КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Визначення повного найменування грунту
1. За даними таблиці 3.1 додатку 3, побудувати сумарну криву, рис. 3.1, в напівлогарифмічному масштабі: по осі ординат відкласти відсотковий вміст фракцій; а по осі абсцис – логарифми діаметрів часток або розміри, пропорційні логарифмам. Якщо крива крута, то грунт однорідний, якщо полога – неоднорідний. По кривій однорідності можна визначити відсотковий вміст в грунті фракцій будь-якого діаметру і навпаки. 2. Знайти за допомогою кривої, однорідності діаметр d10 і діаметр d60, що діє (ефективний), і по їх значеннях встановити ступінь неоднорідності зернового складу грунту: U = d60 / d10 (3.1) де: d60 – діаметр часток, менше якого в даному грунті міститься (по масі) 60% часток і відповідно d10. Якщо U > 3 – піщаний грунт неоднорідний, якщо U £ 3 – грунт однорідний. 3. По заданим викладачем значенням щільності часток грунту і вагової вологості визначити коефіцієнт пористості е і коефіцієнт водонасичення Sr грунту: е = (rs - rd)/ rd . (3.2) (3.3) 4. Встановити повне найменування піщаного грунту по щільності і вологості згідно таблиця 3.2. Зробити вивід про повне найменування піщаного грунту: по зерновому складу, однорідності, щільності складання і вологості. Результати просіювання піску Таблиця 3.1.
Класифікація пісків за великою часток Таблиця 3.2, Таблиця Б10 [12]
Рис. 3.1. Крива зернового складу піщаного грунту.
Варіанти завдань для побудови «кривої зернового складу піщаного грунту» приведені в додатку3.
4. Статичне зондування
4.1. Задачі, розв'язувані при статичному зондуванні
Метод польового випробування грунтів статичним зондуванням у сполученні з іншими видами інженерно-геологічних досліджень грунтів застосовують для рішення таких задач: - виділення інженерно-геологічних елементів; - визначення глибини залягання покрівлі скельних і крупноуламко-вих грунтів; - визначення однорідності грунтів по площі і глибині (приблизно); - кількісної оцінки характеристик фізико-механічних властивостей грунтів (щільність, кут внутрішнього тертя, модуль деформації і т.ін.); - визначення опору грунту під нижнім кінцем палі і по її бічній поверхні; - визначення ступеня ущільнення і зміцнення в часі штучно складених грунтів; - вибору місць дослідних майданчиків для детального вивчення фізико-механічних властивостей грунтів. Для випробовувань піщаних і глинистих грунтів статичним зондуванням застосовуються зонди трьох типів, у залежності від засобу виміру опору тертя грунту (рис.. 4.1). Зонд першого типу дозволяє вимірювати опір по всій бічній поверхні зонда і під конусом. Зонди другого і третього типів дозволяють виміряти опір грунту під конусом і питомий (локальний) опір грунту на ділянці бічної поверхні, що примикає до конуса зонда (муфті тертя). У комплект устаткування установок включається:
- зонд, що складається з голівки зонда у вигляді конуса, основа якого 35,7 мм; - штанги зонда - діаметр 36 мм, довжина ланки не менше 1,0 м; - устрій, що вдавлює; - вимірювальний устрій.
4.2. Методика проведення досліджень
Статичне зондування грунтів полягає у вдавлюванні в грунт зонда, з одночасним виміром значень опорів під наконечником і по бічній поверхні зонда. Глибину вдавлювання зонда в грунт визначають по мірній рейці або диаграмній стрічці. Розміри опорів грунту фіксують у процесі зондування з інтервалом по глибині не більш 0,25 м. Статичне зондування варто виконувати безупинно зі швидкістю не більш 1 метра в хвилину. Припинення припускаються тільки для нарощування штанги зонда. Результати польового випробовування реєструють у журналі статичного зондування. Випробовування закінчують після досягнення конусом зонда заданої глибини або граничних зусиль на кінці зонда. Опрацювання результатів зондування і їхньої інтерпретації
Результати статичного зондування оформляють у вигляді сполучених графіків зміни показників по глибині зондування. В результаті польових випробовувань грунтів статичним зондуванням одержують такі дані: - питомий опір грунту конусу зонда при його зануренні qs, МПа (кгс/см2). - опір тертя грунту по бічній поверхні зонда - fs, кН. Отримані дані зондування наносять на геолого-літологічні розрізи, рис. 4.2. Графіки статичного зондування сполучають з інженерно-геологічними колонками (свердловинами). Графіки статичного зондування варто виконувати в масштабах: - по вертикалі - глибина зондування 1:100. - по горизонталі - питомий опір грунту конусу зонда при його зануренні: у 1 см - 2 МПа; питомий опір тертя грунту на ділянці бічної поверхні зонда: у 1 см - 10 кПа. За результатами зондування визначаються такі кількісні характеристики: - щільність нашарування грунтів; - показники деформаційних властивостей грунтів; - показники міцностних властивостей грунтів. Коефіцієнт пористості грунту е визначається за формулою:
е = 0,765 – 0,185 lg (4.1)
Рис. 4.2. Графіки статичного зондування где: = 1 Мпа
Щільність нашарування пісчаних грунтів визначається в залежності від величин qs або е. Класифікація пісків по цих показниках приведена в таблиці 4.1.
Класифікація щільності складання пісків Таблиця 4.1.
Основним показником деформаційних властивостей грунтів є модуль деформації Е, що визначається в залежності від розміру qs по таблиці 4.2. Показниками міцностних властивостей грунтів є: - кут внутрішнього тертя, j; - питоме зчеплення, с. Показники міцностних властивостей пісчаних грунтів визначаються по таблиці 4.3. Граничний опір грунту під нижнім кінцем палі за даними зондування визначається за формулою:
Rs = b1 qsср, (4.2 ) де: b1 – коефіцієнт, що приймається при qsср = 1 МПа – 0,9, при qsср = 30 МПа і більш – 0,2, для проміжних значень приймається по інтерполяції; qsср – середнє значення опору грунту під наконечником зонда на ділянці, розташованій в межах одного діаметру вище і чотирьох діаметрів нижче за відмітку кінця проектованої палі.
Визначення модуля деформації грунтів Таблиця 4.2.
Значення показників міцностних характеристик пісків Таблиця 4.3
Примітка: У чисельнику приведені значення питомого зчеплення в кПа, у знаменнику - кут внутрішнього тертя, в град.
Середнє значення опору грунту на бічній поверхні забивної палі визначається за формулою: f = b2 fs, (4.3) де: fs – середнє значення опору грунту на бічній поверхні зонда; b2 – коефіцієнт, що приймається при fs = 20 кПа – 2,4 для піщаних грунтів і 1,5 для пилувато-глинистих, а при fs = 120 кПа і більш приймається відповідно рівним 0,75 і 0,40; для проміжних значень – по інтерполяції. Варіанти завдань для побудови графиків статичного зондування, приведені в додатку 4.
Дата добавления: 2015-04-24; Просмотров: 586; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |