КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Види статистичної звітності в органах, які ведуть боротьбу з адміністративними правопорушеннями 2 страница
Багатомірним є групування, яке побудоване за кількома ознаками одночасно, наприклад, групування сімей за рівнем споживання продовольчих і непродовольчих товарів одночасно. Таке групування можна проводити за великим набором ознак. Цей вид групувань спирається на метод розпізнавання образів — кластер-ний аналіз (від англ. сіивіег — скупчення, група елементів, які характеризуються якоюсь загальною якістю). В цьому випадку сукупність досліджується не послідовно за окремими ознаками (як при комбінаційному групуванні), а одночасно за великою кількістю ознак. § 4. Групування (класифікації) в правовій статистиці Класифікація — це систематизований розподіл явищ і об'єктів на певні групи, класи і розряди залежно від їх однорідності чи різнорідності. Як правило, в основі класифікації лежить якісна ознака. Але у статистиці можуть застосовуватися і кількісні ознаки. Всі класифікації встановлюються на певний проміжок часу (наприклад, поняття форм власності). У філософії класифікація (від лат. сіаааіх — розряд, клас та Гасіо — роблю, розкладаю) — це логічна операція, яка зводиться до розбивки множини (класу) об'єктів на підгрупи за певними ознаками. Виходячи з цього визначення, можна зробити висновок про те, що класифікація, як правило, передує типології — віднесенню об'єктів до певних типів, які відображають їх найбільш істотні ознаки. Проблеми типологізації виникають у всіх науках, які мають справу з різнорідною за складом множиною об'єктів (як правило, дискретною) і вирішують завдання впорядкованого опису та пояснення цих множин. А первинний матеріал для здійснення типології дає статистична наука завдяки методу групування і класифікації.
; Статистичні класифікації допомагають вирішувати проблеми типо-| логізації. і. Від звичайних групувань класифікація відрізняється більш | значним і розгорнутим якісним розподілом сукупності об'єктів. Перелік показників, що розглядаються як статистичний стандарт, котрий, як правило, затверджується центральним статистичним І органом, становить лише передумову для науково обгрунтованої І статистичної класифікації. Застосування класифікації в правовій статистиці дає змогу вивчати правові явища в різних галузях правової статистики. Більш поглиблено зупинимося на найбільш розроблених у правовій статистиці системах класифікації. У кримінально-правовій статистиці існують три об'єкти: злочин, суб'єкт злочину та покарання. Ознаки злочинів, які реєструються кримінально-правовою статистикою, розподіляються на кримінально-правові та кримінологічні. Кримінально-правові ознаки — це такі ознаки, які кваліфікують діяння як суспільне небезпечне відповідно до чинного Кримінального кодексу. Кримінологічні ознаки характеризують діяння з точки зору його причинної обумовленості і соціальних проявів, тобто мають відношення лише до його причин, умов, мотивів і засобів попередження і не мають ніякого відношення до його кваліфікації. ^ 3 огляду на це класифікацію за кримінально-правовими озна-I ками здійснюють відповідно до: розділів Особливої частини КК Ук-I раїни; статей КК України; форм вини (умисел або необережність); Г ступеня тяжкості та інших ознак, передбачених Кримінальним ко-; дексом. І За кримінологічними ознаками класифікацію здійснюють відпо-| відно до: мотивів учинення (корисливі, насильницькі або корисли-| во-насильницькі); галузей господарства; окремих територій; сфери І вчинення злочину (побутова, вулична тощо); часу вчинення (день І тижня і година вчинення); повторності, сукупності, рецидиву зло-1 чинів; характеристики діяльності правоохоронних органів і т.д.! Суб'єкти злочину в правовій статистиці класифікуються за соціально-демографічними, кримінально-правовими і кримінологічними ознаками.
Соціально-демографічні ознаки класифікації включають: стать, вік, рід занять, рівень освіти, національність, громадянство, родинний стан, місце проживання тощо. Кримінально-правові ознаки включають: вид злочину, статтю Кримінального кодексу, форму вини, тяжкість, вид і розмір покарання, наявність судимості тощо. Кримінологічні ознаки — це перш за все морально-психологічні характеристики особи, яка вчинила злочин, і особливості ситуації його вчинення. Покарання відповідно до ст. 52 КК України (2001 р.) класифікуються на основні та додаткові. Основними покараннями є: громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі. Додатковими покараннями є: позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна. Причому штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання. В цивільно-правовій статистиці всі правопорушення класифікуються залежно від виду порушеного права і поділяються на справи: позовного провадження, адміністративно-правового провадження та окремого провадження. Справи позовного провадження — це такі справи, що виникають із цивільних правовідносин (захист честі, гідності та ділової репутації; захист права власності; захист прав, що виникають внаслідок зобов'язань; захист авторського права і суміжних прав; захист житлових прав); сімейних, трудових, кооперативних, економічних правовідносин. Справи адміністративно-правового провадження — це такі справи, що виникають на підставі скарг і заяв громадян на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі; на дії органів і службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень; на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності; про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов'язковому страхуванню тощо (ст. 236 ЦПК України).
Окреме провадження — це визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним; визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим; встановлення непра вильного запису в актах громадянського стану; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери; оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні. Особи в цивільно-правовій статистиці класифікуються на відповідачів, позивачів та третіх осіб; на фізичних і юридичних осіб та ін. В цивільному праві є й більш детальніші класифікатори. Звітність, яка існує в органах юстиції, дає змогу вивчити усі об'єкти цивільно-правової статистики в повному обсязі. Адміністративно-правова статистика також використовує свої класифікатори. Адміністративні правопорушення класифікуються відповідно до глав Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення (глави 5—15). Цей розподіл проводиться таким чином, що відокремлюються адміністративні правопорушення в окремих галузях: охорони праці і здоров'я населення; такі, що посягають на власність; охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії та культури; в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів; у сільському господарстві; порушення ветеринарно-санітарних правил; на транспорті, шляхового господарства і зв'язку; житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою; торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, фінансів і підприємницькій діяльності; в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації; такі, що посяга- -ють на громадський порядок і громадську безпеку; такі, що посягають на встановлений порядок управління.
Залежно від соціально-демографічних ознак і виду адміністративних стягнень проводиться класифікація осіб, які вчинили адміністративні правопорушення. У ст. 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачені такі види адміністративних стягнень: попередження; штраф; сплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); виправні роботи; адміністративний арешт. Аналогічні класифікації застосовуються й іншими галузями правової статистики з метою поглибленого вивчення свого об'єкта відповідно до галузей права, які охоплюють досліджуване явище. § 5. Статистичні ряди розподілу Наслідки зведення і групування статистичних даних можна представити у вигляді статистичних рядів розподілу Статистичний ряд розподілу — це впорядковане розміщення одиниць досліджуваної сукупності на групи за групувальною ознакою. Вони характеризують склад (структуру) досліджуваного явища, дають змогу встановити однорідність сукупності, а також закономірності її розвитку. Ряди розподілу можуть бути атрибутивними і варіаційними. Атрибутивні ряди розподілу — це такі ряди, які побудовані за якісною ознакою; варіаційні — за кількісною ознакою. Кожний ряд розподілу складається із двох елементів: перший — це перелік груп, другий — їх чисельність у ряду розподілу. Прикладом атрибутивного ряду розподілу може бути розподіл населення або осіб, які вчинили злочин, за статтю (чоловіки та жінки), за місцем проживання (міське та сільське), за рівнем освіти, характером заняття; розподіл усіх злочинів за статтями КК; розподіл цивільних справ за категоріями; розподіл позивачів та відповідачів тощо. При побудові атрибутивних рядів розподілу утворюють стільки груп, скільки різновидів атрибутивної ознаки має досліджувана сукупність. Ряд розподілу прийнято зображувати у вигляді таблиць. Для наочності наведемо атрибутивний ряд розподілу (табл. 1). Атрибутивні ряди розподілу характеризують склад сукупності за істотними ознаками. Якщо їх побудувати за декілька періодів, то можна простежити зміну структури явища у часі (див. табл. 1). У варіаційному ряді, де розподіл здійснюється за кількісною ознакою, окремі значення варіюючої ознаки називаються варіантами, а кількість одиниць спостереження кожної групи — частотами. Частоти показують, скільки разів повторюються окремі значення варіантів. Залежно від групувальної ознаки варіаційні ряди можуть бути перервними (дискретними) і безперервними (інтер-вальними). Таблиця 1 Розподіл засуджених за основними видами покарань, які були призначені судами України'
Варіююча ознака може бути виражена числами по-різному. Якщо вона приймає лише значення цілого числа (наприклад, кількість засуджених по кримінальній справі, кількість дітей в сім'ї, кількість попередніх судимостей), то такий ряд розподілу має назву дискретного, або перервного (табл. 2). У першій колонці табл. 2 наведено варіанти перервного (дискретного) варіаційного ряду, в другій — частоти варіаційного ряду, в третій — відсотки, які характеризують питому вагу (частості) в загальній кількості. Зрозуміло, що не може бути 1,5 або 2,5 засуджених по конкретній кримінальній справі. Якщо варіююча ознака може змінюватися безперервно, може приймати значення у десятих та сотих частках цілого, то такий ряд розподілу має назву безперервного. Це, наприклад, вік особи, її зріст, розмір заробітної плати, розмір жилої площі, яка приходиться на одного мешканця, тощо. В цьому випадку частоти належать не до Таблиця 2 Склад розглянутих справ за кількістю засуджених
окремого значення ознаки, як у дискретних рядах, а до всього інтервалу. Прикладом безперервного ряду розподілу може бути вік осіб, які вчинили злочини, оскільки варіанти можуть приймати різні значення (роки, місяці, дні та години). Для вивчення і побудови безперервного варіаційного ряду встановлюють інтервали (від... до...). Тому безперервні варіаційні ряди розподілу називають інтерваль-ними. Наведемо приклад безперервного варіаційного ряду розподілу (табл.3). Табл й ця З Розподіл осіб, які вчинили злочини, за віком
Варіаційні і атрибутивні ряди розподілу в статистичних дослідженнях мають самостійне значення при обчисленні узагальнюючих показників (відносних та середніх величин), а також при використанні графічного зображення (побудови полігона, гістограми та ку-муляти) з метою наочного уявлення характеру розподілу сукупності. § 6. Статистичні таблиці Наслідки зведення та групування даних статистичного спостереження, як правило, відображають у вигляді статистичних таблиць. В таблицях ці дані сприймаються найбільш компактно, виразно і рельєфно. Вміло складена таблиця дозволяє значно логічніше про-. аналізувати статистичні дані. Сучасну правову статистику неможливо уявити без табличного відображення даних спостереження, а також результатів зведення та їх групування. Статистична таблиця — це форма найбільш раціонального викладення числових характеристик досліджуваних суспільних явищ і процесів. Статистична таблиця відрізняється від інших оперативних табличних форм тим, що вона ґрунтується не на гіпотезах, а на результатах підрахунку і зведення емпіричних даних, первинної інформації. За своєю структурою статистична таблиця складається із ряду горизонтальних рядків і вертикальних граф (колонок, стовпчиків). Рядок таблиці — це числові дані, які розташовані по горизонталі, а графи — по вертикалі. Перетинання граф і рядків утворює клітини таблиці, в яких зосереджена цифрова інформація. Сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф без наведених числових даних утворює тільки макет статистичної таблиці. Сутність же статистичної таблиці визначається сукупністю суджень, які характеризуються числовими показниками в таблиці. Макет статистичної таблиці наведено на рис. 5. Статистична таблиця складається із двох елементів: підмета та присудку. Статистичний підмет — це такі об'єкти (або якась їх частина, група), які описуються, характеризуються в таблиці різними числовими показниками. Як правило, підмет наводиться у лівій частині таблиці і надає найменування рядкам, Статистичний присудок надає інформацію про сукупність, яка досліджується в статистичній таблиці. Присудок формує верхні заголовки таблиці і зміст граф. Статистичні таблиці залежно від структури побудови підмета поділяються на три види: прості, групові та комбінаційні. Простими називаються такі статистичні таблиці, в підметі яких немає групування. До простих таблиць належать таблиці, в підметі яких міститься перелік об'єктів, хронологічних дат, періодів, адміністративних та територіальних одиниць без якого-небудь групування. Наприклад, перелік територій, проміжків часу (роки, квартали, місяці) тощо. Прості таблиці — це лише підсумкові таблиці. Вони не дають можливості виявити ні типи досліджуваного явища, ні його структуру, ні проаналізувати зв'язки і взаємозалежності між окремими ознаками. Як правило, вони мають описовий характер. Прості таблиці можна поділити на перелікові, хронологічні та територіальні, хоча цей поділ можна вважати умовним, тому що іноді ці види можуть поєднуватися. Прості перелікові таблиці у підметі містять перелік однорідних ознак, які складають один об'єкт вивчення. Наведемо приклад простої хронологічної таблиці (табл. 4). Таблиця 4 є простою хронологічною таблицею, оскільки в її підметі наведено відрізки часу (роки), а в присудку — один показник (кількість зареєстрованих злочинів). Якщо б у присудку було наведено і більше показників, вона б також залишилася простою статистичною таблицею. Таблиця 4 Динаміка злочинності в Україні
Простими територіальними таблицями називають таблиці, в підметі яких наводиться перелік територій (країн, республік, областей, штатів), кожна з котрих характеризується певними показ- Та б л й ця 6 Відомості про виявлених осіб, які вчинили злочини у 2002 р.
3. Якщо кількість показників підмета і присудка є значною, то їх треба нумерувати. Графи, в яких наведено перелік об'єктів або їх груп (підмет таблиці), позначаються літерами абетки, а графи, в яких наведено показники присудка, — арабськими цифрами. 4. У таблиці кількісні дані в межах одного стовпчика повинні бути округлені з однаковою точністю: до 0,1; до 0,01; до 0,001. 5. У таблиці необхідно точно додержуватися таких умовних позначень: якщо явище відсутнє, то проставляється знак «—» (тире); якщо відсутні дані про розмір явища, то записується «немає відомостей» або проставляються «...» (три крапки); за наявності в таблиці клітин, які не підлягають заповненню, в них проставляється знак «X» (косий хрест) або «О». Число 0,0 проставляється в таблиці у разі, коли величина показника не перевищує 0,05. 6. Таблиця повинна бути замкнена, тобто мати необхідні підсумки (у цілому, по групах та підгрупах). 7. Форма статистичної таблиці має бути узгоджена з раніше побудованими таблицями для забезпечення можливості порівняння даних. Крім того, усі непорозуміння, які можуть виникнути при читанні таблиць, повинні бути роз'яснені у примітках до неї. Якщо такі примітки відсутні, то таблиця може ввести в оману особу, яка її читає і вивчає. Якщо відбулися зміни у кримінальному законодавстві, то цю обставину обов'язково слід відзначити у примітці до таблиці. Наприклад, коли наводяться дані про злочинність у різних країнах світу, Необхідно у примітці до таблиці пояснити їх. Якщо, наприклад, у США в федеральному масштабі обліковуються лише вісім видів зло~ чинів, а в Україні — всі злочини, які визначено у Кримінальному кодексі, то цю обставину слід пояснити. Після 1 вересня 2001 р. треба обов'язково підкреслити у примітці до таблиці, за яким Кримінальним кодексом (1960 або 2001 р.) наведено перелік статей. Питання та завдання для самоконтролю 1. Дайте визначення поняття статистичного зведення. 2. Назвіть види статистичного зведення. 3. Охарактеризуйте способи виконання статистичного зведення. 4. Охарактеризуйте етапи складного статистичного зведення. 5. Охарактеризуйте техніку підрахунку підсумків статистичного зведення. 6. Дайте визначення поняття групування. 7. Розкрийте сутність видів групувань. 8. Розкрийте основні питання методології статистичних групувань. 9. Назвіть основні види показників і поясніть різницю між ними. 10. Дайте визначення класифікації в правовій статистиці. 11. Перерахуйте основні види класифікацій в кримінально-правовій статистиці. 12. Перерахуйте основні види класифікацій в цивільно-правовій статистиці. 13. Перерахуйте основні види класифікацій в адміністративно-правовій статистиці. 14. Дайте визначення рядів розподілу. 15. Охарактеризуйте види рядів розподілу 16. Дайте визначення поняття статистичної таблиці та її сутності. 17. Розкрийте поняття підмета і присудка статистичної таблиці. 18. Перерахуйте види статистичних таблиць і розкрийте їх значення. 19. Охарактеризуйте основні правила і вимоги щодо оформлення статистичної таблиці. Завдання І. Особи, засуджені за злочини економічної спрямованості, мали таку освіту: професійно-технічну, повну вищу, базову вищу, повну загальну середню, професійно-технічну, базову загальну середню, базову вищу, повну вищу, професійно-технічну, базову вищу, повну вищу, повну загальну середню, повну вищу, повну загальну середню, повну вищу, професійно-технічну, повну загальну середню, повну вищу, професійно-технічну, повну вищу. Згрупуйте їх за рівнем освіти. Який вид групування Вами застосовано і яка групувальна ознака за видом? Завдання 2. За даними, наведеними в завданні 1, побудуйте ряд розподілу. Який ряд Вами побудовано за видом? Завдання 3. За даними, наведеними в завданні 1, побудуйте таблицю. Який вид таблиці Ви побудували? Що в ній є підметом і присудком? Завдання 4. Адміністративні правопорушення призвели до стягнення таких сум штрафу в гривнях: 77. 82, 81, 73, 82, 72, 70, 75, 89, 76, 69, 74, 82, 80, 75, 78. 61, 82, 81, 71, 67, 73, 66, 82, 81, 71, 67, 73, 66, 82, 81,80,78,76,84,76. Побудуйте інтервальний ряд розподілу за сумою стягненого штрафу, утворивши чотири групи з рівними інтервалами. Завдання 5. За даними, наведеними в завданні 4, побудуйте групування. Який вид групування Вами застосовано і яка групувальна ознака за видом?
Дата добавления: 2015-04-24; Просмотров: 870; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |