Стаття 25

Частина IV

Стаття 15

Стаття 13

Стаття 12

Стаття 11

1. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на достатній життєвий рівень

для нього і його сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг і житло, і на неухильне поліпшення умов

життя. Держави-учасниці вживуть належних заходів щодо забезпечення здійснення цього права, визнаючи

важливе значення в цьому відношенні міжнародного співробітництва, основаного на вільній згоді.

1. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на найвищий

досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я.

1. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на освіту. Вони погоджуються, що освіта повинна спрямовуватись на повний розвиток людської особи та усвідомлення

її гідності і повинна зміцнювати повагу до прав людини і основних свобод. Вони, далі, погоджуються в

тому, що освіта повинна дати можливість усім бути корисними учасниками вільного суспільства,

сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма націями і всіма расовими, етнічними та

релігійними групами і сприяти роботі Організації Об’єднаних Націй по підтриманню миру.

3. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, зобов’язуються поважати свободу батьків і у

відповідних випадках законних опікунів обирати для своїх дітей не тільки запроваджені державними

властями школи, а й інші школи, що відповідають тому мінімуму вимог щодо освіти, який може

бути встановлено чи затверджено державою, і забезпечувати релігійне та моральне виховання своїх

дітей відповідно до власних переконань.

1. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на:

а) участь у культурному житті;

b) користування результатами наукового прогресу та їх практичне застосування;

с) користування захистом моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з будь-

якими науковими, літературними чи художніми працями, автором яких вона є.

Ніщо в цьому Пакті не може тлумачитись як приниження невід’ємного права всіх народів повністю і вільно володіти і користуватися своїми природними багатствами та ресурсами.

Прийнято 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН.

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права

(Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73)

Держави, які беруть участь у цьому Пакті, беручи до уваги, що відповідно до принципів, проголошених Статутом Організації Об’єднаних Наці, визнання гідності, властивої всім членам людської сім’ї, та рівних і невід’ємних прав їх є основою свободи, справедливості і загального миру,

визнаючи, що ці права випливають з властивої людській особі гідності, визнаючи, що згідно з Загальною декларацією прав людини ідеал вільної людської особи, яка користується громадянською і політичною свободою і свободою від страху та нужди, можна здійснити, тільки якщо будуть створені такі умови, за яких кожен може користуватися своїми економічними, соціальними і культурними правами, так само, як і своїми громадянськими та політичними правами, беручи до уваги, що за Статутом Організації Об’єднаних Націй держави зобов’язані заохочувати загальне поважання і додержання прав і свобод людини, беручи до уваги, що кожна окрема людина, маючи обов’язки щодо інших людей і того колективу, до якого вона належить, повинна добиватися заохочення і додержання прав, визнаних у цьому Пакті, погоджуються про такі статті:

Дата добавления: 2015-04-24