Thalictrum minus 9 страница

1760.1.1. А продихи

1760.1.2. B гідатоди

1760.1.3. С покривні волоски

1760.1.4. D залозки

1760.1.5. E сочевички

1761. у рослини листки складні, квітки метеликового типу, плід біб. Скоріш за все, вона належить родині...

1761.1.1. А Fabaceae

1761.1.2. B Scrophulariподібнийe

1761.1.3. С Ranunculaceae

1761.1.4. D Lamiaceae

1761.1.5. E Asteraceae

1762. У листопадного напівкуща з родини вересові листя короткочерешкове, тонке, світло-зелене, гладке, з дрібнопилчастим краєм. Це …

1762.1.1. А Vaccinium myrtillus

1762.1.2. B Vaccinium oxycoccus

1762.1.3. С Vaccinium vitis-idaea

1762.1.4. D Ledum palustre

1762.1.5. E Arctostaphylos uva-ursi

1763. Плодове дерево родини Rosaceae має укорочені колючі пагони, плід яблуко, що містить у м’якуші кам'янисті клітини. Це …

1763.1.1. А груша звичайна

1763.1.2. B яблуня лісова

1763.1.3. С слива садова

1763.1.4. D мигдаль звичайний

1763.1.5. E слива колюча

1764. Отруйна рослина родини селерових має неприємний мишачий запах та червоно-фіолетові плями на стеблі й черешках. Це …

1764.1.1. А Conium maculatum

1764.1.2. B Anisum vulgare

1764.1.3. С Apium graveolens

1764.1.4. D Anethum graveolens

1764.1.5. E Foeniculum vulgare

1765. При діагностиці представника родини Rosaceae, підродини Prunoideae звернуто увагу на плід –…

1765.1.1. А кістянку

1765.1.2. B ягоду

1765.1.3. С яблуко

1765.1.4. D листянку

1765.1.5. E багатокістянку

1766. З розглянутих видів родини Rosaceae плід цинародій має …

1766.1.1. А Rosa canina

1766.1.2. B Fragaria vesca

1766.1.3. С Potentilla erecta

1766.1.4. D Rubus idaeus

1766.1.5. E Pyrus communis

1767. Визначено, що вид родини жостерові без колючок, листки почергові, по краю цілісні, жилкування перисте, з 6-8 парами прямих бічних жилок. Це…

1767.1.1. А Rhamnus frangula

1767.1.2. B Rhamnus cathartica

1767.1.3. С Padus racemosa

1767.1.4. D Aronia melanocarpa

1767.1.5. E Sambucus nigrum

1768. Листки пирію повзучого прикріпляються до стебла за допомогою нижньої плівчастої частини лінійною листової пластинки, яка охоплює меживузля і є …

1768.1.1. А листковою піхвою

1768.1.2. B розтрубом

1768.1.3. С філодієм

1768.1.4. D кладодієм

1768.1.5. E рахисом

1769. Анатомо-гістохімічний аналіз черешка показав, що під епідермою розташована жива, щільна тканина, в клітинах якої тангентальні оболонки потовщені, целюлозні. Ця тканина – …

1769.1.1. А пластинчаста коленхіма

1769.1.2. B кутова коленхіма

1769.1.3. С пухка коленхіма

1769.1.4. D склеренхіма

1769.1.5. E стовпчаста паренхіма

1770. Наростання осьового органу вгору забезпечила діяльність твірної тканин – ….

1770.1.1. А верхівкової меристеми

1770.1.2. B раневої меристеми

1770.1.3. С камбію

1770.1.4. D прокамбію

1770.1.5. E фелогену

1771. Досліджувана рослина має кореневище з бульбочками, весняні безхлорофільні спороносні пагони і літні – зелені вегетативні пагони. Ці ознаки притаманні …

1771.1.1. А Equisetum arvense

1771.1.2. B Polythrichum commune

1771.1.3. С Dryopteris filix-mas

1771.1.4. D Lycopodium clavatum

1771.1.5. E Ephedra distachya

1772. Формування в корені дводольної рослини вторинної анатомічної будови зафіксоване в зоні …

1772.1.1. А *проведення й укріплення

1772.1.2. B кореневих волосків

1772.1.3. С зростання й диференціації

1772.1.4. D поділу клітин

1772.1.5. E кореневого чохлика

1773. При мікроскопії поперечного зрізу кореня дводольної рослини, зробленої в зоні всмоктування, виявлений шар клітин з лінзовидними опробковілими потовщеннями оболонок – п’ятнами Каспарі. Це клітини …

1773.1.1. А *ендодерми

1773.1.2. B екзодерми

1773.1.3. С мезодерми

1773.1.4. D перициклу

1773.1.5. E камбію

1774. Квітки Melilotus officinalis мають 10 тичинок, з яких одна вільна, а 9 – зрощені в трубку, тобто, андроцей …

1774.1.1. А *двобратній

1774.1.2. B однобратній

1774.1.3. З багатобратній

1774.1.4. D двосильний

1774.1.5. E дев'ятисильний

1775. Для первинної анатомічної будови кореня характерним типом провідного пучка є …

1775.1.1. А *радіальний

1775.1.2. B центрофлоемний

1775.1.3. З центроксилемний

1775.1.4. D біколатеральний

1775.1.5. E колатеральний

1776. При мікроскопії зрізів кореня Inula helenium, витриманих в 96% етанолі, розпізнані блискучі сферокристали, що свідчить про наявність …

1776.1.1. А *інуліну

1776.1.2. B крохмалю

1776.1.3. С білків

1776.1.4. D слизу

1776.1.5. E жирів

1777. У однодольних рослин оксалат кальцію найчастіше утворює голчаті кристали, зібрані в пучки. Це …

1777.1.1. А *рафіди

1777.1.2. B друзи

1777.1.3. С стилоїди

1777.1.4. D схрещені кристали

1777.1.5. E кристалічний пісок

1778. Крохмаль, що утворюється в хлоропластах і швидко гідролізується до глюкози, є …

1778.1.1. А *первинним

1778.1.2. B вторинним

1778.1.3. С транзиторним

1778.1.4. D оберігальним

1778.1.5. E запасним

1779. Суцвіття підбілу (Tussilago farfara) моноподіальне просте, з горизонтально розрослою головною віссю і дрібними, сидячими квітками, тобто, суцвіття …

1779.1.1. А *корзинка

1779.1.2. B зонтик

1779.1.3. С сережка

1779.1.4. D головка

1779.1.5. E щиток

1780. У квітки досліджені частини стеблового походження, а саме, …

1780.1.1. А *квітконіжка і квітколоже

1780.1.2. B оцвітина і тичинки

1780.1.3. С тичинки і маточка

1780.1.4. D оцвітина і маточка

1780.1.5. E чашечка з підчашею

1781. Досліджено будову редукованого чоловічого гаметофіту квіткових рослин, яким є …

1781.1.1. А *пилкове зерно

1781.1.2. B плодолистик

1781.1.3. С зародковий мішок

1781.1.4. D сім'язачаток

1781.1.5. E нуцелус

1782. Рослина, що зростає на ґрунті з надмірним зволоженням і дефіцитом кисню, має розвинену аеренхіму та …

1782.1.1. А *дихальні корені

1782.1.2. B цибулини

1782.1.3. С корні-присоски

1782.1.4. D втягуючі корені

1782.1.5. E корні-причіпки

1783. У віялоподібного листка від основи листової пластинки до країв відходять променисті жилки, тобто,

1783.1.1. жилкування …

1783.1.2. А *пальчасте

1783.1.3. B перисте

1783.1.4. С дугове

1783.1.5. D паралельне

1783.1.6. E дихотомічне

1784. Із досліджених зразків лікарських рослин до родини Rosaceae належить …

1784.1.1. А *Crataegus sanguinea

1784.1.2. B Melilotus officinalis

1784.1.3. С Conium maculatum

1784.1.4. D Capsella bursa-pastoris

1784.1.5. E Polygonum persicaria

1785. Наявність суцвіття кошика, плодів сім'янок, ефіроолійних залозок, членистих молочних судин чи секреторних вмістищ – характерна ознака представників родини …

1785.1.1. А *Asteraceae

1785.1.2. B Scrophylariaceae

1785.1.3. С Solanaceae

1785.1.4. D Lamiaceae

1785.1.5. E Rosaceae

1786. Лікарські рослини роду Digitalis, що містять серцеві глікозиди, відносяться до родини …

1786.1.1. А *ранникові

1786.1.2. B глухокропивні (губоцвіті)

1786.1.3. С селерові (зонтичні)

1786.1.4. D пасльонові

1786.1.5. E гречкові

1787. Вегетативне розмноження лишайника забезпечили …

1787.1.1. А *ізидії й соредії

1787.1.2. B зооспори

1787.1.3. С кореневища

1787.1.4. D цибулини

1787.1.5. E ризоїди

1788. У лікарської рослини родини Asteraceae кошик складається лише з трубчастих квіток. Це …

1788.1.1. А *череда трироздільна

1788.1.2. B кульбаба звичайна

1788.1.3. С ехінацея пурпурова

1788.1.4. D нагідки лікарські

1788.1.5. E деревій звичайний

1789. Зібрана отруйна рослина, що відноситься до родини зонтичних (селерових) – …

1789.1.1. А *Cicuta virosa

1789.1.2. B Viburnum opulus

1789.1.3. С Valeriana officinalis

1789.1.4. D Plantago major

1789.1.5. E Arctium lappa

1790. Зернівки багатьох культурних злаків використовуються як харчові продукті, оскільки запасають...

1790.1.1. А *крохмаль, білки

1790.1.2. B інулін

1790.1.3. З жирну олію

1790.1.4. D ефірну олію

1790.1.5. E органічні кислоти

1791. антибіотичну речовину бінан постачають представники роду Cladonia, які належать до...

1791.1.1. А *лишайників

1791.1.2. B водоростей

1791.1.3. С грибів

1791.1.4. D мохів

1791.1.5. E папоротей

1792. Зелені вегетативні пагоні хвоща несуть також і спороносні колоски, що не притаманно лікарському виду роду Equisetum, а саме, -...

1792.1.1. А *Х. польовому

1792.1.2. B Х. лісовому

1792.1.3. С Х. зимуючому

1792.1.4. D Х. гігантському

1792.1.5. E Х. болотному

1793. на зрізі кореневища виявлені центроксилемні провідні пучки, наявність яких може свідчити про належність кореневища...

1793.1.1. А *папороті

1793.1.2. B однодольній рослині

1793.1.3. С дводольній рослині

1793.1.4. D голонасінній рослині

1793.1.5. E моху

1794. У сировині присутні фрагменти трав’янистих стебел зі здутими вузлами, листків із розтрубом і бурою плямою посередині продовгувато-загостреної листкової пластинки. Це частини трави...

1794.1.1. А *Polygonum persicaria

1794.1.2. B Fagopyrum sagittatum

1794.1.3. С Adonis vernalis

1794.1.4. D Valeriana officinalis

1794.1.5. E Potentilla erecta

1795. виявлені дрібні, блідо-жовті, сітчасті з поверхні, тетраедричні спори, багаті на жирну олію. Скоріше за все вони належать …

1795.1.1. А *Lycopodium clavatum

1795.1.2. B Equisetum arvense

1795.1.3. С Viburnum opulus

1795.1.4. D Dryopteris filix-mas

1795.1.5. E Pinus sylvestris

1796. встановлено, що основний об’єм тригранного стебла трав’янистої рослини займає центральний циліндр, в якому безладно розташовані закриті колатеральні провідні пучки. Зріз зроблено із квітконоса...

1796.1.1. А * конвалії

1796.1.2. B звіробою

1796.1.3. С хвоща

1796.1.4. D материнки

1796.1.5. E жита

1797. У шлунковому зборі присутні овальні коричневі здерев'янілі «шишки» вільхи, які утворені складними суцвіттями і є …

1797.1.1. А *супліддями

1797.1.2. B стробілами

1797.1.3. З лістянками

1797.1.4. D шишкоягодами

1797.1.5. E ягодами

1798. В клітинах грибів пігменти локалізовані у...

1798.1.1. А *цитоплазмі й оболонці

1798.1.2. B хлоропластах

1798.1.3. С хромопластах

1798.1.4. D ядрі

1798.1.5. E хроматофорах

1799. Для лікування злоякісних новоутворень використані речовини плодового тіла гриба-ксилофіта, який належіть до класу Базидіоміцетів, а саме, -...

1799.1.1. А * березового гриба (чаги)

1799.1.2. B ріжок пурпурових

1799.1.3. С блідої поганки

1799.1.4. D мухомора червоного

1799.1.5. E білого гриба

1800. Однією з морфологічних ознак видів роду сосна є кількість хвоїнок на вкорочених пагонах. У сосни звичайної їх...

1800.1.1. А *2

1800.1.2. B 5

1800.1.3. С 3

1800.1.4. D 8

1800.1.5. E багато

1801. При аналізі сировини виявили домішку із дрібних квіток, в яких оцвітина редукована до плівок, тичинок 3 з довгими тичинковими нитками, маточка з двохпірчастою приймочкою. Такі квітки характерні для представників родини …

1801.1.1. А * Poaceae (Gramineae)

1801.1.2. B Araceae

1801.1.3. С Convallariaceae

1801.1.4. D Alliaceae

1801.1.5. E Asteraceae (Composite)

1802. Серед існуючих у рослини механічних тканин живою паренхімною є …

1802.1.1. А коленхіма

1802.1.2. B склереїди

1802.1.3. З лібриформ

1802.1.4. D склеренхімні волокна

1802.1.5. E луб’яні волокна

1803. У досліджених суцвіттях квітки з різними формами віночків – язичкові, несправжньоязичкові, трубчасті, що притаманно родині …

1803.1.1. А Asteraceae

1803.1.2. B Lamiaceae

1803.1.3. С Solanaceae

1803.1.4. D Fabaceae

1803.1.5. E Alliaceae

1804. серед пігментів пластид є такі, що виконують функцію антиоксидантів і є провітаміни А. Це …

1804.1.1. А * каротиноїди

1804.1.2. B хлорофіл “а”

1804.1.3. С хлорофіл “b”

1804.1.4. D антохлори

1804.1.5. E антоціани

1805. спорофіт листостеблових мохів редукований і являє собою …

1805.1.1. А * спорогон (ніжку) зі спорангієм (коробочкою)

1805.1.2. B маленьку серцевидну зелену пластинку

1805.1.3. С нитчасту протонему

1805.1.4. D листостебловий пагін

1805.1.5. E спороносний колосок

1806. Клітини епідерми листка з потовщеними оболонками, товстою кутикулою, продихи занурені у крипти, захищені трихомами. Це свідчить, що екологічна Фома рослини – …

1806.1.1. А * ксерофіт

1806.1.2. B мезофіт

1806.1.3. С гідрофіт

1806.1.4. D гігрофіт

1806.1.5. E гідатофіт

1807. препарований плід однонасінний, зі шкірястим оплоднем, що самостійно не розтріскується, чашовидною плюскою (мисочкою) при основі. Це – …

1807.1.1. А * жолудь

1807.1.2. B горіх

1807.1.3. С горішок

1807.1.4. D крилатка

1807.1.5. E кістянка

1808. сировина для одержання алкалоїду ефедрину – зелені пагоні видів ефедри, що відносяться до класу …

1808.1.1. А * гнетові

1808.1.2. B дводольні

1808.1.3. С однодольні

1808.1.4. D хвойні

1808.1.5. E аскоміцети

1809. зелена водорость розмножується рухомими спорами зі джгутиками, тобто, …

1809.1.1. А *зооспорами

1809.1.2. B сперматозоїдами

1809.1.3. С конідіями

1809.1.4. D соредіями

1809.1.5. E апланоспорами

1810. Для виготовлення “кропової води” використали плоди сизувато-зеленої рослина родини селерові, яка має галузисте стебло та розсічені на нитковидні сегменті листки. Це …

1810.1.1. А * Foeniculum vulgare

1810.1.2. B Anethum graveolens

1810.1.3. С Petroselium crispum

1810.1.4. D Coriandrum sativum

1810.1.5. E Conium maculatum

1811. кошики виду родини Asteraceae великі, складаються із черепитчастої опушеної обгортки і жовтих квіток: крайових – несправжньоязичкових жіночих та серединних – трубчастих, двостатевих. Це суцвіття …

1811.1.1. А *Inula helenium

1811.1.2. B Cichorium intybus

1811.1.3. С Tanacetum vulgare

1811.1.4. D Centaurea cyanus

1811.1.5. E Artemisia absinthium

1812. Деякі області України є ресурсними базами заготівлі алкалоїдовмісного вічнозеленого плаского напівкуща родини барвінкові із шкірястими, еліптичними листками і фіолетово-синіми квітками на висхідних пагонах. Це …

1812.1.1. A* Vinca minor

1812.1.2. B Adonis vernalis

1812.1.3. С Plantago major

1812.1.4. D Verbascum pflomoides

1812.1.5. E Salvia officinale

1813. у хвоща польового спори утворюються в спорангіях, зібраних …

1813.1.1. А * на верхівках весняних бурих пагонів

1813.1.2. B на верхньому боці листків

1813.1.3. С на нижньому боці листків

1813.1.4. D на верхівках літніх зелених пагонів

1813.1.5. E у пазухах листків

1814. Один із відділів підцарства Вищі рослини включає тільки кущі і дерева. Це відділ …

1814.1.1. A *Pynophyta

1814.1.2. B Magnoliophyta

1814.1.3. C Bryophyta

1814.1.4. D Lycopodiophyta

1814.1.5. E Polypodiophyta

1815. рослина з чотиригранним стеблом і супротивними листками; квітки із двогубим віночком зібрані у півкільця в пазусі листків; плід – чотиригорішок. Тож, рослина належить до родини …

1815.1.1. A * Lamiaceae

1815.1.2. B Asteraceae

1815.1.3. C Poaceae

1815.1.4. D Brassicaceae

1815.1.5. E Rosaceae

1816. лікарська рослини родини Polygonaceae однорічна, пагони підведені, з червонуватими вузлами і цілісними видовжено-ланцетними листками; прилистки зростаються щетинистий розтруб; дрібні квітки у пониклих рідких китицях. Це …

1816.1.1. A*Polygonum hydropiper

1816.1.2. B Polygonum aviculare

1816.1.3. C Polygonum persicaria

1816.1.4. D Fagopyrum sagittatum

1816.1.5. E Rumex confertus

1817. Домінування гаметофіту над спорофітом в життєвому циклі притаманно вищім рослинам відділу …

1817.1.1. A*Bryophyta

1817.1.2. B Magnoliophyta

1817.1.3. C Pynophyta

1817.1.4. D Lycopodiophyta

1817.1.5. E Polypodiophyta

1818. крохмаль накопичується в певних структурах рослинної клітини, а саме – …

1818.1.1. A *лейкопластах

1818.1.2. B хлоропластах

1818.1.3. C мітохондріях

1818.1.4. D вакуолях

1818.1.5. E хромопластах

1819. Внутрішня мембрана хлоропласта утворює внутрішні вирости – …

1819.1.1. A *ламели

1819.1.2. B матрикс

1819.1.3. C рибосоми

1819.1.4. D кристи

1819.1.5. E пухирці

1820. земляна груша (топінамбур) розмножується підземними видозмінами пагона, а саме, …

1820.1.1. A *бульбами

1820.1.2. B кореневищами

1820.1.3. C вусами

1820.1.4. D цибулинами

1820.1.5. E бульбоцибулинами

1821. Ценокарпний плід Leonurus cardiaca, утворений із двогніздої зав'язі, розпадається на 4 горішкоподібні долі. Цей плід – …

1821.1.1. A * ценобій

1821.1.2. B цинародій

1821.1.3. C вислоплідник

1821.1.4. D гесперидій

1821.1.5. E калачик

1822. для отримання заспокійливих, спазмолітичних і гіпотензивних засобів зібрані верхівкові пагони лікарської рослину – …

1822.1.1. A *Leonurus cardiaca

1822.1.2. B Glycyrrhiza glabra

1822.1.3. C Digitalis purpurea

1822.1.4. D Ledum palustre

1822.1.5. E Fagopyrum sagittatum

1823. Ефірна олія отримана з ценокарпних плодів, які в сухому оплодні, зрослому з насінням, мають поздовжні реберця з ефіроолійними канальцями. Ці плоди –

1823.1.1. A *двомерикарпії (вислоплідники)

1823.1.2. B сім’янки

1823.1.3. C горіхи

1823.1.4. D боби

1823.1.5. E стручки

1824. лише одна із наданих рослин не містить отруйних речовин, а саме, - …

1824.1.1. A * Plantago major

1824.1.2. B Digitalis purpurea

1824.1.3. C Papaver somniferum

1824.1.4. D Datura stramonium

1824.1.5. E Erуsimum canescens

1825. у всіх частинах рослин трапляються ідіобласти різноманітної форми (галузисті, у вигляді мішків, трубок тощо), які містять слиз, бальзами, смоли, кристали тощо. Це …

1825.1.1. A *секреторні клітини

1825.1.2. B нектарники

1825.1.3. C гідатоди

1825.1.4. D вмістища

1825.1.5. E молочники

1826. найбільша кількість продихів спостерігається в епідермі …

1826.1.1. A *листка

1826.1.2. B стебла

1826.1.3. C насінини

1826.1.4. D оплодня

1826.1.5. E віночка

1827. Рослини родини губоцвіті (глухокропивні) випаровують ароматні ефірні олії, які накопичуються в …

1827.1.1. A *залозках

1827.1.2. B покривних волосках

1827.1.3. C жалких волосках

1827.1.4. D молочниках

1827.1.5. E секреторних ідіобластах

1828. Digitalis lanata відрізняється від інших видів наперстянок за певними ознаками, зокрема: віночок кулястий, двогубий; китиця прямостояча,...

1828.1.1. А * густа, двостороння, вісь опушена

1828.1.2. B не густа, одностороння, вісь не опушена,

1828.1.3. С не густа, двостороння, вісь не опушена

1828.1.4. D дуже густа, одностороння, вісь не опушена

1828.1.5. E не густа, одностороння, вісь колюча

1829. У хвойному лісі домінували види роду ялиця –...

1829.1.1. А * Abies

1829.1.2. B Larix

1829.1.3. С Picea

1829.1.4. D Pinus

1829.1.5. E Juniperus

1830. У представників Lamiaceae пари листки сусідніх вузлів розташовані у взаємно протилежних площинах, тобто,...

1830.1.1. А * навхрест-супротивно

1830.1.2. B дворядно-супротивно

1830.1.3. С мутовчасто

1830.1.4. D спірально

1830.1.5. E розеткою

1831. Жовто-оранжеві довгасті псевдомонокарпні кістянки, багаті на вітаміни і олію, зібрані з жіночих екземплярів колючого чагарнику – …

1831.1.1. А * Hippophaе rhamnoides

1831.1.2. B Rhamnus cathartica

1831.1.3. С Amygdalus communis

1831.1.4. D Sambucus nigrа

1831.1.5. E Prunus spinosa

1832. Juniperus communis, що утворює лікувальні ефіроолійні шишкоягоди, за життєвою формою –...

1832.1.1. А * дводомний чагарник або деревце

1832.1.2. B однодомний чагарник або деревце

1832.1.3. С дводомний напівчагарник

1832.1.4. D однодомний напівчагарник

1832.1.5. E дводомна деревовидна ліана

1833. Нижні стеблові листки Leonurus cardiaca розчленовані до середини на 3- або 5 долей, тобто листки...

