Соціально-правовий захист дітей, які потрапили в складні життєві обставини

Тема 6. Соціально-правовий захист дитинства

РОЗДІЛ ІІ.

НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

· Соціально-правовий захист дітей, які потрапили в складні життєві обставини

· Взаємодія шкільного соціального педагога та соціальних служб щодо захисту прав дитини

· Індивідуальний супровід дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах

· Профілактична, просвітницька робота соціального педагога з дітьми та сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах

· Організація діяльності шкільного обудсмена

Правовий захист дитинства – це система державно-правових гарантій забезпечення дитині охорони її прав, комплекс юридичних норм і організаційних заходів регуляційного та захисного характеру. Соціально-правовий захист дитинства у діяльності соціального педагога загальноосвітнього навчального закладу є одним із пріоритетних напрямків його професійної діяльності й здійснюється через соціальну роботу з школярами, їх мікросоціальним оточенням, організаціями та закладами, які повинні забезпечувати соціально-правову допомогу неповнолітнім. Соціально-педагогічна діяльність із захисту прав дитини спрямована на профілактику порушень прав дитини в суспільстві, захист прав дитини в разі виявлення таких порушень, адаптацію її до життя в правовому суспільстві та реабілітацію дітей, які постраждали від порушення їх прав.

Права дитини захищені на міжнародному рівні – Конвенція ООН про права дитини не допускає застосування до дітей методів впливу, що принижують їх честь і гідність. У своїй роботі соціальний педагог керується також нормативними документами щодо соціального захисту дитини та охорони дитинства: Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією ООН з прав дитини, Національною програмою «Діти України» та іншими відповідними нормативними документами Міністерства освіти і науки України й усіх ланок органів управління освітою та ін.

Соціально-правовий захист стосується дітей, які потрапили в складні життєві обставини. За визначенням Закону України «Про соціальні послуги» складними визначаються такі життєві обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно.

Соціальний педагог здійснює соціально-правовий захист дітей, які зазнають психологічного, фізичного, сексуального, економічного та інших видів насилля та жорстокого поводження в сім’ї та школі. До цієї категорії дітей відносяться й педагогічно занедбані, бездоглядні діти тощо.

Жорстоке поводження –будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування однієї людини стосовно іншої, якщо ці дії порушують її конституційні права, свободи як людини та громадянина й наносять їй моральну травму, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю (стаття 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї»).

Недбале ставлення до дитини передбачає таку поведінку батьків (осіб, які їх замінюють), яка призводить до свідомого або неусвідомленого незабезпечення дорослими задоволення життєво важливих потреб дитини, пов’язаних з її виживанням, здоров’ям та повноцінним розвитком.

Бездоглядність –відсутність або недостатність контролю за поведінкою або заняттями дітей і підлітків, виховного впливу на них з боку батьків або осіб, які їх замінюють.

Поняття «педагогічна занедбаність» розглядається як відхилення від норми в моральній свідомості, поведінці та навчанні, зумовлені недоліками виховання у сім’ї, закладах освіти, але основна увага звертається на недостатній рівень вихованості дитини у сім’ї.

Фізичне насильство над дитиною – дії із застосуванням фізичної сили стосовно дитини, спрямовані на спричинення їй фізичного страждання. Фізичне насильство в сім'ї передбачає умисне нанесення одним членом іншому побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести до смерті, порушення фізичного або психічного здоров'я, посягання на його честь і гідність.

Сексуальне насильство або розбещення – протиправне посягання однієї особи на статеву недоторканість іншої, дії сексуального характеру стосовно дитини, що проявляються як зґвалтування, сексуальні домагання, непристойні пропозиції, будь-які образливі дії сексуального характеру.

Психологічне насильство – вплив однієї особи (групи осіб) на психіку дитини через використання словесних образ, погроз, переслідувань, залякування, критики, маніпуляції, що може призвести до виникнення у дитини пригніченого або хронічного тривожного стану, затримки чи відставання психоемоційного, когнітивного, соціального та фізичного розвитку тощо.

О.Кочемировська, А. Ходоренко визначають такі критерії, які можуть вказувати на жорстоке поводження з дитиною та вимагають негайного втручання соціального педагога.

Ознаки фізичного насильства:

- зміщення суглобів (вивихи), переломи кісток, гематоми, подряпини;

- синці на тих частинах тіла, на яких вони не повинні з’являтися, коли дитина грається (наприклад, на щоках, очах, губах, вухах, сідницях, передпліччях, стегнах, кінчиках пальців тощо);

- рвані рани й переломи в області обличчя, травматична втрата зубів;

- травми ока (крововиливи, відшарування сітківки тощо);

- забиті місця на тілі, голові або сідницях, які мають виразні контури предмета (наприклад, пряжки ременя, лозини);

- рани й синці у різних фазах загоєння на різних частинах тіла (наприклад, на спині та грудях одночасно);

- сліди від укусів;

- незвичні опіки (цигаркою або гарячим посудом);

- скарги дитини на головний біль, біль у животі, зовнішні запалення органів сечовивідної і статевої систем;

- прагнення дитини приховати травми та обставини їх отримання (відмова дитини роздягатись; носити одяг, що не відповідає сезону);

- повідомлення дитини, що батьки, інші члени сім’ї застосовують до неї, або іншої дитини фізичне насильство, погрожують вигнати з дому, перемістити до іншого місця проживання (віддати до інтернатного закладу, влаштувати до лікарні, помешкання інших родичів тощо), про наявність небезпеки з боку тварин, що утримуються у неї вдома.

Ознаки сексуального насильства:

- знання термінології та жаргону, зазвичай не властивих дітям відповідного віку;

- висипи або кровотечі в області паху, геніталій;

- захворювання, що передаються статевим шляхом;

- дитяча або підліткова проституція;

- вагітність;

- вчинення сексуальних злочинів;

- сексуальні домагання до дітей, підлітків, дорослих;

- нерозбірлива або активна сексуальна поведінка;

- надмірна самостимуляція геніталій;

- створення та реалізація дитиною сексуальних сценаріїв в іграх за допомогою іграшок та ляльок;

- уникнення контактів з ровесниками;

- відсутність догляду за собою;

- синдром «брудного тіла»: постійне настирливе перебування у ванній, під душем;

- боязнь чоловіків, конкретних людей;

- синці на внутрішній стороні стегон, на грудях і сідницях, людські укуси.

Ознаки психологічного насильства:

- замкнутість, тривожність, страх, або навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

- неврівноважена поведінка;

- агресивность, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;

- уповільнене мовлення, нездатність до навчання, відсутність знань відповідно до віку (наприклад, невміння читати, писати, рахувати);

- синдром «маленького дорослого» (надмірна зрілість та відповідальність);

- уникання однолітків, бажання спілкуватися та гратися зі значно молодшими дітьми;

- занижена самооцінка, наявність почуття провини;

- швидка стомлюваність, знижена спроможність до концентрації уваги;

- демонстрація страху перед появою батьків або необхідністю йти додому, небажання йти додому;

- схильність до «мандрів», бродяжництва;

- депресивні розлади;

- спроби самогубства, саморуйнівна поведінка;

- вживання алкоголю, наркотиків, токсичних речовин;

- наявність стресопохідних розладів психіки, психосоматичних хвороб;

- насильство стосовно тварин чи інших живих істот;

- приналежність батьків, осіб, які їх замінюють, до деструктивних релігійних сект.

Ознаки економічного насильства, занедбання дитини:

- постійне голодування через нестачу їжі;

- вага дитини в значній мірі не відповідає її віковій нормі (за визначенням медичного працівника);

- часті запізнення до школи, брудний одяг, одяг не за погодою;

- пропуски занять у школі;

- втомлений і хворобливий вигляд;

- загальна занедбаність;

- нестача необхідного медичного лікування (дитину не водять до лікаря), неліковані зуби;

- залишення дитини батьками під наглядом незнайомих осіб (в тому числі, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння);

- залишення дитини дошкільного віку без догляду впродовж тривалого часу як у помешканні, так і на вулиці, в тому числі із сторонніми особами;

- відсутність іграшок, книжок, розваг тощо;

- антисанітарні умови проживання, відсутність постільної білизни (або постільна білизна рвана та брудна), засобів гігієни;

- нігті, волосся у дитини нестрижені й брудні;

- у дитини постійні інфекції, спричинені браком гігієни;

- залучення дитини до трудової діяльності дитини (з порушенням чинного законодавства);

- дитина жебракує, втікає з дому;

- відставання дитини в розвитку (фізичному, емоційному розвитку, розвитку дрібної моторики, пізнавальних здібностей, соціальних навичок та навичок міжособистісного спілкування) внаслідок педагогічної занедбаності.

Соціальні педагоги мають звертати увагуна ознаки, що вказують на ймовірність виникнення ризиків для життя, здоров'я та розвитку дитини. Такими ризиками є ситуації, коли батьки або особи, які їх замінюють:

- не цікавляться навчальною діяльністю дитини (не відвідують батьківських зборів, не контактують з педагогами закладу, не готують дитину до участі у позаурочних та позашкільних заходах);

- під час відвідування навчального закладу перебувають у стані алкогольного сп'яніння або під дією наркотичних речовин. Наявні повідомлення дітей, осіб, знайомих із сім'єю, про факти надмірного вживання алкоголю, наркотичних речовин, схильності до азартних ігор та відвідування ігрових клубів;

- систематично проявляють агресивну поведінку до працівників закладу освіти, батьків інших дітей;

- ігнорують рекомендації працівників закладу освіти щодо виховання дитини, що призводить або може призвести до затримки її розвитку, погіршення емоційного стану, здоров'я, соціальної ізоляції та інших несприятливих наслідків;

- не дотримуються санітарно-гігієнічних норм та правил безпечної поведінки (що призводить до виникнення ризику інфікування дитини);

- мають ознаки пригніченого психоемоційного стану, розладів психічного здоров’я, суїцидальної поведінки, що ускладнює процес догляду та виховання дитини;

- не забезпечують необхідного медичного догляду за дитиною, що може призвести до серйозних порушень здоров’я;

- жорстоко поводяться з членами сім'ї (одним із батьків, іншою дитиною, іншою особою), з домашніми тваринами;

- допускають перебування в помешканні, де проживає дитина, сторонніх осіб, схильних до вживання алкоголю, наркотичних речовин;

- не забезпечують дитину кишеньковими коштами;

- перекладають відповідальність за догляд за молодшими дітьми на інших.

Дата добавления: 2015-04-24