Забезпечення вимог нормативних актів з питань збереження власності при проведенні інвентаризації (ревізії) товарно-матеріальних цінностей

У системі заходів, спрямованих на забезпечення збереження майна та інших товарно-матеріальних цінностей, важливе місця відводиться організації та здійсненню контролю за станом збереження матеріальних ресурсів на всіх етапах їх руху в процесі виробничо-господарського використання.

Основними засобами контролю, які використовуються суб'єктами господарювання, є інвентаризація, ревізія, перевірка і аналіз. Ці способи контролю застосовуються як ефективні методи забезпечення збереження майна. Використання цих форм контролю є обов'язковим для даних суб'єктів і передбачена нормативними актами, якими також врегульовані порядок, строки проведення, оформлення наслідків та інші питання. Рішення про доцільність застосування відповідного способу контролю, склад комісії, конкретний строк проведення приймається власником або уповноваженим ним органом суб'єкта господарювання, тобто роботодавцем.

Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей є важливою контрольною операцією з кількісної перевірки в натурі товарної матеріальних цінностей, що ним володіє підприємство на цей момент.

Під час ревізії інвентаризація товарно-матеріальних цінностей залежно від обставин може бути повною чи вибірковою, по всіх або по деяких місцях їх зберігання. Це залежить також від строків і якості проведення попередньої інвентаризації.

З питань проведення інвентаризації товарно-матеріальне цінностей слід керуватись Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. №69.

Крім того, при проведенні інвентаризації товарно-матеріали них цінностей юрисконсульту слід також рекомендувати відповідним службовим особам суб'єкта господарювання керуватись Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальне активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженою наказом Головного Державного казначейства України Міністерства фінансів України від 30 жовтня 1998 р. № 398. Для проведення інвентаризації призначається комісія, до складу якої, крім працівників бухгалтерії та представників інших структурних підрозділів, включаються представники профспілкового коміте­ту або ради трудового колективу. При проведенні інвентаризації обов'язкова присутність осіб, які матеріально відповідають за доручені їм цінності.

До закінчення інвентаризації бухгалтерія повинна врахувати всі документи з надходження та витрачання матеріальних ціннос­тей, здійснити відповідні записи в картках або книгах аналітич­ного обліку та визначити залишки на день інвентаризації. У ма­теріально-відповідальних осіб перед інвентаризацією обов'язко­во необхідно одержати письмову довідку про те, що всі документи, якими оформлено надходження та витрачання цінностей, здані до бухгалтерії, і ще неоприбуткованих або витрачених та не спи­саних по обліку цінностей у них немає.

Наявність товарно-матеріальних цінностей при інвентаризації визначається обов'язковим обміром, зважуванням, підрахунком.

Всі проінвентаризовані цінності заносяться в інвентаризаційні акти, що складаються окремо для кожної матеріально відпові­дальної особи за місцем збереження товарно-матеріальних цінно­стей. Акти (описи) підписуються членами інвентаризаційної комісії та матеріально-відповідальними особами.

Після інвентаризації цінностей в натурі бухгалтерія разом із членами інвентаризаційної комісії, ревізором складає порівняльну відомість, в якій визначається відповідність кількості і сортності наявних товарно-матеріальних цінностей даним бухгалтерського обліку, а також із врахуванням пересортиці виводиться нестача і залишки.

Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів у касі або на складі з даними бухгалтерського обліку, що встановлені при інвентаризації та інших перевірках, регулюють­ся в такому порядку:

· основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, кошти та інше майно, що виявилися у залишку, підлягають оприбутку­ванню та зарахуванню відповідно до результатів фінансово-гос­подарської діяльності суб'єкта господарювання з наступним вста­новленням причин виникнення залишку і винних у цьому осіб;

· нестача цінностей у межах затверджених норм списується за рішенням власника відповідно на витрати виробництва або на зменшення фінансування. Норми природної втрати можуть зас­тосовуватися лише в разі виявлення фактичних збитків. При відсутності норм збитків не розглядається як понаднормова нестача;

· понаднормову нестачу цінностей, а також втрати від їх псування відносять на винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від розкрадання, нестачі та псування матеріальних цінностей із застосуванням коефіцієнту згідно з відповідним нормативним актом;

· понаднормові втрати і нестача матеріальних цінностей включаючи готову продукцію, в тих випадках, коли винуватців не встановлено або у стягненні з винних осіб відмовлено місцевим судом, зараховуються до збитків або зменшення фінансування суб'єкта господарювання.

У разі виявлення при інвентаризації непридатного для використання обладнання та іншого майна при наданні правової допомоги юрисконсульту слід керуватись Типовою інструкцією про порядок списання таких, що стали непридатними для використання, будівель, споруд, машин, обладнання, транспортних засобів, затвердженою Мінфіном СРСР і Держпланом СРСР віл 1 липня 1985 р. № 100. Ця Типова інструкція на бюджетні організації не поширюється.

При списанні основних засобів у суб'єктах господарювання юридичній службі слід керуватися Типовою інструкцією про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України Міністерства економіки України від 2 грудня 1997 р. № 125/13.

У документах, якими оформлюється списання втрат і понаднормова нестача цінностей, повинні бути зазначені вжиті заходи щодо запобігання таким нестачам і втратам.

Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей затверджуються власником суб'єкта господарювання з включенням результатів у звіт за той період, в якому закінчене інвентаризацію, а також і в річний звіт.

Юридичній службі слід нагадувати керівникам суб'єктів господарювання, що у всіх випадках нестачі цінностей понад норму природних втрат внаслідок прорахунку, помилкового оприбуткування цінностей у більшій кількості, ніж надійшло, та з інших причин, матеріально-відповідальні особи несуть повну відповідальність і зобов'язані відшкодувати вартість цінностей за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від розкрадання, нестачі, знищення та псування матеріальних цінностей. Ця дія здійснюється на підставі Закону України від 6 червня 1995 р.№ 218/95 «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцін­ного каміння та валютних цінностей» (з наступними змінами та доповненнями) та впорядку, визначеному постановою Кабіне­ту Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 «Про затвер­дження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» (з на­ступними змінами та доповненнями).

Отже, на юридичну службу згідно з п. 8 пп. 11 та п. 9 пп. 11 Загального положення про юридичну службу покладено обов'я­зок брати участь у розгляді матеріалів за наслідками перевірок, ревізій та інвентаризацій і надавати правові висновки за факта­ми виявлених порушень.

Дата добавления: 2015-04-24