	4,6	0,069
Лісозаготівля	21,2	0,479
Лісопильне виробництво	16,7	0,246
Харчова промисловість	6,0	0,122
Виробництво пивоварні	7,0	0,185
Спиртна промисловість	2,3	0,029
М'ясна і молочна промисловість	7,4	0,079
Сільське господарство	8,3	0,216
Транспорт	3,6	0,162
Железнодорожний	1,3	0,111
Водний	5,0	0,345
Авіаційний	2,5	0,264
Будівництво	5,3	0,312
Комунальне господарство	3,2	0,037
Охорона здоров'я		0,009
Водій	–	0,32
Електрозварник	–	0,20
Газозварник	–	0,21
Вантажник	–	0,18
Слюсар	–	0,11
Кранівник	–	0,14

Ризик загибелі людей в невиробничих умовах Rб, Rг можна приблизно оцінювати, користуючись даними, приведеними нижче:

Причина	Ризик загибелі людей
Автокатастрофа на людину	2,5·10 ^–4
Авіакатастрофа	1·10 ^–5
Електротравма	6·10 ^–6
Падіння людини	1·10 ^–4
Падіння предметів	6·10 ^–6
Дія полум'я	4·10 ^–5
Втопилення	3·10 ^–5
Аварія на АЕС (на кордоні території АЕС)	5·10 ^–7
Природні явища (блискавки, урагани і ін.)	10 ^–6.10 ^–7

Обчислення вірогідності загибелі людини в ланцюзі несумісних подій виробляється по формулі:

, (11)

де Ri – вірогідність індивідуальної події; R – сумарний ризик від n послідовних подій.

Розрахунок:

Варіант 1

СПЖпр=(2,5+3,75)(45-15)=187,5

СПЖб,г=(5+7)*45=540

СПЖб(кур)=50*30(20/20)=1500

СПЖг(тр)=3,75*30*2=225

СПЖ=187,5+1500+225=1912,5

R=5/20=0,25

Кч=(5/20)*1000=250

Кси=(2/20)*1000=100

RТР=31/1000=0,031

RСИ =0,061/1000=0,000061

Таблиця 6

Чинник	Клас умов праці
Оптимальний	Допустимий	Шкідливий	Небезпечний
		3.1	3.2	3.3	3.4

Таблиця 7

Клас умов праці	Розрахунок СПЖ
СПЖпр	187,5
СПЖг
СПЖб
	1912,5

Таблиця 8

Показники	Розрахунок ризику
Кч
Кси
Rтр	0,031
Rси	0,000061
Rб
Rг
	0,000106

6. Самостійна робота студентів.

Завдання № I. З курсу лекцій Ви познайомилися з рядом професійних захворювань. За планом (речовина, ГДК, сфера застосування, негативна дія на організм людини, клініка отруєння хронічного і гострого, невідкладна допомога, експертиза працездатності і профілактика захворювання) опишіть відповідно до номера свого варіанту захворювання, що викликаються наступними шкідливими речовинами:

1. Акрилова і метакрилова кислоти і їх ефіри.

2. Формальдегід. Ацетальдегід. Акролеїн.

3. Ацетон. Фуран і його похідні.

4. Бензинів. Тетраетилсвинець.

5. Бензол і його гомологи. Етилгліколь.

6. Берилій і його з'єднання. Фосфор білий.

7. Бромоводороди. Вуглеводні бромовані.

8. Ванадій і його з'єднання.

9. Вольфрам і його з'єднання.

10. Гексоген.

11. Гідразин і його з'єднання.

12. Ізоцианати. Ціаниди органічні і неорганічні.

13. Кадмій і його з'єднання.

14. Капролактам. Трікрезілфосфат.

15. Карбоніли металів.

16. Кислот: азотна, сірчана і соляна.

17. Кобальт. Магній.

18. Вуглеводнів хлорованих.

19. Малеїновий ангідрид. Фталевий ангідрид.

20. Марганець. Хром і його з'єднання.

21. Метан. Пірогаз.

22. Метилового і етилового спиртів.

23. Молібден і його з'єднання.

24. Миш'як і його з'єднання.

25. Теллур і його з'єднання. Цинк і його з'єднання.

26. Нікель і його з'єднання. Цирконій і його з'єднання.

27. Нікотин. Тютюновий і чайний пил.

28. Нітратів. Нітрит.

29. Нітро- і аміносполуки бензолу і їх похідні.

30. Нітрофеноли. Нітроефіри.

31. Уротропін. Урсол.

32. Озон. Чадний газ (З). Вуглекислий газ.

33. Титан і його з'єднання.

34. Окисел етилену (оксиран, этиленоксид).

35. Перекиси органічні. Перекис водню.

36. Синтетичні миючі засоби. Нафталін.

37. Пестициди фосфорорганічні. Фтор і його неорганічні з'єднання.

38. Змащувальні масла і синтетичні суміші, що охолоджують.

39. Пестициди хлорорганічні. Пестициди карбамінові.

40. Пестициди нитро- і хлорпроизводные фенолу. Пестициди ртутьорганические.

41. Сурма і її з'єднання.

42. Піридин і метилпиридины.

43. Вуглеводні фторовані.

44. Пластмаси і синтетичні смоли.

45. Ртуть і її неорганічні з'єднання.

46. Свинець і його неорганічні з'єднання.

47. Селен і його з'єднання. Талій і його з'єднання.

48. Сірководень. Сірковуглець.

49. Луги їдкі.

50. Синтетичні каучуки, гума і речовини, використовувані для їх отримання.

Завдання № 2. Уявіть, що Ви лікар-гігієніст. Для проведення санітарно-просвітницької роботи Вам потрібно виступити перед аудиторією людей, що не відносяться до медицини. Ваше завдання - скласти доповідь про захворювання відповідно до номера Вашого варіанту. У доповіді Ви винні дуже дохідливо пояснити аудиторії, що є даним захворюванням, в чому причина його виникнення, клініка, як потрібно вести його лікування, в чому полягатиме експертиза непрацездатності і як можна проводити профілактику цієї хвороби:

1. Артроз.

2. Асептичні остеонекрози.

3. Атеросклероз.

4. Короткозорість. Далекозорість. Астигматизм.

5. Бронхіальна астма.

6. Пилові бронхіти.

7. Бурсити.

8. Варікозне розширення вен нижніх кінцівок.

9. Гепатити.

10. Гіпертонічна хвороба.

11. Грибкові захворювання легенів (пневмомікози).

12. Грижі живота.

13. Дерматози.

14. Дискінезії.

15. Діенцефальні (гіпоталамічні) синдроми.

16. Антропонози: вірусний гепатит, паротит епідемічний.

17. Зооантропонози: анкилостомидоз; бруцельоз, весеннее-летний (кліщовий, тайговий) енцефаліт, лептоспіроз жовтяничний (хвороба Васильева-вейля); водна лихоманка (безжовтяничний лептоспіроз); орнітоз, сибірська виразка; туберкульоз; туляремія.

18. Катаракта.

19. Металева лихоманка.

20. Метгемоглобінемія.

21. Міозит.

22. Міокардіодистрофія.

23. Неврити.

24. Нейротоксикози.

25. Новоутворення (пухлини). Рак і ін.

26. Гонорея. Сифіліс.

27. Остеопатії токсичні.

28. Остеохондроз хребта.

29. Паратеноїт крепитирующий.

30. Періартрит плечового суглоба.

31. Плексалгії і плекситы.

32. Плоскостопість.

33. Пневмоконіози. Силікоз.

34. Пневмоконіози: асбестоз, каолиноз, нефелиноз, оливиноз, слюдяний пневмоконіоз, пневмоконіоз від пилу скляного волокна, талькоз, цементний пневмоконіоз, антракоз, графітовий пневмоконіоз, пневмоконіоз від пилу коксу, пневмоконіоз сажі.

35. Пневмоконіози. Металлоконіози: апатитоз, баритоз, манганокониоз, оловоплавильный пневмоконіоз (станиоз), пневмоконіоз від пилу твердих сплавів, алюминоз.

36. Пневмоконіози від змішаного пилу: пневмоконіоз газорізальників, вогнетривників, сталеварів, сланцевий пневмоконіоз, пневмоконіоз електрозварювання.

37. Пневмоконіози від органічного пилу: биссиноз, пневмоконіоз від пилу полівінілхлориду.

38. Пневмосклероз токсичний.

39. Поліневрити.

40. Радикуліти.

41. Стенізірующие лигаментиты.

42. Енцефалопатія токсична.

43. Епіконділіт.

44. Захворювання зубів. Карієс. Парадонтоз.

45. Гастрит.

46. Захворювання печінки і жовчовивідних шляхів.

47. Апендицит.

48. Інфекційні захворювання травної системи.

49. Цистит.

50. Захворювання нирок. Нефрит гострий і хронічний. Піелонефріт. Нирковокам'яна хвороба.

Завдання № 3. Опишіть види терапії, вживані для реабілітації і профілактики шкідливих дій.

1. Питний режим. Вода (тала, дощова, омагниченная, «жива», «мертва», «срібна»).

2. Антідотная терапія. Аероіонотерапія.

3. Кліматотерапія.

4. Вітамінотерапія.

5. Киснева терапія.

6. Лікувально-профілактичне живлення.

7. Масаж.

8. Банячи. Сауна.

9. Акупунктура. Електропунктура.

10. Самонавіяння. Гіпноз. Електросон.

Завдання № 4. Уявіть, що Вас запросили на радіопередачу «Будь здоровий» як експерт по медико-біологічному консультуванню в області безпеки і гігієна нашого побуту. Складіть декілька повідомлень для радіопередачі на 5-7 хвилин відповідно до номера свого варіанту.

1. Поведінка під час снігопадів, занесень і обмерзання.

2. Правила безпечної поведінки в автобусі.

3. Перша медична допомога при відкритих пошкодженнях – ранах.

4. Правила і прийоми самооборони.

5. Організаційно-планувальний напрям екологізації транспорту.

6. Перша медична допомога при садні і потертостях.

7. Екологізація водозборів.

8. Екологізація заплав, річок і водотоков.

9. Екологізація водоенергетичних і водогосподарських систем.

10. Екологічно чисте виробництво продуктів харчування.

11. Екологічно безпечне зберігання продуктів харчування і приготування їжі.

12. Екологічна корекція живлення населення.

13. Крах або різке гальмування поїзда.

14. Виживання на морі. Корабельна аварія.

15. Обмороження.

16. Види кровотеч. Зупинка кровотеч.

17. Залізнична катастрофа.

18. Поведінка рятувальника і потопаючого. Порятунок потопаючий.

19. Перша медична допомога при ударах.

20. Пожежа в квартирі, під'їзді.

21. Витік газу в квартирі, під'їзді.

22. Перша допомога при кровотечах.

23. Перша допомога при черепномозкових травмах.

24. Перша допомога при травмах грудної клітки.

25. Перша допомога при травмах живота.

26. Перша медична допомозі при вивихах.

27. Перша допомозі при розтягуваннях і розривах зв'язок.

28. Перша медична допомога при непритомності, теплових і сонячних ударах.

29. Опіки.

30. Харчові отруєння.

31. Шок.

32. Перша допомога при укусах.

33. Поведінка в натовпі.

34. Захоплення заручників.

35. Колірне оформлення інтер'єру.

36. Мікроклімат в квартирі (температура, вологість, рухливість повітря, тиск, ион6изация повітря, електричне поле, інсоляція житла, штучне освітлення, шум, вібрація, склад повітря).

37. Полімери житлового приміщення.

38. Вплив побутової техніки (телевізор, кондиціонер, електронагрівачі, вентилятори, електричне плити, холодильники, пилососи).

39. Безпечна поведінка при аварії в метро.

40. Перша медична допомога при переломах.

41. Запаморочення.

42. Планування сім'ї. Протизаплідні засоби.

43. Профілактика гельмінтозів.

44. Заходи безпеки в гаражі.

45. Гігієна сну. Сон. Значення сну. Тривалість сну. Хропіння.

46. Оптимальна маса тіла. Види дієт.

47. Пожежа в поїзді.

48. Аварія в системі електропостачання поїзда.

49. Надання першої медичної допомоги при електротравмі.

50. Поведінка при терористичних актах.

Список джерел:

Руководство. Физические факторы. Эколого-гигиеническая оценка и контроль / Н.Ф. Измеров, Г.А. Суворов, Н.А. Куралесин и др. В 2 т. Т. 2. – М: Медицина, 1999. – 440 с.

Котельников Г.П, Косарев Б.В., Аршин В.В. Профессиональные заболевания опорно-двигательной системы от функционального напряжения. – Самара: ЗАО «Парус», 1997. – 164 с.

Ориентировочные безопасные уровни воздействия (ОБУВ) вредных веществ в воздухе рабочей зоны. Гигиенические нормативы. ГН 2.2.5.687 -98. – М.: Минздрав России, 1998.

Первая помощь и лечение при острых промышленных интоксикациях / Сост. Н.Н. Савшжий. – Л.; Медицина, 1983. – 216 с.

Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны. Гигиенические нормативы. ГН 2.2.5686-98. – М.: Минздрав России, 1998. – 208 с.

Предельно допустимые уровни (ПДУ) загрязнения кожи рук работающих с вредными веществами. Гигиенические нормативы. ГН 2.2.5.563-96 // Токсикологический вестник. – 1996. – № 6. – С.41-44.

Раннее выявление профессиональных болезней. – Женева: ВОЗ, 1988. – 298 с.

Профессиональные болезни / В.Я. Шустов, Е.А. Маврина, А.Г. Ольховская и др.; Под ред. Н.Ф. Измерова. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1980. – 296 с.

Металлоаллергозы / Ж.Ж. Рапопорт, А.В. Рощин, В.Г. Веселов, В.М. Рубанович; По ред. Ж.Ж. Рапопорта. – Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1987. – 176 с.

Руководство к практическим занятиям по гигиене труда: Учебное пособие / Под ред. В.Ф. Кириллова, 2-е изд., перераб. и доп. – М: Медицина, 2001. – 400 с.

Руководство о порядке проведения предварительных и периодических медицинских осмотров работников и медицинских регламентах допуска к профессии / Под ред. В.М. Ретнева, Н.С. Шляхецкого. – СПб.: СПб МАПО, 2001. – 360 с.

Руководство по гигиене труда: В 2 т. – М: Медицина, 1987. – Т. 1 – 368 с., Т. 2 – 448 с.

Справочник по профессиональной патологии / Под ред. Л.Н. Грацианской, В.Е. Ковшило. – Л.: Медицина, 1981. – 376 с.

Федорович С.В., Филонов В.П., Соколов С.М. Профессиональные аллергозы. – Барановичи, 1998. – 100 с.

Окружающая среда и здоровье: подход к оценке риска. А.П. Щербо, А.В. Киселев, К.В. Некриенко и др. – СПб.: СПб МАЛО, 2002. – 376 с.

Агаджанян А.А., Телль Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.А. Физиология человека. – СПб., 1998.

Батуев А.С. Высшая нервная деятельность. – М., 1991.

Батуев А.С. Физиология сенсорных систем. – Л., 1976.

Губарь А.В., Косицкий Г.И. и др. Руководство к практическим занятиям по курсу нормальной физиологии. – М., 1988.

Данилова Н.Н., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности. – Ростов н/Д, 1999.

Дегтярев Б.П. Системные механизмы боли. – М., 1998.

Косицкий Г.И. Лекции по клинической физиологии. – М., 1974.

Покровский В.М., Коротько Г.Ф. Физиология человека. – М., 1998. – Т. 2.

Правдивцев В.А., Ясенев В.В., Козлов С.Б и др. Основы системных механизмов высшей нервной деятельности. – Смоленск, 1997.

Дата добавления: 2015-04-24