Види статистичної звітності в органах, які ведуть боротьбу з адміністративними правопорушеннями 8 страница

Таблиця 15

Кількість спостережень, які необхідно провести при заданій похибці репрезентативності (обсяг вибіркової сукупності)

Величина показника,%	Величина похибки репрезентативності, %
70,

Обсяг вибіркової сукупності також обчислюється на базі раніш наведеної формули (якщо відсутня табл. 15). Формула для встанов­лення обсягу вибіркової сукупності шляхом її нескладного перетво­рення матиме такий вигляд:

де л — обсяг вибіркової сукупності; v— частина одиниць, які мають дану ознаку; / — коефіцієнт, квадрат якого гарантує вірогідність довірчого інтервалу в 95,4 %; Д — похибка репрезента­тивності.

За даними, обчисленими на базі табл. 15, де І² = 4; v = 40 % (0,40); Д² = ± 4 % (± 0,04), у вибіркову сукупність необхідно взяти 600 одиниць, щоб із імовірністю 95,4% можна було стверджувати, що похибка репрезентативності при обчисленні частки сукупності не відхилятиметься більше ніж на ± 4%, якщо відомо, що значен­ня частки у сукупності досягає 40%, тобто за наведеною формулою

Якщо внаслідок обчислення ми одержимо обсяг вибіркової су­купності у вигляді не цілого числа, то необхідно прийняти її у виг­ляді найбільшого числа, наприклад, щоб з імовірністю 95,4% можна було стверджувати, що похибка репрезентативності при обчисленні частки сукупності не відхилятиметься більше ніж на ± 4%. Значен­ня частки у сукупності досягає 25%, тобто за наведеною формулою

жали, що обсяг вибіркової сукупності повинен становити 468,75 одиниць (тим більше, що аналогічні дані в таблицях 14 і 15 відсутні), отже, у вибіркову сукупність необхідно взяти 470—500 одиниць, щоб якість нашого вибіркого спостереження не погіршилася.

У більшості випадків при вибіркових дослідженнях дані аналі­зуються і збирають не по одному, а по декількох ознаках одночас­но. У цьому випадку необхідний обсяг вибіркової сукупності виз­начається по кожній з цих ознак, а потім для дослідження прий­мається максимальна величина по одній з найбільш істотних ознак.

За наявності якісної сукупності альтернативних ознак (подія може або настати, або не настати), якщо невідома реальна величи­на коливання ознаки, його величина приймається рівнозначною 50% (більш докладно це відображено в розділі VIII підручника).

§ 5. Способи відбору одиниць у вибіркову сукупність

Вибіркове спостереження організаційно може застосовуватися дво­ма способами відбору: повторним та безповторним. Повторний відбір здійснюється так: кожна одиниця (або група одиниць) гене-

ральної сукупності, яка потрапила до вибіркової сукупності, зно­ву повертається до генеральної сукупності і бере участь у відборі в подальшому Отже, якась одиниця може декілька разів потрапити у вибіркову сукупність. При безповторному відборі одиниця сукуп­ності, яка потрапила у вибіркову сукупність, не повертається до генеральної сукупності і не може ще раз бути включена до вибір­кової сукупності.

В правовій статистиці використовується тільки безповторний відбір, що пояснюється сутністю досліджуваних явищ. Внаслідок такого відбору імовірність окремих одиниць потрапити у вибірко­ву сукупність збільшується. При проведенні безповторного відбо­ру одержують більш точні результати, оскільки з'являється співмножник (1 — п/К), який зменшує величину похибки репрезен­тативності вибіркового спостереження. Дуже часто при проведенні вибіркового спостереження правових явищ цей співмножник не враховується, тому що він ускладнює розрахунки.

Велике значення має формування вибіркової сукупності. Воно завжди здійснюється за певними правилами. Найчастіше викорис­товують такі способи відбору одиниць у вибіркову сукупність: про­стий випадковий, механічний, типовий, серійний, або гніздовий.

Простий випадковий відбір — це класичний спосіб формування вибіркової сукупності. При ньому відбір одиниць у вибіркову су­купність провадиться випадково (неумисно) шляхом жеребкуван­ня (лототрон) або з використанням таблиці випадкових чисел. При цьому способі відбору для кожної одиниці сукупності створюють­ся однакові умови, щоб вона могла потрапити у вибіркову су­купність.

На практиці простий випадковий відбір провадять таким чином:

на кожну одиницю сукупності заготовлюють картку, жетон або білет, де вказується порядковий номер або повне найменування одиниці. Всі картки розміщуються в лототроні, з якого у випадко­вому порядку послідовно відбирається необхідна кількість карток (одиниць генеральної сукупності). Одиниці, номери яких є на відібраних картках, і становлять вибіркову сукупність. Завдяки цьо­му узагальнюючі показники вибіркової сукупності відтворюють узагальнюючі показники генеральної сукупності. Тому наведена вище формула похибки репрезентативності повністю відповідає цьому способу відбору одиниць у вибіркову сукупність. Для сукуп­ностей значного обсягу краще, ніж жеребкування, застосовувати для відбору одиниць таблицю випадкових чисел (табл. 16).

Таблиця 16 Таблиця випадкових чисел

								2П2

Пояснимо, як треба користуватися таблицею випадкових чисел (табл. 16). Наприклад, у вибіркову сукупність має бути включено 75 одиниць із перелічених 780 одиниць генеральної сукупності. Використовуючи таблицю випадкових чисел, можна побачити, що її перший рядок має такі числа: 5489; 5583; 3156; 0835; 1988; 3912;

0938; 7460; 0869 та 4420. До нашої вибіркової сукупності можуть потрапити тільки одиниці, які мають номер менше 780. Викорис­товуючи лише останні три цифри кожного числа, ми зможемо віді­брати необхідну кількість одиниць у вибіркову сукупність. Із наве­дених чисел це будуть: 489, 583, 156, 460, 420. Можна використо­вувати і перші три цифри кожного числа. Тоді у вибіркову сукупність потрапили б: 548,558, 315, 83,198, 391,93,746, 86 та 442.

При простому випадковому відборі для кожної одиниці сукуп­ності створюються однакові умови, щоб потрапити у вибіркову су­купність у кожному окремому акті відбору. Завдяки цьому узагаль­нюючі ознаки вибіркової сукупності досить точно відображають узагальнюючі показники генеральної сукупності.

Простий випадковий відбір одиниць сукупності дає добрий ре­зультат тоді, коли сукупність однорідна. Якщо ж генеральна су­купність складається з одиниць, які істотно відрізняються одна від іншої, то необхідно формувати вибіркову сукупність або механіч­ним, або типовим відбором.

Механічний відбір. Таким є вибірка, при якій генеральна су­купність заздалегідь поділяється на певне число рівних за кількістю одиниць груп, після чого із кожної групи відбирається для вибірко­вої сукупності тільки одна одиниця. Передбачається, що основою вибірки в цьому разі є впорядкована чисельність елементів сукуп­ності. Відбір одиниць у вибіркову сукупність здійснюється через рівні інтервали. Крок інтервалу обчислюють шляхом ділення обсягу всієї сукупності на передбачений обсяг вибіркової сукупності.

Механічний відбір має переваги перед простим випадковим відбором, оскільки при його проведенні до вибіркової сукупності обов'язково потраплять різні частини генеральної сукупності, і ре­зультати є більш репрезентативними. Механічний відбір простіше організувати і легше перевірити порядок формування вибіркової сукупності, наприклад, кожна четверта квартира при перепису на­селення або кожна десята одиниця за журналом реєстрації, тільки спочатку необхідно визначитися, з якого номера починати відбір — з першого або якогось іншого.

Типовий відбір — це спосіб формування вибіркової сукупності залежно від складу генеральної сукупності. Типовою називається

така вибірка, при якій генеральна сукупність заздалегідь поділяєть­ся на типові, якісно однорідні групи за істотними ознаками. Після цього із кожної групи відбирається певна кількість одиниць у по­рядку механічного або простого випадкового відбору з метою фор­мування вибіркової сукупності з урахуванням кількості одиниць, які потрапили в кожну окрему групу.

Типовий відбір має істотні переваги перед іншими видами відбору одиниць у вибіркову сукупність, тому що при цьому забезпечується пропорційне представництво різних відокремлених груп, завдяки чому вибіркове спостереження стає більш репрезентативним.

Дуже часто цей спосіб відбору одиниць у вибіркову сукупність має назву пропорційного представництва, або методу квот. Він най­частіше застосовується при вивченні громадської думки. Спочат­ку вивчається реальний склад населення за істотними ознаками (наприклад, стать, вік, рівень освіти, родинний стан, рівень доходів тощо). Вибіркова сукупність за цими ознаками повністю відпові­датиме генеральній сукупності. Головна особливість цього спосо­бу відбору полягає в тому, що вибіркова сукупність відтворювати­ме генеральну сукупність і за іншими ознаками, які не враховува­лися при проведенні відбору до неї.

Зараз в Україні цей спосіб формування вибіркової сукупності застосовується органами державної статистики.

Серійний, або гніздовий, відбір. Іноді доцільно проводити відбір до вибіркової сукупності не окремих одиниць, а їх груп (гнізд, серій), щоб в її межах спостерігати усі без винятку одиниці сукуп­ності. При серійному відборі основою вибірки є серія одиниць, яка розглядається і вивчається як одне ціле.

Серійний відбір значно легше організувати і провести. Але слід мати на увазі, що він дає значно більшу похибку репрезентатив­ності, і щоб забезпечити таку ж точність, як і при інших способах відбору, слід збільшити чисельність вибіркової сукупності. При цьому способі відбору одиниць не можна застосовувати формулу похибки репрезентативності, наведену раніше. Для цього способу існують свої специфічні формули.

Застосування того чи іншого способу формування вибіркової сукупності залежить від мети вибіркового спостереження, можли­востей його організації та проведення. Наприклад, якщо необхід­но докладно вивчити осіб, які відбувають покарання у виді позбав­лення волі, можна застосувати серійний відбір. Спочатку відби­рається достатня кількість виправно-трудових установ, а потім у кожній з них вивчають усіх осіб, які відбувають покарання.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Розкрийте основні поняття теорії імовірності.

2. Дайте визначення поняття «закономірність».

3. Охарактеризуйте динамічні та статистичні зако­номірності. Чому правова статистика вивчає лише статистичні закономірності?

4. Дайте визначення поняття закону великих чисел.

5. В чому полягає перевага вибіркового методу спо­стереження порівняно з іншими методами стати­стичного спостереження?

6. Що визначає похибка репрезентативності, які чинники на неї впливають?

7. Які чинники впливають на визначення обсягу вибіркової сукупності?

8. Охарактеризуйте різні способи відбору одиниць у вибіркову сукупність.

Завдання 1. Обчисліть, яка повинна бути чи­сельність вибіркової сукупності при встановленні ча­стки засуджених за тяжкі злочини, щоб похибка реп­резентативності дорівнювала ± 3% з імовірністю 95,4%? (Вважаємо, що питома вага цих злочинів в області становить 40%.)

Завдання 2. Обчисліть, скільки необхідно опита­ти осіб віком 18 років і старше, щоб з'ясувати, скільки відсотків серед них мають дитину, з похибкою репре­зентативності ± 0,5% з імовірністю 99,7%?

Завдання 3. З імовірністю 0,954 визначить, в яких межах знаходитиметься частка необгрунтоване закри­тих кримінальних справ, якщо при вивченні 200 кри­мінальних справ, відібраних у випадковому порядку, було встановлено, що 20 % з них було закрито не­обгрунтоване.

Завдання 4. За матеріалами всіх кримінальних справ про умисні вбивства та замахи на них було встановле­но, що частка злочинів з використанням вогнепальної зброї склала 70 %. У результаті вибіркового досліджен­ня ця частка склала 60 % (для вибіркового дослідження було відібрано 20 % усіх справ). Визначте похибку реп­резентативності цього вибіркового дослідження.

Завдання 5. Використовуючи табл. 15, обчисліть, скільки необхідно дослідити засуджених за порушен­

ня правил дорожнього руху та експлуатації транспорт­них засобів, щоб встановити серед них частку осіб, які вчинили ДТП у стані алкогольного сп'яніння. Похиб­ка репрезентативності не повинна перевищувати ± 3 %. На базі попередніх даних вважаємо, що ця частка ста­новить близько 40 %.

Завдання 6. На базі дослідження 200 засуджених за вбивства та замахи на вбивства було встановлено, що 60 % з них вчинили злочини у стані алкогольного сп'яніння. Використовуючи табл. 14, визначить по­хибку репрезентативності цього дослідження.

Завдання 7. З метою вивчення громадської думки щодо роботи правоохоронних органів шляхом меха­нічного відбору було опитано 1500 осіб, що становить 1 % загальної чисельності населення. 340 осіб пози­тивно оцінили роботу правоохоронних органів. З імо­вірністю 0,997 визначить частку осіб, які позитивно оцінюють роботу правоохоронних органів, серед усього населення.

Ряди динаміки л

§ 1. Поняття про статистичні ряди та їх види

Усі явища і процеси, які відбуваються у суспільному житті, взаємо­пов'язані і обов'язково існують лише у розвитку. Кожен може по- ' мітити, що суспільне життя змінюється неухильно, кожен день з'яв­ляються нові його прояви. Якщо проаналізувати відповідні дані за тривалий час, то можна встановити, що змінюються не тільки роз­міри збитків від злочинів, а й їх види і особа злочинця за різними характеристиками. Діалектика вчить, що все змінюються безперер­вно, досягнутий сьогодні рівень наступного дня може бути лише по­чатковим рівнем.

З цією тезою не можна не погодитися. Але іноді досягнутий рівень тривалий час залишається незмінним. Трапляється й навпа­ки. Наприклад, кількість зареєстрованих злочинів у 1995 р. склала 641860, а в 2002 р. — 450661. Кількість населення в Україні в період початку розпаду Радянського Союзу складала 52,1 млн чол.; на 1 січня 2001 р. — 49 млн 300 тис.; на 1 грудня 2001 р. — 48 млн 457 тис. Наведене свідчить про те, що не можна на базі лише самих даних зробити висновок щодо того, які тенденції має розвиток конкрет­ного явища. Так, перший приклад характеризує позитивні зрушен­ня в динаміці злочинності, а другий — негативні процеси у відтво­ренні населення України, хоча в обох прикладах йдеться лише про зменшення рівня показника протягом часу.

Все це наочно характеризує необхідність вивчення розвитку суспільних явищ у часі з різних сторін і стосовно окремих територій. З метою дослідження кількісних і якісних змін у різних явищах, особливо правових, застосовується такий специфічний метод ста­тистичної науки, як статистичні ряди.

Статистичні ряди — це сукупність статистичних даних, які виб­рані із звітності або з документів первинного обліку, розташовані в

хронологічному або логічному порядку, характеризують зміни роз­міру ознак, покладених в основу побудови статистичного ряду.

В основу розподілу статистичних рядів можна покласти багато різних параметрів. Розглянемо лише ті, які частіше за все застосо­вуються в різних галузях статистики.

Залежно від того, як вони характеризують явище в статиці чи динаміці, всі статистичні ряди поділяють на ряди розподілу і ряди динаміки. Ряди розподілу характеризують явища в певний про­міжок часу в статиці; вони надають відомості про розподіл сукуп­ності на окремі групи за кількісними або якісними ознаками на певний проміжок часу (докладніше про це див. розділ V цього підручника).

Ряди динаміки — це ряд чисел, який характеризує зміну величи­ни суспільного явища в процесі його розвитку, тобто в часі.

І Деякі автори виділяють поняття паралельних рядів. Зрозуміло, що тут мається на увазі процес порівняльного аналізу двох або більше взаємопов'язаних рядів. Але ці ряди у статистичному аналізі можуть порівнюватися або в статиці (ряди розподілу), або в ди­наміці (ряди динаміки). Ми вважаємо за недоцільне відокремлю­вати ці поняття у статистичному аналізі, оскільки вони повинні ви­користовуватися для характеристики як рядів розподілу, так і рядів динаміки.

§ 2. Види рядів динаміки та правила їх побудови

Кожний ряд динаміки складається з двох елементів: 1) переліку хронологічних дат (моментів) або інтервалів часу; 2) конкретних значень відповідних статистичних показників, які називаються рівнями ряду. Наприклад, наведемо дані про кількість осіб, які вчи­нили злочини в Україні, у вигляді ряду динаміки (табл. 17).

^; Таблиця 17: Кількість виявлених осіб, які вчинили злочини в Україні, за роками

Рік
Кількість осіб

Залежно від характеру показників, часу та кількості показників усі ряди динаміки можна класифікувати за різними ознаками. Ос­новні види класифікаційних ознак щодо розподілу рядів динаміки наведено на рис. 16.

Дата добавления: 2015-04-24