1833.1.1. А * трійчасто- або пальчастороздільні

1833.1.2. B трійчасто- або пальчасторозсічені

1833.1.3. С трійчасто- або пальчастоскладні

1833.1.4. D непарно-перистоскладні

1833.1.5. E непарно-перистороздільні

1834. Структура пластинчастого гіменофора розглянута на прикладі отруйного шапкового гриба класу Ваsidiomicota –

1834.1.1. А * мухомора

1834.1.2. B шампіньйона

1834.1.3. С чаги

1834.1.4. D ріжок

1834.1.5. E трутовика

1835. Від стовбура Betula penduta відокремлена стерильна форма гриба ксилотрофа Inonotus obliquus. Це березовий гриб, або...

1835.1.1. А * чага

1835.1.2. B мухомор

1835.1.3. С ріжки

1835.1.4. D шампіньйон

1835.1.5. E трутовик справжній

1836. У разі ідентифікації Thymus serpyllum враховують наявність: верхівкових головчастих суцвіть, темних крапчастих залозок на нижній стороні листку, довгих волосків по краю основи листку, а також...

1836.1.1. А * повзучих пагонів

1836.1.2. B колючок

1836.1.3. С пагонів із шипами

1836.1.4. D витких пагонів

1836.1.5. E вусів

1837. Як приклад зигоморфної квітки розглянута квітка Linaria vulgaris, віночок якої двогубо-личинковидний,...

1837.1.1. А * зі шпоркою

1837.1.2. B без шпорки

1837.1.3. С із шоломоподібною верхньою губою

1837.1.4. D із редукованою верхньою губою

1837.1.5. E із редукованою нижньою губою

1838. Навесні з берези і тополі зібрані бруньки –...

1838.1.1. А * зачаткові пагони

1838.1.2. B зародки спорофіту

1838.1.3. С зародки гаметофіту

1838.1.4. D зредуковані спорофіти

1838.1.5. E зредуковані гаметофіти

1839. При визначенні типу і особливостей провідних пучків осьових органів враховане взаємне розташування флоеми і ксилеми, наявність обкладок та...

1839.1.1. А * камбію

1839.1.2. B прокамбію

1839.1.3. С коленхіми

1839.1.4. D перициклу

1839.1.5. E фелогену

1840. У кореневищі дводольної трав'янистої рослини найкраще розвинена паренхіми з інуліном, будова центрального циліндра пучкова, оскільки провідні пучки розташовані...

1840.1.1. А * одним колом

1840.1.2. B у два-три кола

1840.1.3. С безладно

1840.1.4. D суцільними циліндрами

1840.1.5. E радіальними ділянками

1841. Одна із відмінних ознак Hypericum perforatum – наявність на пелюстках і листі добре помітних...

1841.1.1. А * темних і світлих округлих вмістищ

1841.1.2. B довгих жалких волосків

1841.1.3. С шипів

1841.1.4. D блискучих лусок

1841.1.5. E темних молочників уздовж жилок

1842. листки Quercus robur за формою і ступенем розчленованості листкової пластинки...

1842.1.1. А * перисто-лопатеві

1842.1.2. B трійчасто-роздільні

1842.1.3. С перисто-розсічені

1842.1.4. D пальчасто-лопатеві

1842.1.5. E пальчасто-роздільні

1843. Жіночі сережки Betula penduta після дозрівання розсипаються, вивільняючи плоди горішки, що мають...

1843.1.1. А * пару плівчастих крил

1843.1.2. B пару повітряних міхурів

1843.1.3. С одне велике крило

1843.1.4. D волосистий чубок

1843.1.5. E щетинисті причіпки

1844. У якості джерела вітамінів, жирної олії та лікарської сировини шипшини використовують соковиті, несправжні складні плоди –...

1844.1.1. А * цинародії

1844.1.2. B ценобії

1844.1.3. С гесперидії

1844.1.4. D багатокістянки

1844.1.5. E ценокарпні кістянки

1845. Кошики Helichrysum arenarium відрізнили від кошиків інших видів родини айстрових за характерною ознакою: листочки обгортки сухі,...

1845.1.1. А * яскраво-жовті

1845.1.2. B яскраво-червоні

1845.1.3. С яскраво-зелені

1845.1.4. D темно-коричневі

1845.1.5. E світло-рожеві

1846. На вік гілки дерева вказала кількість річних кілець приросту в...

