З’ясування факту порушення прав чи конфліктної ситуації

Організація діяльності шкільного омбудсмена

В школах України започатковується перспективний напрям соціально-правового захисту дітей - діяльність омбудсмена навчального закладу. Функції шкільного омбудсмена можуть виконувати учитель, вихователь, соціальний педагог, психолог, батько чи мати учня. І саме соціальний педагог як захисник прав дітей є фахівцем, що може виконувати функції омбудсмена. Це підтверджується й кваліфікаційною характеристикою, згідно з якою соціальний педагог виконує захисну функцію: «…забезпечує дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представляє їхні інтереси у різноманітних інстанціях (службі у справах дітей, міліції, суді тощо)». Посада шкільного омбудсмена може бути як передбачена штатним розписом, так і введена на громадських засадах. В останньому випадку можлива процедура виборів омбудсмена шкільним колективом (наприклад, щорічно). Крім того омбудсмен може вибирати собі помічників з числа учнів і інших учасників освітнього процесу, які здійснюватимуть свою діяльність на громадських засадах.

Діяльність шкільного омбудсмена спрямована на формування правової культури та правової свідомості учасників освітнього процесу (учні, їх батьки, учителі, адміністрація школи), захист їх прав і законних інтересів.

Основні завдання діяльності шкільного омбудсмена:

- максимальне сприяння відновленню порушених прав учнів, профілактика порушень прав дитини;

- надання допомоги батькам у складній життєвій ситуації їх дітей, в регулюванні взаємин у конфліктних ситуаціях;

- сприяння правовому вихованню учасників освітнього процесу тощо.

Ці завдання реалізуються в таких напрямах:

1. Контроль за дотриманням прав учасників освітнього процесу. Шкільний омбудсмен бере участь у попередніх обговореннях всіх рішень адміністрації школи, що входять до його компетенції, слідкує за дотриманням норм і правил шкільного життя. Шкільний омбудсмен може відвідувати уроки, батьківські збори, наради при директорові, засідання органів самоврядування навчального закладу, учнівського самоврядування тощо;

2. Вирішення конфліктних ситуацій. Алгоритм роботи шкільного омбудсмена в межах цього напряму роботи складається з таких етапів:

З цією метою шкільний омбудсмен проводить особистий прийом учасників освітнього процесу (вчителів, батьків учнів), розглядає їх скарги та заяви. Скарга може подаватися як у письмовій, так і в усній формі. Типові питання, з якими учасники освітнього процесу можуть звертатися до шкільного омбудсмена: конфлікти між учнями, конфлікти учнів із вчителями, образлива поведінка учня, крадіжки серед учнів, необ’єктивно поставлена оцінка, упереджене ставлення вчителя до учнів, надмірне навчальне навантаження (декілька контрольних робіт у день, збільшення часу уроку за рахунок перерви, домашнє завдання на канікули тощо), недотримання санітарно-гігієнічних норм (недостатня чистота шкільних туалетів і коридорів, куріння в туалетах тощо). Не підлягають розгляду шкільним уповноваженим звернення, пов’язані: з незгодою з виставленими оцінками, з незгодою з робочим розкладом уроків і інших питань, що відносяться до компетенції посадових осіб закладу, з діями та рішеннями державних і муніципальних органів у сфері управління освітою;

- перевірка факту порушення прав, свобод і інтересів учасника освітнього процесу. Для з’ясування достовірності інформації шкільний омбудсмен самостійно або спільно з адміністрацією чи органами самоврядування школи здійснює перевірку факту порушення прав, свобод і інтересів учасника освітнього процесу, наявності тієї чи іншої конфліктної ситуації;

- робота з вирішення проблеми. У разі встановлення порушення прав шкільний омбудсмен здійснює такі заходи: сприяє вирішенню конфлікту шляхом конфіденційної погоджувальної процедури (проведення переговорів з учасниками конфлікту, залучення шкільної служби примирення), вносить письмові рекомендації, звернені до сторін конфлікту, пропонуючи заходи для його вирішення. У разі недосягнення згоди або відмови однієї зі сторін прийняти рекомендацію омбудсмена рішення може бути доведене до відома всіх учасників освітнього процесу. Якщо за результатами розгляду скарги омбудсмен приходить до висновку про грубе порушення правил шкільного життя або приниження гідності інших учасників освітнього процесу, він має право ставити перед директором школи питання про притягнення до дисциплінарної або адміністративної відповідальності.

3. Проведення інформаційно-просвітницької роботи. Проведення інформаційно-просвітницької роботи передбачає, насамперед, діагностику рівня сформованості та розвитку правосвідомості учасників освітнього процесу. У разі низького рівня правової обізнаності дітей, їхніх батьків, учителів шкільним омбудсменом здійснюється комплекс заходів інформаційно-просвітницького характеру: проведення лекцій, відеолекторіїв, групових та індивідуальних бесід, консультацій, правове, психолого-педагогічне просвітництво батьків, дітей, педагогічних працівників, інших фахівців, поширення друкованої інформації серед учнів за місцем їх навчання з відповідними роз’ясненнями, правова пропаганда та висвітлення інформації правового характеру через засоби масової інформації.

4. Забезпечення взаємодії та співробітництва між різними фахівцями у сфері соціально-правового захисту дітей. Шкільний омбудсмен сприяє:

- налагодженню взаємодії та тісної співпраці фізичних осіб, органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, різних суспільних інститутів із питань, що стосуються захисту законних інтересів і прав дітей;

- залученню до охорони прав дітей працівників відповідних установ, організацій і закладів;

- формуванню у дітей та їх батьків навичок успішної взаємодії з різними соціальними інституціями, узгодженню позицій і дій батьків, учителів, інших фахівців щодо забезпечення прав дітей;

- налагодженню зв’язку зі спонсорами, шефами, організаціями гуманітарної та матеріальної допомоги; залученню до роботи з дітьми та їх сім’ями волонтерів.

Різноманітність закладів та установ з надання допомоги та здійснення соціально-правового захисту дітей, які на сьогодні функціонують в Україні, обумовлює необхідність з боку шкільного омбудсмена володіння знаннями щодо механізмів захисту прав дитини (особливості звернення неповнолітнього, його батьків або педагогів про необхідність соціально-правового захисту, засоби контролю за правильною реалізацією та дотриманням прав дітей різними соціальними структурами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськими організаціями, фізичними особами тощо).

Шкільний омбудсмен може надавати допомогу:

- в оформленні необхідних документів, представленні та відстоюванні інтересів дитини у різних інстанціях: педагогічна рада, служба у справах дітей, кримінальна міліція у справах дітей, суд, дорадчий орган, координаційна рада та ін.;

- у влаштуванні дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, у прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу;

- в притягненні до відповідальності осіб, які порушили чи допустили порушення прав дитини.

У процесі своєї діяльності шкільний уповноважений взаємодіє:

- з уповноваженим з прав дитини в районі, області;

- з органами управління у сфері освіти;

- з органами опіки та опікування;

- з адміністрацією установи;

- з педагогічним колективом і соціально-психологічною службою закладу;

- з органами самоврядування;

- з установами соціального захисту населення, з правоохоронними органами, з комісією у справах дітей, з правозахисними, громадськими організаціями.

Таким чином, соціально-правовий захист у діяльності шкільного соціального педагога забезпечує стабілізацію становища дітей та зниження рівня порушень їх прав, підвищення правосвідомості учасників освітнього процесу, забезпечення гарантій прав дітей, а отже, дієвості права в суспільстві, підвищення потенціалу сім’ї, суспільних інститутів у соціально-правовому захисті дітей.

Література:

1. Виявлення, попередження і розгляд випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми: методичні матеріали. – К.: Видавничий дім «Калита», 2007. – 56 с.
2. Дитяча бездоглядність та безпритульність: історія, проблеми, пошуки: навчальний посібник / В. М. Оржеховська, В. Є. Виноградова-Бондаренко. – К.: Основа, 2004. – 178 с.
3. Механізми взаємодії органів державної влади та неурядових організацій у протидії жорстокому поводженню з дітьми: навчально-методичний посібник / за ред. Левченко К.Б., Трубавіної І.М. – К.: Юрисконсульт. 2005. – 425 с.
4. Широ С. В. Права ребёнка: необходимость внедрения новых механизмов защиты: монография / С.В.Широ. – Мурманск, 2009. – 168 с.
5. Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників /За ред. А.Й.Капської, І.М.Пінчук, С.В.Толстоухової. – К.:Центр учбової літератури, 2000. – 260 с.
6. Соціальна педагогіка: Підручник. 4-те вид. виправ. та доп. /За ред. проф. А.Й.Капської. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 488 с.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте нормативно-правову базу діяльності шкільного соціального педагога з соціально-правового захисту школярів.

2. Розкрийте зміст поняття «складні життєві обставини».

3. Проаналізуйте особливості взаємодії шкільного соціального педагога та соціальних служб щодо соціально-правового захисту дитини.

4. Охарактеризуйте етапи індивідуального супроводу дитини, яка потрапила в складні життєві обставини.

5. Обгрунтуйте необхідність запровадження посади омбудсмена в загальноосвітньому навчальному закладі.

Дата добавления: 2015-04-24