Тема: Основні закономірності морфологічної будови органів рослини. Морфологія пагону та стебла

ВСТУП

Курс “Ботаніка” є необхідною складовою частиною в системі базової вищої освіти при підготовці фахівців галузей знань „Природничі науки” та „Сільське господарство та лісництво”. Він дає студентам комплекс теоретичних знань, необхідних для розуміння ролі рослин на нашій планеті як накопичувачів зв’язаної енергії та органічних речовин, що забезпечують існування інших живих істот.

Мета курсу “Ботаніка” в цілому та зокрема модуля „Морфологія рослин”є ознайомлення студентів з загальними закономірностями будови вищих рослин; багатогранністю їх форм життя, особливостями живлення, типами морфологічної структури і особливостями будови клітин різних відділів рослин; надання уявлення про особливості будови вегетативних та генеративних органів вищих рослин, їх життєві форми, типи розмноження. Основна увага під час викладання дисципліни приділяється створенню системи уявлень про механізми пристосування рослинних організмів до екстремальних факторів, дослідження принципів морфологічної будови органів, що поглиблюють знання про будову рослинних організмів, їх ріст та розвиток, адаптивні можливості.

Для отримання практичних навичок студенти виконують лабораторні роботи. У результаті їх виконання студент повинен вміти: складати формулу та діаграму квітки; визначати тип плоду за різними класифікаційними ознаками; робити морфологічний аналіз рослин, відмічаючи закономірності будови як наслідок тривалої еволюції в певних умовах мешкання.

Правила техніки безпеки при роботі в лабораторії ботаніки

Лабораторні роботи проводяться у спеціалізованих приміщеннях – лабораторіях. Відмінність цих приміщень виявляється в наявності на робочих місцях студентів приладів, хімічних реактивів, природного, фіксованого та висушеного рослинних матеріалів. Під час проведення заняття та виконання певних завдань студенти стикаються з необхідністю використовувати усе надане обладнання, що вимагає від них дотримання певних правил техніки безпеки. Основні правила поведінки в лабораторії на перервах та під час занять викладено нижче:

1. До лабораторних робіт допускаються студенти лише в халатах.

2. В лабораторії забороняється вживати їжу.

3. Черговий студент приймає на час лабораторного заняття обладнання, реактиви та матеріали у лаборанта.

4. При роботі слід дотримуватися виключної чистоти і акуратності.

5. Якщо при включенні приладу або під час його роботи спостерігається перегрів або інші небезпечні відхилення від нормального режиму роботи слід відразу вимкнути прилад і повідомити викладача або лаборанта

6. При роботі з оптичними приладами категорично забороняється торкатися руками до скляних деталей. При попаданні на них жиру, кислот, лугів і солей, інших хімічно активних речовин відразу повідомте про це викладача або лаборанта.

7. При роботі з хімічно активними речовинами (розчинами кислот, лугів та ін.) слід пам’ятати, що вони шкідливі, псують прилади, одяг, можуть викликати отруєння, опіки на шкірі.

8. В разі загорання вогненебезпечних речовин (спирт, бензин, скипидар) обов’язково виключіть електричну напругу і лише після цього тушіть пожежу.

9. По закінченню заняття студент повинен прибрати робоче місце. Про закінчення заняття чергові повідомляють лаборанта і здають йому видане обладнання.

Лабораторне заняття № 1

Мета: Ознайомитись із закономірностями морфологічної будови органів рослин; симетрією та полярністю. Вивчити загальну морфологію пагона деревних та трав’янистих рослин. Навчитися розрізняти типи пагонів та бруньок. Познайомитися з типами галуження та наростання системи пагонів.

Об’єкти дослідження: плід лимона, горіха грецького; листки клена, в’яза, дуба; безлисті пагони гіркокаштану, бузку; пагони липи, клена, ялини; морфологічні колекції, гербарії злаків, кульбаби, фіалки, плаунів, шипшини, живець верби.

Література:

1. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є. Морфологія рослин. Навчальний посібник для аграрних ун-тів. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – С.7-32

2. Жуковський П.М. Ботаніка. – М:Колос,1982.- С.137-151

3. ВасильевА.Е., Воронин Н.С. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. - М.: Просвещение, 1982. – С.253-295

4. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. - Ч.1. - М.: Высшая школа, 1982.- С.127-134

Питання до самопідготовки:

1. Основні органи вищих рослин. Виникнення органів у процесі еволюції.

2. Поняття полярності та симетрії, типи симетрії.

3. Що називається пагоном? Частини пагону, метамерність пагонів.

4. Типи пагонів за довжиною міжвузлів та напрямком росту.

5. Будова, типи та розміщення бруньок на стеблі. Групові бруньки.

6. Утворення та будова додаткових бруньок. Сплячі бруньки.

7. Способи галуження та наростання системи пагонів.

8. Типи стебел за формою на поперечному зрізі, за характером росту.

Питання для контролю знань:

1. У чому різниця між дерев’янистими та трав’янистими стеблами?

2. Чим відрізняються повзучі та лежачі стебла?

3. Які пагони називаються ортотропними, плагіотропними, анізотропними?

4. У чому різниця між укороченими та довгими пагонами?

5. Що називається листковим рубцем, листковим слідом?

6. Як визначити вік пагону?

7. Які функції виконує довгий та укорочений пагін у трав’янистих та деревних рослин?

8. Що називається галуженням? Назвіть типи галуження та наведіть приклади.

9. Що називається наростанням? Які способи наростання характерні для вищих рослин?

10. Чому симподіальне наростання вважають найбільш прогресивним?

11. Які бруньки називають виводковими?

12. У чому відмінність додаткових бруньок від пазушних та верхівкових?

13. Які функції виконують верхівкові та бокові бруньки?

14. Які бруньки називають сплячими?

15. Які бруньки називають серіальними, колатеральними?

Дата добавления: 2015-04-25