1846.1.1. А * деревині

1846.1.2. B лубі

1846.1.3. С пробці

1846.1.4. D серцевині

1846.1.5. E первинній корі

1847. Ідентифікована прозенхімна, скелетна, здерев’яніла, щільна тканина –...

1847.1.1. А *склеренхіма

1847.1.2. B коленхіма

1847.1.3. З паренхіма

1847.1.4. D аеренхіма

1847.1.5. E пробка

1848. Підземним органом трав'янистих дводольних однорічних рослин найчастіше є...

1848.1.1. А * система головного кореня

1848.1.2. B система додаткових коренів

1848.1.3. С кореневище

1848.1.4. D цибулина

1848.1.5. E бульбоцибулина

1849. Найпримітивніше дихотомічне наростання спостерігається у...

1849.1.1. А *слані бурої водорості фукуса

1849.1.2. B пагонів сосни

1849.1.3. С пагонів шипшини

1849.1.4. D пагонів кінського каштана

1849.1.5. E пагонів хвоща польового

1850. опорну, скелетну функцію в рослинному організмі забезпечують тканини …

1850.1.1. А * механічні

1850.1.2. B провідні

1850.1.3. С секреторні

1850.1.4. D твірні

1850.1.5. E покривні

1851. Розглянуто ендокарпій кістянок, складений склереїдами, які …

1851.1.1. А * укріплюють оплодень, захищають насінину

1851.1.2. B синтезують і запасають речовини

1851.1.3. С проводять речовини

1851.1.4. D виводять речовини зовні

1851.1.5. E утворюють інші тканини

1852. захист листків від небажаних впливів зовнішнього середовища забезпечує …

1852.1.1. А * епідерма

1852.1.2. B ситовидні трубки

1852.1.3. С судини

1852.1.4. D молочники

1852.1.5. E склереїди

1853. зовнішню секрецію продуктів метаболізму виконують...

1853.1.1. А * залозисті трихоми епідерми

1853.1.2. B драбинчасті трахеїди

1853.1.3. С ситовидні трубки

1853.1.4. D членисті молочники

1853.1.5. E секреторні вмістища і ходи

1854. В осьовому органі провідні пучки закриті, колатеральні, на периферії центрального циліндру часті і дрібні, а ближче до його осі – крупніші й не часті. Можна припустити, що цей орган –...

1854.1.1. А * стебло однодольної рослини

1854.1.2. B стебло дводольної рослини

1854.1.3. С корінь однодольної рослини

1854.1.4. D кореневище дводольної рослини

1854.1.5. E корінь дводольної рослини

1855. Для стебел однодольних рослин характерні провідні пучки певного типу, а саме,...

1855.1.1. А *закриті колатеральні

1855.1.2. B відкриті колатеральні

1855.1.3. С центрофлоемні

1855.1.4. D центроксилемні

1855.1.5. E радіальні

1856. Для стебел трав'янистих дводольних рослин, що мають пучкову будову, характерні провідні пучки певного типу, а саме,...

1856.1.1. А * відкриті колатеральні

1856.1.2. B закриті колатеральні

1856.1.3. С центрофлоемні

1856.1.4. D центроксилемні

1856.1.5. E радіальні

1857. стебла однодольних трав'янистих рослин вкриває...

1857.1.1. А * епідерма

1857.1.2. B перидерма

1857.1.3. С екзодерма

1857.1.4. D ендодерма

1857.1.5. E епіблема

1858. У центральному циліндрі стебел багатьох однодольних рослин серцевина...

1858.1.1. А * відсутня

1858.1.2. B є чи зруйнована

1858.1.3. С чітко обкреслена

1858.1.4. D добре розвинена

1858.1.5. E займає найбільшу площу

1859. В стеблах більшості дводольних рослин серцевина в центрі осьового циліндра...

1859.1.1. А * є, добре розвинена і обкреслена

1859.1.2. B завжди відсутня

1859.1.3. С слабо розвинена, не має чітких контурів

1859.1.4. D завжди зруйнована

1859.1.5. E займає незначну площу або відсутня

1860. Розглянуті стебла жита й пшениці, центральну частину яких займає...

Дата добавления: 2015-04-24