Спонсорство

Реклама і діти

На сьогодні Закон „Про рекламу” повністю відповідає вимогам Директиви 89/552/ЕЕС. Більше того, українське законодавство містить ряд більш суворих вимог до реклами щодо неповнолітніх, порівняно із Директивою про транскордонне телебачення. Порівняння вимог директиви та положень Закону „Про рекламу” наведено нижче.

Заборони	Закон „Про рекламу”	Директива 89/552/ЕЕС
Використання зображень дітей, які споживають або використовують продукцію, призначену тільки для дорослих чи заборонену для придбання або споживання неповнолітніми	+	-
Використання інформації, яка може підірвати авторитет батьків, опікунів, піклувальників, педагогів та довіру до них дітей	+	+
Вміщення закликів до дітей придбати продукцію або звернутись до третіх осіб з проханням зробити покупку	+	+
Використання зображень справжньої або іграшкової зброї, вибухових пристроїв	+	-
Зображення дітей у небезпечних ситуаціях чи за обставин, що у разі їх імітації можуть завдати шкоди дітям або іншим особам, а також інформації, здатної викликати зневажливе ставлення дітей до небезпечних для життя і здоров’я ситуацій	+	+
Завдання дітям моральної чи фізичної шкоди, викликання почуття неповноцінності	+	+
Вказування на можливість придбання рекламованого товару, розрахованого переважно на дітей, кожною сім’єю без урахування можливостей її бюджету	+	-
Створення у дітей враження, що володіння рекламованою продукцією дає їм перевагу над іншими дітьми	+	-

Вимоги до програм, що створюються за спонсорської підтримки, визначено статтею 17 Директиви про транскордонне телебачення. Змістовно ця стаття відтворена у законах про рекламу та телерадіомовлення всіх країн Євросоюзу. Згідно з вимогами цієї статті телепрограми, що створюються за участі спонсорів, мають відповідати таким вимогам: 1) означені як такі шляхом включення найменування або фірмового знаку спонсора на початку та/або в кінці програми; 2) не створюватись за підтримки спонсорів, основна діяльність яких полягає у виробництві та розповсюдженні тютюнових виробів; 3) зміст і місце передачі в програмі мовника не повинен зазнавати впливу спонсора, 4) передача не повинна спонукати до придбання або оренди товарів, робіт, послуг спонсора чи третіх осіб шляхом вказівки на специфічні та такі, що сприяють продажу, властивості товарів, робіт, послуг; 5) спонсорська підтримка виробництва програм компаніями, які виробляють або розповсюджують товари або послуги медичного призначення, може мати місце лише за умови вказування найменування або товарного знаку відповідної компанії, без реклами окремих медичних товарів або послуг. Крім того, Директива забороняє спонсорську підтримку новин та політичних інформаційних програм.

Всі наведені вимоги закріплено і в українському Законі „Про рекламу” (ст. ст. 5, 22). Так, Закон встановлює до програм та передач, які створюються за спонсорської підтримки наступні вимоги: 1) означеність спонсорства на початку програми, передачі, підготовленої за спонсорської підтримки в початку та/або наприкінці (за допомогою титрів чи дикторського тексту); 2) заборона спонсорства осіб, як виробляють товари, виробництво або реклама яких є забороненими; 3) заборона впливу спонсора на зміст та час виходу програми в ефір; 4) заборона наведення інформації рекламного характеру; 5) заборона спонсорства програм і передач новин.

В узагальненій формі основні вимоги до спонсорування програм в Україні та країнах ЄС наведено у таблиці.

Таблиця 7. Регулювання спонсорства: Директива про транскордонне телебачення та Закон України „Про рекламу”

Вимоги	Закон „Про рекламу”	Директива 89/552/ЕЕС
1. Означеність спонсорства на початку і в кінці програми	+	+
2. Заборона спонсорування виробниками тютюнових виробів	+	+
3. Заборона впливати на час виходу програми в ефір та зміст програми	+	+
4. Заборона інформації рекламного характеру	+	частково (лише щодо виробників товарів і послуг мед. призначення)
5. Заборона спонсорської підтримки передач новин	+	+
6. Заборона спонсорської підтримки передач	+	частково (лише щодо політичних інформаційних програм)

Дата добавления: 2015-04-24