Загальна частина

Оценка рисков

Организационный план

Ключевые показатели деятельности.

Финансовый план

Оценка выбора оборудования: данное оборудование было выбрано по оценке соотношения «цена-качество» и наиболее подходящим техническим показателям.

Расходы на техническое обслуживание (пылесосы) в год составляет 200 тыс. тенге (7 тыс. тенге (средняя стоимость на за единицу) х 66 (количество) = 462 тыс. тенге.

Как показывает практика, с увеличением срока эксплуатации увеличивается вероятность отказа технических средств, что также приводит к непроизводственным простоям. Учитывая непрерывность производственного процесса при организации пассажирских перевозок в условиях повышенного спроса на железнодорожные пассажирские перевозки, данное обстоятельство недопустимо.

Наличие данного оборудования обеспечит:

1. 100% обеспечение пассажирских поездов Алматы-Актобе, Астана-Кызылорда, Алматы-Ташкент, Астана-Защита радиостанциями, пылесосами.

2. Соблюдение санитарных норм.

3. Точное взвешивание грузобагажа в багажных пунктах и 100% оснащение крупных багажных пунктов грузовыми тележками.

Ответственным лицом за реализацию проекта является Главный инженер Омаров М. (радистанция), Исполнительный директор Калдыкозов А.С.

При приемке технологического оборудованияуполномоченные лица проверяют комплексность и соответствие паспортным данным.

№ п/п	Наименование рисков	Оценка рисков
	Ценовой риск	Есть риск повышения цены заводом-изготовителем
Итого уровень рисков:	2 - низкий
	Валютный риск	нет
Итого уровень рисков:	2 - низкий
	Риск ликвидности	В связи с высокой значимостью реализации проекта риск ликвидности минимальный
Итого уровень рисков:	1 – очень низкий
	Процентный риск	нет
Итого уровень рисков:	1 – очень низкий
	Риск утраты производственной необходимости	В связи с высокой значимостью реализации проекта риск утраты производственной необходимости минимальный
Итого уровень рисков:	1 – очень низкий
	Риск неисполнения контрагентами своих обязательств (кредитный риск поставщика)	Определение поставщика на основании действующих Правил закупок позволит минимизировать риск
Итого уровень рисков:	1 – очень низкий
	Нормативный (правовой) риск	нет
Итого уровень рисков:	1 – очень низкий
	Информационно-технологический риск	Нет
Итого уровень рисков:	1 – очень низкий
	Страновой риск	нет
Итого уровень рисков:	2 - низкий
	Экологический риск	нет
Итого уровень рисков:	2 - низкий
	Итого уровень рисков по инвестиционному проекту	2 - низкий

На сучасний момент уже сформовані розуміння і громадська думка щодо необхідності збалансованого науково-технічного розвитку суспільствата охорони навколишнього середовища (стійкого розвитку), тобто розуміння необхідності підходити системно до задоволення потреб людства з урахуванням екологічних наслідків технологічного забезпечення таких потреб на всіх напрямах діяльності (політичних, законодавчих, управлінських, економічних, господарських, технічних) та інфраструктурних рівнях: людина, підприємство, галузь, регіон, держава.

Розумінню системно аналізувати, оцінювати, діяти відповідає вміння враховувати всі фактори, їх взаємозв’язки і взаємодії, прораховувати варіанти наслідків їх впливу на напрями людської діяльності та вибирати оптимальний прогнозований варіант дії.

Системний підхід є не тільки ефективним інструментом будь-якої діяльності, але й засобом мислення, філософією життя. Тому запровадження сучасних систем екологічного менеджменту, аудиту й інжинірингу є актуальною вимогою сучасної економіки і заходом, направленим на стимулювання економічних реформ в Україні.

Реформування екологічно небезпечної економіки в екологічно безпечну реалізується у створенні природоохоронного законодавства і відповідної управлінської інфраструктури, тобто державної системи екологічного менеджменту. Стало актуальним розгалужування системи екоменеджменту до кожного підприємства, кожної місцевості. Для цього необхідне проведення екологічної інвентаризації (або оцінки) кожного підприємства, що є реальними чи потенційно небезпечними для навколишнього середовища. Така екологічна оцінка в міжнародній практиці одержала назву екологічного аудиту, який став невід'ємною частиною, інструментарієм систем екоменеджменту від макро- до мікрорівня природокористування та господарювання.

У результаті вивчення дисципліни “Екологічний менеджмент і аудит” та відповідних розділів дисципліни “Основи екології” (слухачами Центру післядипломної освіти) студентам необхідно знати:

r сучасну структуру системного управління підприємством;

r законодавчі основи екоменеджменту, нормативну основу екологічного аудиту;

r ринковоорієнтовані функції екоменеджменту та орієнтуватися у сфері дії екоаудиту;

r типи екоаудиту, цілі та функції екоаудиту;

r критерії оцінювання екологічного аудиту відповідно до поставленої цілі;

r основні вимоги до підприємств (об’єктів) екоаудиту, вимоги до аудиторів з екології та основні забов’язання замовників при екологічному аудитуванні;

r вимоги до процесу екологічного аудиту, обсяг та межі екоаудиту;

r галузеві особливості запровадження екологічного аудиту.

ТЕМА 1. Спеціальні сфери застосування екологічного аудиту в Україні

Екологічний аудит можна здійснювати у складі природоохоронних заходів, національних, державних, галузевих, регіональних екологічних програм (обов’язковий екоаудит) або за ініціативою замовників – суб’єктів господарювання, інвесторів, акціонерів, кредиторів (банків), страхових компаній (добровільний екоаудит). У таблиці наведено приклад застосування екологічного аудиту у складі природоохоронних заходів, що затверджені Кабінетом Міністрів України з метою розподілу Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. В цьому випадку екоаудит виступає як незалежне обгрунтування цільового розподілу державного екологічного фонду з максимальним ефектом.

Природоохоронні заходи, встановлені Урядом України

№ пор.	Вид діяльності	Екологічні аудити, які пропонується здійснювати
	Охорона і раціональне використання водних ресурсів
1.	Будівництво у населених пунктах, на новобудовах і діючих підприємствах необхідних споруд для очищення стічних вод	Аудит очисного обладнання
2.	Придбання насосного і технологічного обладнання для заміни того, технічні можливості якого використано на комунальних каналізаційних системах, установках, обладнанні і технічному флоті для збирання нафти
3.	Будівництво руслових аераційних станцій
4.	Будівництво розсіюючих випусків очищених стічних вод та проведення заходів щодо запобігання тепловому забрудненню водойм	Екологічний аудит місцевості
5.	Ліквідаційний тампонаж або переведення на регульований режим роботи самовиливних артезіанських свердловин
6.	Заходи щодо охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення	Аудит захисту підземних вод від забруднення
7.	Реконструкція або ліквідація фільтруючих накопичувачів стічних вод із метою відвернення чи припинення забруднення підземних і поверхневих вод	Аудит фільтруючих накопичувачів стічних вод
8.	Обстеження та паспортизація ставків-відстійників шахтних вод, шламонакопичувачів і водосховищ, гідротехнічних споруд	Аудит відходів
9.	Розроблення, виготовлення і придбання систем, приладів, оснащення спеціального транспорту для здійснення контролю за кількістю та якістю поверхневих, підземних та стічних вод і скидів шкідливих речовин у водні ресурси
	Охорона атмосферного повітря я •
10.	Будівництво установок, розроблення та виробництво пристроїв для вловлювання і знешкодження шкідливих речовин із газів, що виділяються з технологічних агрегатів і вентиляційного повітря, безпосередньо перед викидом їх в атмосферу	Аудит екологічного обладнання
11.	Будівництво дослідних та дослідно-промислових установок для розроблення методів очищення газів, що відводяться від джерел шкідливих викидів в атмосферу	Аудит екологічного обладнання
12.	Розроблення і виготовлення систем та приладів контролю, оснащення ними стаціонарних джерел викидів шкідливих речовин в атмосферу і пунктів контролю та спостереження за забрудненням атмосферного повітря
13.	Спорудження та оснащення контрольно-регулювальних пунктів для перевірки і зниження токсичності відпрацьованих газів транспортних засобів
14.	Створення і впровадження пристроїв для знешкодження та знедимлення відпрацьованих газів двигунів транспортних засобів
15.	Проведення робіт з інвентаризації джерел забруднення навколишнього природного середовища	Екологічний аудит місцевості
	Охорона та раціональне використання земель
16.	Розроблення технології, обладнання для знезараження, очищення землі, забрудненої пестицидами та агрохімікатами
17.	Проведення обстеження грунтів	Екологічний аудит місцевості
	Охорона і раціональне використання природних ресурсів
18.	Розроблення технологій і обладнання для вилучення супутніх цінних компонентів із мінеральної сировини, розкривних і вміщувальних порід, відходів виробництва, з уловлюваних продуктів при газо- й водоочищенні, будівництво відповідних установок	Екологічний аудит відходів
19.	Заходи захисту родовищ (газових, нафтових, вугільних, торфових та ін.) від пожеж, затоплення, обвалів і придбання необхідного для цього обладнання	Цільовий екологічний аудит місцевості
	Збереження природно-заповідного фонду
20.	Будівництво, обладнання, реконструкція та розміщення приміщень, призначених для проведення науково-дослідних робіт, пропаганди природоохоронних знань і створення експозицій, а також інших об’єктів
21.	Придбання спеціального обладнання, транспортних засобів і засобів зв’язку, віднесених до організації заповідників та інших природоохоронних установ
	Раціональне використання і зберігання відходів виробництва та побутових
22.	Будівництво комплексів, спеціалізованих полігонів та інших об’єктів для знешкодження і захоронення не- придатних для використання пестицидів, шкідливих і токсичних промислових та інших відходів	Аудит відходів
23.	Будівництво цехів утилізації осадів на очисних каналізаційних та водопровідних комплексах	Аудит відходів
24.	Будівництво установок знешкодження та утилізації шламів	Аудит відходів
	Наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза й організація праці
25.	Проведення науково-технічних конференцій і семінарів, організація виставок, фестивалів та інших заходів пропаганди
	Пропаганда екологічного аудиту
26.	Організація і здійснення робіт з екологічної освіти	Створення інфраструктури екологічного аудиту
27.	Проведення екологічної експертизи

Питання для самоперевірки:

s У яких випадках застосування екоаудиту є обов’язковим?

s Які види екологічного аудиту ви знаєте?

s У яких сферах здійснюється спеціальний екоаудит?

s Який вид екоаудиту краще застосувати під час екологічної інвентаризації підприємства або для підготовки екологічної модернізації?

& Література: [ 1.3; 1.4; 1.7; 1.9; 2.7; 2.8 ]

ТЕМА 2. Забезпечення еколого-економічноїбезпеки підприємств

Основним об'єктом екологічного аудитування є підприємство, його система екологічного менеджменту; територія, на якій воно розташоване (проммайданчик і зона прилеглої місцевості - 5 км за периметром); його виробнича й технологічні системи; постачальники; природоохоронні споруди; відходи.

Отже, предметом аудитування в межах підприємства стають усі його систе-ми забезпечення життєдіяльності, тому правильніше буде розглядати підпри-ємство як еколого-економічну систему з відповідною еколого-економічною

Модель сучасного еколого-економічного збалансованого підприємства

безпекою діяльності. Взагалі, екологічний аудит забезпечує підприємству не тільки екологічну, а й економічну безпеку. Систематичне здійснення екологічного аудиту може запобігти доведенню підприємства до стану банкрутства, зменшити непередбачені витрати на ліквідацію наслідків нераціональної екологічної політики або за відсутності екологічної політики. Системи екологічного менеджменту підприємства мають функціонувати так, щоб показники екологічності постійно підтримувалися на рівні екологічних вимог, які постійно зростають, і забезпечували вчасну некапіталомістку модернізацію технологічних вузлів та систем. Такі показники еколого-економічної безпеки мають і кількісне значення як для стану екологічної безпеки, так і для економічного функціонування в цілому. Основними з них є:

• кількість природних ресурсів та енергії, що використовуються;

• ефективність використання ресурсів;

• кількість твердих відходів із розрахунку на одиницю продукції (або сировини);

• кількість викидів у повітря;

• кількість газоподібних шкідливих речовин, що викидаються у навколишнє середовище, наприклад, S02, СО, НСl та ін.;

• кількість скидів у водні об’єкти та сума платежів стороннім організаціям за скиди стічних вод;

• рівень утилізації відходів;

• рівень переробки матеріалів, що використовуються для упаковування;

• кількість (у км пробігу) транспортних засобів на одиницю продукції;

• інвестиції в природоохоронну діяльність;

• кількість аварій, які вплинули на навколишнє середовище;

• кількість і вартість екологічних штрафних санкцій.

Питання для самоперевірки:

s Що є основним об’єктом екологічного аудитування?

s Якими показниками екологічності може забезпечуватися еколого-економічна безпека підприємства?

s Яке місце екоаудиту в сучасній моделі підприємства?

s Які вигоди від екоаудиту може мати підприємство при проведенні еколо-гічної інвентаризації або при підготовці до екологічної модернізації?

& Література: [ 1.2; 1.3; 1.5; 1.7; 2.1 ]

ТЕМА 3. Критерії оцінювання екоменеджменту

Зібрані інформаційні дані в ході проведеного аудиту діяльності підприємства та при оцінці ефективності системи екологічного менеджменту можна ранжувати за пріоритетною системою, яка класифікує результати аналізу на три групи за такими основними критеріями:

1) високий ризик:

― дії чи ситуації, які спричиняють збитки, а також становлять безпосередню загрозу здоров’ю та безпеці людей, об’єктам власності чи природі;

― ситуації, які вимагають великих капітальних вкладень на оздоровлення;

― дії, які порушують екологічні закони;

2) значний ризик:

― дії чи ситуації, що становлять деякий ризик для здоров’я та безпеки об’єктів власності, людини чи природи;

― ситуації, які вимагають деяких капіталовкладень на ремонт, удосконалення чи модернізацію;

― дії, що не узгоджені правильним екологічним менеджментом;

3) низький ризик:

― ситуація не вимагає або вимагає незначних капіталовкладень на ремонт, удосконалення чи модернізацію;

― дії, що потребують удосконалення загальної промислової практики.

Індекс – підстава для тривоги:

1) реальна нависла загроза пошкодження природного середовища, об’єктів власності або здоров’я людей;

2) заборона законом або несумісність із вимогами закону. Юридична відповідальність;

3) невідповідність корпоративній політиці або процедурам, письмовим промисловим чи урядовим директивам або іншим критеріям перевірки;

4) невідповідність загальноприйнятій практиці екологічного менеджменту;

5) залишковий вплив попередніх практик.

Індекс небезпеки:

1) велика проблема, яка потенційно може призвести до значних витрат на екологію, притягнення до відповідальності або покарань із боку керівних органів; ситуації, що матимуть матеріальний вплив на фінанси корпорації та/або стануть предметом уваги ради директорів;

2) проблема, яка потенційно може призвести до значних витрат на екологію або покарань із боку керівних органів;

3) невелика проблема, яка потенційно може призвести до порівняно невеликих витрат на екологію або покарання з боку керівних органів.

Пріоритети

Індекс пріоритетності = індекс тривоги ´ індекс небезпеки

Індекс тривоги	Індекс небезпеки	Індекс пріоритетності індекс тривоги´індекс небезпеки	Можливий ризик виникнення додаткової відповідальності
			Дуже високий
			Дуже високий
			Дуже високий
			Високий
			Високий
			Високий
			Високий
			Високий
			Середній
			Середній
			Середній
			Середній
			Середній
			Низький
			Низький

Питання для самоперевірки:

s Продумайте приклади ситуацій на виробництвах різного профілю, що можуть бути класифіковані за високим, середнім та низьким рівнем небезпеки в еколого-економічній діяльності підприємства.

s Назвіть основні відповідні запобіжні заходи щодо попередження цих ситуацій.

& Література: [ 1.2; 1.3; 1.4 ]

ТЕМА 4. Зразки нормативних документів

1. Звіт про екологічні збори та поточні витрати на охорону природи

(форма державної статистичної звітності № 1 – екологічні витрати)

Затверджено наказом Держкомстату України від 01.07.2002р. №253 "Звіт про екологічні збори та поточні витрати на охорону природи". Поштова - річна. Подається 30 січня статистичному органу за місцем знаходження та вищій організації. Складається на основі даних фінансових звітів підприємства: "Звіт про фінансові результати та їх використання" (форма N 2); "Звіт про фінансово-майновий стан підприємства" (форма N3) та даних первинного обліку фактичних витрат на охорону навколишнього природного середовища і раціональне використання природних ресурсів.

У звіті за формою №1- екологічні витрати - відображаються:

― стягнуті платежі за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів (промислових, будівельних, сільськогосподарських, побутових тощо) у навколишньому природному середовищі, відшкодовані збитки та штрафи, які були пред'явлені підприємству за заподіяні ним порушення природоохоронного законодавства;

― усі нараховані та фактично зроблені виплати за використання природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення;

― витрати на капітальний ремонт споруд, установок, обладнання і технічних засобів, які відносяться на підприємствах до складу основних виробничих та невиробничих фондів природоохоронного призначення і здійснюються з відповідних джерел фінансування.

Звіт підписує керівник і головний (старший) бухгалтер підприємства, які несуть відповідальність за правильність складання звіту та вчасне його подання у встановлені строки на адресу контролюючих установ.

2. Звіт про утворення, використання та знешкодження

токсичних відходів

(форма державної статистичної звітності № 1-токсичні відходи)

Затверджено наказом Держкомстату України від 01.07.2002р. №253 "Звіт про утворення, використання та знешкодження токсичних відходів". Поштова - річна. Подається 20 січня підприємствами, організаціями та устано-вами, де утворюються токсичні відходи (за встановленим переліком): статис-тичному органу за місцем знаходження підприємства, об’єднання, організації; своїй вищій організації; місцевому органу Мінохорони НПС України.

Складається відповідно до Інструкції “Про порядок складання Звіту про утворення та знешкодження токсичних відходів” за формою №1 – токсичні відходи, на основі паспорта відходів, реєстрової карти на місце утворення відходу, прибутково-видаткових документів (прибуткові та видаткові ордери, акти про прийняття матеріалів, накладні на відпуск токсичних матеріалів та речовин, картки з відомостей складського обліку, документ на вивезення відходів із підприємства тощо).

Якщо первинний облік не ведеться, форму заповнюють за даними розрахунку матеріально-енергетичного балансу технологічних процесів, інших даних. У цьому випадку до форми №1 – токсичні відходи - додають відповідні розрахунки.

Обліку підлягають усі види токсичних відходів, у тому числі продукція, яка стала непридатною і містить шкідливі речовини.

Звіт підписує керівник підприємства, який несе відповідальність за його складання та вчасне подання у відповідні установи.

3. Звіт про автотранспорт

(форма державної статистичної звітності № 2 - тр(авто))

Затверджено наказом Держкомстату України від 29.05.2001 р. N 247 такі форми: Форма №2-тр (авто.в.) “Звіт про роботу вантажного автотранспорту” та Форма №2-тр (авто.п.) “Звіт про роботу пасажирського автотранспорту”. Поштові-квартальні. Надсилається підприємством 15 числа після звітного періоду територіальному управлінню статистики за місцем знаходження.

За формами №2-тр (авто.в., авто.п.) звітують автотранспортні підприємства – юридичні особи всіх форм власності, в тому числі малі, які мають вид економічної діяльності (код за КВЕД 60.2). Підставою для складання звіту є документи первинного обліку: подорожній лист (білетно-обліковий лист), накладні бухгалтерського обліку на списання (оприбуткування) товару, товарно-транспортна накладна та інші. До звіту включаються дані про роботу вантажних автомобілів, пов'язану з виконанням вантажних перевезень, пасажирських автобусів на маршрутах, уключаючи екскурсійні та туристичні перевезення пасажирів, на комерційній основі (тобто за плату).

Звіт підписує керівник і головний (старший) бухгалтер підприємства, які несуть відповідальність за правильність складання звіту та вчасне подання його у встановлені строки і за встановленими адресами.

4. Звіт про охорону атмосферного повітря

(форма державної статистичної звітності № 2-ТП (повітря))

Затверджено наказом Держкомстату України від 01.07.2002р. №253. Поштова-річна. Подається до 15 січня статистичному органу за місцем знаходження, вищій організації, місцевому органу Мінекоресурсів України.

Складається відповідно до “Інструкції про порядок складання звіту про охорону атмосферного повітря за формою № 2–ТП (повітря)”, затвердженої наказом Держкомстату України за погодженням із Мінекології України від 12.08.98р. №282. Звіт має 3 розділи:

Розділ І. Викиди в атмосферу забруднюючих речовин, т/рік.

Розділ ІІ. Викиди в атмосферу специфічних забруднюючих речовин (т/рік). У розділі відображаються всі речовини, що відповідають переліку забруднюючих речовин, наведеному в Інструкції "Про порядок складання звіту про охорону атмосферного повітря" (додаток 1), крім зазначених у розділі І. Якщо на підприємстві викидається в атмосферу більша кількість шкідливих речовин, ніж кількість рядків у розділі 2, а також наведених у дод. 1 речовин, то до звіту за формою 2-ТП (повітря) додають доповнення до цього розділу із зазначенням відповідних показників.

Розділ 3. Виконання заходів щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу. У цьому розділі відображують, як підприємство здійснювало у звітному році заходи щодо скорочення кількості забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу, в тому числі заходи, визначені державними програмами, постановами державних і місцевих керівних органів, розпорядженнями контролюючих установ або самим підприємством. Ці заходи включаються у звіт незалежно від рівня їх фактичного виконання.

Додатково складається “Форма 2-ТП (повітря). Поштова-піврічна”, що подається 3 липня та 3 січня підприємствами, організаціями та установами, які мають стаціонарні джерела забруднення атмосферного повітря: статистич-ному органу за місцем знаходження об'єднання, підприємства, організації; своїй вищій організації.

5. Звіт про використання води

(форма державної статистичної звітності № 2-ТП(водгосп))

Затверджено наказом Держкомстату України від 30.09.97р. №230 (квартально). Подається підприємствами й організаціями, які здійснюють водо-користування, у термін, визначений органами Держводгоспу України, не пізні-ше 5 числа, наступного за звітним кварталом місяця. Копії звітів водокористу-вачами подаються своїй вищій організації; місцевим органам охорони навко-лишнього природного середовища та місцевим податковим адміністраціям.

Державному обліку підлягає використання вод промисловими, будівель-ними, транспортними, сільськогосподарськими та іншими підприємствами, організаціями й установами (водокористувачі), незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності, джерел водопостачання та приймачів зво-ротних вод. Звіт складається на основі первинної документації (журнали обліку за формами ПОД-11, ПОД-13), а також за даними відомчої форми звітності.

Звіт підписує керівник підприємства (організації), який несе відповідаль-ність за правильність складання звіту, достовірність наведених у ньому даних і вчасне подання його за встановленими адресами.

6. Звіт про залишки і витрати матеріалів

(форма державної статистичної звітності № 3-МТП)

Затверджено наказом Держкомстату України від 26.07.01 р. №308. Поштова-піврічна. Подають підприємства та організації всіх форм власності не пізніше 5 числа, наступного за звітним періодом місяця, за вказівкою статистичному органу області (за місцем знаходження), своїй вищій організації.

Згідно зі специфікою виробництва звіт повинен уміщувати дані відносно використання: прокату металевого, чавуну; виробів подальшого переділу (сталі, профілю); металевих виробів (різного виду і призначення); конструкцій будівельних металевих (арматури); кольорових металів; кабельної продукції; пестицидів та гербіцидів (при використанні у сільському господарстві); будівельних матеріалів; хімікатів, полімерних матеріалів та автотранспортних шин; лісоматеріалів, деревинних конструкцій та паперу.

Звіт підписує керівник і головний (старший) бухгалтер підприємства, які несуть відповідальність за правильність складання звіту та вчасне подання його у встановлені строки.

7. Звіт про результати використання палива, тепло- та електроенергії

(форма державної статистичної звітності №11-МТП)

Затверджено наказом Держкомстату України від 27.06.01р. №308. Поштова-піврічна. Подають підприємства та організації всіх форм власності 10 числа, наступного після закінчення кварталу місяця, на адреси: органу державної статистики за місцем знаходження; органу, що здійснює державне регулювання у відповідній галузі економіки.

Надаються фактичні дані витрат палива, що йдуть на виробництво окремих видів продукції і робіт, узагальнені витрати палива (в перерахунку на умовне паливо) та теплоенергії (пари і гарячої води).

За даними про використання електроенергії за певний період часу (квартал, рік) можна простежити динаміку виробництва промислової продукції, яка відображає зміни кількості викидів, скидів, утворення відходів у той чи інший бік і, відповідно, платежів, котрі коригуються наприкінці звітного року, порівняно з платежами за встановленими лімітами.

8. Звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини та відходів виробництва

(форма державної статистичної звітності №14-МТП)

Затверджено наказом Держкомстату України від 27.06.01р. №308. Подають 10 січня підприємства, установи та організації всіх форм власності після звітного періоду, на яких вторинна сировина утворюється, використовується або яка їм поставляється, а також підприємства, що здійснюють лісозаготівлю, деревообробку, на адресу статистичного органу за місцем знаходження, а також ті, що мають відповідні ліцензії на проведення господарської діяльності з металобрухтом, на адресу Міністерства промислової політики України.

Надаються дані за розділом І “Утворення, використання й поставка вторинної сировини і відходів виробництва” відповідно до номенклатурного переліку сировини та відходів виробництва (поданого в цій же формі статзвітності). Надаються дані відповідно до вимог розділу ІІ “Утворення, використання і поставка металобрухту”. Форма №14 – МТП заповнюється на основі правил і вимог, викладених у додаткових поясненнях цієї форми, а також відповідно до Закону України “Про відходи” (5.03.1998р. № 187-98-ВР).

9. Ліміти на викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

Встановлюються органами Мінохорони НПС згідно із Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” (25.06.91р. № 1264-XII) та Постановою Кабінету Міністрів України від 1.03.99р. №303 “Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №1984 від 27.10.99р., відповідно до яких:

9.1 Ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення для платників збору терміном на 5 років визначаються на підставі затверджених проектів нормативів гранично допустимих викидів.

9.2 Для пересувних джерел забруднення ліміти викидів забруднюючих речовин не встановлюються.

9.3 Щорічні ліміти скидів у водні об’єкти загальнодержавного значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видають органи Мінохорони НПС.

Щорічні ліміти скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти місцевого значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видаються місцевими державними адміністраціями, а в місцях обласного значення – виконавчими органами рад за поданням органів Мінохорони НПС.

Обсяги скидів, пов'язаних із проведенням планового ремонту каналізаційних мереж і споруд, уключаються до загального ліміту скидів. Обсяги та умови проведення таких скидів погоджуються з органами Мінохорони НПС. Збір, який справляється за ці скиди, нараховується як за скиди, що проводяться в межах установлених лімітів.

У разі перевищення погодженого обсягу скидів та порушення умов їх проведення, пов'язаних із плановим ремонтом каналізаційних мереж і споруд, плата обчислюється як за понадлімітні скиди, а збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, відшкодовуються в установленому законодавством порядку.

9.4. Установлення та стягнення плати, яка справляється за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації, регулюються нормативно-правовими актами Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики.

9.5. Ліміти на розміщення відходів установлюються терміном на один рік і після затвердження місцевою державною адміністрацією доводяться до власни-ків відходів до першого жовтня поточного року. Ліміти на утворення та розмі-щення відходів розробляються, затверджуються і переглядаються в порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 3.08.98р. № 1218.

9.6. За понадлімітні обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів (емісій) збір обчислюється і сплачується в установленому порядку в п'ятикратному розмірі. У разі відсутності в платника затверджених у встановленому порядку лімітів викидів від стаціонарних джерел забруднення, скидів і розміщення відходів збір обчислюється та сплачується як за понадлімітні емісії відповідно до їх обсягів.

9.7 Збір сплачується платниками за їх місцезнаходженням до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а остаточна сплата збору за звітний рік здійснюється до 20 лютого.

Сплата збору не звільняє юридичних і фізичних осіб від відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.

9.8 Контроль за правильністю обчислення збору, дотримання лімітів викидів, скидів та розміщення відходів здійснюється органами Мінекоресурсів. Контроль за вчасністю і повнотою сплати збору здійснюється органами податкової служби.

10. Звіт про поточні витрати на охорону природи, екологічні платежі та плату за природні ресурси

(форма державної статистичної звітності № 1 — екологічні фонди)

Затверджено наказом Держкомстату України від 01.07.2002р. №253 "Звіт про надходження та використаннякоштів фонду охорони навколишнього при-родного середовища". Форма передбачає надання даних відповідно за розділами:

1."Надходження грошових коштів позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища (всіх рівнів)";

2."Використання позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища" (республіканського фонду, фондів сільських, селищних, міських рад народних депутатів).

Звіт підписує керівник підприємства (організації) та головний бухгалтер, які несуть відповідальність за правильність складання звіту і достовірність наведених у ньому даних.

11. Комплексні плани заходів щодо охорони навколишнього середовища

На підставі вимог Закону "Про охорону навколишнього природного середовища" (25.06.91р. № 1264-XII) підприємствами складаються "Комплексні плани заходів щодо охорони навколишнього природного середовища", які погоджуються з місцевою владою та затверджуються міськими органами Держуправління Мінохорони НПС. В них наведено витрати, які передбачаються за всіма напрямами природоохоронної діяльності на поточний і наступні роки.

& Література: [ 1.1; 1.4 – 1.9 ]

ТЕМА № 5. Методика експрес-аудиту викидів в атмосферу

1. Виконати стислий опис виробництва (його основного призначення).

2. Зробити опис технологічних процесів, у результаті яких здійснюються вики-ди в атмосферу, та надати перелік основного технологічного обладнання.

3. Зазначити закони й нормативні акти, що регулюють викиди в атмосферу (за наявності навести також галузеві стандарти).

4. Вказати загальну кількість джерел викидів в атмосферу (з виділенням орга-нізованих та неорганізованих) і режим викидів (безперервний, періодичний та ін.).

5. Надати окремо дані про неорганізовані джерела викидів (їх % від об’єму усіх викидів).

6. Зібрати дані про склад атмосферних викидів (дані власної лабораторії підприємства або додаткових замірів), тобто дати характеристику викидів.

7. Зазначити основні забруднюючі речовини (відповідно до виробничих процесів).

8. Перевіряється дозвіл на викиди в атмосферу (на певний їх перелік та кількість).

9. Аналізуються дані фактичних викидів відносно зазначених нормативів (у проектах ГДВ) через нормативи екологічної безпеки.

10. Характеризуються причини будь-яких неконтрольованих викидів та вжиті заходи для їх контролю.

11. Перевіряється система моніторингу викидів в атмосферу (здійснення лабораторного контролю на підприємстві або спеціалізованими організаціями) та зазначається міра відповідальності підприємства за контроль викидів (санкції з боку природоохоронних організацій).

12. Перевіряється стан повітря у виробничих приміщеннях підприємства (на виділених робочих місцях та робочёих зонах).

13. Указуються факти порушень нормативів за забрудненням атмосфери за певний період та відповідні вжиті заходи.

14. Перевіряється наявність перспективних та поточних планів заходів щодо зменшення забруднення атмосфери.

Питання для самоперевірки:

s Складіть перелік законодавчих документів та нормативних актів, на основі яких повинна здійснюватися аудиторська оцінка діяльності підприємства у сфері охорони атмосферного повітря.

s Які інформаційні дані, що були зібрані під час аудиту, повинні вноситися у відповідні аудиторські висновки?

& Література: [ 1.2; 1.3; 1.7; 2.3; 2.4; 2.7 ]

ТЕМА № 6. Методика експрес-аудиту скидів у водні об’єкти

1. Описати всі джерела технологічної та господарсько-питної води і навести дані стосовно якості цих джерел.

2. Зазначити закони та нормативні акти, що регулюють скиди стічних вод (за наявності назвати також галузеві стандарти).

3. Проводиться стислий опис розподілу потоків води, що йде на технологічні потреби підприємства. Вказуються обсяги водопостачання (проектний та фактичний) і способи обліку води (витратоміри, лічильники роботи обладнання).

4. Схарактеризувати всі джерела із зазначенням виникнення стічних вод різних категорій (дані статзвітності 2 – ТП (водгосп)).

5. Зазначається якісний склад стічних вод (за різними категоріями окремо).

6. Перевіряється форма звітності 2 – ТП (водгосп) на повноту та якість подання інформації. Перевірити дозволи на скиди стічних вод.

7. Надати перелік усіх регламентуючих органів, з якими підприємство контактує з питань стічних вод.

8. Наводиться характеристика систем зворотного водопостачання (за її наявності).

9. Надати технічний опис процесів очистки стічних (і зворотних) вод та оцінити її ефективність на основі перевірки результатів хімічного аналізу стоків.

10. Зазначити місця скидання очищених (неочищених) стічних вод.

11. Характеристика стану очисних споруд та опис системи моніторингу стоків (постійного лабораторного контролю).

12. Навести дані про міську каналізаційну систему з точки зору її пропускної здатності і її зв’язок із розвитком підприємства.

13. Аналізується план природоохоронних заходів на ефективність виконання. При виявленні нездійснених заходів зазначається міра відповідальності і проводиться економічне обґрунтування фінансових збитків підприємства (може включатися перевірка фактичних викидів з даними ліміту).

14. Перевірка наявності можливих фактів забруднення водойм та підземних вод, аналіз причин та зазначення відповідних санкцій.

Питання для самоперевірки:

s Складіть перелік законодавчих документів та нормативних актів, на основі яких повинна здійснюватися аудиторська оцінка раціональності водокористування підприємства та в області охорони водних ресурсів.

s Які інформаційні дані, що були зібрані під час аудиту, повинні вноситися у відповідні аудиторські висновки?

& Література: [ 1.2; 1.3; 1.7; 2.3; 2.4; 2.7 ]

ТЕМА № 7. Методика експрес-аудиту промислових відходів

1. Виконати стислий опис виробництва (його основного призначення) та проаналізувати інвентаризаційні відомості про матеріально-енергетичний баланс.

2. Зробити опис технологічних процесів, у результаті яких утворюються відходи (джерел відходів).

3. Указати потоки небезпечних відходів за їх якісним складом та об’ємами (включити біологічні та радіоактивні відходи). Перевірити дозволи на утворення відходів (за їх якісним та кількісним складом).

4. Проаналізувати всі наявні на підприємстві звітні форми щодо поводження з відходами (№1 – токсичні відходи, 11 – МТП, 14 – МТП, матеріали реєстрації та паспортизації відходів).

5. Зазначити закони та нормативні акти (регіонального, місцевого значення), що регулюють усі процеси щодо поводження з відходами.

6. Зазначити прізвища працівників підприємства, відповідальних за всі питання поводження з відходами. Надати перелік організацій, з якими підприємство контактує (співпрацює) з питань, пов’язаних із відходами.

7. Надати опис системи моніторингу відходів на всіх стадіях життєвого циклу виробництва (системи спостереження за рухом відходів та методики лабораторного аналізу ступеня небезпеки відходів).

8. Дати характеристику методів переробки, зберігання та вилучення відходів підприємства.

9. Надати опис усіх сховищ на території підприємства та місць тимчасового зберігання відходів різних класів небезпеки.

10. Перевірити, чи забезпечено необхідний розподіл потоків сировинних матеріалів і відходів.

11. Надати перелік небезпечних і токсичних матеріалів, що використовуються на підприємстві.

12. Зазначити методи транспортування відходів і кому належать транспортні засоби.

13. Скласти перелік усіх небезпечних відходів, які вилучаються з підприємства.

14. Зазначити наявність на підприємстві організованих місць тимчасового збирання відходів, ставків-відстійників, систем рекультивації, а також власних систем переробки відходів.

15. Перевірити план заходів щодо поводження з відходами (програми мінімізації відходів) та ефективність їх здійснення.

Питання для самоперевірки:

s Складіть перелік законодавчих документів та нормативних актів, на основі яких повинна здійснюватися аудиторська оцінка діяльності підприємства щодо поводження з відходами.

s Які інформаційні дані перевіряються за формами статистичної звітності №1–токсичні відходи, 11–МТП, 14–МТП?

s Які інформаційні дані, що були зібрані під час аудиту, повинні вноситися у відповідні аудиторські висновки?

& Література: [ 1.2; 1.3; 1.7; 2.3; 2.4; 2.7 ]

ТЕМА 8. Ролі, відповідальність та види діяльності під час проведення аудиту систем екологічного управління

1. Провідний аудитор

Провідний аудитор відповідає за ефективне та результативне проведення і завершення аудиту в межах сфери поширення й плану аудиту, погоджених із замовником.

Крім того, відповідальність і діяльність провідного аудитора повинні охоплювати:

— проведення консультацій із замовником та об'єктом аудиту, якщо доцільно, під час визначення критеріїв і сфери поширення аудиту;

— отримання відповідної вихідної інформації, необхідної для виконання завдань аудиту: докладних відомостей про види діяльності об'єкта аудиту, продукцію, послуги, місце знаходження та безпосереднє оточення, а також докладні відомості про попередні аудити;

— визначення рівня виконання вимог до екологічного аудиту, наведених у ДСТУ ISO І4010;

— формування аудиторської команди, враховуючи при цьому потенційно можливі зіткнення інтересів, і погодження її складу із замовником;

— керівництво діяльністю аудиторської команди згідно з положеннями ДСТУ ISO І4010 і цим міжнародним стандартом;

— розроблення плану аудиту за належної консультації із замовником, об'єктом аудиту, членами аудиторської команди;

— подання остаточного плану аудиту аудиторській команді, об'єктові аудиту і замовникові;

— координація розроблення робочих документів і деталізованих процедур, інструктаж аудиторської команди;

— сприяння розв'язанню будь-яких проблем, що виникають під час аудиту;

— підтвердження випадків, коли досягнення цілей аудиту стає неможливим, і повідомлення замовникові та об'єкту аудиту про причини цього;

— представлення інтересів аудиторської команди у нарадах з об'єктом аудиту до, під час та після аудиту;

— негайне повідомлення об'єкту аудиту про дані аудиту, які свідчать про істотні невідповідності;

— подання чітких і обґрунтованих звітів про аудит замовникові у термін, погоджений у межах плану аудиту;

— розроблення рекомендацій щодо вдосконалення ЕМS, якщо це погоджено у межах сфери поширення аудиту.

Дата добавления: 2015-04-24